Буття 27 глава

Перша книга Мойсеєва: Буття
Переклад Хоменка → Cовременный перевод WBTC

Як постарівся Ісаак та вже й зір його притупився, недобачав, то покликав він Ісава, свого старшого сина та й каже йому: "Сину мій!" Той відповів: "Тут я."

Исаак состарился, и зрение его настолько притупилось, что он стал плохо видеть. Однажды он позвал к себе своего старшего сына Исава и сказал: "Сын!" "Здесь я", — ответил Исав.

А він каже: "Оце я старий, не знаю дня моєї смерти.

Исаак сказал: "Я стар, и, наверное, скоро умру!

Візьми твоє знаряддя, твій сагайдак і твій лук, та й піди в поле й піймай для мене дичину,

Возьми свой лук и стрелы, пойди в поле и налови мне дичи,

та й зготуй мені смачну страву, так, як я люблю, і принеси мені; нехай я з'їм, щоб за те благословила тебе моя душа перед смертю."

приготовь моё любимое кушанье и дай мне поесть, и тогда я благословлю тебя перед смертью".

Ревека ж чула, як Ісаак говорив до Ісава, свого сина. І вийшов Ісав у поле вполювати дичину для батька.

Исав отправился на охоту. Ревекка слышала, как Исаак говорил всё это своему сыну Исаву,

Тоді Ревека й каже до Якова, сина свого так: "Оце чула я, як твій батько говорив до Ісава, твого брата:

и сказала своему сыну Иакову: "Вот, я слышала, как твой отец разговаривал с Исавом

"Принеси мені дичини і зготуй для мене смачну страву: нехай я з'їм і благословлю тебе перед Господом, заки ще помру".

и сказал ему: "Налови дичи и приготовь мне кушанье, чтобы я мог поесть, и тогда я благословлю тебя перед смертью".

Тепер же мій сину послухай мене, що я тобі наказую.

Теперь, сын мой, слушай и делай, что я говорю:

Піди но в отару і принеси мені звідти двоє козенят гарненьких, а я зготую з них смачну страву для твого батька, як він любить.

пойди туда, где мы держим коз, и принеси мне двух козлят, я приготовлю из них еду, которую любит твой отец,

Тоді внесеш її твоєму батькові, щоб він її з'їв і щоб благословив тебе перед своєю смертю."

ты отнесёшь кушанье отцу, и он благословит тебя перед смертью".

Але Яків каже до Ревеки, своєї матері: "Таж Ісав, мій брат, мужчина волохатий, а я гладенький.

Но Иаков сказал своей матери Ревекке: "Мой брат Исав покрыт волосами, я же не волосатый.

Ануж мій батько помацає мене, і в його очах я буду як той, що глузує з нього, і так я наведу на себе прокляття, а не благословення."

Если отец дотронется до меня, то догадается, что я не Исав, и тогда не благословит меня, а проклянёт за то, что я хотел обмануть его".

Тоді каже до нього його мати: "На мені буде твоє прокляття, мій сину! Ти слухай тільки мене та піди і принеси мені (козенят)."

Ревекка же сказала ему: "Если так случится, я приму вину на себя. Сделай всё, как я говорю, пойди и принеси мне козлят".

Пішов же він, узяв їх і приніс своїй матері; а вона зготувала смачну страву, як любив його батько.

Иаков пошёл, взял двух козлят и принёс их матери, а мать приготовила их по-особому, как любил его отец.

І взяла Ревека щонайдорожчу одежу Ісава, свого старшого сина, що була в неї дома, і одягла в неї Якова, свого молодшого сина,

Потом Ревекка взяла одежду, которую любил носить её старший сын Исав, надела её на младшего сына Иакова

а кізлячими шкірами обгорнула його руки і гладеньке тіло в нього на шиї.

и, взяв шкуры козлят, обернула ими руки и шею Иакова.

Тоді дала вона в руки Яковові, своєму синові, смачну страву і хліба, що зготувала.

Затем она взяла приготовленную еду и дала её Иакову;

Він же пішов до свого батька й каже: "Тату мій!" А цей відізвався: "Я тут! Хто ти мій сину?"

Иаков же пошёл к отцу и сказал: "Отец". Отец ответил: "Кто ты, сын мой?"

Тоді Яків каже до свого батька: "Я — Ісав, твій первісток. Я зробив так, як ти мені велів. Підведись, прошу, сядь та з'їж моєї дичини, щоб твоя душа благословила мене."

"Я Исав, твой первенец, — ответил отцу Иаков. — Я сделал всё, как ты мне сказал. Садись и поешь дичи, которую я для тебя наловил, а потом благословишь меня".

А Ісаак каже до свого сина: "Як же ж хутко ти це знайшов, мій сину!" Той відповів: "Бо Господь, Бог твій, наслав мені."

Но Исаак спросил сына: "Как это ты так быстро нашёл и убил дичь?" Иаков ответил: "Господь, Бог твой, помог мне быстро найти дичь".

На це Ісаак до Якова: "Підійди лишень до мене, нехай обмацаю тебе, мій сину, чи ти справді мій син Ісав, чи ні?"

Тогда Исаак сказал Иакову: "Подойди ко мне, я ощупаю тебя, сын мой, чтобы знать, ты ли мой сын Исав".

І підійшов Яків до Ісаака, свого батька, а він обмацав його й каже: "Голос — голос Якова, руки ж — руки Ісава."

Иаков подошёл к отцу своему Исааку, и тот, ощупав его, сказал: "У тебя голос Иакова, но руки все в волосах, как у Исава".

Однак не впізнав його, бо руки його були, як руки в Ісава, брата його, волохаті, тож і благословив його.

Исаак не узнал Иакова, потому что руки у него были волосатые, как у Исава, и благословил Иакова,

По тому спитав: "Чи ти справді мій син Ісав?" А цей відповів: "Я!"

а потом спросил: "Ты ли мой сын Исав?" "Да, я", — ответил Иаков.

Той же сказав: "Подай мені, нехай з'їм я дичини мого сина, щоб моя душа благословила тебе." І подав йому, й він з'їв; приніс йому й вина, й він випив.

Тогда Исаак сказал: "Принеси мне еду, я поем и благословлю тебя". Иаков дал ему еду, и он поел, потом Иаков дал ему вина, и Исаак выпил его.

Тоді каже до нього Ісаак, його батько: "Підійди лишень та поцілуй мене, мій сину!"

Исаак сказал Иакову: "Сын, подойди, поцелуй меня".

Він же підійшов і поцілував його. І занюхав Ісаак запах його одежі й поблагословив його та й сказав: "Ось запах сина мого, неначе запах поля, що Господь благословив його.

Иаков подошёл к отцу и поцеловал его. Исаак почувствовал запах одежды Исава и благословил его, сказав: "Запах сына моего, словно запах полей, благословенных Господом.

Дай же, тобі, Боже, росу з неба й родючу землю. Та ще й пшениці й вина подостатком!

Да пошлёт тебе Господь дожди в изобилии, чтобы был у тебя хороший урожай и вино.

Нехай народи тобі служать і племена приклоняться перед тобою. Будь володарем над братами твоїми, й сини матері твоєї нехай приклоняться перед тобою. Проклятий хай буде, хто тебе проклинає, а благословен, хто тебе благословляє!"

Да служат тебе люди, и да склонятся перед тобой народы. Ты будешь править братьями своими, и сыновья матери твоей склонятся перед тобой и будут послушны тебе. Проклинающий тебя проклят будет, благословляющий же тебя будет благословен".

Та сталось, як Ісаак скінчив благословляти Якова і Яків щойно вийшов від Ісаака, свого батька, прийшов Ісав, брат його, з полювання.

Как только Исаак закончил благословлять Иакова, и тот ушёл от отца, возвратился с охоты Исав.

Він теж зготував смачну страву, приніс її до свого батька й каже до нього: "Хай тато підведуться і з'їдять дичини свого сина, щоб душа їх благословила мене."

Приготовив кушанье, которое любил отец, Исав принес его отцу и сказал: "Отец, это я, твой сын, встань и поешь мяса убитой мною для тебя дичи, а потом благословишь меня".

Тоді Ісаак, його батько, спитав: "Хто ти?" Він же відповів: "Я — син твій, твій первісток, Ісав."

Но Исаак спросил: "Кто ты такой?" "Я твой сын, твой перворожденный, Исав, " — ответил Исав.

Ужахнувся Ісаак жахом великим та й питає: "А хто ж той, що піймав дичину, приніс мені, й я з'їв спокійно все, заки ти прийшов, і я поблагословив його, так він благословенний і буде?"

Исаак заволновался и сказал: "Тогда кто же это приготовил для меня еду и принёс её мне до того, как ты пришёл? Я поел и благословил его, и теперь уже поздно взять обратно моё благословение".

Коли Ісав почув слова свого батька, скрикнув він великим і жалісним голосом та сказав до батька свого: "Благослови мене, мене також, мій тату!"

Услышав слова отца, Исав закричал в гневе и горести, и сказал отцу: "Тогда благослови и меня тоже, отец!"

А той мовив: "Прийшов твій брат підступно й узяв твоє благословення."

"Твой брат перехитрил меня, он пришёл и забрал твоё благословение!" — сказал Исаак.

Ісав і каже: "Хіба не названо його Яків; він бо два рази вже обійшов мене! Забрав моє первородство, а ось тепер узяв моє благословення?"

"Не зря его зовут Иаковом! — сказал Исав. — Он перехитрил меня дважды: сперва отнял у меня право первородства, а теперь отнял и моё благословение". И спросил Исав отца: "А для меня ты оставил какое-нибудь благословение?"

На це відозвавсь Ісаак, кажучи до Ісава: "Я, бачиш, його поставив володарем над тобою і всіх його братів дав йому за слуг; хлібом і вином забезпечив його. Що ж, отже, мій сину, можу я для тебе зробити?"

"Слишком поздно, — ответил Исаак. — Я отдал Иакову власть над тобой и сказал ему, что все его братья будут его слугами, и благословил его зерно и вино, и нечего мне больше дать тебе, сын мой!"

Тоді Ісав каже до свого батька: "Хіба одне благословення в тебе, тату? Благослови й мене, мій батьку!" Та й заридав Ісав уголос.

Но Исав продолжал с рыданиями умолять отца: "Неужели у тебя только одно благословение, отец? Благослови и меня тоже, отец!"

Тут батько його, Ісаак відповів йому, кажучи: "Без родючої землі буде твоя оселя, і без роси, що падає з неба.

И сказал тогда ему Исаак: "Не жить тебе на хорошей земле, и не будет у тебя обильных дождей,

Ти житимеш з меча твого і будеш на послугах у твого брата. Але станеться, що звільнишся, скинеш ярмо з свого карку."

и придётся тебе бороться за свою жизнь. Будешь ты рабом брата своего, но в борьбе обретёшь свободу и вырвешься из-под его власти!"

Та й зненавидів Ісав Якова за благословення, що ним благословив його батько його, і сказав собі Ісав у серці: "Прийдуть дні плачу по моєму батькові, тоді уб'ю Якова, брата свого."

После этого Исав возненавидел Иакова за то, что тот получил благословение, и решил про себя: "Отец мой вскоре умрёт, и мы будем горевать о нём, а потом я убью брата моего Иакова".

І переказано Ревеці слова Ісава, старшого її сина, і вона послала покликати Якова, свого молодшого сина, і сказала йому: "Он Ісав, твій брат, заповзявся помститися на тобі й забити тебе.

Узнав о том, что Исав задумал убить Иакова, Ревекка послала за Иаковом и сказала ему: "Послушай, твой брат Исав задумал убить тебя.

Послухай же тепер мене, мій сину, і вставай та й утікай до Лавана, мого брата, в Харан.

Так вот, сын мой, сделай, как я говорю: мой брат Лаван живёт в Харане, пойди и спрячься у него.

Ти поживеш з ним якийсь час, поки не промине лють твого брата,

Побудь у него некоторое время, пока твой брат не перестанет сердиться.

поки не пройде гнів брата твого на тебе й він не забуде, що ти йому вдіяв; тоді я пошлю, щоб тебе забрати звідтіля. Як же ж то мені втратити вас обидвох разом в один день? "

Твой брат скоро забудет о том, что ты ему сделал, и тогда я пошлю за тобой слугу, чтобы ты возвратился, а иначе я в один день потеряю обоих сыновей".

А до Ісаака сказала Ревека: "Життя мені набридло через дочок хеттитських. Коли ще Яків візьме собі жінку з хеттитських дочок, як оці, з дочок цього краю, то навіщо ж мені жити?"

Ревекка сказала Исааку: "Твой сын Исав женился на хеттеянках, и это меня очень печалит, потому что они не нашего рода. Если Иаков тоже женится на одной из таких, то к чему мне жить!"

« 26 глава 28 глава »