Буття 24 глава

Перша книга Мойсеєва: Буття
Переклад Хоменка → Cовременный перевод WBTC

Постарівся віком Авраам, і Господь благословив Авраама в усьому.

Авраам дожил до глубокой старости, и благословение Господнее было на Аврааме и на всех его делах.

Тоді Авраам сказав своєму слузі, найстаршому в його господі, що правив усім його маєтком: "Поклади лишень руку під моє стегно.

У Авраама был старший слуга, управлявший всем, что было у Авраама. И вот Авраам призвал к себе этого слугу и сказал: "Положи руку мне под ногу

Я заклинаю тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що не візьмеш ти моєму синові жінку з дочок ханаанян, серед яких я перебуваю,

и поклянись мне перед Господом, Богом неба и земли, что не допустишь, чтобы мой сын женился на девушке из Ханаана. Мы живём среди этого народа, но не допусти, чтобы он женился на ханаанеянке.

а підеш у мій край, до рідні моєї, і візьмеш жінку синові моєму Ісаакові."

Отправляйся в мою страну, к моему народу, найди там жену моему сыну Исааку и приведи её к нему сюда".

Слуга ж мовив до нього: "А якщо жінка не захоче йти за мною в край цей, чи маю відвести твого сина назад у край, звідки ти вийшов?"

Слуга ответил: "Может быть, эта женщина не захочет прийти со мной в эту землю; в таком случае, должен ли я возвратиться вместе с твоим сыном в твою родную землю?"

Тоді Авраам відповів йому: "Гляди, щоб ти не відводив туди мого сина!

"Нет!" — сказал Авраам. — "Не веди туда моего сына.

Господь, Бог неба, який вивів мене з дому мого батька та з мого рідного краю, і який говорив до мене та клявсь мені словами: "Потомству твоєму дам я цю землю", — він пошле свого ангела перед тобою і візьмеш звідтіля жінку моєму синові.

Господь, Бог неба, привел меня в эту землю из моей родной земли. Та земля была родиной моего отца и моей семьи. Господь, Который обещал, что эта новая земля будет принадлежать моей семье, да пошлёт Своего Ангела перед тобой, чтобы ты мог выбрать жену моему сыну.

А як жінка не захоче йти з тобою, то ти будеш вільний від тієї клятви, що нею мені поклявся. Тільки сина мого туди не повертай!"

Если девушка откажется следовать за тобой, ты свободен от своей клятвы, только ни в коем случае не веди моего сына обратно туда".

І поклав слуга руку свою під стегно Авраама, свого пана, і поклявся йому в тому ділі.

И слуга, положив свою руку под ногу хозяину, поклялся ему в этом.

По тому взяв слуга десять верблюдів з-поміж верблюдів свого пана й вирушив у дорогу; з найліпшим, що лиш було в його пана знявсь він і рушив у дорогу в Арам Нагараїм, у місто Нахора.

Взяв у Авраама десять верблюдов и захватив с собой множество разных дорогих подарков, он ушёл оттуда и отправился в город Нахор, в Мессопотамию.

І поставив він верблюдів поза містом біля криниці надвечір, коли жінки виходять брати воду,

Перед наступлением вечера, в то время, когда женщины выходят за водой, он остановил верблюдов перед городской стеной у колодца.

та й мовив: "Господи Боже мого пана Авраама! Пощасти мені сьогодні, молю, і вчини милость моєму панові Авраамові.

"Господи, — сказал слуга, — Ты — Бог моего господина Авраама, так позволь же мне найти сегодня жену для его сына, будь милостив к моему господину Аврааму.

Ось я стою коло джерела води; дочки горожан виходять брати воду.

Вот я стою здесь у колодца с водой, и молодые женщины из города приходят сюда за водой.

Нехай дівчина, якій я скажу: "Нахили, з ласки, твій жбан, щоб я напився", а вона скаже: "Пий! Я ще й верблюдів твоїх понапуваю", — буде та, що її ти призначив слузі твоєму Ісаакові, і я по тому знатиму, що ти вчинив милость із моїм паном."

Я жду знака, который укажет мне, какая из этих молодых женщин предназначена Исааку. Я скажу девушке: "Прошу тебя, поставь на землю свой кувшин, чтобы я мог напиться", и если она ответит: "Пей, я и верблюдам твоим дам воды", то я буду знать, что она и есть та, которая предназначена ему, и что Ты милостив к моему господину".

Тож і сталося, що він ще й не скінчив говорити, як ось виходить із жбаном на своїх плечах Ревека, що народилась у Бетуела, сина Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата.

Слуга ещё не закончил молиться, как молодая женщина по имени Ревекка, дочь Вафуила, сына Милки и Нахора, брата Авраама, пришла к колодцу, неся на плече кувшин для воды.

Була то дівчина прегарна з виду, незаймана, ні мужа ще не знала. Тож зійшла вона до джерела і, набравши повний жбан води, вийшла нагору.

Она была очень хороша собой, девственница, которую не познал мужчина. Подойдя к колодцу, она наполнила свой кувшин.

Слуга побіг їй назустріч та й мовив: "Дай мені, з ласки своєї, трохи напитися з твого жбану!"

Слуга тотчас же подбежал к ней и сказал: "Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина".

А вона: "Пий, добродію!" І спустила хутенько жбан на свою руку й дала йому напитися.

Ревекка тотчас сняла кувшин с плеча и дала ему пить, сказав: "Пей, господин".

Як же скінчила його напувати, каже: "Я ще і твоїм верблюдам начерпаю, поки не нап'ються."

Напоив его, она сказала: "Я налью воды и твоим верблюдам",

І скоро випорожнила свій жбан у пійло, побігла знову до криниці, щоб набрати води, і налляла всім його верблюдам.

и тотчас вылила всю воду из своего кувшина в верблюжье пойло, а потом побежала, набрала из колодца ещё воды и напоила всех верблюдов.

А чоловік придивлявся до неї мовчки, цікавий знати, чи пощастить йому Господь у дорозі, чи ні.

Слуга же молча наблюдал за ней, желая удостовериться, что Господь дал ему ответ и сделал его путешествие успешным.

Коли ж верблюди перестали пити, взяв чоловік золоту каблучку, вагою пів шекля, та дві запинки їй на руки, вагою десять шеклів золота,

Когда верблюды напились, он дал Ревекке золотое кольцо, весившее восемь граммов, и два золотых браслета, каждый из которых весил по 165 граммов,

і спитав: "Чия ти дочка? Скажи мені, будь ласка, чи є в домі твого батька місце для нас переночувати?"

и спросил у неё: "Кто твой отец? Не найдётся ли у него в доме места нам всем переночевать?"

Вона ж йому відповіла: "Я дочка Бетуела, сина Мілки, якого вона Нахарові вродила."

"Мой отец Вафуил, — ответила Ревекка, — сын Милки и Нахора",

Далі сказала йому: "Є в нас доволі й соломи й паші, та й місця переночувати."

и добавила: "Конечно, у нас есть солома для твоих верблюдов и место для тебя, чтобы переночевать".

Тут чоловік схилив голову й, поклонившись Господеві,

Слуга склонился и поклонился Господу

мовив: "Благословен Господь Бог пана мого Авраама, що не відмовив милости своєї і вірности своєї моєму панові! Мене ж Господь привів до дому братів мого пана."

и сказал: "Благословен Господь, Бог моего господина Авраама, милостивый к моему господину и верный ему, приведший меня к девушке из семьи моего господина".

Побігла дівчина й оповіла в хаті матері своєї, що сталося.

Ревекка побежала и рассказала обо всём этом своей семье.

Був же в Ревеки брат, на ім'я Лаван. Метнувся Лаван до чоловіка надвір, до джерела.

У неё был брат по имени Лаван. Лаван выбежал и побежал к колодцу.

Як тільки він побачив каблучку й запинки на руках у своєї сестри та як почув слова Ревеки, сестри своєї, мовляв, ось так говорив чоловік до мене, то прийшов він до чоловіка, який стояв ще при джерелі коло верблюдів,

И услышал слова Ревекки и увидел кольцо и браслеты у неё на руках. Тот человек был там — стоял у колодца около своих верблюдов.

і мовив: "Увійди, благословенний Господом! Чого стоїш надворі? Я ж напоготовив господу й місце для верблюдів."

Лаван сказал: "Добро пожаловать к нам, господин! Зачем ты стоишь здесь, снаружи? Я приготовил для тебя комнату и место для твоих верблюдов".

Увійшов цей чоловік у господу, а він (Лаван) порозвантажував верблюдів, дав соломи й корму верблюдам, та й води помити ноги його й людей, що були з ним.

Слуга Авраама вошёл в дом, Лаван помог ему с верблюдами, дал соломы накормить их и воды, чтобы он и его люди могли омыть ноги.

По тому поставив перед ним їжу але той сказав: "Не їстиму, поки не оповім своєї справи." Лаван же відрік: "Говори."

Потом Лаван дал им поесть, но слуга отказался, сказав: "Я не буду есть, пока не расскажу зачем пришёл". "Говори", — сказал Лаван.

Він і заговорив: "Я слуга Авраама.

"Я слуга Авраама", — сказал слуга.

Господь поблагословив вельми мого пана й він зробився великим; Господь дав йому овець і худоби, срібла й золота, рабів і рабинь, верблюдів та ослів.

"Господь щедро благословил во всём моего господина, и стал мой господин великим человеком. Господь дал Аврааму многочисленные стада овец и крупного скота, у него много серебра и золота, слуг, верблюдов и ослов.

Та й Сара, жінка мого пана, як була вже старенька, вродила сина моєму панові, й цей дав йому все, що було його.

Сарра, жена моего господина, в глубокой старости родила сына, и мой господин отдал этому сыну всё, чем владеет.

І заприсягнув мене мій пан, кажучи так: "Не візьмеш жінки синові моєму з дочок ханаанян, що в їхнім краю я проживаю,

Мой господин заставил меня поклясться ему, сказав: "Не допусти, чтобы мой сын женился на ханаанеянке. Я не хочу, чтобы он женился на одной из дочерей ханаанеев, хотя мы и живём среди этого народа.

а тільки підеш у господу батька мого й до роду мого та й візьмеш жінку моєму синові".

Поклянись, что отправишься в землю моего отца, к моей семье, и выберешь жену моему сыну".

Тоді сказав я до свого пана: "А може та жінка не піде за мною?"

Я сказал господину: "Может быть, та женщина не захочет пойти со мной".

Та він мені відповів: "Господь, перед яким я ходжу, пошле ангела свого з тобою і пощастить твоїй дорозі; і ти візьмеш жінку синові моєму з мого роду й з господи батька мого.

Но господин ответил мне: "Я служу Господу, Господь пошлёт тебе в помощь Своего Ангела, и ты найдёшь жену моему сыну среди моего народа.

Тоді ти будеш вільний від присяги мені, коли підеш до мого роду; і коли вони тобі її не дадуть — тоді ти будеш вільний від присяги мені".

Но если тебе откажутся дать жену для моего сына, когда ты придёшь в землю моего отца, то ты будешь свободен от своей клятвы".

От і прибув я нині до джерела й мовив: "Господи Боже мого пана Авраама! Покажи, благаю, чи доброзичиш ти мені в дорозі, що її оце верстаю.

Сегодня я пришёл к тому колодцу и сказал: "Господи, Боже господина моего Авраама, сделай так, чтобы путешествие моё оказалось успешным.

Ось я стою коло джерела води: нехай та дівчина, що вийде брати воду, і якій я скажу: "Дай мені, будь ласка, трохи води напитися з твого жбану

Я буду стоять у колодца и дожидаться; когда за водой придёт девица, скажу: Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина.

а вона до мене скаже: "І ти пий, і ще твоїм верблюдам начерпаю" — нехай вона буде та жінка, що її Господь призначив для сина мого пана".

Девица, которая ответит мне: "Попей, а я дам воды твоим верблюдам", и будет той, что избрана Господом в жены сыну моего господина".

Ще не скінчив я й говорити сам до себе, аж ось виходить Ревека з своїм жбаном на плечі; спустилась до джерела й набрала води, а я тут до неї і кажу: "Дай мені, будь ласка, напитися!"

Едва я закончил молиться, как пришла к колодцу за водой Ревекка. На плече у неё был кувшин, и она шла набирать воду из колодца. Я попросил у неё воды,

Зняла вона хутенько свій жбан з-над себе й каже: "Пий, я і твоїх верблюдів теж понапуваю". Тож напивсь я, а вона понапувала й верблюдів.

и она тотчас сняла кувшин с плеча и налила мне воды, а потом сказала: "Пей, а я дам воды твоим верблюдам". И вот я попил, а она напоила моих верблюдов.

Тоді я її спитав: "Чия ти дочка?" Вона ж відповіла: "Дочка я Бетуела, сина Нахора, якого вродила йому Мілка". Тоді я наклав їй на ніс каблучку й запинки на її руки,

Я спросил у неё: "Кто твой отец?", и она ответила: "Мой отец-Вафуил, сын Милки и Нахора". Тогда я дал ей кольцо и браслеты на руки

та й схилив я голову і, поклонившись лицем Господеві до землі, благословив Господа Бога мого пана Авраама, що привів мене певною дорогою взяти дочку брата мого пана для його сина.

и, преклонив голову, возблагодарил Господа и благословил Его, Бога господина моего Авраама, возблагодарил Его за то, что Он привёл меня прямо к внучке брата моего господина.

А тепер, коли ви хочете зробити моєму панові честь і шану, повідайте мені, а коли ні, то дайте знати, щоб звернув або праворуч, або ліворуч."

А теперь скажите мне, будете ли вы милостивы и верны моему господину и отдадите ли ему свою дочь? Скажите, чтобы я знал, что мне делать".

Лаван же й Бетуел у відповідь сказали: "Від Господа пішло це діло. Не можемо тобі нічого сказати.

Тогда Лаван с Вафуилом сказали: "Мы видим, что это-от Господа, так что же мы можем сказать против этого?

Оце Ревека перед тобою. Візьми (її) і йди, і нехай вона буде жінкою синові твого пана, як це присудив Господь."

Вот тебе Ревекка, забирай её и иди, и пусть она выходит замуж за сына твоего господина, раз это угодно Богу".

Коли слуга Авраама почув ці слова, поклонився аж до землі Господеві,

Услышав такие слова, слуга Авраама поклонился Господу до земли

і вийняв слуга золоті та срібні речі й одежу й дав Ревеці; а братові й матері її дав коштовні подарунки.

и отдал Ревекке дары, которые принёс с собой: красивые одежды, золотые и серебряные украшения, а также дал дорогие подарки её матери и брату.

І їли вони й пили, він і ті люди, що були з ним, та й переночувавши, встали вранці; тож він каже: "Пустіте мене до мого пана."

После этого он и его люди ели и пили и остались там ночевать. Рано утром следующего дня они встали и сказали: "Теперь мы должны возвратиться к господину".

Однак її брати й мати сказали: "Нехай побуде з нами дівчина ще кілька днів, з десять, а потім піде."

Мать и брат Ревекки сказали: "Пусть Ревекка побудет с нами ещё немного, дней десять, а потом она может идти".

Він же відповів їм: "Не баріть мене. Пощастив Господь моїй дорозі, тож і ви пустіте мене, нехай піду до свого пана."

Но слуга ответил: "Не заставляйте меня ждать. Господь сделал так, что моё путешествие оказалось успешным, так дайте же мне возвратиться к господину".

Вони ж сказали: "Прикличмо дівчину й її саму спитаймо."

Мать и брат Ревекки сказали: "Позовём Ревекку и спросим, что она хочет".

Тож прикликали Ревеку й кажуть до неї: "Чи підеш ти з цим чоловіком?" А вона відповіла: "Піду!"

Они позвали Ревекку и спросили у неё: "Хочешь пойти с этим человеком прямо сейчас?" "Да, хочу, " — ответила она.

І відпустили Ревеку, сестру свою з її нянькою, та й Авраамового слугу з його людьми.

И они разрешили Ревекке пойти со слугой Авраама и его людьми; с ними пошла также и кормилица Ревекки.

При тому поблагословили вони Ревеку і промовили: "Ой ти, сестрице наша, стань тьмою тисяч: Нехай твоє потомство займе ворота своїх ворогів!"

Когда Ревекка уходила, ей сказали: "Сестра наша, да родятся от тебя миллионы, и да победят твои потомки своих врагов и захватят их города".

І вибралася Ревека зо слугинями своїми, і сівши на верблюдів, поїхали вони за чоловіком; отак узяв слуга Ревеку й пустився в дорогу.

Ревекка с кормилицей сели на верблюдов и последовали за слугой и его людьми; и слуга, взяв Ревекку, отправился в обратный путь.

А Ісаак прийшов був тоді з дороги до криниці Лахаї-Рої, бо він жив у краї Негев.

К тому времени Исаак ушёл из Беэр-лахай-рои и жил в Негеве.

Раз вийшов Ісаак підвечір пройтися в полі. Підвів свої очі й бачить — ось ідуть верблюди.

Однажды вечером Исаак вышел в поле поразмыслить, поднял глаза и увидел, что издалека приближаются верблюды.

Ревека також підняла очі й, побачивши Ісаака, зійшла з верблюда,

Ревекка посмотрела и, увидев Исаака, спрыгнула с верблюда

та й каже до слуги: "Хто то цей чоловік, що йде полем нам назустріч?" Слуга ж відрік: "То мій пан." Тоді вона взяла намітку та й накрилась.

и спросила у слуги: "Что это за юноша идёт по полю навстречу нам?" "Сын моего хозяина, " — ответил слуга. Ревекка взяла покрывало и покрыла им лицо.

І розповів слуга Ісаакові все, що вчинив був.

Слуга рассказал Исааку обо всём случившемся.

Тоді ввів її Ісаак у шатро Сари, своєї матері, і взяв він Ревеку та й стала вона йому за жінку. Він же полюбив її, і було це для нього розрадою після смерти матері своєї.

Исаак отвёл Ревекку в шатёр матери, и в тот день Ревекка стала женой Исаака. Он очень полюбил её и утешился в своей печали по матери.

« 23 глава 25 глава »