Буття 24 глава

Перша книга Мойсеєва: Буття
Переклад Куліша та Пулюя → Cовременный перевод WBTC

 
 

Авраам же був старий, у лїтах приклонних, і Господь благословив Авраама в усьому.
 
Авраам дожил до глубокой старости, и благословение Господнее было на Аврааме и на всех его делах.

І каже Авраам рабові свойму, найстаршому в господї в його, що правив усїм достатком його: Ось положи руку твою під стегно моє.
 
У Авраама был старший слуга, управлявший всем, что было у Авраама. И вот Авраам призвал к себе этого слугу и сказал: "Положи руку мне под ногу

І заклену тебе Господом, Богом небесним і Богом земним, що не візьмеш синові мойму жени з дочок Канаанських, що між ними живу.
 
и поклянись мне перед Господом, Богом неба и земли, что не допустишь, чтобы мой сын женился на девушке из Ханаана. Мы живём среди этого народа, но не допусти, чтобы он женился на ханаанеянке.

А тільки в землю мою, де я родивсь, пійдеш і до роду мого, та й візьмеш жену синові мойму Ізаакові відти.
 
Отправляйся в мою страну, к моему народу, найди там жену моему сыну Исааку и приведи её к нему сюда".

Каже ж до його раб: Коли б то не схотїла йти молодиця слїдом за мною в землю сю, чи вернути сина твого в землю, що з неї вийшов єси?
 
Слуга ответил: "Может быть, эта женщина не захочет прийти со мной в эту землю; в таком случае, должен ли я возвратиться вместе с твоим сыном в твою родную землю?"

Каже ж до його Авраам: Остерегайся вертати сина мого туди.
 
"Нет!" — сказал Авраам. — "Не веди туда моего сына.

Господь, Бог неба й Бог землї, що вивів мене з господи панотця мого із землї, що в нїй родився, той що глаголав менї, і що клявся менї глаголючи: Тобі оддам землю сю й насїнню твойму, той пошле ангела свого перед тобою, дак і візьмеш жену синові мойму Ізаакові звідти.
 
Господь, Бог неба, привел меня в эту землю из моей родной земли. Та земля была родиной моего отца и моей семьи. Господь, Который обещал, что эта новая земля будет принадлежать моей семье, да пошлёт Своего Ангела перед тобой, чтобы ты мог выбрать жену моему сыну.

Коли ж би не схотїла молодиця пійти за тобою, чист будеш од закляття мого; тільки сина мого не вертай туди.
 
Если девушка откажется следовать за тобой, ты свободен от своей клятвы, только ни в коем случае не веди моего сына обратно туда".

І положив раб руку свою під стегно Авраамові, панові свойму, та й клявсь йому про сю річ.
 
И слуга, положив свою руку под ногу хозяину, поклялся ему в этом.

І взяв раб десятеро верблюдів з між верблюд пана свого і з усякого добра в господаря свого, та й пійшов, бо всї добра господаря його були в його руцї, та знявсь і пійшов у Месопотамію, у Нахорів город.
 
Взяв у Авраама десять верблюдов и захватив с собой множество разных дорогих подарков, он ушёл оттуда и отправился в город Нахор, в Мессопотамию.

І поставив верблюди під городом навколїшки коло колодязя водяного надвечір, як виходять жінки брати воду.
 
Перед наступлением вечера, в то время, когда женщины выходят за водой, он остановил верблюдов перед городской стеной у колодца.

І каже: Господе, Боже пана мого Авраама, погоди менї сьогоднї і сотвори милость панові мойму Авраамові.
 
"Господи, — сказал слуга, — Ты — Бог моего господина Авраама, так позволь же мне найти сегодня жену для его сына, будь милостив к моему господину Аврааму.

Оце я став коло колодязя водяного, дочки ж міських людей виходити муть брати воду.
 
Вот я стою здесь у колодца с водой, и молодые женщины из города приходят сюда за водой.

І нехай буде дївчина, що їй скажу: Нахили водоносного глека твого напитись менї, і промовить менї: Пий, я й верблюди твої понаповаю, нехай вона буде та, що наготовив рабові твойму Ізаакові, і по сьому відатиму, що сотворив єси милость панові мойму, Авраамові.
 
Я жду знака, который укажет мне, какая из этих молодых женщин предназначена Исааку. Я скажу девушке: "Прошу тебя, поставь на землю свой кувшин, чтобы я мог напиться", и если она ответит: "Пей, я и верблюдам твоим дам воды", то я буду знать, что она и есть та, которая предназначена ему, и что Ты милостив к моему господину".

І сталось, перш нїж він промовив, аж ось Ребека й виходить, що родилась Бетуїлові, Милчиному синові, жінки Нахорової, брата ж Авраамового, і держачи водоноса на плечі свойму.
 
Слуга ещё не закончил молиться, как молодая женщина по имени Ревекка, дочь Вафуила, сына Милки и Нахора, брата Авраама, пришла к колодцу, неся на плече кувшин для воды.

Дївиця ж була дуже вродлива, дївувала ще, нїхто не взнав її. Війшовши ж до колодязя, сповнила водоноса свого та й ійде вгору.
 
Она была очень хороша собой, девственница, которую не познал мужчина. Подойдя к колодцу, она наполнила свой кувшин.

Побіг же раб на вперейми, та й каже: Дай менї напитись з водоноса твого.
 
Слуга тотчас же подбежал к ней и сказал: "Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина".

Вона ж каже: Пий, добродїю. І хутенько зняла водоноса на руку, та й дала йому напитись до схочу.
 
Ревекка тотчас сняла кувшин с плеча и дала ему пить, сказав: "Пей, господин".

І напоївши каже: І верблюдам твоїм наливати му докіль понапиваються.
 
Напоив его, она сказала: "Я налью воды и твоим верблюдам",

І хутенько спорожнила водоноса в пійло та й метнулась ізнов до колодязя черпнути води та й улила верблюдам усїм.
 
и тотчас вылила всю воду из своего кувшина в верблюжье пойло, а потом побежала, набрала из колодца ещё воды и напоила всех верблюдов.

Чоловік же придивлявся до неї мовчки, щоб зрозуміти, чи погодив Бог у дорозї йому, чи нї.
 
Слуга же молча наблюдал за ней, желая удостовериться, что Господь дал ему ответ и сделал его путешествие успешным.

Сталося ж, як перестали всї верблюди пити, узяв чоловік каблучку золоту, вагою в пів секля, та двї запинки на руки їй, у десять секлїв ваги.
 
Когда верблюды напились, он дал Ревекке золотое кольцо, весившее восемь граммов, и два золотых браслета, каждый из которых весил по 165 граммов,

І поспитав її та й каже: Чия єси дочка? Скажи менї, чи єсть у панотця твого в господї місце про нас на ночлїги?
 
и спросил у неё: "Кто твой отец? Не найдётся ли у него в доме места нам всем переночевать?"

Вона ж каже йому: Дочка я Бетуїлова, сина Милчаного, що його вродила Нахорові.
 
"Мой отец Вафуил, — ответила Ревекка, — сын Милки и Нахора",

І каже йому: І соломи й харчі в нас доволї, і місце є про ночлїги.
 
и добавила: "Конечно, у нас есть солома для твоих верблюдов и место для тебя, чтобы переночевать".

І дякуючи Господу чоловік поклонивсь,
 
Слуга склонился и поклонился Господу

І каже: Благословен Господь, Бог пана мого Авраама, що не оставив без милостї своєї й правди пана мого, і менї погодив Господь прибути в домівку брата пана мого.
 
и сказал: "Благословен Господь, Бог моего господина Авраама, милостивый к моему господину и верный ему, приведший меня к девушке из семьи моего господина".

І побігла дївиця і з'ясувала в господї матері своїй сї речі.
 
Ревекка побежала и рассказала обо всём этом своей семье.

Ребецї ж доводивсь братом на імя Лабан. І метнеться Лабан до чоловіка до колодязя.
 
У неё был брат по имени Лаван. Лаван выбежал и побежал к колодцу.

І сталось, як побачив каблучку й запинки на руках у сестри своєї, і як почув слова Ребечині, сестри своєї, що каже: Так мовляв менї чоловік, дак прийшов Лабан до чоловіка, аж він стоїть при верблюдах коло колодязя.
 
И услышал слова Ревекки и увидел кольцо и браслеты у неё на руках. Тот человек был там — стоял у колодца около своих верблюдов.

І каже: Увійди, благословенний од Господа. Чого стоїш ізнадвору? Я ж наготовив господу й місце про верблюди.
 
Лаван сказал: "Добро пожаловать к нам, господин! Зачем ты стоишь здесь, снаружи? Я приготовил для тебя комнату и место для твоих верблюдов".

І ввійшов чоловік у господу, і порозсїдлував верблюди, і дав Лабан соломи й сїна верблюдам і води помити ноги йому і людям, що були з ним.
 
Слуга Авраама вошёл в дом, Лаван помог ему с верблюдами, дал соломы накормить их и воды, чтобы он и его люди могли омыть ноги.

І поставив перед ними наїдки. Він же каже: Не їсти му, поки не виповню мого посольства. І каже: Говори.
 
Потом Лаван дал им поесть, но слуга отказался, сказав: "Я не буду есть, пока не расскажу зачем пришёл". "Говори", — сказал Лаван.

І говорить він: Раб Авраамів я.
 
"Я слуга Авраама", — сказал слуга.

Господь же благословив пана мого велико, і зробивсь він великим; і дав йому товар і отари, і срібло й золото, і раби і рабинї, і верблюди й осли.
 
"Господь щедро благословил во всём моего господина, и стал мой господин великим человеком. Господь дал Аврааму многочисленные стада овец и крупного скота, у него много серебра и золота, слуг, верблюдов и ослов.

І вродила Сарра, жона пана мого, сина панові мойму, як була стара, і оддав йому все, що мав.
 
Сарра, жена моего господина, в глубокой старости родила сына, и мой господин отдал этому сыну всё, чем владеет.

І закляв мене пан мій говорючи: Не візьмеш ти жени синові мойму зміж дочок Кананейських, що я седжу в їх землї,
 
Мой господин заставил меня поклясться ему, сказав: "Не допусти, чтобы мой сын женился на ханаанеянке. Я не хочу, чтобы он женился на одной из дочерей ханаанеев, хотя мы и живём среди этого народа.

А в господу панотця мого пійдеш і до роду мого, і візьмеш мойму синові жону звідти.
 
Поклянись, что отправишься в землю моего отца, к моей семье, и выберешь жену моему сыну".

Сказав же я панові мойму: А може не схоче молодиця зі мною йти.
 
Я сказал господину: "Может быть, та женщина не захочет пойти со мной".

Каже тодї менї: Господь, що перед ним ходжу, пошле ангела свого з тобою, і погодить у дорозї твоїй, і візьмеш ти жену синові мойму з мого роду, і з дому панотця мого.
 
Но господин ответил мне: "Я служу Господу, Господь пошлёт тебе в помощь Своего Ангела, и ты найдёшь жену моему сыну среди моего народа.

Тодї будеш чист од заклинання мого; коли бо дійдеш до родини моєї, і не дадуть тобі, будеш чист од заклинання мого.
 
Но если тебе откажутся дать жену для моего сына, когда ты придёшь в землю моего отца, то ты будешь свободен от своей клятвы".

І прийшовши сьогоднї до колодязя, казав я: Господе, Боже пана мого Авраама, коли погодив єси в дорозї моїй, що її оце верстаю,
 
Сегодня я пришёл к тому колодцу и сказал: "Господи, Боже господина моего Авраама, сделай так, чтобы путешествие моё оказалось успешным.

Ось я став коло колодязя водного, і дочки городянські виходять брати воду, і коли буде дївиця, що ій промовлю: Дай менї напитись із водоноса твого трохи води,
 
Я буду стоять у колодца и дожидаться; когда за водой придёт девица, скажу: Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина.

І скаже менї: І ти пий, і верблюдам твоїм вільлю, нехай ся буде жена, що наготовив Господь мого пана синові.
 
Девица, которая ответит мне: "Попей, а я дам воды твоим верблюдам", и будет той, что избрана Господом в жены сыну моего господина".

І перш, нїж я промовив у серцї мойму, вже Ребека йшла з водоносом на плечі, і спустилась вона до колодязя, і набрала води. І сказав я їй: Дай, будь ласко, напитись менї.
 
Едва я закончил молиться, как пришла к колодцу за водой Ревекка. На плече у неё был кувшин, и она шла набирать воду из колодца. Я попросил у неё воды,

І хутенько зняла вона водоноса свого із себе на руку, та й каже: Пий, і верблюди твої понаповаю. От я напивсь і верблюди мої понаповала.
 
и она тотчас сняла кувшин с плеча и налила мне воды, а потом сказала: "Пей, а я дам воды твоим верблюдам". И вот я попил, а она напоила моих верблюдов.

І поспитав її, і промовив: Чия дочка єси, повідай менї. Вона ж каже: Дочка я Бетуїла Нахоренка, що вродила йому Милка. І дав я їй каблучку і запинки на руки її.
 
Я спросил у неё: "Кто твой отец?", и она ответила: "Мой отец-Вафуил, сын Милки и Нахора". Тогда я дал ей кольцо и браслеты на руки

І дякуючи поклонивсь Господу, і благословив Господа Бога пана мого, Авраама, що погодив менї в дорозї праведній, узяти дочку в брата панового синові його.
 
и, преклонив голову, возблагодарил Господа и благословил Его, Бога господина моего Авраама, возблагодарил Его за то, что Он привёл меня прямо к внучке брата моего господина.

Оце ж, коли ви сотворите милость і правду до пана мого, повідайте менї, щоб я повернувсь або праворуч, або лїворуч.
 
А теперь скажите мне, будете ли вы милостивы и верны моему господину и отдадите ли ему свою дочь? Скажите, чтобы я знал, что мне делать".

Відказуючи ж Лабан та Бетуїл сказали: Від Господа прийшло се дїло. Не зможемо тобі сказати проти нї лихого, нї доброго.
 
Тогда Лаван с Вафуилом сказали: "Мы видим, что это-от Господа, так что же мы можем сказать против этого?

Ось, Ребека перед тобою, возьми її та й піди, і нехай буде вона жоною синові пана твого, яко же глаголав Господь.
 
Вот тебе Ревекка, забирай её и иди, и пусть она выходит замуж за сына твоего господина, раз это угодно Богу".

І сталось, як почув раб Авраамів словеса сї, поклонився до землї Господу.
 
Услышав такие слова, слуга Авраама поклонился Господу до земли

І повносив раб сосуди золоті і срібляні, і сукнї, та оддав Ребецї, і подав гостинцї братові її й матері її.
 
и отдал Ревекке дары, которые принёс с собой: красивые одежды, золотые и серебряные украшения, а также дал дорогие подарки её матери и брату.

І їли й пили, і він і чоловіки, що були з ним, та опочили, і повставали вранцї, і каже: Відпустїте мене до пана мого.
 
После этого он и его люди ели и пили и остались там ночевать. Рано утром следующего дня они встали и сказали: "Теперь мы должны возвратиться к господину".

Промовили ж браттє її й мати її: Нехай пробуде дївиця з нами з десяток день, а потім і пійде.
 
Мать и брат Ревекки сказали: "Пусть Ревекка побудет с нами ещё немного, дней десять, а потом она может идти".

Він же каже до них: Не держіте мене. Господь погодив у дорозї менї; мушу йти до пана мого.
 
Но слуга ответил: "Не заставляйте меня ждать. Господь сделал так, что моё путешествие оказалось успешным, так дайте же мне возвратиться к господину".

Вони ж сказали: Прикличмо дївицю, та й спитаймо її з уст її.
 
Мать и брат Ревекки сказали: "Позовём Ревекку и спросим, что она хочет".

І прикликали Ребеку, і казали їй: Чи пійдеш з чоловіком сим? Вона ж каже: Пійду.
 
Они позвали Ревекку и спросили у неё: "Хочешь пойти с этим человеком прямо сейчас?" "Да, хочу, " — ответила она.

І відпустили Ребеку, сестру свою, і мамку її, і раба Авраамового, і хто з ним були.
 
И они разрешили Ревекке пойти со слугой Авраама и его людьми; с ними пошла также и кормилица Ревекки.

І благословили Ребеку, і промовили до неї: Нехай же родяться від тебе, сестро наша, тисячі тисяч, і потомство твоє нехай підгортає під себе царини ворогів твоїх!
 
Когда Ревекка уходила, ей сказали: "Сестра наша, да родятся от тебя миллионы, и да победят твои потомки своих врагов и захватят их города".

Уставши ж Ребека й рабинї її посїдали на верблюди, та й пішли з чоловіком. І взяв раб Ребеку, та й пішов.
 
Ревекка с кормилицей сели на верблюдов и последовали за слугой и его людьми; и слуга, взяв Ревекку, отправился в обратный путь.

Ізаак же прийшов з Бейер-Лахай-Рої; жив бо він у землї полуденнїй.
 
К тому времени Исаак ушёл из Беэр-лахай-рои и жил в Негеве.

Вийшов же над вечір Ізаак на поле, розігнати думки. І позирне очима своїми, та й бачить, ідуть верблюда.
 
Однажды вечером Исаак вышел в поле поразмыслить, поднял глаза и увидел, что издалека приближаются верблюды.

І позирнувши Ребека очима своїми, побачила Ізаака та й ізскочила з верблюда.
 
Ревекка посмотрела и, увидев Исаака, спрыгнула с верблюда

І каже рабові: Хто сей чоловік, що йде по полю на зустріч нам? Каже ж раб: Се пан мій; вона узявши намітку, закуталась.
 
и спросила у слуги: "Что это за юноша идёт по полю навстречу нам?" "Сын моего хозяина, " — ответил слуга. Ревекка взяла покрывало и покрыла им лицо.

І повідав раб Ізаакові все, що вчинив.
 
Слуга рассказал Исааку обо всём случившемся.

Увійшов же Ізаак у намет матері своєї, і взяв Ребеку, і стала йому жінкою, і влюбив її, і втїшивсь Ізаак по Саррі, матері своїй.
 
Исаак отвёл Ревекку в шатёр матери, и в тот день Ревекка стала женой Исаака. Он очень полюбил её и утешился в своей печали по матери.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.