Быццё 24 глава

Быццё
Пераклад Васіля Сёмухі → Cовременный перевод WBTC

 
 

Абрагам быў ужо стары і ў сталым веку. Гасподзь дабраславіў Абрагама ўсім.
 
Авраам дожил до глубокой старости, и благословение Господнее было на Аврааме и на всех его делах.

І сказаў Абрагам рабу свайму, старэйшаму ў доме ягоным, кіроўцу ўсім, што ў яго было: пакладзі руку тваю пад сьцягно маё
 
У Авраама был старший слуга, управлявший всем, что было у Авраама. И вот Авраам призвал к себе этого слугу и сказал: "Положи руку мне под ногу

і запрысягніся мне Госпадам, Богам неба і Богам зямлі, што ты ня возьмеш сыну майму жонкі з дачок Хананэяў, сярод якіх я жыву;
 
и поклянись мне перед Господом, Богом неба и земли, что не допустишь, чтобы мой сын женился на девушке из Ханаана. Мы живём среди этого народа, но не допусти, чтобы он женился на ханаанеянке.

а пойдзеш у зямлю маю, на радзіму маю, і возьмеш жонку сыну майму Ісааку.
 
Отправляйся в мою страну, к моему народу, найди там жену моему сыну Исааку и приведи её к нему сюда".

Раб сказаў яму: можа стацца, не захоча жанчына ісьці са мною ў гэтую зямлю; ці павінен я вярнуць сына твайго ў зямлю, зь якое ты выйшаў?
 
Слуга ответил: "Может быть, эта женщина не захочет прийти со мной в эту землю; в таком случае, должен ли я возвратиться вместе с твоим сыном в твою родную землю?"

Абрагам сказаў яму: сьцеражыся, не вяртай сына майго туды;
 
"Нет!" — сказал Авраам. — "Не веди туда моего сына.

Гасподзь, Бог неба, Які ўзяў мяне з дома бацькі майго і зь зямлі нараджэньня майго, Які гаварыў мне і Які прысягнуў мне, кажучы: нашчадкам тваім дам гэтую зямлю, — Ён пашле анёла Свайго перад табою, і ты возьмеш жонку сыну майму адтуль;
 
Господь, Бог неба, привел меня в эту землю из моей родной земли. Та земля была родиной моего отца и моей семьи. Господь, Который обещал, что эта новая земля будет принадлежать моей семье, да пошлёт Своего Ангела перед тобой, чтобы ты мог выбрать жену моему сыну.

калі ж не захоча жанчына ісьці з табою, ты будзеш вольны ад гэтай прысягі маёй; толькі сына майго не вяртай туды.
 
Если девушка откажется следовать за тобой, ты свободен от своей клятвы, только ни в коем случае не веди моего сына обратно туда".

І паклаў раб руку сваю пад сьцягно Абрагаму, гаспадару свайму, і запрысягнуўся яму ў гэтым.
 
И слуга, положив свою руку под ногу хозяину, поклялся ему в этом.

І ўзяў раб зь вярблюдаў гаспадара свайго дзесяць вярблюдаў і пайшоў. У руках у яго былі таксама ўсякія скарбы гаспадара ягонага. Ён устаў і пайшоў у Месапатамію, у горад Нахораў;
 
Взяв у Авраама десять верблюдов и захватив с собой множество разных дорогих подарков, он ушёл оттуда и отправился в город Нахор, в Мессопотамию.

і спыніў вярблюдаў па-за горадам, каля калодзежа вады, пад вечар, у той час, калі прыходзяць жанчыны чэрпаць ваду,
 
Перед наступлением вечера, в то время, когда женщины выходят за водой, он остановил верблюдов перед городской стеной у колодца.

і сказаў: Госпадзе, Божа гаспадара майго Абрагама, пашлі яе сёньня насустрач мне і ўчыні міласьць гаспадару майму Абрагаму;
 
"Господи, — сказал слуга, — Ты — Бог моего господина Авраама, так позволь же мне найти сегодня жену для его сына, будь милостив к моему господину Аврааму.

вось, я стаю каля крыніцы вады, і дочкі жыхароў горада выходзяць чэрпаць ваду;
 
Вот я стою здесь у колодца с водой, и молодые женщины из города приходят сюда за водой.

і дзяўчына, якой я скажу: нахілі збанок твой, я нап’юся; і яна скажа: пі, я і вярблюдам тваім дам піць, — вось тая, якую Ты назначыў рабу Твайму Ісааку; і з гэтага даведаюся я, што Ты чыніш мілату гаспадару майму.
 
Я жду знака, который укажет мне, какая из этих молодых женщин предназначена Исааку. Я скажу девушке: "Прошу тебя, поставь на землю свой кувшин, чтобы я мог напиться", и если она ответит: "Пей, я и верблюдам твоим дам воды", то я буду знать, что она и есть та, которая предназначена ему, и что Ты милостив к моему господину".

Яшчэ не перастаў ён гаварыць, і вось, выйшла Рэбэка, якая нарадзілася ад Ватуіла, сына Мілкі, жонкі Нахора, брата Абрагамавага, і збанок яе на плячы ў яе;
 
Слуга ещё не закончил молиться, как молодая женщина по имени Ревекка, дочь Вафуила, сына Милки и Нахора, брата Авраама, пришла к колодцу, неся на плече кувшин для воды.

дзяўчына была прыгожая з твару, дзева, якое не спазнаў муж. Яна сышла да крыніцы, напоўніла збанок свой і пайшла ўгору.
 
Она была очень хороша собой, девственница, которую не познал мужчина. Подойдя к колодцу, она наполнила свой кувшин.

І пабег раб насустрач ёй і сказаў: дай мне выпіць крыху вады са збанка твайго.
 
Слуга тотчас же подбежал к ней и сказал: "Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина".

Яна сказала: пі, гаспадару мой. І адразу апусьціла збанок свой на руку сваю і напаіла яго.
 
Ревекка тотчас сняла кувшин с плеча и дала ему пить, сказав: "Пей, господин".

І, калі напаіла яго, сказала: я пачну чэрпаць і вярблюдам тваім, пакуль не нап’юцца ўсе.
 
Напоив его, она сказала: "Я налью воды и твоим верблюдам",

І адразу выліла ваду са збанка свайго ў карыта, і пабегла зноў да калодзежа зачарпнуць, і начэрпала ўсім вярблюдам ягоным,
 
и тотчас вылила всю воду из своего кувшина в верблюжье пойло, а потом побежала, набрала из колодца ещё воды и напоила всех верблюдов.

Чалавек той глядзеў на яе са зьдзіўленьнем моўчкі, хочучы зразумець, ці дабраславіў Гасподзь дарогу ягоную, ці не.
 
Слуга же молча наблюдал за ней, желая удостовериться, что Господь дал ему ответ и сделал его путешествие успешным.

Калі вярблюды перасталі піць, тады чалавек той узяў залатую завушніцу, вагою паўсікля, і два запясьці на рукі ёй, вагою ў дзесяць сікляў золата,
 
Когда верблюды напились, он дал Ревекке золотое кольцо, весившее восемь граммов, и два золотых браслета, каждый из которых весил по 165 граммов,

і сказаў: чыя ты дачка? скажы мне; ці ёсьць у доме ў бацькі твайго месца нам начаваць?
 
и спросил у неё: "Кто твой отец? Не найдётся ли у него в доме места нам всем переночевать?"

Яна сказала яму: я дачка Ватуіла, сына Мілкі, якога яна нарадзіла Нахору.
 
"Мой отец Вафуил, — ответила Ревекка, — сын Милки и Нахора",

І яшчэ сказала яму: у нас многа саломы і корму; і ёсьць месца начаваць.
 
и добавила: "Конечно, у нас есть солома для твоих верблюдов и место для тебя, чтобы переночевать".

І схіліўся чалавек той, і пакланіўся Госпаду,
 
Слуга склонился и поклонился Господу

і сказаў: дабраславёны Гасподзь, Бог гаспадара майго Абрагама, Які не абышоў гаспадара майго ласкаю Сваёю і праўдаю Сваёю! Гасподзь роўнаю дарогаю прывёў мяне да дома брата гаспадара майго.
 
и сказал: "Благословен Господь, Бог моего господина Авраама, милостивый к моему господину и верный ему, приведший меня к девушке из семьи моего господина".

Дзяўчына пабегла і расказала пра гэта ў доме маці сваёй.
 
Ревекка побежала и рассказала обо всём этом своей семье.

У Рэбэкі быў брат, якога звалі Лаван. Лаван выбег да таго чалавека, да крыніцы.
 
У неё был брат по имени Лаван. Лаван выбежал и побежал к колодцу.

І калі ён убачыў завушніцу і запясьці на руках у сястры сваёй, якая казала: так гаварыў са мною чалавек гэты, — дык прыйшоў да чалавека, і вось, ён стаіць каля вярблюдаў ля крыніцы;
 
И услышал слова Ревекки и увидел кольцо и браслеты у неё на руках. Тот человек был там — стоял у колодца около своих верблюдов.

і сказаў яму: увайдзі, дабраславёны Госпадам; чаго ты стаіш звонку? я падрыхтаваў дом і месца вярблюдам.
 
Лаван сказал: "Добро пожаловать к нам, господин! Зачем ты стоишь здесь, снаружи? Я приготовил для тебя комнату и место для твоих верблюдов".

І ўвайшоў чалавек. Лаван расьсядлаў вярблюдаў і даў саломы і корму вярблюдам і вады памыць ногі яму і людзям, якія былі зь ім;
 
Слуга Авраама вошёл в дом, Лаван помог ему с верблюдами, дал соломы накормить их и воды, чтобы он и его люди могли омыть ноги.

і прапанавалі яму ежы. Але ён сказаў: ня буду есьці, пакуль не скажу справы сваёй. І сказалі: кажы.
 
Потом Лаван дал им поесть, но слуга отказался, сказав: "Я не буду есть, пока не расскажу зачем пришёл". "Говори", — сказал Лаван.

Ён сказаў: я раб Абрагамаў;
 
"Я слуга Авраама", — сказал слуга.

Гасподзь вельмі дабраславіў гаспадара майго, і ён зрабіўся вялікім: Ён даў яму авечак і валоў, срэбра і золата, рабоў і рабыняў, вярблюдаў і аслоў.
 
"Господь щедро благословил во всём моего господина, и стал мой господин великим человеком. Господь дал Аврааму многочисленные стада овец и крупного скота, у него много серебра и золота, слуг, верблюдов и ослов.

Сарра, жонка гаспадара майго, ужо пастарэўшы, нарадзіла гаспадару майму сына, якому ён аддаў усё, што ў яго;
 
Сарра, жена моего господина, в глубокой старости родила сына, и мой господин отдал этому сыну всё, чем владеет.

і ўзяў зь мяне прысягу гаспадар мой, сказаўшы: не бяры жонкі сыну майму з дачок Хананэяў, у зямлі якіх я жыву,
 
Мой господин заставил меня поклясться ему, сказав: "Не допусти, чтобы мой сын женился на ханаанеянке. Я не хочу, чтобы он женился на одной из дочерей ханаанеев, хотя мы и живём среди этого народа.

а ідзі ў дом бацькі майго і да сваякоў маіх, і возьмеш жонку сыну майму.
 
Поклянись, что отправишься в землю моего отца, к моей семье, и выберешь жену моему сыну".

І сказаў гаспадару майму: магчыма, ня пойдзе жанчына са мною.
 
Я сказал господину: "Может быть, та женщина не захочет пойти со мной".

Ён сказаў мне: Гасподзь, прад абліччам Якога я хаджу, пашле з табою анёла Свайго і добра ўладкуе шлях твой, і возьмеш жонку сыну майму з родзічаў маіх і з дому бацькі майго;
 
Но господин ответил мне: "Я служу Господу, Господь пошлёт тебе в помощь Своего Ангела, и ты найдёшь жену моему сыну среди моего народа.

тады будзеш ты вольны ад прысягі маёй, калі сходзіш да родзічаў маіх; і калі яны не дадуць табе, ты будзеш вольны ад прысягі маёй.
 
Но если тебе откажутся дать жену для моего сына, когда ты придёшь в землю моего отца, то ты будешь свободен от своей клятвы".

І прыйшоў я сёньня да крыніцы і сказаў: Госпадзе, Божа гаспадара майго Абрагама! Калі Ты добра ўладкуеш шлях, які я праходжу,
 
Сегодня я пришёл к тому колодцу и сказал: "Господи, Боже господина моего Авраама, сделай так, чтобы путешествие моё оказалось успешным.

дык вось, я стаю каля крыніцы вады, і дзяўчына, якая выйдзе зачарпнуць і якой я скажу: дай мне выпіць крыху са збанка твайго,
 
Я буду стоять у колодца и дожидаться; когда за водой придёт девица, скажу: Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина.

і якая скажа мне: і ты пі, і вярблюдам тваім я начэрпаю, — вось жонка, якую Гасподзь вызначыў сыну гаспадара майго.
 
Девица, которая ответит мне: "Попей, а я дам воды твоим верблюдам", и будет той, что избрана Господом в жены сыну моего господина".

Яшчэ не перастаў я гаварыць у думках маіх, і вось, выйшла Рэбэка, і збанок яе на плячы ў яе, і сышла да крыніцы і зачарпнула; і я сказаў ёй: напаі мяне.
 
Едва я закончил молиться, как пришла к колодцу за водой Ревекка. На плече у неё был кувшин, и она шла набирать воду из колодца. Я попросил у неё воды,

Яна адразу апусьціла зь сябе збанок свой і сказала: пі, і вярблюдаў тваіх я напаю. І я піў. І вярблюдаў яна напаіла.
 
и она тотчас сняла кувшин с плеча и налила мне воды, а потом сказала: "Пей, а я дам воды твоим верблюдам". И вот я попил, а она напоила моих верблюдов.

Я спытаўся ў яе і сказаў: чыя ты дачка? Яна сказала: дачка Ватуіла, сына Нахоравага, якога нарадзіла яму Мілка. І даў я завушніцы ёй і запясьці на рукі яе.
 
Я спросил у неё: "Кто твой отец?", и она ответила: "Мой отец-Вафуил, сын Милки и Нахора". Тогда я дал ей кольцо и браслеты на руки

І схіліўся я і пакланіўся Госпаду, і дабраславіў Госпада, Бога гаспадара майго Абрагама, Які роўнай дарогаю прывёў мяне, каб узяць дачку брата гаспадара майго за сына ягонага.
 
и, преклонив голову, возблагодарил Господа и благословил Его, Бога господина моего Авраама, возблагодарил Его за то, что Он привёл меня прямо к внучке брата моего господина.

І цяпер скажэце мне: ці маеце вы намер зрабіць ласку і праўду гаспадару майму, ці не? скажэце мне, і я павярнуся направа альбо налева.
 
А теперь скажите мне, будете ли вы милостивы и верны моему господину и отдадите ли ему свою дочь? Скажите, чтобы я знал, что мне делать".

І адказвалі Лаван і Ватуіл і сказалі: ад Госпада прыйшла гэтая дзея; мы ня можам сказаць табе папярок ні благога, ні добрага;
 
Тогда Лаван с Вафуилом сказали: "Мы видим, что это-от Господа, так что же мы можем сказать против этого?

вось Рэбэка перад табою; вазьмі і ідзі; хай будзе яна жонкаю сыну гаспадара твайго, як сказаў Гасподзь.
 
Вот тебе Ревекка, забирай её и иди, и пусть она выходит замуж за сына твоего господина, раз это угодно Богу".

Калі раб Абрагамаў пачуў словы іхнія, дык пакланіўся Госпаду да зямлі.
 
Услышав такие слова, слуга Авраама поклонился Господу до земли

І дастаў раб срэбныя рэчы і залатыя рэчы і вопратку і даў Рэбэцы; таксама і брату яе і маці яе даў багатыя дарункі.
 
и отдал Ревекке дары, которые принёс с собой: красивые одежды, золотые и серебряные украшения, а также дал дорогие подарки её матери и брату.

І елі і пілі ён і людзі, якія былі зь ім, і заначавалі. Калі ж усталі раніцай, дык ён сказаў: пусьцеце мяне да гаспадара майго.
 
После этого он и его люди ели и пили и остались там ночевать. Рано утром следующего дня они встали и сказали: "Теперь мы должны возвратиться к господину".

Але брат яе і маці сказалі: хай пабудзе з намі дзяўчына дзён зь дзесяць; потым пойдзеш.
 
Мать и брат Ревекки сказали: "Пусть Ревекка побудет с нами ещё немного, дней десять, а потом она может идти".

Ён сказаў ім: ня трымайце мяне, бо Гасподзь добра ўладкаваў шлях мой; пусьцеце мяне, і я пайду да гаспадара майго.
 
Но слуга ответил: "Не заставляйте меня ждать. Господь сделал так, что моё путешествие оказалось успешным, так дайте же мне возвратиться к господину".

Яны сказалі: паклічам дзяўчыну і спытаемся, што яна скажа.
 
Мать и брат Ревекки сказали: "Позовём Ревекку и спросим, что она хочет".

І паклікалі Рэбэку і сказалі ёй: ці пойдзеш з гэтым чалавекам? Яна сказала: пайду.
 
Они позвали Ревекку и спросили у неё: "Хочешь пойти с этим человеком прямо сейчас?" "Да, хочу, " — ответила она.

І пусьцілі Рэбэку, сястру сваю, і карміцельку яе, і раба Абрагамавага, і людзей ягоных.
 
И они разрешили Ревекке пойти со слугой Авраама и его людьми; с ними пошла также и кормилица Ревекки.

І дабраславілі Рэбэку і сказалі ёй: сястра наша, хай родзяцца ад цябе тысячы тысяч, і хай валодаюць нашчадкі твае жытлішчамі ворагаў тваіх,
 
Когда Ревекка уходила, ей сказали: "Сестра наша, да родятся от тебя миллионы, и да победят твои потомки своих врагов и захватят их города".

І ўстала Рэбэка і служанкі яе, і селі на вярблюдаў, і паехалі за тым чалавекам. І раб узяў Рэбэку і пайшоў.
 
Ревекка с кормилицей сели на верблюдов и последовали за слугой и его людьми; и слуга, взяв Ревекку, отправился в обратный путь.

А Ісаак прыйшоў з Бэер-Лахай-Роі, бо жыў ён у зямлі паўдзённай.
 
К тому времени Исаак ушёл из Беэр-лахай-рои и жил в Негеве.

Як пачало вечарэць, Ісаак выйшаў у поле падумаць, і ўзьвёў вочы свае, і ўбачыў: вось, ідуць вярблюды.
 
Однажды вечером Исаак вышел в поле поразмыслить, поднял глаза и увидел, что издалека приближаются верблюды.

Рэбэка зірнула, і ўбачыла Ісаака, і спусьцілася зь вярблюда.
 
Ревекка посмотрела и, увидев Исаака, спрыгнула с верблюда

І сказала рабу: хто гэты чалавек, які ідзе па полі насустрач нам? Раб сказаў: гэта гаспадар мой. І яна ўзяла пакрывала і закрылася.
 
и спросила у слуги: "Что это за юноша идёт по полю навстречу нам?" "Сын моего хозяина, " — ответил слуга. Ревекка взяла покрывало и покрыла им лицо.

А раб сказаў Ісааку ўсё, што зрабіў.
 
Слуга рассказал Исааку обо всём случившемся.

І ўвёў яе Ісаак у намёт Сарры, маці сваёй, і ўзяў Рэбэку, і яна сталася яму жонкай, і ён пакахаў яе; і суцешыўся Ісаак у журбоце па маці сваёй.
 
Исаак отвёл Ревекку в шатёр матери, и в тот день Ревекка стала женой Исаака. Он очень полюбил её и утешился в своей печали по матери.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.