Луки 14 глава

Євангелія від св. Луки
Сучасний переклад → Еврейский Новый Завет

Якось у суботу Ісус прийшов до оселі одного з головних фарисеїв на обід. Присутні на обіді пильно стежили за кожним Його словом.

Однажды в Субботу Иисус пошёл пообедать в доме одного из ведущих фарисеев, и все внимательно наблюдали за ним.

Навпроти Ісуса сидів чоловік, хворий на водянку.

Перед ним находился человек, всё тело которого вздулось от водянки.

Ісус запитав законників і фарисеїв: «Чи дозволено Законом зцілити хворого в суботу, чи ні?»

Иисус громко спросил у знатоков Закона и фарисеев: "Разрешает Закон исцелять в Субботу или нет?"

Та вони мовчали. Тоді Ісус узяв хворого чоловіка та й зцілив його і відпустив.

Но они ничего не ответили. Тогда, дотронувшись до него, он исцелил его и отослал.

А по тому Він сказав законникам та фарисеям: «Якщо син ваш або віл упаде в криницю, невже ви не витягнете нещасного негайно, навіть коли це буде в суботу?»

А им он сказал: "Кто из вас, если ваш сын или вол упадёт в колодец, тут же не вытянет его оттуда в Субботу?"

І їм нічого було відповісти Йому на це.

И на это они ничего не смогли ответить.

Тоді Ісус розповів гостям притчу, бо помітив, як усі вони намагалися вибрати собі найпочесніше місце за столом. Він мовив:

Когда Иисус заметил, как гости выбирали для себя лучшие места за столом, он рассказал им такую притчу:

«Коли вас запрошують на весілля, не сідайте на місця для почесних гостей, бо серед запрошених може виявитися хтось важливіший за вас.

"Когда кто-нибудь приглашает тебя на праздничный пир, не садись на самое лучшее место, потому что если кто-то из приглашённых окажется более почётным гостем,

І якщо так станеться, тоді хазяїн, який запросив вас обох, муситиме підійти до вас і сказати: „Поступіться своїм місцем цьому чоловікові”. І посоромленому, вам доведеться пересідати на менш почесне місце.

человек, позвавший вас обоих к себе, может подойти и сказать тебе: 'Уступи своё место этому человеку'. Тогда ты почувствуешь себя униженным, когда пойдёшь и займёшь самое плохое место.

Тож якщо вас запросили на весілля, прийдіть і сядьте на найскромнішому місці. Тоді господар підійде до вас і скаже: „Друже, пересядь на почесніше місце”. Тоді буде честь вам перед всіма іншими гістьми.

Лучше, когда тебя пригласят, пойди и займи наименее почётное место, и когда подойдёт тот, кто тебя пригласил, он скажет тебе: 'Пойди пересядь выше'. Тогда сидящие с тобой проникнутся к тебе уважением.

Адже кожен, хто підноситься, буде принижений, а хто принизиться, буде піднесений».

Ибо всякий человек, возвышающий себя, будет унижен, а унижающий себя, возвысится".

І звернувся Ісус до хазяїна, який запросив Його: «Коли ви влаштовуєте обід або вечерю, не запрошуйте тільки своїх друзів або братів, або родичів, або багатих сусідів через те, що вони, мовляв, запрошуватимуть вас у відповідь, і ви отак повернете витрачене.

Иисус также сказал пригласившему его: "Когда устраиваешь званый обед или ужин, не приглашай своих друзей, братьев, родственников или богатых соседей; потому что они в свою очередь также пригласят тебя, и этим возместят тебе.

Ні, коли ви приймаєте гостей, запросіть бідних, калік, кривих і сліпих.

Лучше, когда устраиваешь обед, приглашай нищих, увечных, калек, слепых!

І в тому, що вони не мають чим віддати вам, але Бог відплатить вам у День воскресіння праведних».

Благословен ты, потому что они ничего не смогут дать тебе взамен! Ибо тебе возместят всё в воскресении праведников".

І почувши ці слова, один із тих, хто сиділи разом з Ісусом за столом, вигукнув: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Царстві Божім!»

Услышав это, один из сидевших за столом вместе с Иисусом сказал ему: "Благословенны те, которые едят хлеб в Божьем Царстве!"

То Ісус промовив до нього: «Один чоловік приготував великий бенкет й запросив на нього багатьох людей.

Но он ответил: "Однажды некий человек устроил пир и пригласил много людей.

І в призначений час він послав свого слугу до всіх запрошених зі словами: „Приходьте, вже все готове!”

Когда подошло время для пира, он послал своего раба передать всем приглашённым: 'Приходите! Всё готово!'

Але всі вони почали вибачатися. Перший сказав: „Я придбав землю і саме зараз мушу їхати подивитися її, вибач, будь ласка”.

Но у каждого из них нашлась отговорка. Один сказал ему: 'Я только что купил поле, мне нужно пойти и посмотреть его. Пожалуйста, прими мои извинения'.

Інший промовив: „Я придбав п’ять пар волів і оце виряджаюся випробовувати їх. Вибач, будь ласка”.

Другой сказал: 'Я только что приобрёл пару волов и собираюсь испытать их. Пожалуйста, извини'

А ще інший відповів: „Я щойно одружився і з цієї причини не можу прийти”.

Третий сказал: 'Я только что женился, поэтому не могу прийти'.

Отож слуга повернувся і все це переказав господареві. Той страшенно розгнівався і сказав слузі: „Вийди мерщій на вулиці й майдани міста і приведи сюди бідних, калік, сліпих і кривих!”

Раб вернулся и пересказал всё своему хозяину. Тогда хозяин дома, рассердившись, велел рабу: 'Скорее, выйди на улицы и переулки города и приведи нищих, калек, слепых и увечных!'

Пізніше слуга доповів: „Господарю, те, що ти наказав, виконано, але місця за столом іще багато”.

Раб сказал: 'Господин, я исполнил то, что ты велел, а места ещё много'.

Тоді хазяїн наказав слузі: „Йди на дороги й на загороди й приведи тих, кого знайдеш там, щоб дім мій був повен.

Хозяин сказал рабу: 'Выйди на просёлочные дороги и к изгородям, и настойчиво убеждай людей прийти, чтобы мой дом наполнился.

Бо кажу тобі, що ніхто з тих, хто був запрошений, але не прийшов, не покуштує моїх страв!”»

Говорю тебе, ни один из приглашённых мною ничего не отведает на моём пиру!'"

Сила-силенна людей ішла разом з Ісусом. Тож Він сказав їм:

Огромное количество народа шло вместе с Иисусом. Обернувшись, он сказал им:

«Якщо хтось приходить до Мене, але не любить Мене дужче, ніж своїх батька й матір, дружину й дітей, братів і сестер, і навіть дужче, ніж своє життя, той не може бути учнем Моїм.

"Если кто-нибудь приходит ко мне и не возненавидит своего отца, мать, жену, детей, братьев и сестёр, и кроме того, собственную жизнь, тот не может быть моим учеником.

Той, хто не несе хреста страждання свого і не йде за Мною, той не може бути учнем Моїм.

Тот, кто не несёт свою стойку казни и не следует за мной, не может быть моим учеником.

Якщо хтось із вас надумає звести башту, то чи не візьметься він спершу підрахувати, у що це йому стане, — чи має він достатньо грошей, аби довести справу до кінця?

Предположим, кто-либо из вас хочет построить башню. Разве сначала ты не сядешь и не подсчитаешь издержки, чтобы выяснить, хватит ли тебе денег на её завершение?

29-30 Бо інакше може статися, що він закладе фундамент, але неспроможний буде закінчити. То люди сміятимуться з нього й казатимуть: „Це той, хто почав будувати, але не зміг добудувати!”

В противном случае, если ты заложишь фундамент, но не сможешь закончить, все наблюдающие будут смеяться над тобой

и скажут: 'Вот человек, который начал строить, но не смог довести дело до конца!'

Або коли цар вирушає на війну проти іншого царя, чи не сяде він спершу й не поміркує, а чи зможе він зі своїми десятьма тисячами воїнів протистояти ворогові, який має двадцять тисяч бійців?

Или ещё, предположим, что некий царь собирается вести войну против другого царя. Разве сначала он не сядет и не обдумает, хватит ли ему сил с его десятитысячным войском противостоять идущему на него с двадцатью тысячами?

І якщо він не може протистояти йому, то поки ворог ще далеко, чи не вишле він до нього посла з проханням про перемир’я?

Если же нет, тогда, пока тот ещё далеко, он направит к нему своих представителей, чтобы заключить договор о мире.

Так само й кожен із вас: якщо не може кинути все своє майно, то не зможе бути Моїм учнем».

Поэтому тот из вас, кто не отрекается от всего, что имеет, не может быть моим учеником.

«Сіль — добра річ. Але коли вона стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити?

Соль — отличная вещь, но если даже соль становится безвкусной, чем же ещё можно приправить её?

Вона не годиться ні в землю, ні в купу гною. Її тоді просто викидають геть. Хто має вуха, нехай слухає Мене!»

Она не годится ни для почвы, ни для удобрения — её выбрасывают вон. Те, у кого есть уши, способные слышать, пусть услышат!"

« 13 глава 15 глава »