Марка 1 глава

Святое Евангелле паводле Марка
Пераклад праваслаўнай царквы → Сучасний переклад

Пачатак Ева́нгелля Іісуса Хрыста, Сына Божага,

Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого [1] починається словами,

як напíсана ў прарокаў: «вось, Я пасылаю Ангела Майго перад аблíччам Тваім, які падрыхту́е шлях Твой перад Табою».

які провіщав пророк Ісая: «Послухай! Я виряджаю посланця Мого поперед Тебе. Він приготує Тобі дорогу».

«Голас таго, хто кліча ў пусты́ні: падрыхту́йце шлях Госпаду, про́стымі зрабіце сце́жкі Яму».

Голос лунає в пустелі: «Готуйте дорогу Господу, зробіть прямим шлях для Нього».

З’явіўся Іаан, хры́сцячы ў пусты́ні і прапаведуючы хрышчэнне пакая́ння дзе́ля адпушчэ́ння грахоў.

З’явився Іоан, який хрестив людей у пустелі, проповідуючи хрещення, як символ покаяння для прощення гріхів.

І выхо́дзілі да яго ўся краіна Іудзейская ды Іерусалíмляне, і хрысцíліся ад яго ўсе ў рацэ́ Іардане, спавяда́ючыся ў грахах сваіх.

Уся Юдея і всі мешканці Єрусалиму виходили до Іоана та хрестилися у нього в річці Йордан, сповідуючись у своїх гріхах.

Іаан жа насіў вопратку з вярблю́джага воласу і скураны́ пояс на паяснíцы сваёй і еў акры́ды і дзікі мёд.

Іоан носив вбрання з верблюжої вовни, підперезане шкіряним паском, і їв він сарану та дикий мед.

І прапаве́даваў, ка́жучы: ідзе за мною Мацнейшы за мяне, у Якога я нява́рты, нахілíўшыся, развязаць раме́нь абутку Яго;

Ось що він проповідував людям: «Незрівнянно Могутніший, ніж я, іде за мною: я не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій.

я хрысцíў вас вадою, а Ён будзе хрысцíць вас Духам Святым.

Я хрещу вас водою, а Він хреститиме Духом Святим».

І было́ ў тыя дні, прыйшоў Іісус з Назарэта Галіле́йскага і хрысцíўся ад Іаана ў Іардане.

Саме в ті дні Ісус пішов із Назарета Ґалилейського й охрестився в Іоана у річці Йордан.

І калі выхо́дзіў з вады, убачыў адразу Іаан, што раскрываюцца нябёсы і Дух як голуб сыходзіць на Яго.

Тільки-но вийшовши з води, Він побачив, як Небеса розкрилися, й Дух зійшов на Нього в подобі голуба.

І голас быў з нябёсаў: Ты Сын Мой узлю́блены, Якога Я ўпадаба́ў.

І голос пролунав з Небес: «Ти Син Мій улюблений, Ти догодив Мені».

І адразу Дух вядзе Яго ў пусты́ню.

Тоді ж Дух відіслав Ісуса до пустелі.

І быў Ён там у пусты́ні сорак дзён, спакуша́ны сатаною, і быў са звярамі. І Ангелы служы́лі Яму.

Тож перебував Він у пустелі протягом сорока днів, і спокушав Його сатана. Жив Він серед диких звірів, та Ангели дбали про Нього.

Пасля ж таго, як узя́ты быў Іаан, прыйшоў Іісус у Галіле́ю, прапаве́дуючы Ева́нгелле Царства Божага

Після ув’язнення Іоана Ісус прийшов до Ґалилеї, проповідуючи Добру Звістку Божу.

і ка́жучы, што споўніўся час і наблізілася Царства Божае: пака́йцеся і веруйце ў Ева́нгелле.

Він казав: «Збувся час. Царство Боже вже близько.[2] Покайтеся та увіруйте в Добру Звістку!»

А ідучы́ каля мора Галіле́йскага, убачыў Сíмана і Андрэя, брата Сíманавага, якія закідвалі мярэ́жы ў мора, бо яны былí рыбаловы.

Йдучи повз Ґалилейське озеро, Ісус побачив Симона [3] й Симонового брата Андрія, які закидали невід в озеро, бо були рибалками.

І сказаў ім Іісус: ідзіце за Мною, і Я зраблю, што вы будзеце лаўца́мі людзе́й.

І сказав їм Ісус: «Ідіть услід за Мною, і Я зроблю вас ловцями не риби, а душ людських».

І яны адразу, пакінуўшы мярэ́жы свае, пайшлі ўслед за Ім.

Вони одразу ж полишили свої сіті й подалися за Ним.

І, прайшоўшы крыху́ адтуль, Ён убачыў Іакава Зевядзе́евага і Іаана, брата яго, як яны, таксама ў лодцы, ла́дзілі мярэ́жы;

Потім Він пішов далі й побачив Якова, сина Зеведеєвого, та Якового брата Іоана, які у човні лагодили рибальські сіті.

і адразу паклíкаў іх. І яны, пакінуўшы бацьку свайго Зевядзе́я ў лодцы з работнікамі, пайшлі за Ім.

Він їх гукнув, тож вони одразу ж залишили в човні свого батька Зеведея з робітниками й подалися за Ісусом.

І прыходзяць у Капернау́м; і неўзаба́ве ў суботу ўвайшоў Ён у сінагогу і вучыў.

Ісус та Його учні прийшли до Капернаума. Наступної суботи Він вирушив до синагоги і навчав людей, котрі зібралися там.

І здзіўля́ліся вучэнню Яго; бо Ён вучыў іх, як той, хто ма́е ўла́ду, а не як кніжнікі.

Вони були вражені тією наукою, оскільки Він навчав їх як людина, яка має владу, а не як книжники.

І быў у сінагозе іхняй чалавек у духу нячыстым, і закрычаў ён,

У той час, коли Ісус знаходився в синагозі, там був присутній чоловік, одержимий нечистим духом. Раптом він закричав:

ка́жучы: пакінь, што́ Табе да нас, Іісусе Назаранíне? Ты прыйшоў загубíць нас; ведаю Цябе, хто Ты, Святы́ Божы.

«Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти — Божий Святий!»

Але Іісус забаранíў яму, ка́жучы: змоўкні і выйдзі з яго.

Та Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього».

І дух нячысты, скалану́ўшы яго і ўскры́кнуўшы моцным голасам, выйшаў з яго.

Тут нечистий почав колотити чоловіка, а потім з криком дух вийшов з нього.

І жахну́ліся ўсе, так што пыталіся адзін у аднаго, гаворачы: што гэта́ за новае вучэнне, што Ён з ула́даю і духам нячыстым зага́двае, і яны слухаюцца Яго?

Подив охопив усіх присутніх та вони почали питати одне одного: «Що трапилося? Цей Чоловік владно проповідує нове вчення! Він навіть злим духам владно наказує, і ті слухаються Його!»

І разне́слася чутка пра Яго адразу па ўсіх ваколіцах Галіле́і.

Чутка про Нього хутко поширилася по всій Ґалилеї.

І адразу, вы́йшаўшы з сінагогі, яны прыйшлі ў дом Сíмана і Андрэя з Іакавам і Іаанам.

Ісус та всі учні Його залишили синагогу й попрямували до оселі Симона і Андрія. Яків й Іоан пійшли разом з ними.

А це́шча Сíманава ляжала ў гарачцы, і адразу кажуць Яму пра яе.

Симонова теща лежала в лихоманці, тож люди розповіли про неї Ісусу.

І, падышоўшы, Ён падняў яе, узяўшы за руку́; і гарачка адразу пакінула яе, і яна прыслу́жвала ім.

Ісус підійшов до неї, взяв її за руку й допоміг підвестися. Лихоманка залишила жінку й вона почала прислуговувати їм.

А як вечарэ́ла і сонца зайшло, прыносілі да Яго ўсіх хворых і апанава́ных дэманамі.

Коли настав вечір, після заходу сонця, до Нього привели багатьох хворих і одержимих нечистим.

І ўвесь горад сабраўся да дзвярэй.

Усе місто зібралося під дверима.

І Ён ацаліў многіх, якія пакутавалі ад розных хвароб, і дэманаў многіх вы́гнаў, і не дазваляў дэманам гаварыць, бо яны ведалі, што Ён Хрыстос.

Багатьох недужих на різні хвороби Він зцілив, і з багатьох вигнав демонів. Та говорити тим нечистим духам Ісус не дозволяв, бо вони знали, хто Він такий.[4]

А раніцай, калі было яшчэ вельмі цёмна, Ён, устаўшы, выйшаў; і пайшоў у пустэ́льнае месца, і там маліўся.

Рано-вранці, до схід сонця, Ісус залишив оселю, усамітнився в безлюдному місці й там молився.

І паспяша́ліся ўслед Яму Сíман і тыя, што былí з ім.

36-37 Симон і ті, хто були з ним, пішли шукати Ісуса й, знайшовши Його, звернулися до Нього: «Всі Тебе шукають».

І, знайшоўшы Яго, кажуць Яму: усе шукаюць Цябе.

І кажа Ён ім: хадзе́м у бліжэйшыя вёскі і гарады, каб Мне і там прапаве́даваць; бо на тое Я і выйшаў.

Але Ісус відповів їм: «Нам потрібно йти до інших міст, щоб Я міг проповідувати Божу вість і там, бо саме для цього Я й прийшов».

І Ён прапаве́даваў у сінагогах іхніх па ўсёй Галіле́і і дэманаў выганя́ў.

Так Він мандрував Ґалилеєю, проповідуючи в синагогах та виганяючи демонів.

І прыхо́дзіць да Яго пракажоны, просячы Яго і на калені па́даючы перад Ім, кажа Яму: калі Ты хочаш, можаш ачы́сціць мяне.

Одного разу прийшов до Ісуса прокажений і, впавши долілиць перед Ним, змолився: «Якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене».

Іісус жа, злíтаваўшыся над ім, працягнуў руку́, дакрану́ўся да яго і кажа яму: хачу, ачы́сціся.

Перейнявшись милосердям, [5] Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!»

І калі сказаў Ён, адразу сышла з яго праказа, і ён стаў чысты.

Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він став чистим.

І, звярну́ўшыся да яго сурова, Ён адразу адаслаў яго,

Ісус відіслав його, суворо застерігши при тому:

і кажа яму: глядзі, нікому нічога не гавары; а ідзі, пакажы́ся святару і прынясі за ачышчэнне тваё, што загадаў Маісей, дзе́ля све́дчання ім.

«Дивися ж, нікому не кажи про те, що Я для тебе зробив, а піди й покажися священику, [6] та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей.[7] Це й буде свідченням твого одужання».

А ён, выйшаўшы, пачаў шмат абвяшча́ць і распавяда́ць, так што Іісус ужо не мог адкрыта ўвайсці ў горад, а быў звонку, у пустэ́льных мясцінах. І прыхо́дзілі да Яго адусюль.

Але той чоловік пішов і почав повсюди розповідати про те, як Ісус зцілив його хворобу. Через те Ісус більше не міг відкрито ввійти у місто, та залишався в безлюдних місцях, але ж люди приходили до Нього звідусіль.

« 28 глава 2 глава »