Да рымлянаў 3 глава

Пасланьне Апостала Паўлы да рымлянаў
Пераклад Сабілы і Малахава → Сучасний переклад

Дык якая перавага ў жыда́, ці якая карысьць ад абразаньня?

Так у чому ж перевага юдеїв над іншими людьми, і яка користь від обрізання?

Вялікая ўва ўсіх адносінах; і найперш (перавага) у тым, што ім давераны словы Бога.

Їхня перевага велика у багатьох відношеннях. Насамперед їм довірені Слова Божі.

Дык што, калі нікаторыя (зь іх) былі нявернымі? Няўжо іхная нявернасьць зьнішчыць вернасьць Бога?

А що як деякі з них невірні Богу? Їхня невірність не знищить вірність Божу.

Няхай ня станецца (такога)! Бог ёсьць верны, а ўсякі чалавек (няўдзячны і някаюшчыйся) ёсьць ілгун, як напíсана: так каб патрабаваньні слоў Тваіх былі прызнаны (нават і няўдзячным і някаюшчымся чалавекам) правымі, і (каб Ты) перамог у судзе Тваім.

Звісно, ні! Бог завжди правдивий, навіть якщо кожна людина неправдива. Як сказано у Святому Писанні: «Щоб ти був виправданий, коли будеш свідчити, і коли судитимуть тебе, то переможеш».

Калі ж няправеднасьць нашая чыніць моцнай праведнасьць Бога, дык што скажам? Няўжо нясправядлівы Бог, Які праяўляе гнеў (да няўдзячнага і някаюшчагася чалавека)? Кажу як чалавек.

Що скажемо ми, коли неправедність наша виявляє праведність Божу? Невже Бог несправедливий, коли гнівається на нас? (Так міркують деякі з людей).

Хай ня станецца (такога)! Інакш, якім чынам будзе судзіць Бог гэты (няўдзячны і някаюшчыйся) сьвет?

Звісно, ні! Бо якби Бог був несправедливим, як міг би Він судити світ?

Бо калі вернасьць Бога ўзвышаецца ў славу Ягоную маёй нявернасьцю, чаму я ўсё яшчэ судзімы, як грэшнік? (бо ня суджу сябе сам. 1Кар. 11:31).

Ви можете заперечити: «Якщо Божа правда стала яснішою і Його Слава збільшилася через мою неправду, то чому ж мене звинувачують, як якогось грішника?»

(А чаму бы) і ня (судзіць)? — як нікаторыя абмаўляюць нас і кажуць, (быццам) мы гаворым так: рабіце ліхое, каб прыйшло добрае — на такіх (паклёпнікаў) ёсьць справядлівы суд.

Це все одно, що сказати: «Творімо зло, щоб прийшло добре!» А дехто зводить наклеп на нас, вони стверджують, ніби ми навчаємо саме цього. Такі люди заслуговують на осуд!

Дык што? (Ці) маем мы (жыды ў параўнаньні зь эллінамі) перавагу (перад судом Бога)? Ні ў якім разе! мы ўжо раней даказалі: што як жыды, так і элліны ўсе ёсьць пад грэхам,

Що ж виходить? Чи ми, юдеї, маємо перевагу над поганами? Анітрохи! Бо я вже казав, що як юдеї, так і неюдеї, — всі однаково винні у гріху.

як напісана: няма ніводнага праведнага.

Як сказано у Святому Писанні: «Праведного жодного немає!

Няма разумеючага. Няма нікога, хто шукае Бога.

Немає жодного, хто розуміє Бога або шукає Бога.

Усе зьбіліся з дарогі; усе разам сталіся нягоднымі; няма, хто робіць дабро, няма ніводнага.

Всі люди відвернулися від Нього, всі до одного стали нікчемними. Немає тих, хто робить добрі справи. Немає жодного!»

Горла іхнае — магіла адкрытая; языкамі сваімі яны ашуквалі; атрута асьпідаў на вуснах іхных;

«Уста їх подібні до гробниць розкритих, на язиці ж у кожного брехня».«На устах їхніх зміїна отрута».

Вусны іхныя поўныя праклёну і гарчыні.

«Прокляття й гіркота на їхніх устах».

Ногі іх хуткія на праліцьцё крыві.

«Швидкі вони пролити кров.

Руйнаваньне і згуба на шляхох іхных;

Хоч би куди ішли вони, з собою скрізь несуть руїну і страждання.

і шляху міру яны ня пазналі.

Їм геть дорога миру не відома».

Няма страху Божага перад вачыма іхнымі.

«І страху перед Богом в них немає».

А мы ведаем, што ўсё, што кажа Закон, (ён) кажа для тых, што знаходзяцца пад Законам, каб усе вусны змоўклі, і ўвесь сьвет стаўся вінаватым (перад) Богам:

Зараз ми знаємо: все, що сказане в Законі, звернене до тих, кому Закон був даний. І це замкне уста всім, хто намагатиметься мовити хоч слово у своє виправдання, та щоб увесь світ був у відповіді перед судом Божим.

бо (па прычыне нявыкананьня) спраў Закону ня будзе апраўдана перад Ім ніякая плоць; бо праз Закон — пазнаньне грэху.

Бо ніхто не може виправдатися перед Богом, виконуючи Закон. Адже Закон тільки виявляє очевидність гріха.

Але цяпер нязалежна ад Закону зьяўлена апраўданьне Богам (чалавека), пра якое засьведчана Законам і Прарокамі.

Та зараз, незалежно від Закону, відкрилася правда Божа, хоча про це свідчать Закон і пророки.

Апраўданьне ж (чалавека) Богам адбываецца па прычыне (мэсіянскай) вернасьці Ісуса Хрыста (Богу Бацьку), (адбываецца) для ўсіх і на ўсіх веручых; бо няма розьніцы (паміж усімі чалавекамі),

Бог робить людей праведними через віру в Ісуса Христа.[2] Всі люди рівні й немає між ними різниці.

бо ўсе зграшылі і пазбаўлены славы Бога.

Бо всі люди згрішили, і всім їм бракує Слави Божої.

(Але цяпер) апраўдваюцца (веручыя) да́рма Багадацьцю Ягонай цераз адкупленьне ў Хрысьце Ісусе,

Усі люди стали праведні перед Богом завдяки дару Божої милості, завдяки визволенню, яке Бог здійснив через Ісуса Христа.

Якога Бог прынёс у ахвяру (дзеля) памілаваньня (чалавека) праз веру (чалавека) у (адкупленьне) Ягонай (Хрыстовай) Крывёю, дзеля выяўленьня апраўданьня Ягонага (чалавека) цераз дараваньне раней зробленых грахоў,

Бог віддав Ісуса в жертву для прощення всіх гріхів людських через віру, і показав цим, що Він — справедливий. Адже завдяки Своїй терпимості, Він залишав усі гріхи, здійснені в минулому, без покарання.

у цярпеньні Бога для выяўленьня справядлівасьці Ягонай у цяперашні час, каб быць Яму справядлівым і апраўдываючым таго, хто верыць у Ісуса.

Він робив так, щоб нині показати справедливість Свою і щоб бути справедливим, водночас виправдовуючи тих, хто має віру у Ісуса.

Дык у чым (наша) хвальба? Выключана! Якім Законам? (Законам) учынкаў? Не, але цераз Закон веры.

Чи є тоді чого пишатися собою? Немає! Чому? Тому що ми слідуємо за Законом віри, та не за Законом справ.

Пагэтаму мы робім выснову: чалавек апраўдываецца вераю нязалежна ад учынкаў па Закону.

Бо ми вважаємо, що людина стає праведною перед Богом вірою своєю, незалежно від виконання того, що вимагає Закон.

Няўжо Бог — (Бог) толькі жыдоў, а ня і паганаў? Ведама і паганаў.

Чи Бог належить лише юдеям? Хіба Він не належить також і неюдеям? Так, Він належить і їм.

Таму што Адзін Бог, Каторы апраўдае абразаньне па веры і няабразаньне цераз веру.

Оскільки Бог єдиний, то Він виправдає юдеїв [3] і поган [4] завдяки їхній вірі.

Дык (што), Закон касуем цераз веру? (Хай) ня будзе (такога)! Але Закон сьцьвярджаем.

Чи скасовуємо ми Закон цією вірою? Зовсім ні! Навпаки, вірою ми встановлюємо Закон.

« 2 глава 4 глава »