Евреям 5 глава

Послание к Евреям святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Переклад Хоменка

Всякий первосвященник, избранный из числа людей, заступается за них перед Богом, приносит Ему дары и жертвы за грехи.

Кожен бо архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи;

Он может быть снисходительным к людям невежественным и заблудшим, ведь он и сам подвержен слабостям

що може співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю охоплений,

и потому вынужден приносить жертвы не только за грехи народа, но и за собственные грехи.

і тому повинен так за людей, як і за себе самого приносити жертви за гріхи.

И такой чести никто не добивается сам по себе, а лишь по Божьему призыву, как было и с Аароном.

Чести ж цієї ніхто не бере сам собі, лише той, хто покликаний Богом, як Арон.

Так было и со Христом — не Сам Себя Он прославил как первосвященника, а Тот, Кто сказал Ему: «Ты Сын Мой, сегодня Я Тебя породил».

Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, вона бо від того, який до нього мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе.»

Так и в другом месте Он говорит: «Ты священник вовек по чину Мелхиседека».

Як і на іншому місці каже: «Ти — священик навіки за чином Мелхиседека.»

Когда Он жил во плоти, то с громким плачем и слезами вознес молитвы и прошения к Тому, Кто мог избавить Его от смерти, и в смирении Своем был Он услышан.

Він за днів свого тілесного життя приніс був молитви й благання з великим голосінням та слізьми до того, який міг його спасти від смерти, і він був вислуханий за богобоязність;

Хоть и был Он Сыном, но принял страдания и так обрел опыт покорности Богу.

і хоч був Сином, навчився з того, що витерпів, значення послуху,

Теперь Он, совершенный, стал источником вечного спасения для тех, кто покорен Ему —

і, ставши досконалим, спричинився до вічного спасіння всім, які йому слухняні,

таким «первосвященником по чину Мелхиседека» назвал его Бог!

і Бог назвав його архиєреєм за чином Мелхиседека.

Рассуждать об этом мы можем долго, но вам тяжело будет это понять — вы слишком ленивые слушатели.

Про те ми мали б багато сказати, та висловити його трудно, бо ви на розум недолугі.

С течением времени и вам следовало бы стать учителями, но у вас заново возникла потребность обучаться у кого-то самым основам — первому, что сказал Бог. Оказалось, что вам нужна не твердая пища, а молоко.

Тоді як ви повинні б давно вже бути вчителями, ви знову потребуєте, щоб вас хтось учив перших засад Божого вчення, і дійшли до того, що потребуєте ще молока, а не твердої страви.

Всякий, кто питается молоком — младенец, несведущий в праведном слове.

Бо хто ще молоко вживає, той не досвідчений у вченні правди, — він бо немовлятко.

А твердая пища — для взрослых, ведь их чувства на опыте научились отличать добро от зла.

А тверда страва для дорослих, у яких із-за звички почуття вправлене в тому, щоб розрізняти добро від зла.

« 4 глава 6 глава »