От Матфея 9 глава

От Матфея, святое благовествование
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Иисус сел в лодку, пересёк озеро и прибыл в Свой родной город.

І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.

К Нему принесли парализованного, лежавшего на постели. Когда Иисус увидел, насколько глубока их вера, то сказал парализованному: «Не отчаивайся, сын мой! Твои грехи прощены».

І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“

И тогда некоторые из законоучителей стали говорить друг другу: «Своими словами Этот Человек наносит оскорбление Богу!»

І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.

Иисус знал, о чём они думают, и поэтому сказал им: «Почему в ваших сердцах лукавые мысли?

Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“

Что легче сказать: „Твои грехи прощены” или же: „Встань и иди?”

Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

Но Я покажу вам, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи». И тогда Иисус сказал парализованному: «Вставай, возьми свою постель и иди домой»

Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

Тот встал и пошёл домой.

Той устав і пішов у свій дім.

Когда люди увидели это, они преисполнились страха и стали прославлять Бога за то, что Он дал людям такую силу.

А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!

Когда Иисус уходил оттуда, Он увидел человека по имени Матфей, сидевшего в будке сборщика налогов. Иисус сказал ему: «Следуй за Мной!» Матфей встал и пошёл за Ним.

А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

И случилось, что когда Иисус ел в доме у Матфея, то многие сборщики налогов и грешники пришли и стали есть вместе с Иисусом и Его учениками.

І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.

Когда фарисеи увидели это, то стали спрашивать у Его учеников: «Почему ваш Учитель ест вместе со сборщиками налогов и грешниками?»

Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“

Услышав это, Иисус сказал: «Не здоровым нужен врач, а больным.

А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!

Пойдите и узнайте, что означают слова Писаний: „Милости хочу, а не жертвы”. Я пришёл призвать не праведников, а грешников».

Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.

Тогда ученики Иоанна подошли к Иисусу и спросили: «Почему мы и фарисеи часто постимся, а Твои ученики вовсе не постятся?»

Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“

Иисус ответил им: «Разве станут друзья жениха на свадьбе печалиться, пока он ещё среди них? Но придут дни, когда жениха уведут от них, вот тогда они и будут печалиться и поститься.

Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.

Никто не нашивает заплату из новой ткани на старую одежду, так как заплата сядет и стянет одежду, и дыра станет ещё больше.

До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.

И не наливают молодое вино в старые мехи: иначе старые мехи лопнут, вино выльется, и мехи тоже будут погублены. Наоборот, молодое вино наливают в новые мехи, и тогда целы будут и вино, и мехи».

І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.

Пока Иисус всё это им говорил, к Нему подошёл глава синагоги и, опустившись перед Ним на колени, сказал: «Моя дочь только что умерла, но приди, возложи на неё Свою руку, и она воскреснет».

Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.

Иисус встал и пошёл за ним вместе со Своими учениками.

I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.

Там находилась женщина, двенадцать лет страдавшая от кровотечений. Она подошла к Иисусу сзади и коснулась подола Его одежды.

І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.

Она сделала это, потому что всё время говорила себе: «Если бы мне хоть одежды Его коснуться, я бы исцелилась».

Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.

Иисус обернулся и, увидев её, сказал: «Не отчаивайся, дочь моя! Твоя вера излечила тебя!» И женщина исцелилась в тот же миг.

Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.

Когда Иисус пришёл в дом к главе синагоги, то увидел там флейтистов и народ в смятении.

А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,

Тогда Он обратился к собравшимся с такими словами: «Уходите! Девочка не умерла, она просто спит!» Но люди стали над Ним смеяться.

то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.

Когда всех прогнали из дома, Иисус вошёл в комнату девочки, взял её за руку, и она тотчас же встала.

А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!

Слух об этом разнёсся по всей округе.

І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

Когда Иисус уходил оттуда, за Ним следовали два слепца. Они то и дело восклицали: «Смилуйся над нами, Сын Давидов!»

Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“

Когда Иисус вошёл в дом, слепцы приблизились к Нему, и Он спросил их: «Верите в то, что могу сделать вас снова зрячими?» Они ответили: «Да, Господи!»

І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.

Тогда Он коснулся их глаз и сказал: «Пусть же случится с вами то, во что верите».

Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“

И зрение вернулось к ним. Иисус же наказал им со всей строгостью: «Пусть никто об этом не узнает».

І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“

Но они ушли и разнесли слух об Иисусе по всей округе.

А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

Когда они уходили, к Иисусу привели человека, лишённого дара речи, потому что он был одержим бесом.

Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

Как только Иисус изгнал нечистого духа, к одержимому вернулся дар речи. Народ дивился и говорил: «Никогда ничего подобного не видано было в Израиле».

І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“

А фарисеи говорили: «Он изгоняет бесов властью князя бесовского».

Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.

Иисус же ходил по городам и селениям. Он учил в их синагогах, провозглашая Благую Весть о Царстве Божьем, и исцелял всякие болезни и недуги.

І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.

Видя толпы народа, Он проникался к ним жалостью, так как люди были измучены и беспомощны, подобно овцам без пастуха.

А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.

И сказал Он Своим ученикам: «Жатва предстоит великая, но мало работников.

Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;

Так молите же Бога, Господина жатвы, чтобы послал Он больше работников на помощь».

тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.

« 8 глава 10 глава »