От Матфея 9 глава

Евангелие от Матфея благовествование
Еврейский Новый Завет → Переклад Огієнка

Тогда он сел в лодку, снова пересёк озеро и пришёл в родной город.

І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.

Какие-то люди принесли ему парализованного мужчину, лежащего на подстилке. Когда Иисус увидел их веру, он сказал парализованному: "Смелее, сын! Твои грехи прощены".

І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“

Увидев это, некоторые из книжников стали говорить друг другу: "Этот человек богохульствует!"

І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.

Зная, о чём они думают, Иисус сказал: "Почему вы таите злые мысли в своих сердцах?

Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“

Ответьте, что проще сказать: 'Твои грехи прощены' или: 'Встань и ходи'?

Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

Но смотрите! Я докажу вам, что Сын Человеческий имеет на земле власть прощать грехи". И он сказал парализованному: "Встань, подними свою подстилку и иди домой!"

Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

И этот человек встал и пошёл домой.

Той устав і пішов у свій дім.

Когда люди увидели это, их охватил благоговейный страх и они произнесли благословение Богу, давшему такую власть людям.

А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!

Идя оттуда, Иисус заметил сборщика налогов по имени Матфей, сидевшего в палатке для сбора налогов. Он сказал ему: "Следуй за мной!", и тот встал и последовал за ним.

А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

Когда Иисус обедал в доме, пришли многие сборщики налогов и грешники и присоединились к трапезе Иисуса и учеников.

І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.

Когда же это увидели фарисеи, они спросили у учеников: "Почему ваш раби ест со сборщиками налогов и грешниками?"

Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“

Но Иисус услышал вопрос и ответил: "Во враче нуждаются не здоровые, а больные.

А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!

Вы же пойдите и выясните, что значит: 'Я больше желаю сострадания, нежели жертвоприношения животных'. Ибо я пришёл призвать не праведников, а грешников!"

Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.

В следующий раз к нему подошли ученики Иоанна и спросили: "Почему мы и фарисеи часто постимся, а твои ученики не постятся вовсе?"

Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“

Иисус сказал им: "Разве могут скорбеть гости на свадьбе, пока жених ещё с ними? Но придёт время, когда у них заберут жениха. Тогда они и станут поститься.

Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.

Никто не латает старую одежду куском не севшей в стирке ткани, потому что такая заплата оторвётся от одежды и оставит после себя ещё большую дыру.

До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.

Также не вливают молодое вино в старые мехи. А если влить, то мехи разорвутся, и вино прольётся, и мехи станут непригодными. Нет, молодое вино вливают в обновлённые мехи, и таким образом сберегается и то и другое".

І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.

Пока он говорил, вошёл один начальник, встал перед ним на колени и сказал: "Моя дочь только что умерла. Но если ты придёшь и возложишь на неё руку, она будет жить".

Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.

Иисус вместе со своими учениками поднялся и последовал за ним.

I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.

Женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, подошла к нему сзади и прикоснулась к ритуальной кисти на его хитоне.

І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.

Она говорила себе: "Если только я смогу прикоснуться к его хитону, то исцелюсь".

Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.

Иисус обернулся, увидел её и сказал: "Смелее, дочь! Твоя вера исцелила тебя". И она исцелилась в тот же миг.

Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.

Когда Иисус пришёл в дом к начальнику и увидел музыкантов с флейтами и множество народа в смятении,

А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,

он сказал: "Все выйдите вон! Девочка не мертва, но всего лишь спит!" И они насмехались над ним.

то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.

Но после того, как все были выдворены наружу, он вошёл и взял девочку за руку, и она встала.

А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!

Весть об этом разошлась по всей той области.

І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

Иисус пошёл оттуда дальше, и двое слепых последовали за ним, крича: "Сын Давида! Пожалей нас!"

Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“

Когда он вошёл в дом, слепые подошли к нему, и Иисус сказал им: "Верите ли вы, что у меня есть власть сделать это?" Они ответили: "Да, господин".

І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.

Тогда он прикоснулся к их глазам и сказал: "Пусть будет с вами по вере вашей",

Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“

и их зрение восстановилось. Иисус строго предупредил их: "Смотрите, чтобы никто не знал об этом".

І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“

Они же, невзирая на это, ушли и стали рассказывать о нём повсюду в тех окрестностях.

А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

Когда они шли, к Иисусу привели немого человека, находившегося во власти беса.

Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

После того, как бес был изгнан, немой заговорил, и народ удивлялся. "Ничего подобного не происходило в Израиле", — говорили они.

І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“

Но фарисеи сказали: "Он изгоняет бесов с помощью повелителя бесов".

Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.

Иисус обходил все города и селения, уча в их синагогах, проповедуя Добрую Весть о Царстве и исцеляя всякого рода болезни и немощи.

І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.

Глядя на народ, он испытывал сострадание к людям, потому что они были опустошены и беспомощны, подобно овцам без пастуха.

А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.

Тогда он сказал своим ученикам: "Урожай богат, а работников мало.

Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;

Молитесь, чтобы Господин урожая выслал работников собирать Свой урожай".

тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.

« 8 глава 10 глава »