От Матфея 9 глава

Евангелие от Матфея
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

Тогда Он, войдя в лодку, переправился обратно и прибыл в Свой город.

І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.

И вот, принесли к Нему расслабленного, положенного на постели. И, видя Иисус веру их, сказал расслабленному: дерзай, чадо! прощаются тебе грехи твои.

І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“

При сём некоторые из книжников сказали сами в себе: Он богохульствует.

І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.

Иисус же, видя помышления их, сказал: для чего вы мыслите худое в сердцах ваших?

Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“

ибо что легче сказать: «прощаются тебе грехи», или сказать: «встань и ходи»?

Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи, — тогда говорит расслабленному: встань, возьми постель твою, и иди в дом твой.

Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

И он встал, взял постель свою и пошёл в дом свой.

Той устав і пішов у свій дім.

Народ же, видев это, удивился и прославил Бога, давшего такую власть человекам.

А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!

Проходя оттуда, Иисус увидел человека, сидящего у сбора пошлин, по имени Матфея, и говорит ему: следуй за Мною. И он встал и последовал за Ним.

А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

И когда Иисус возлежал в доме, многие мытари и грешники пришли и возлегли с Ним и учениками Его.

І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.

Увидев то, фарисеи сказали ученикам Его: для чего Учитель ваш ест и пьёт с мытарями и грешниками?

Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“

Иисус же, услышав это, сказал им: не здоровые имеют нужду во враче, но больные,

А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!

пойдите, научитесь, что значит: «милости хочу, а не жертвы»? Ибо Я пришёл призвать не праведников, но грешников к покаянию.

Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.

Тогда приходят к Нему ученики Иоанновы и говорят: почему мы и фарисеи постимся много, а Твои ученики не постятся?

Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“

И сказал им Иисус: могут ли печалиться сыны чертога брачного, пока с ними жених? Но придут дни, когда отнимется у них жених, и тогда будут поститься.

Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.

И никто к ветхой одежде не приставляет заплаты из небелёной ткани, ибо вновь пришитое отдерёт от старого и дыра будет ещё хуже.

До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.

Не вливают также вина молодого в мехи ветхие; а иначе прорываются мехи, и вино вытекает, и мехи пропадают, но вино молодое вливают в новые мехи, и сберегается то и другое.

І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.

Когда Он говорил им сие, подошёл к Нему некоторый начальник и, кланяясь Ему, говорил: дочь моя теперь умирает; но приди, возложи на неё руку Твою, и она будет жива.

Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.

И встав, Иисус пошёл за ним, и ученики Его.

I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.

И вот, женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, подойдя сзади, прикоснулась к краю одежды Его,

І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.

ибо она говорила сама в себе: если только прикоснусь к одежде Его, выздоровею.

Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.

Иисус же, обратившись и увидев её, сказал: дерзай, дщерь! вера твоя спасла тебя. Женщина с того часа стала здорова.

Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.

И когда пришёл Иисус в дом начальника и увидел свирельщиков и народ в смятении,

А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,

сказал им: выйдите вон, ибо не умерла девица, но спит. И смеялись над Ним.

то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.

Когда же народ был выслан, Он, войдя, взял её за руку, и девица встала.

А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!

И разнёсся слух о сём по всей земле той.

І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

Когда Иисус шёл оттуда, за Ним следовали двое слепых и кричали: помилуй нас, Иисус, сын Давидов!

Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“

Когда же Он пришёл в дом, слепые приступили к Нему. И говорит им Иисус: веруете ли, что Я могу это сделать? Они говорят Ему: ей, Господи!

І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.

Тогда Он коснулся глаз их и сказал: по вере вашей да будет вам.

Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“

И открылись глаза их; и Иисус строго сказал им: смотрите, чтобы никто не узнал.

І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“

А они, выйдя, разгласили о Нём по всей земле той.

А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

Когда же те выходили, то привели к Нему человека немого бесноватого.

Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

И когда бес был изгнан, немой стал говорить. И народ, удивляясь, говорил: никогда не бывало такого явления в Израиле.

І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“

А фарисеи говорили: Он изгоняет бесов силою князя бесовского.

Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.

И ходил Иисус по всем городам и селениям, уча в синагогах их, проповедуя Евангелие Царствия и исцеляя всякую болезнь и всякую немощь в людях.

І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.

Видя толпы народа, Он сжалился над ними, что они были изнурены и рассеяны, как овцы, не имеющие пастыря.

А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.

Тогда говорит ученикам Своим: жатвы много, а делателей мало;

Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;

итак, молите Господина жатвы, чтобы выслал делателей на жатву Свою.

тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.

Примечания:

Синодальный перевод

2 чадо — ребёнок; как обращение к сыну или дочери.

22 обратившись — в смысле обернувшись, повернувшись.

22 дщерь — дочь.

« 8 глава 10 глава »