Исаия 42 глава

Книга пророка Исаии
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Вот, Отрок Мой, Которого Я держу за руку, избранный Мой, к которому благоволит душа Моя. Положу дух Мой на Него, и возвестит народам суд;

Яків — Мій слуга, Я його підтримаю. Ізраїль — Мій вибраний, його прийняла Моя душа. Я зіслав на нього Свого Духа, — він принесе справедливий суд народам.

не возопиёт и не возвысит голоса Своего, и не даст услышать его на улицах;

Не кричатиме, ні не здійматиме галасу, і ззовні не буде чути його голосу.

трости надломленной не переломит, и льна курящегося не угасит; будет производить суд по истине;

Він надломленої тростини не доламає і тліючого ґнота не загасить, але в справедливості звершуватиме суд.

не ослабеет и не изнеможет, доколе на земле не утвердит суда, и на закон Его будут уповать острова.

Засяє і не буде розбитий, аж доки не встановить суд на землі. І на його закон надіятимуться народи.

Так говорит Господь Бог, сотворивший небеса и пространство их, распростёрший землю с произведениями её, дающий дыхание народу на ней и дух ходящим по ней.

Так говорить Господь Бог, Який створив небо і встановив його, Який утвердив землю, і те, що на ній, і дав дихання народові, який на ній перебуває, і дух тим, хто ходить по ній:

Я, Господь, призвал Тебя в правду, и буду держать Тебя за руку и хранить Тебя, и поставлю Тебя в завет для народа, во свет для язычников,

Я, Господь Бог, тебе покликав у праведності, тож візьму тебе за руку і зміцню тебе. Я дав тебе на завіт роду, аби бути світлом народів,

чтобы открыть глаза слепых, чтобы узников вывести из заключения и сидящих во тьме — из темницы.

щоб відкрити очі сліпим, звільнити в’язнів з кайданів і з дому сторожі тих, які перебувають у темряві.

Я Господь, это — Моё имя, и не дам славы Моей иному и хвалы Моей истуканам.

Я — Господь Бог, це Моє Ім’я. Іншому не дам Своєї слави, ні Своєї милості різьбленим божкам.

Вот, предсказанное прежде сбылось, и новое Я возвещу; прежде нежели оно произойдёт, Я возвещу вам.

Те, що від початку, ось іде, і нове, яке Я сповіщу, і перш ніж прийде, вам воно було виявлене.

Пойте Господу новую песнь, хвалу Ему от концов земли, вы, плавающие по морю, и всё, наполняющее его, острова и живущие на них.

Заспівайте Господу нову пісню, Його підвладні! Прославте Його Ім’я від кінця землі, — ті, які ходять в море і пропливають ним, острови і ті, хто проживає на них!

Да возвысит голос пустыня и города её, селения, где обитает Кидар; да торжествуют живущие на скалах, да возглашают с вершин гор.

Зрадій, пустеля та її поселення, двори і ті, хто живе в Кидарі! Хай зрадіють ті, хто живе в Петрі, нехай закричать з вершин гір.

Да воздадут Господу славу, и хвалу Его да возвестят на островах.

Хай віддадуть славу Богові, хай сповістять про Його милосердя на островах!

Господь выйдет, как исполин, как муж браней возбудит ревность; воззовёт и поднимет воинский крик, и покажет Себя сильным против врагов Своих.

Господь, Бог сил, вийде і знищить війну, Він підніме ревність і кине могутній клич супроти Своїх ворогів.

Долго молчал Я, терпел, удерживался; теперь буду кричать, как рождающая, буду разрушать и поглощать всё;

Я мовчав, та чи постійно мовчатиму і терпітиму? Я терпеливо переносив, як та, яка народжує, та Я приведу в замішання і висушу одночасно!

опустошу горы и холмы, и всю траву их иссушу; и реки сделаю островами, и осушу озёра;

Я перетворю ріки на острови і висушу мочарі!

и поведу слепых дорогою, которой они не знают, неизвестными путями буду вести их; мрак сделаю светом пред ними, и кривые пути — прямыми: вот что Я сделаю для них и не оставлю их.

А сліпих поведу дорогою, якої вони не знали, і зроблю, щоб вони ходили стежками, яких не бачили. Зроблю для них темряву світлом і покручене — прямим. Я виконаю ці слова і не залишу їх.

Тогда обратятся вспять и великим стыдом покроются надеющиеся на идолов, говорящие истуканам: «вы наши боги».

А вони повернулися назад. Покрийтеся великим соромом, ви, котрі надієтеся на божків, які кажете різьбленим: Ви наші боги!

Слушайте, глухие, и смотрите, слепые, чтобы видеть.

Глухі, почуйте, і сліпі прозрійте, щоб бачити!

Кто так слеп, как раб Мой, и глух, как вестник Мой, Мною посланный? Кто так слеп, как возлюбленный, так слеп, как раб Господа?

І хто сліпий, як не мої слуги, і хто глухий, як не ті, хто над ними панує? Божі слуги осліпли!

Ты видел многое, но не замечал; уши были открыты, но не слышал.

Ви бачили багато разів, та ви не дотрималися. Вуха у вас — відкриті, та ви не почули.

Господу угодно было, ради правды Своей, возвеличить и прославить закон.

Господь Бог забажав, щоб ви оправдалися і звеличили хвалу. І я побачив,

Но это народ разорённый и разграбленный; все они связаны в подземельях и сокрыты в темницах; сделались добычею, и нет избавителя; ограблены, и никто не говорит: «отдай назад!»

і народ став розбитим і пограбованим. Адже пастка всюди — у внутрішніх кімнатах і одночасно в домах, де їх приховали. Вони були на пограбування, і не було того, хто рятує від грабунку, і не було того, хто говорить: Віддай!

Кто из вас приклонил к этому ухо, вникнул и выслушал это для будущего?

Хто є між вами, який це сприйме, прислухається до того, що надходить?

Кто предал Иакова на разорение и Израиля грабителям? не Господь ли, против Которого мы грешили? Не хотели они ходить путями Его и не слушали закона Его.

Хто дав Якова на пограбування, — Ізраїля тим, які його грабують? Хіба не Бог, проти Якого вони згрішили і не забажали ходити Його дорогами, ні слухатися Його закону?

И Он излил на них ярость гнева Своего и лютость войны: она окружила их пламенем со всех сторон, но они не примечали; и горела у них, но они не уразумели этого сердцем.

І Він навів на них гнів Свого обурення, і їх здолала війна і ті, хто їх довкола палять, та жодний з них не пізнав, і не поклав на душу.

« 41 глава 43 глава »