Иеремия 2 глава

Книга пророка Иеремии
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

И было слово Господне ко мне:

иди и возгласи в уши дщери Иерусалима: так говорит Господь: Я вспоминаю о дружестве юности твоей, о любви твоей, когда ты была невестою, когда последовала за Мною в пустыню, в землю незасеянную.

І сказав: Так говорить Господь! Я згадав милість твоєї юності та любов твоєї зрілості, коли ти йшла за Святим Ізраїля, — говорить Господь.

Израиль был святынею Господа, начатком плодов Его; все поедавшие его были осуждаемы, бедствие постигало их, говорит Господь.

Ізраїль — святий Господу, початок Його плодів. Усі, хто його їсть, чинитимуть переступи, на них прийде зло, — говорить Господь.

Выслушайте слово Господне, дом Иаковлев и все роды дома Израилева!

Послухайте Господнє слово, доме Якова і всі родинні лінії Ізраїлю!

Так говорит Господь: какую неправду нашли во Мне отцы ваши, что удалились от Меня и пошли за суетою, и осуетились,

Так говорить Господь: Які провини знайшли в Мені ваші батьки, котрі відступили далеко від Мене, пішли за марними речами і стали безумними?

и не сказали: «где Господь, Который вывел нас из земли Египетской, вёл нас по пустыне, по земле пустой и необитаемой, по земле сухой, по земле тени смертной, по которой никто не ходил и где не обитал человек?»

Вони не запитали: Де є Господь, Який нас вивів із Єгипетської землі, Котрий супроводжував нас у пустелі, у невідомій і непрохідній землі, у безводній і безплідній землі, у землі, якою не проходив ніхто, і там людина не проживала?

И Я ввёл вас в землю плодоносную, чтобы вы питались плодами её и добром её; а вы вошли и осквернили землю Мою, и достояние Моё сделали мерзостью.

І Я вас привів до Кармилу, щоб ви їли його плоди і користувалися його благами. А ви прийшли і опоганили Мою землю, і виставили Мій спадок як гидоту!

Священники не говорили: «где Господь?», и учители закона не знали Меня, и пастыри отпали от Меня, и пророки пророчествовали во имя Ваала и ходили вослед тех, которые не помогают.

Священики не запитали: Де є Господь? І ті, хто тримається закону, Мене не знали, і пастирі Мене не вшановували, а пророки пророкували Ваалом і пішли за нікчемним!

Поэтому Я ещё буду судиться с вами, говорит Господь, и с сыновьями сыновей ваших буду судиться.

Через це Я ще судитимуся з вами, — говорить Господь, — і судитимуся з синами ваших синів.

Ибо пойдите на острова Хиттимские и посмотрите, и пошлите в Кидар, и разведайте прилежно, и рассмотрите: было ли там что-нибудь подобное сему?

Тому перейдіть острови хеттійців і погляньте, і пошліть до Кидара, і докладно розгляньте, і придивіться, чи з ними таке сталося!

переменил ли какой народ богов своих, хотя они и не боги? а Мой народ променял славу свою на то, что не помогает.

Хіба народи міняють своїх богів? І вони — зовсім не боги! А Мій народ змінив свою славу на те, із чого не матимуть користі.

Подивитесь сему, небеса, и содрогнитесь, и ужаснитесь, говорит Господь.

Небо цим жахнулося і дуже, дуже затремтіло, — говорить Господь.

Ибо два зла сделал народ Мой: Меня, источник воды живой, оставили и высекли себе водоёмы разбитые, которые не могут держать воды.

Адже дві погані речі зробив Мій народ. Вони залишили Мене, джерело живої води, і видовбали собі стави з розщілинами, які не будуть здатні утримувати воду.

Разве Израиль раб? или он домочадец? почему он сделался добычею?

Хіба Ізраїль є рабом, хіба він народжений у домі слуга? Чому він став здобиччю?

Зарыкали на него молодые львы, подали голос свой и сделали землю его пустынею; города его сожжены, без жителей.

На нього ричали леви і подавали свій голос, вони зробили його землю пустелею, і знищили його міста, щоб там ніхто не поселявся.

И сыновья Мемфиса и Тафны объели темя твоё.

І сини Мемфея та Тафни тебе пізнали і наглумилися з тебе.

Не причинил ли ты себе это тем, что оставил Господа Бога твоего в то время, когда Он путеводил тебя?

Хіба не через те, що ти Мене покинула, з тобою це сталося? — говорить Господь, Бог твій.

И ныне для чего тебе путь в Египет, чтобы пить воду из Нила? и для чего тебе путь в Ассирию, чтобы пить воду из реки её?

А нині, що тобі до єгипетської дороги, — аби пити воду Ґіона? І що тобі до дороги ассирійців, — щоб пити воду рік?

Накажет тебя нечестие твоё, и отступничество твоё обличит тебя; итак, познай и размысли, как худо и горько то, что ты оставил Господа Бога твоего и страха Моего нет в тебе, говорит Господь Бог Саваоф.

Напоумить тебе твоє відступлення, і твоє зло тебе звинуватить. Тож пізнай і зрозумій, що тобі гірко, коли ти Мене покидаєш, — говорить Господь, Бог твій. І ти Мені не мила, — говорить Господь, Бог твій, —

Ибо издавна Я сокрушил ярмо твоё, разорвал узы твои, и ты говорил: «не буду служить идолам», а между тем на всяком высоком холме и под всяким ветвистым деревом ты блудодействовал.

бо від віку ти розбила твоє ярмо, ти розтрощила твої кайдани, і ти сказала: Не служитиму, але піду на всякий високий пагорб, і під усяким крислатим деревом, там розкинуся в моїй розпусті!

Я насадил тебя как благородную лозу, — самое чистое семя; как же ты превратилась у Меня в дикую отрасль чужой лозы?

Я ж тебе насадив, весь правдивий плодовитий виноградник. Яким чином ти обернулася в гіркоту, у чужу виноградну лозу!

Посему, хотя бы ты умылся мылом и много употребил на себя щёлоку, нечестие твоё отмечено предо Мною, говорит Господь Бог.

Хоч помиєшся в соді й помножиш собі зілля, будеш заплямленою твоїми неправедностями переді Мною, — говорить Господь.

Как можешь ты сказать: «я не осквернил себя, я не ходил вослед Ваала?» Посмотри на поведение твоё в долине, познай, что делала ты, резвая верблюдица, рыщущая по путям твоим?

Як скажеш: Я не опоганилася, і я не пішла за Ваалом? Поглянь на твої дороги, на цвинтарі, і пізнай, що ти зробила. Ввечері закричав її голос, свої дороги

Привыкшую к пустыне дикую ослицу, в страсти души своей глотающую воздух, кто может удержать? Все, ищущие её, не утомятся: в её месяце они найдут её.

вона поширила на води пустелі, була несена вітром у бажаннях своєї душі, вона була видана. Хто її поверне? Ніхто з тих, хто її шукає, не трудитиметься, її знайдуть у її приниженні.

Не давай ногам твоим истаптывать обувь и гортани твоей — томиться жаждою. Но ты сказал: «не надейся, нет! ибо люблю чужих и буду ходить вослед их».

Поверни твою ногу з нерівної дороги і твоє горло від спраги! А вона сказала: Я триматимуся мужньо! Адже я полюбила чужих і пішла за ними!

Как вор, когда поймают его, бывает осрамлён, так осрамил себя дом Израилев: они, цари их, князья их, и священники их, и пророки их, —

Як злодієві соромно, коли буде схоплений, так засоромляться сини Ізраїля, — вони, їхні царі, їхні володарі, їхні священики і їхні пророки.

говоря дереву: «ты мой отец», и камню: «ты родил меня»; ибо они оборотили ко Мне спину, а не лицо; а во время бедствия своего будут говорить: «встань и спаси нас!»

Вони сказали дереву: Ти — мій Батько! — і каменю: Ти мене породив! — і до Мене повернули спини, а не свої обличчя. А в час їхнього зла скажуть: Устань і спаси нас!

Где же боги твои, которых ты сделал себе? — пусть они встанут, если могут спасти тебя во время бедствия твоего; ибо сколько у тебя городов, столько и богов у тебя, Иуда.

Тож де є твої боги, яких ти собі зробила? Може встануть і тебе врятують у час твого лиха? Адже твої боги були за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалима приносили жертви Ваалові.

Для чего вам состязаться со Мною? — все вы согрешали против Меня, говорит Господь.

Навіщо звертаєтеся до Мене? Ви всі не віддавали пошани, і ви всі чинили проти Мене беззаконня, — говорить Господь.

Вотще поражал Я детей ваших: они не приняли вразумления; пророков ваших поядал меч ваш, как истребляющий лев.

Даремно Я бив ваших синів, ви не сприйняли напоумлення. Меч пожер ваших пророків, наче лев, який нищить, та ви не побоялися.

О, род! внемлите вы слову Господню: был ли Я пустынею для Израиля? был ли Я страною мрака? Зачем же народ Мой говорит: «мы сами себе господа; мы уже не придём к Тебе»?

Послухайте Господнє слово: Так говорить Господь! Хіба Я був пустелею для Ізраїля чи засушеною землею? Навіщо Мій народ сказав: Не володітимуть нами, і ми більше не прийдемо до Тебе?

Забывает ли девица украшение своё и невеста — наряд свой? а народ Мой забыл Меня, — нет числа дням.

Хіба наречена забуде свої прикраси і дівчина свої стрічки? А Мій народ Мене забув упродовж днів, яким немає рахунку.

Как искусно направляешь ты пути твои, чтобы снискать любовь! и для того даже к преступлениям приспособляла ты пути твои.

Що ще доброго вчиниш на твоїх дорогах, щоби знайти любов? Не так, але й зло ти вчинила, щоб осквернити твої дороги.

Даже на полах одежды твоей находится кровь людей бедных, невинных, которых ты не застала при взломе, и, несмотря на всё это,

І на твоїх руках знайдено кров невинних душ. Я їх знайшов не в ровах, але під кожним деревом.

говоришь: «так как я невинна, то, верно, гнев Его отвратится от меня». Вот, Я буду судиться с тобою за то, что говоришь: «я не согрешила».

А ти сказала: Невинна я, тому нехай відвернеться Його гнів від мене! Ось Я суджуся з тобою, коли ти говориш: Я не згрішила.

Зачем ты так много бродишь, меняя путь твой? Ты так же будешь посрамлена и Египтом, как была посрамлена Ассириею;

Як це, що ти настільки знехтувала Мною, щоб повторювати твої дороги? І ти соромишся Єгипту, так, як ти застидалася Ассура.

и от него ты выйдешь, положив руки на голову, потому что отверг Господь надежды твои, и не будешь иметь с ними успеха.

Бо й звідти вийдеш, схопившись руками за свою голову. Адже Господь відкинув твою надію, і тобі в ній не пощастить.

Примечания:

Синодальный перевод

30 вотще — напрасно, впустую.

« 1 глава 3 глава »