Матвія 9 глава

Євангелія від св. Матвія
Переклад Огієнка → Слово Жизни

І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.

Иисус вошел в лодку, переправился на другую сторону озера и вернулся в город, где Он жил.

І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“

Несколько человек принесли к Нему больного, лежащего на циновке. Когда Иисус увидел их веру, Он сказал парализованному: — Не бойся, Мой сын! Твои грехи прощены!

І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.

Тогда некоторые из учителей закона подумали про себя: — Да Он же богохульствует!

Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“

Зная, о чем они думают, Иисус сказал: — Откуда у вас такие злые мысли?

Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

Что легче сказать: "Прощаются тебе твои грехи" или: "Встань и ходи"?

Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

Так знайте, что Сын Человеческий имеет на земле власть прощать грехи... И Он обратился к парализованному: — Вставай, бери свою постель и иди домой.

Той устав і пішов у свій дім.

Человек встал и пошел домой.

А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!

Видевшие это исполнились благоговейного ужаса и стали славить Бога, давшего людям такую власть.

А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

Когда Иисус шел оттуда, Он увидел человека по имени Матфей, сидевшего там, где собирались пошлины. — Пойдем со Мной, — сказал ему Иисус. Матфей встал и пошел за Ним.

І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.

Позже, когда Иисус обедал в доме у Матфея, там собралось много сборщиков пошлин и других грешников. Они ели с Иисусом и Его учениками.

Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“

Когда фарисеи увидели это, они стали спрашивать учеников Иисуса: — Почему ваш Учитель ест и пьет со сборщиками пошлин и грешниками?

А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!

Когда Иисус услышал это, Он сказал: — Не здоровым нужен врач, а больным.

Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.

Попытайтесь вначале понять, что значат слова: "Милости хочу, а не жертвы". Я пришел призвать не праведников, а грешников!

Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“

Затем пришли ученики Иоанна и спросили: — Почему мы и фарисеи постимся, а Твои ученики нет?

Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.

Иисус ответил: — Неужели друзьям жениха печалиться, когда с ними жених? Придет время, когда заберут у них жениха, тогда и будут поститься.

До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.

Никто не пришивает к старой одежде заплату из новой ткани: она, когда сядет, разорвет дыру еще больше.

І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.

Никто не наливает молодое вино в старые бурдюки. Если так сделать, то бурдюки разорвутся: и вино вытечет, и бурдюки пропадут. Нет, молодое вино наливают в новые бурдюки, тогда и то и другое будет цело.

Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.

Когда Иисус еще говорил, к Нему подошел один начальник. Он упал перед Иисусом на колени и сказал: — Моя дочь только что умерла, но Ты приди, положи на нее руку, и она оживет.

I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.

Иисус встал и пошел с ним. Ученики тоже пошли за ними.

І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.

В это время к Иисусу сзади подошла женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, и прикоснулась к краю Его одежды.

Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.

Она думала про себя: "Если я только прикоснусь к Его одежде, то исцелюсь".

Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.

Иисус обернулся и увидел ее. — Не бойся, Моя дочь, — сказал Он, — твоя вера тебя исцелила. И женщина в тот же момент выздоровела.

А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,

Когда Иисус вошел в дом начальника и увидел флейтистов и шумящую толпу,

то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.

Он сказал: — Выйдите, девочка не умерла, а спит. Но они лишь посмеялись над Ним.

А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!

Когда людей все-таки удалили, Иисус вошел, взял девочку за руку, и она встала.

І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

Слух об этом распространился по всей округе.

Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“

Когда Иисус вышел оттуда, за Ним пошли двое слепых, крича: — Помилуй нас, Сын Давида!

І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.

Когда Он вошел в дом, слепые подошли к Нему, и Он спросил их: — Вы верите, что Я могу это сделать? — Да, Господи, — ответили те.

Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“

Тогда Иисус прикоснулся к их глазам и сказал: — Пусть же с вами будет по вашей вере.

І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“

И они тотчас прозрели. Иисус же строго наказал им: — Смотрите, чтобы никто не узнал об этом.

А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

Но они пошли и рассказали о Нем повсюду в той местности.

Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

Не успели еще они выйти, как к Иисусу привели человека, одержимого демоном и немого.

І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“

Когда демон был изгнан, немой начал говорить. Люди удивлялись: — Ничего подобного еще не бывало в Израиле.

Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.

Фарисеи же говорили: — Он изгоняет демонов силой повелителя демонов.

І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.

Иисус проходил по всем городам и деревням, учил в синагогах, проповедовал Радостную весть о Царстве и исцелял людей от всех болезней и немощей.

А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.

Увидев толпы народа, Он пожалел их, потому что эти люди были измучены и беспомощны, как овцы без пастуха.

Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;

Он говорил своим ученикам: — Жатва большая, а работников мало.

тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.

Просите хозяина жатвы, чтобы выслал работников на свои поля.

« 8 глава 10 глава »