Матвія 9 глава

Євангелія від св. Матвія
Сучасний переклад → Слово Жизни

Ісус знову сів у човен і, перепливши озеро, повернувся назад до Свого міста.

Иисус вошел в лодку, переправился на другую сторону озера и вернулся в город, где Он жил.

І принесли люди до Нього паралізованого чоловіка, який лежав у ліжку. Побачивши, як сильно вони вірують, Ісус мовив до немічного: «Сину Мій, гріхи твої прощені».

Несколько человек принесли к Нему больного, лежащего на циновке. Когда Иисус увидел их веру, Он сказал парализованному: — Не бойся, Мой сын! Твои грехи прощены!

Деякі книжники почули, що сказав Ісус, та почали говорити поміж собою: «Він зневажає Бога Своїми словами!»

Тогда некоторые из учителей закона подумали про себя: — Да Он же богохульствует!

Оскільки Ісус знав думки їхні, то сказав їм: «Чому такі недобрі думки в серцях ваших?

Зная, о чем они думают, Иисус сказал: — Откуда у вас такие злые мысли?

Що легше сказати: „Твої гріхи прощені!” чи „Вставай і ходи?”

Что легче сказать: "Прощаются тебе твои грехи" или: "Встань и ходи"?

Але Я доведу вам, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: «Вставай, бери постіль свою і йди додому!»

Так знайте, что Сын Человеческий имеет на земле власть прощать грехи... И Он обратился к парализованному: — Вставай, бери свою постель и иди домой.

Вставши, немічний подався додому.

Человек встал и пошел домой.

Коли люди побачили це, то вони були приголомшені, і почали хвалити Бога за те, що Господь дав Людині таку силу.

Видевшие это исполнились благоговейного ужаса и стали славить Бога, давшего людям такую власть.

Коли Ісус ішов звідти, то побачив чоловіка на ім’я Матвій, який сидів у будці, збираючи податки. Ісус сказав йому: «Слідуй за Мною!» Тож Матвій встав і вирушив за Ним.

Когда Иисус шел оттуда, Он увидел человека по имени Матфей, сидевшего там, где собирались пошлины. — Пойдем со Мной, — сказал ему Иисус. Матфей встал и пошел за Ним.

І сталося так, що коли Ісус їв у домі Матвія, багато збирачів податків та грішників прийшло, і посідали вони за стіл разом з Ісусом і Його учнями.

Позже, когда Иисус обедал в доме у Матфея, там собралось много сборщиков пошлин и других грешников. Они ели с Иисусом и Его учениками.

Побачивши те, фарисеї почали питати Ісусових учнів: «Чому ваш Учитель їсть за одним столом зі збирачами податків та грішниками?»

Когда фарисеи увидели это, они стали спрашивать учеников Иисуса: — Почему ваш Учитель ест и пьет со сборщиками пошлин и грешниками?

Почувши це, Ісус сказав їм: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим.

Когда Иисус услышал это, Он сказал: — Не здоровым нужен врач, а больным.

Отож ідіть і поміркуйте, що означають ці слова: „Я хочу милосердя, а не пожертв”, бо Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників до покаяння».

Попытайтесь вначале понять, что значат слова: "Милости хочу, а не жертвы". Я пришел призвать не праведников, а грешников!

Тоді учні Іоана підійшли до Ісуса й запитали Його: «Чому ми й фарисеї часто постимося, а Твої учні — ні?»

Затем пришли ученики Иоанна и спросили: — Почему мы и фарисеи постимся, а Твои ученики нет?

Ісус відповів на те: «Чи бачили ви колись, щоб друзі нареченого постилися на весіллі, поки молодий ще з ними? Та прийде час, коли молодий залишить їх, тоді вони й засумують і почнуть поститися.

Иисус ответил: — Неужели друзьям жениха печалиться, когда с ними жених? Придет время, когда заберут у них жениха, тогда и будут поститься.

До старої одежі не пришивають латки з неусадженої тканини, бо вона збіжиться й відірветься від старої тканини і діра буде ще більшою.

Никто не пришивает к старой одежде заплату из новой ткани: она, когда сядет, разорвет дыру еще больше.

Ніхто не наливає молоде вино в старі міхи, бо вони розірвуться, тож вино розіллється, а міхи зіпсуються. Навпаки, нового вина потрібні нові міхи, щоб зберегти і одне і друге».

Никто не наливает молодое вино в старые бурдюки. Если так сделать, то бурдюки разорвутся: и вино вытечет, и бурдюки пропадут. Нет, молодое вино наливают в новые бурдюки, тогда и то и другое будет цело.

Поки Ісус усе це казав, до Нього прийшов голова синагоги, і впавши долілиць, мовив: «Щойно померла моя донька, прийди та торкнутися рукою Своєю до неї, щоб вона ожила».

Когда Иисус еще говорил, к Нему подошел один начальник. Он упал перед Иисусом на колени и сказал: — Моя дочь только что умерла, но Ты приди, положи на нее руку, и она оживет.

Тоді Ісус встав і рушив за ним разом зі Своїми учнями.

Иисус встал и пошел с ним. Ученики тоже пошли за ними.

У натовпі, що йшов за ними, була жінка, яка вже дванадцять років страждала від кровотечі. Вона підійшла до Ісуса ззаду й торкнулася краю Його плаща.

В это время к Иисусу сзади подошла женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, и прикоснулась к краю Его одежды.

Вона зробила так, бо сказала собі: «Якщо я торкнуся Його одягу, то одужаю».

Она думала про себя: "Если я только прикоснусь к Его одежде, то исцелюсь".

Озирнувшись, Ісус побачив її і сказав: «Будь щаслива, дочко! Віра твоя зцілила тебе!» І жінка одразу одужала.

Иисус обернулся и увидел ее. — Не бойся, Моя дочь, — сказал Он, — твоя вера тебя исцелила. И женщина в тот же момент выздоровела.

23-24 Коли Ісус прийшов до оселі Яїра, Він побачив музиків, які грали похоронні мелодії, та приголомшених людей. Ісус сказав: «Вийдіть! Вона не померла, а просто спить». Почувши це, люди почали насміхатися з Нього.

Когда Иисус вошел в дом начальника и увидел флейтистов и шумящую толпу,

Он сказал: — Выйдите, девочка не умерла, а спит. Но они лишь посмеялись над Ним.

Коли ж їх прогнали, Ісус увійшов до кімнати, взяв за руку дівчинку, й вона встала.

Когда людей все-таки удалили, Иисус вошел, взял девочку за руку, и она встала.

Чутки про це розійшлися по всій тій країні.

Слух об этом распространился по всей округе.

Коли Ісус подався звідти, двоє сліпців ішли слідом за Ним і кричали: «Сину Давидів, змилуйся над нами!»

Когда Иисус вышел оттуда, за Ним пошли двое слепых, крича: — Помилуй нас, Сын Давида!

І коли Він увійшов у дім, сліпці наблизилися до Нього. Тоді Ісус мовив до них: «Чи вірите ви в те, що Я знову зможу зробити вас зрячими?» Ті відповіли: «Так, Господи».

Когда Он вошел в дом, слепые подошли к Нему, и Он спросил их: — Вы верите, что Я могу это сделать? — Да, Господи, — ответили те.

Ісус торкнувся їхніх очей і сказав: «Оскільки вірите, що Я зможу зробити вас зрячими, то ж так тому і бути».

Тогда Иисус прикоснулся к их глазам и сказал: — Пусть же с вами будет по вашей вере.

І зір повернувся до них. Та Ісус суворо застеріг їх, кажучи: «Нехай же ніхто про це не дізнається».

И они тотчас прозрели. Иисус же строго наказал им: — Смотрите, чтобы никто не узнал об этом.

Але коли вони пішли, то рознесли чутку про це по всіх усюдах.

Но они пошли и рассказали о Нем повсюду в той местности.

В той час, коли вони виходили, до Ісуса привели німого чоловіка, одержимого нечистим духом.

Не успели еще они выйти, как к Иисусу привели человека, одержимого демоном и немого.

Тільки-но Ісус вигнав біса з нього, як німий почав говорити. Люди в натовпі здивувалися, мовивши: «Нічого подібного ще не траплялося в Ізраїлі».

Когда демон был изгнан, немой начал говорить. Люди удивлялись: — Ничего подобного еще не бывало в Израиле.

Та фарисеї казали: «Він виганяє нечистих владою володаря демонів!»

Фарисеи же говорили: — Он изгоняет демонов силой повелителя демонов.

Ісус ходив усіма містами та селами, навчаючи в синагогах, проповідуючи Євангелію про Царство Боже, виліковуючи всі хвороби та недуги.

Иисус проходил по всем городам и деревням, учил в синагогах, проповедовал Радостную весть о Царстве и исцелял людей от всех болезней и немощей.

Коли Він бачив натовпи людей, співчуття до них проймало Його, бо були вони знесилені й безпорадні, наче вівці без пастуха.

Увидев толпы народа, Он пожалел их, потому что эти люди были измучены и беспомощны, как овцы без пастуха.

Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Жнива великі, та мало робітників.

Он говорил своим ученикам: — Жатва большая, а работников мало.

Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива».

Просите хозяина жатвы, чтобы выслал работников на свои поля.

« 8 глава 10 глава »