1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Українська Біблія. Турконяк → Пераклад П. Татарыновіча

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

Павал, пакліканы воляй Божай Апостал Езуса Хрыстуса, і брат Состэн —

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

да Божай эклезіі ў Карынце, асьвячоным у Хрыстусе Езусе пакліканым сьвятым з усімі ўзываючыміна кожным месцы імя Езуса Хрыстуса Усеспадара іхняга й нашага:

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

Ласка вам і супакой ад Бога Айца нашага і Усеспадара Езуса Хрыстуса.

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

Заўсёды дзякую Богу майму за вас, дзеля Божае ласкі, данай вам у Хрыстусе Езусе;

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

у Ім бо вы ўсім абагаціліся — ўсякім словам ды ўсякай ведай,

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

згодна з сьветчаннем Хрыстовым, уцьверджаным сярод вас;

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

так што вы ня маеце ніякай нястачы ласкі ў чаканні зьяўлення Усеспадара нашага Езуса Хрыстуса,

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

які і ўмацуе вас да канца, каб былі беззаганнымі ў дзень прыйсьця Усеспадара нашага Езуса Хрыстуса.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Верны ёсьць Бог, празь якога вы пакліканы да суспольства зь Яго Сынам Езусам Хрыстусам Усеспадарам нашым.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Малю вас, браты, у імя Усеспадара нашага Езуса Хрыстуса — будзьце згоднамоўнымі ў ва ўсім, каб ня было разладу між вамі, а — дасканальнае аднадумства й аднадушнасьць.

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

Дайшло бо да майго ведама праз дамаўнікоў Хлоя аб вас, браты мае, што між вамі вядуцца спрэчкі;

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

маю на думцы тое, што кажны ў вас аб сабе гадае: Я — Паўлавы, а я — Аполляў, я-ж — Цэфасавы, а вось я, дык — Хрыстовы (Ап. Дз. 18:24).

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Няўжэ Хрыстус разьдзяліўся? Няўжэ Павал быў за вас укрыжаваны? Або ў імя Паўлава ахрышчаны вы?

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

Дзякую Богу, што нікога з вас не ахрысьціў, апрача Крыспа і Гая,

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

каб не казаў хто, што вы ў маё імя ахрышчаны.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Ахрысьціў я і дом Сцяпанавы; а больш ня ведаю, ці яшчэ хрысьціў каго.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Хрыстус бо ня хрысьціць паслаў мяне, а — эвангелізаваць, і-то ня мудравальным словам, каб не засьціць бач, крыжа Хрыстовага.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Бо навука аб крыжы — гэта для гібельнікаў глупасьць, а для нас збаўляючыхся — гэта моц Божая.

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Напісана бо: загублю мудрасьць мудрацоў і роздум празорных адрыну (Із. 29:14).

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Дзеж бо мудрэц? Дзе вучоны? Дзе дасьледнік сьвету гэтага? Ціж не абярнуў Бог мудрошчы гэтага сьвету ў бязглузьдзе? (Із. 33:18).

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Калі бо сьвет сваёю мудрасьцю не пазнаў Бога, дык Богу даўспадобна было глупствам прапаведніцтва веручых збавіць.

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

Як дэйцы дамагаюцца цудаў, а Грэкі шукаюць мудрасьці,

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

то мы прапаведваем Хрыстуса ўкрыжаванага, што ёсьць для Юдэйцаў ганьбай, а для паганцаў нясуразіцай,

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

для самых-жа пакліканых Юдэйцаў і Грэкаў — Хрыстуса: моц Божую ды прамудрасьць Божую;

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

тое бо, што нямудрае ў Бога — мудрэйшае зя людзей, і немачнае Божае — мацнейшае за людзей.

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

Прыгледзьцеся, браты, хто вы, пакліканыя: ня шмат з вас мудрых целам, ня шмат магутных, ня шмат дабрародных;

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

але Бог выбраў нямудрае сьвету, каб асароміць магутных;

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

і нявыдатнае й пагарджанае сьветам Бог выбраў, ды тое нікчомае, чаго ня было, каб унівечыць былое;

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

дзеля таго, каб ніводнае цела не чваінлася перад Богам.

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

З Яго і вы ў Хрыстусе Езусе, які стаўся нам мудрасьцю ад Бога і ўсправядліўленнем, і ўсьвячаннем, і адкупленнем,

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

каб як напісана: Хто хваліцца, ў Богу хай хваліцца (Ер. 9:23).

« 16 глава 2 глава »