1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Українська Біблія. Турконяк → Пераклад Рыма-Каталіцкага Касцёла

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

Павел, воляй Божай пакліканы быць апосталам Езуса Хрыста, і брат Састэн

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

да Касцёла Божага ў Карынце, да асвячаных у Хрысце Езусе, пакліканых да святасці разам з усімі, хто ў кожным месцы заклікае імя Пана нашага Езуса Хрыста, іхняга і нашага.

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

Ласка вам і спакой ад Бога, Айца нашага, і Пана Езуса Хрыста.

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

Заўсёды дзякую Богу майму за вас дзеля ласкі Божай, дадзенай вам у Хрысце Езусе.

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

Бо ў Ім вы ўзбагаціліся ўсім, усялякім словам і ўсялякім пазнаннем.

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

Хрыстовае сведчанне так умацавалася ў вас,

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

што вы не маеце нястачы ні ў якім дары, чакаючы аб’яўлення Пана нашага Езуса Хрыста.

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Ён таксама ўмацуе вас да канца, каб вы былі бязвіннымі ў дзень Пана нашага Езуса Хрыста.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Верны ёсць Бог, які паклікаў вас да еднасці з Ягоным Сынам, Езусам Хрыстом, Панам нашым.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Заклікаю вас, браты, дзеля імя нашага Пана Езуса Хрыста, каб усе вы гаварылі адно і тое ж і каб не было паміж вамі расколу, але каб мелі еднасць у думках і пазнанні.

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

Бо ад людзей Хлоі я даведаўся, браты мае, што ўзнікаюць паміж вамі спрэчкі.

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Я ж паўтараю тое, што кожны з вас кажа: «Я — Паўла», «Я — Апалоса», «Я — Кефаса», «А я — Хрыста».

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Хіба падзяліўся Хрыстус? Хіба Павел быў укрыжаваны за вас, або ці ў імя Паўла вы былі ахрышчаныя?

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

Дзякую Богу, што я нікога з вас не ахрысціў, апрача Крыспа і Гая,

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

каб не сказаў хто, што ў маё імя быў ахрышчаны.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Ахрысціў я таксама дом Стэфана, а ці ахрысціў яшчэ каго, не ведаю.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Хрыстус паслаў мяне не хрысціць, але абвяшчаць Евангелле, і не мудрасцю слова, каб не зрабіць марным Хрыстовага крыжа.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Для тых, хто гіне, слова аб крыжы — гэта глупства, але для нас, якія збаўляемся, — гэта моц Божая.

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Бо напісана: «Я знішчу мудрасць мудрацоў і адкіну розум разумных».

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Дзе мудрэц? Дзе кніжнік? Дзе даследчык гэтага веку? Ці не ператварыў Бог мудрасць свету ў глупства?

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Паколькі свет сваёю мудрасцю не пазнаў Бога ў мудрасці Божай, спадабалася Богу праз глупства прапаведавання збавіць веруючых.

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

Юдэі патрабуюць знакаў, а грэкі шукаюць мудрасці.

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

Мы ж абвяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, які для юдэяў — згаршэнне, для язычнікаў — глупства,

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

а для тых, хто пакліканы, юдэяў і грэкаў, Ён — Хрыстус, Божая моц і Божая мудрасць.

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

Бо неразумнае ў Бога разумнейшае за людзей, а слабое ў Бога мацнейшае за людзей.

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

Паглядзіце, браты, на пакліканне вашае. Няшмат сярод вас мудрых паводле цела, няшмат моцных, няшмат шляхетнага паходжання.

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

Але Бог выбраў неразумнае свету, каб асароміць мудрых, і слабое свету выбраў Бог, каб асароміць моцных;

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

і бязроднае свету, і пагарджанае, і тое, чаго няма, выбраў Бог, каб знішчыць існае,

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

каб ніякае цела не выхвалялася перад Богам.

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

Праз Яго і вы існуеце ў Хрысце Езусе, які стаў для нас мудрасцю ад Бога і справядлівасцю, і асвячэннем, і адкупленнем,

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

каб было, як напісана: «Хто хваліцца, няхай хваліцца ў Пану».

« 16 глава 2 глава »