1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Українська Біблія. Турконяк → Пераклад Васіля Сёмухі

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

Павал, воляй Божаю пакліканы апостал Ісуса Хрыста, і Сасфэн брат,

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

Царкве Божай, якая ў Карынфе, асьвечаным у Хрысьце Ісусе, пакліканым сьвятым, з усімі, хто заклікае імя Госпада нашага Ісуса Хрыста, у кожным месцы, у іх і ў нас:

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

мілата вам і мір ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

Не перастаю дзякаваць Богу майму за вас, дзеля мілаты Божай, дадзенай вам у Хрысьце Ісусе.

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

Бо ў Ім вы ўзбагаціліся ўсім, усякім словам і ўсякім разуменьнем,

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

бо сьведчаньне Хрыстовае сьцьвердзілася ў вас,

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

так што вы ня маеце нястачы ні ў якім дараваньні, чакаючы зьяўленьня Госпада нашага Ісуса Хрыста,

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Які і ўмацуе вас да канца, каб вам быць бязьвіннымі ў дзень Госпада нашага Ісуса Хрыста.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Верны Бог, Якім вы пакліканыя да супольнасьці з Сынам Ягоным, Ісусам Хрыстом, Госпадам нашым.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Малю вас, браты, імем Госпада нашага Ісуса Хрыста, каб усе вы гаварылі адно, і ня было паміж вамі падзелаў, а каб вы спалучаны былі ў адным духу і ў адных помыслах.

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

Бо ад дамашніх Хлоіных сталася мне вядома пра вас, браты мае, што паміж вамі ёсьць незлагадзь.

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Я разумею тое, што ў вас кажуць: «я Паўлаў»; «я Апалосаў»; «я Кіфаў»; «а я Хрыстоў».

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Хіба падзяліўся Хрыстос? хіба Павал крыжаваўся за вас? альбо ў імя Паўлава вы ахрысьціліся?

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

Дзякую Богу, што я нікога з вас ня хрысьціў, акрамя Крыспа і Гаія,

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

каб не сказаў хто, што я хрысьціў у імя маё.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Хрысьціў я таксама Сьцяпанаў дом; а ці хрысьціў я яшчэ каго, ня ведаю.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Бо Хрыстос паслаў мяне ня хрысьціць, а зьвеставаць, ня ў мудрасьці слова, а каб не зьнясіліць крыж Хрыстовы.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Бо слова пра крыж для пагібельных — юродзтва ёсьць, а нам, што ратуемся, — сіла Божая!

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Бо напісана: «Я зьнішчу мудрасьць мудрацоў, і розум разумных адкіну».

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Дзе мудрэц? дзе кніжнік? дзе суразмоўца веку гэтага? Ці не абярнуў Бог мудрасьць сьвету гэтага ў неразумнасьць?

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Бо калі сьвет сваёй мудрасьцю не спазнаў Бога ў мудрасьці Божай, дык заўгодна было Богу юродзтвам пропаведзі выратаваць веруючых.

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

Бо і Юдэі патрабуюць цудаў, і Эліны шукаюць мудрасьці;

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

а мы прапаведуем Хрыста ўкрыжаванага, для Юдэяў камень спатыкненьня, а для Элінаў неразумнасьць,

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

а для саміх пакліканых, Юдэяў і Элінаў, Хрыста, Божую сілу і Божую мудрасьць;

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

бо і буянае Божае мудрэйшае за людзей, і нямоцнае Божае мацнейшае за людзей.

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

Паглядзеце, браты, хто вы, закліканыя: няшмат сярод вас мудрых па плоці, няшмат моцных, няшмат высакародных;

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

але Бог выбраў буянае сьвету, каб пасароміць мудрых, і нямоглае сьвету выбраў Бог, каб пасароміць моцнае;

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

і бязроднае сьвету і пагарджанае і нічога ня значнае выбраў Бог, каб зьнясіліць значнае;

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

на тое, каб ніякая плоць не пахвалялася перад Богам.

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

Ад Яго і вы ў Хрысьце Ісусе, Які зрабіўся нам мудрасьцю ад Бога, праведнасьцю і асьвячэньнем і адкупленьнем,

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

каб было, як напісана: «хто хваліцца, хваліся Госпадам».

« 16 глава 2 глава »