Деяния 23 глава

Деяния Святых Апостолов
Cовременный перевод WBTC → Переклад Хоменка

Посмотрев на членов синедриона, Павел сказал: "Братья мои! До сегодняшнего дня я жил перед Богом с чистой совестью и всегда поступал, как считал правильным".

Поглянувши на синедріон, Павло мовив: «Мужі брати, я по цей день цілком за добрим сумлінням поводився перед Богом.»

Услышав это, первосвященник Анания приказал стоящим рядом с Павлом бить его по губам.

Аж тут первосвященик Ананія велів тим, що стояли біля нього, бити його по устах.

Павел же сказал ему: "Бог поразит тебя, стена побелённая! Ты сидишь здесь, чтобы судить меня по закону, и всё-таки противозаконно приказываешь бить меня".

Тоді Павло сказав до нього: «Бог тебе буде бити, стіно побілена! Як? Ти сидиш, щоб мене судити за законом, і наперекір законові велиш мене бити?»

Стоявшие рядом с ним сказали: "Ты оскорбляешь Первосвященника Божьего!"

Присутні ж сказали: «Ти зневажаєш Божого первосвященика!»

Павел сказал: "Братья, я не знал, что он первосвященник. Написано: "Не говори плохо о правителе народа твоего".

А Павло мовив: «Не знав я, брати, що то первосвященик; написано бо: Ти не будеш говорити зле проти начальника твого народу.»

Когда Павел понял, что одни из собравшихся там были саддукеи, а другие фарисеи, он громко сказал: "Братья! Я фарисей, сын фарисея! И на суд привели меня за то, что надеюсь на воскресение людей из мёртвых".

Павло ж знаючи, що одна частина (ради) складалася з садукеїв, а друга з фарисеїв, кликнув у синедріоні: «Мужі брати! Я фарисей, син фарисеїв. За надію у воскресіння мертвих мене судять!»

Когда он сказал это, поднялся спор между фарисеями и саддукеями, и собрание разделилось.

Як тільки він це мовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і розкололися збори;

Ибо саддукеи говорят, что ни воскресения, ни ангелов, ни духов нет, а фарисеи признают всё это.

бо садукеї кажуть, що нема воскресіння ні ангела, ні духа, а фарисеї визнають одне і друге.

Все стали громко кричать, и некоторые законники из фарисеев заспорили, говоря: "Ничего плохого мы не находим в этом человеке. Что, если дух или ангел говорил с ним?"

І зчинився великий галас. Деякі книжники з групи фарисеїв, підвівшися, твердо заявили: «Ми не знаходимо нічого злого в цьому чоловіці; а що, як до нього говорив дух або ангел?»

Спор перешёл в драку, и военный трибун, опасаясь как бы они не растерзали Павла, приказал солдатам спуститься вниз и увести его от них в крепость.

Через те ж, що спір ставав дедалі більший, тисяцький, боячися, щоб вони не розірвали Павла, звелів загонові зійти і вирвати його з-поміж них і відвести в твердиню.

На следующую ночь Господь предстал перед Павлом и сказал: "Мужайся, ибо так, как ты свидетельствовал обо Мне в Иерусалиме, будешь свидетельствовать и в Риме".

А наступної ночі Господь став перед ним і мовив: «Бадьорся! Як ти свідчив про мене в Єрусалимі, так свідчитимеш і в Римі.»

Когда наступил день, иудеи сговорились между собой и дали клятву не есть и не пить до тех пор, пока не убьют Павла.

Коли настав день, деякі з юдеїв, скликавши збори, урочисто склали клятву, що не будуть нічого ні їсти, ні пити, поки не вб'ють Павла.

Участвовавших в заговоре было более сорока человек.

Було ж їх більше сорока тих, що таку вчинили змову.

Они пошли к первосвященникам и старейшинам и сказали: "Мы поклялись ничего не есть и не пить до тех пор, пока не убьём Павла.

Вони прийшли до первосвящеників та до старших, і казали: «Ми поклялися клятвою нічого не споживати, поки не вб'ємо Павла.

Так пошлите теперь, вы и синедрион, к начальнику стражников приказ, чтобы его привели к вам, якобы для того, чтобы рассмотреть дело ещё раз. Мы же готовы убить его по дороге сюда".

Ви ж тепер разом з радою переконайте тисяцького, щоб він вивів його до вас, ніби ви хочете розвідатись докладніше про його справу, а ми тоді, як він наблизиться, готові його вбити.»

Но об этом заговоре услышал племянник Павла. Он пошёл в крепость и предупредил об этом Павла.

Та син сестри Павла, довідавшися про засідку, пішов у твердиню, увійшов і попередив Павла.

Тогда Павел подозвал одного из центурионов и сказал ему: "Отведи этого юношу к трибуну, потому что он хочет сказать ему что-то важное".

Покликавши одного з сотників, Павло сказав до нього: «Запровадь цього хлопця до тисяцького, бо має йому щось сказати.»

И тот привёл юношу к трибуну и сказал: "Узник Павел позвал меня и попросил привести этого юношу к тебе, так как он хочет сказать тебе что-то".

Той узяв його, привів до тисяцького й каже: «В'язень Павло покликав мене і просив відвести цього хлопця до тебе: він має щось тобі сказати.»

Командир взял его за руку и, отведя в сторону, спросил: "Что ты хочешь сказать мне?"

Взяв тисяцький його за руку, відвів набік і почав питати: «Що маєш мені оповісти?»

Тот ответил: "Иудеи сговорились просить тебя привести Павла завтра в синедрион, якобы для более подробного расследования.

«Юдеї, — відповів той, — змовилися просити тебе, щоб ти завтра припровадив Павла у синедріон, наче, щоб докладніше розпитатися про нього.

Не слушай их, потому что больше сорока человек ждут его в засаде. Они поклялись не есть и не пить до тех пор, пока не убьют его. И теперь они готовы, и ожидают твоего согласия".

Та ти не вір їм, бо з них більш ніж сорок чоловік на нього засідають, поклявшися ні їсти, ані пити, поки його не вб'ють. І он тепер вони готові, чекаючи твоєї на це згоди.»

Тогда военачальник отпустил юношу, приказав ему: "Никому не говори о том, что ты рассказал мне об этом".

Тисяцький, отже, відпустив хлопця, наказавши йому: «Нікому не розповідай, що ти мені відкрив це.»

Затем он позвал двух своих центурионов и сказал: "Подготовьте двести солдат для перехода в Кесарию, а также семьдесят всадников и двести копьеносцев и будьте готовы к девяти часам вечера.

І покликавши двох сотників, він мовив: «Тримайте вже з третьої години вночі готовими в дорогу до Кесарії дві сотні піхотинців, сімдесят комонних та дві сотні легко озброєних.

Приготовьте также лошадей, чтобы в целости и сохранности доставить Павла к правителю Феликсу".

Нехай також будуть готові коні, щоб посадити на них Павла та привезти живим-здоровим до правителя Фелікса.»

Кроме того, он написал письмо такого содержания:

І написав листа такого змісту:

"Клавдий Лисий Его Превосходительству Правителю Феликсу шлёт приветствия.

«Клавдій Лісій вельможному правителеві Феліксові привіт!

Этого человека схватили иудеи и чуть было не убили его, но я пришёл с солдатами и, узнав, что он римский гражданин, спас его.

Оцього чоловіка, що його юдеї були схопили й намірялися вбити, я, прибувши із загоном, вирвав, довідавшися, що він римський громадянин.

Желая узнать причину, по которой его обвиняют, я привёл его в синедрион

Бажаючи дізнатися про причину, за яку вони його винуватили, я привів його на їхню раду;

и выяснил, что все обвинения против него касаются их же собственного закона, но ни в чём, заслуживающем смерти или заключения, он не повинен.

я пересвідчився, що його винуватять у спірних точках їхнього закону, а немає в нього ніякої вини, що потягала б за собою смерть або кайдани.

Когда же мне сказали, что против этого человека готовится заговор, я тотчас послал его к тебе и приказал его обвинителям представить их дело против него на рассмотрение тебе".

Тому ж, що мені донесено було про змову, яка готувалася на цього чоловіка, я його зараз послав до тебе, звелівши й винуватцям оскаржити його перед тобою. Бувай здоров!»

И солдаты выполнили приказ: взяли Павла и в тот же вечер привели его в Антипатриду, а

Отож, вояки, згідно з одержаними наказами, взяли Павла і вночі повели в Антипатриду.

на следующий день всадники отправились с Павлом в Кесарию, остальные же возвратились в крепость.

Другого ж дня, зоставивши комонних, щоб ішли з ним далі, повернулися в твердиню.

Прибыв в Кесарию, охрана Павла доставила письмо правителю и передала Павла в его руки.

Прибувши в Кесарію, вони передали правителеві листа й поставили перед ним також Павла.

Феликс прочёл письмо и спросил, из какой Павел провинции. Узнав, что из Киликии,

Той, прочитавши лист, спитав його, з якої він країни; а як дізнався, що з Кілікії, мовив:

Феликс сказал: "Я выслушаю тебя, когда явятся твои обвинители". И приказал держать Павла под стражей во дворце Ирода.

«Я тебе вислухаю, коли прийдуть теж твої винуватці.» І велів стерегти його в Преторії Ірода.

« 22 глава 24 глава »