Матвія 23 глава

Євангелія від св. Матвія
Сучасний переклад → Cовременный перевод WBTC

Тоді Ісус промовив до народу і Своїх учнів:

И стал тогда Иисус разговаривать с народом и со Своими учениками.

«Книжники та фарисеї мають повноваження тлумачити Закон Мойсеїв.

Он сказал: "Законоучителям и фарисеям дано право толковать закон Моисеев.

То ж ви робіть усе і дотримуйтеся всього, чого вони навчають, та не робіть того, що вони вчиняють. Бо вони лише говорять про Закон, але самі його не виконують.

Так исполняйте же всё, что они велят вам, но не поступайте, как они поступают. Я говорю так, потому что они только говорят, но не делают.

Вони встановлюють суворі правила, котрих важко дотримуватися, кладуть цей тягар на плечі людей і примушують нести його, та самі не хочуть і пальцем поворухнути, щоб полегшити ту ношу.

Они устанавливают строгие правила, которым трудно следовать, взваливают их на плечи людям и пытаются заставить людей следовать им. Сами же не хотят и пальцем шевельнуть.

Всі їхні діяння — про людське око. Вони роблять більшими свої філактерії [69] та довшими китиці на вбранні своєму.

Они совершают все добрые поступки только напоказ, увеличивая размеры своих филактерий и удлиняя бахрому на своей одежде.

Вони полюбляють, щоб у них були найпочесніші місця на бенкетах і найповажніші місця в синагогах.

Они любят занимать самые почётные места на пиршествах и в синагоге.

Вони також полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб називали їх вчителями.

Им нравится, когда их с почтением приветствуют на рыночной площади, они любят, чтобы их называли учителями.

Не дозволяйте, щоб звали вас вчителями, бо один у вас Вчитель, а всі ви — лише брати та сестри.

Но вы не позволяйте называть себя учителями, ибо есть только один истинный Учитель, а все вы лишь братья.

Не називайте нікого на землі отцем своїм, бо лише один Отець у вас — на Небі.

И пусть никого из вас не называют отцом, ибо один у вас Отец, Который на небесах.

Так само хай не звуть вас господарями, бо лише один у вас Господар — це Мeсія.

И не позволяйте людям называть вас господином, ибо один у вас Наставник-Христос.

Але найбільшим серед вас має бути слуга ваш.

Пусть самый великий среди вас будет вам слугою.

І хто підносить себе, вихваляючись, той буде принижений, а хто принижує себе, того буде піднесено.

Кто возвышает себя, тот унижен будет, а кто унижает себя, тот возвышен будет.

Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви зачиняєте людям двері до Царства Божого. Самі ви не входите до нього і не даєте ввійти тим, хто заслуговує.

Горе вам, учители закона и фарисеи, лицемеры! Вы закрыли людям дверь в Царство Небесное. Сами вы не входите в Царство Небесное и другим не даете войти туда.

[Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви грабуєте вдовині хати, при тому подовгу молячись про людське око. За те вам кара буде ще більша.] [70]

Горе вам, учители закона и фарисеи, лицемеры, ибо пожираете дома вдовьи и лицемерно молитесь подолгу, а потому примете ещё худшее осуждение.

Горе вам, лицеміри, книжники і фарисеї! Ви йдете землями, пливете морями, щоб залучити на свій бік хоча б одного прихильника, а коли навчите його, то робите його вдвічі гіршим за себе, і разом ви заслуговуєте на пекло.

Горе вам, учители закона и фарисеи, лицемеры, ибо вы готовы пересечь море и сушу, чтобы заполучить к себе хоть одного приверженца, и когда находите такого, то превращаете его в ещё худшее исчадие ада, чем вы сами.

Горе вам, сліпі поводирі, які кажуть: „Якщо хто клянеться Храмом, то це нічого не означає, а якщо клянеться золотом, що в Храмі, то мусить виконати обіцянку”.

Горе вам, поводыри слепые, говорящие: "Если кто поклянётся храмом, то это ничего не значит, но если он поклянётся золотом храмовым, то должен исполнить обещанное!"

Ви нерозумні сліпці! Що важливіше — золото, чи Храм, що освячує його?

Слепые глупцы! Что важнее, золото или храм, освятивший это золото?

Ви кажете: „Якщо хтось вівтарем клянеться, то це нічого не означає, а якщо клянеться дарами, що на ньому, то мусить виконати обіцяне”.

И ещё: "Если кто поклянётся алтарём, то это неважно, но тот, кто поклялся алтарным приношением, должен исполнить обещанное!"

Сліпці! Що важливіше — дари, чи вівтар, що освячує їх?

Слепые глупцы! Что же важнее, приношение или алтарь, освятивший это приношение?

Отже, якщо хто клянеться вівтарем, той клянеться й дарами, що на ньому.

Итак, тот, кто клянётся алтарём, клянётся и тем, что на него возложено.

Якщо хтось клянеться Храмом, то також клянеться і Тим, Хто перебуває в ньому.

И тот, кто клянётся храмом, клянётся и храмом и Живущим в нём.

Якщо хтось клянеться Небом, то клянеться і престолом Господнім і Тим, Хто сидить на ньому.

И тот, кто клянётся небом, клянётся и престолом Божьим, и Сидящим на нём.

Горе вам, лицеміри, книжники і фарисеї! Ви віддаєте Богу десяту частину від усього, що маєте, навіть урожаю м’яти, кропу та тмину, але нехтуєте більш важливим ученням Закону: справедливістю, милосердям та вірністю. Слід виконувати головніше, не забуваючи й про інше.

Горе вам, учители закона и фарисеи, лицемеры! Ибо отдаёте десятую часть урожая аниса, мяты и тмина Богу, но пренебрегаете более важными учениями закона: справедливостью, милосердием и верой. Но именно это следует исполнять, не пренебрегая и тем.

Сліпі поводирі! Ви виціджуєте комаху, а потім ковтаєте верблюда! [71]

О, поводыри слепые, вы убираете из чаши с питьём комара, а затем проглатываете верблюда.

Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви миєте свої чашки й миски ззовні, а всередині вони наповнені тим, що ви придбали, ошукуючи ближніх та потураючи своїм примхам.

Горе вам, учители закона и фарисеи, лицемеры! Ибо очищаете вы чашу и блюдо снаружи, внутри же они полны плодов хищения и самоублажения!

Сліпі фарисеї! Спершу помийте чашки і миски свої зсередини, щоб були вони чисті з обох боків.

О, фарисеи слепые, сперва очистите чашу и блюдо изнутри, чтобы и внутри и снаружи они стали чистыми.

Горе вам, лицеміри, книжники й фарисеї! Ви подібні до тієї могили, що гарно пофарбована ззовні, а всередині повна кісток мерців і різноманітних нечистот.

Горе вам, законоучители и фарисеи, лицемеры! Ибо вы подобны побелённым гробницам, которые кажутся красивыми снаружи, внутри же полны костей мертвецов и скверны всякой.

Отак і ви позірно показуєте, що зовні ви справедливі, а насправді, повні лицемірства й беззаконня.

И сами вы тоже, хотя и кажетесь внешне благочестивыми, внутри полны лицемерия и беззакония.

29-30 Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте могили праведних, кажучи: «Якби ми жили за часів прабатьків своїх, то не були б причетні до пролиття крові пророків».

Горе вам, учители закона и фарисеи, лицемеры! Ибо вы строите гробницы пророкам и украшаете памятники благочестивым,

говоря: "Если бы мы жили во времена наших предков, то не были бы их сообщниками в пролитии крови пророков".

Отже, ви свідчите проти себе тим, що ви є сини вбивць пророків.

Таким образом вы сами против себя свидетельствуете, что вы сыновья тех, кто умертвил пророков.

Тож доводьте до кінця справу ваших предків!

Так дополните же меру вины отцов ваших.

Ви, виплодки зміїні! Як можете ви уникнути покарання пеклом?

Отродья змеиные, как избегнете вы осуждения на ад?

Слухайте! Я посилаю до вас пророків, мудреців та книжників. Деяких ви вб’єте і розіпнете; інших битимете батогами в синагогах і переслідуватимете з міста до міста.

И потому Я посылаю к вам пророков, мудрецов и учителей закона; некоторых из них вы убьёте и распнёте, других будете бить в ваших синагогах и преследовать из города в город.

Бути вам винними за всю кров невинну, пролиту на землі: від крові праведного Авеля до крові Захарії,[72] сина Варахії, якого ви вбили між святилищем Храму та вівтарем.

Пусть же падёт на вас вина за всю праведную кровь, пролитую на земле, от крови праведника Авеля до крови Захарии, сына Варахиина, которого вы умертвили между храмом и алтарём.

Істинно кажу вам: кара за все це ляже на людей цього покоління».

Истинно говорю: всё это исполнится ещё в этом поколении.

«О, Єрусалиме, Єрусалиме, який вбиває пророків і кидає каміння в посланців Всевишнього! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх разом, мов та квочка курчат своїх під крило, але ти відмовився!

О, Иерусалим, Иерусалим, пророков умертвляющий и забивающий камнями посланных к тебе! Сколько раз хотелось Мне собрать твоих детей всех вместе, подобно тому как курица собирает цыплят под своё крыло, вы же не хотели!

38-39 От і дім ваш лишиться порожнім. Тож кажу Я вам, що не побачите Мене віднині, аж доки не скажете: „Благословенний той, хто приходить в ім’я Господнє”».

Смотрите же, останется у вас дом заброшенный!

« 22 глава 24 глава »