Псалмів 9 псалом

Книга Псалмів
Українська Біблія. Турконяк → Под редакцией Кулаковых

На закінчення. Про таємниці сина. Псалом Давида.

Руководителю хора На мелодию «Смерть сына» Псалом Давида1

Буду прославляти Тебе, Господи, усім своїм серцем, розповідатиму про всі Твої чудеса.

Славить буду Тебя, ГОСПОДИ, всем сердцем своим, стану рассказывать о всех дивных делах Твоих.

Я буду веселитися і радіти Тобою, співатиму Твоєму Імені, о Всевишній.

Буду радоваться и ликовать о Тебе, воспевать имя Твое, Всевышний.

Коли мій ворог відступить назад, вони ослабнуть і загинуть від Твоєї присутності.

Враги мои отступают, приходят в замешательство и гибнут при появлении Твоем.2

Бо Ти вирішив мій суд і мою справу, Ти сів на престолі, Суддя праведний.

Ибо Ты воссел на престоле Своем, Судья праведный, поддержал и правоту мою, и дело мое.

Ти погрозив народам, і безбожний загинув, Ти стер їхнє ім’я назавжди і навіки-віків.

Ты пригрозил язычникам, погубил людей нечестивых и навеки предал забвению их имена.

У ворога зовсім не стало мечів — Ти знищив міста. З гуркотом щезла пам’ять про них.

С врагами покончено — разбиты навсегда, города их Ты разрушил, и никто не вспоминает о них.

А Господь зостається навіки, Він приготовив для суду Свій престол,

А ГОСПОДЬ царствует вечно, для суда поставил Он Свой престол.

Він судитиме Всесвіт у праведності, судитиме народи справедливо.

Он будет суд праведный творить над миром, судить народы по справедливости.

Господь став притулком для вбогого, помічником у добрі часи та в утисках.

И будет ГОСПОДЬ крепостью для угнетенных — крепостью во время бедствия.

Хай покладають на Тебе надію ті, які знають Твоє Ім’я, бо Ти, Господи, не покинув тих, котрі Тебе шукають.

Доверятся Тебе знающие имя Твое, ибо Ты, ГОСПОДИ, никогда не оставлял ищущих Тебя.

Співайте Господу, Який живе в Сіоні, сповіщайте між народами Його діяння,

Воспевайте ГОСПОДУ, царствующему на Сионе, возвещайте между народами о делах Его.

бо Той, Хто домагається звіту за кров, згадав про них, — Він не забув крику убогих.

Как отмщающий за кровь пролитую, помнит Он страдальцев, вопля их не забывает Он.

Помилуй мене, Господи, поглянь на моє приниження від моїх ворогів, Ти, Який відводиш мене від брами смерті,

ГОСПОДИ, будь милостив ко мне, посмотри, что терплю я от ненавидящих меня! Ты отнимаешь меня у смерти — у самых врат ее,

щоб я висловив Тобі всю похвалу в брамах дочки Сіону: я радітиму спасінням Твоїм.

чтобы у ворот дочери Сиона возвещать я мог о Твоих делах, хвалы достойных, и радовался избавлению сему.

Народи погрузли в знищенні, яке самі задумали, їхня нога попала в пастку, яку вони ж наставили.

Попали народы в яму, которую сами же вырыли; в сетях, что они же расставили, запутались ноги их.

Знаний Господь, Який чинить суди, а грішника схоплено в ділах його рук. (Пісня під час музичної паузи).

ГОСПОДЬ дал знать о Себе, сотворил Он суд праведный, а нечестивец в собственных делах своих запутался. Хиггайон.3

Хай повернуться грішники в ад — усі народи, які забувають про Бога.

У нечестивцев одна дорога — в преисподнюю,4 как и у всех народов, забывших Бога.

А вбогий не назавжди буде забутий, і терпеливість бідних не буде втрачена назавжди.

Не навсегда останется забытым нуждающийся, не умрет навеки надежда страдальца.

Устань, Господи, щоб не почувалася сильною людина; хай народи будуть суджені перед Тобою.

Восстань, ГОСПОДИ, чтобы смертные5 победу не одержали! Пред Тобой6 да будут судимы народы.

Господи, постав над ними законодавця, хай народи зрозуміють, що вони — люди. (Музична пауза).

Страхом исполни их, ГОСПОДИ, да знают язычники: они — простые смертные!

Господи, чому Ти стоїш здалека, не звертаєш уваги ні в добрий час, ні в утисках?

ГОСПОДИ, почему стоишь Ты поодаль и в день бедствия не видно Тебя?

Коли безбожний чванливо підноситься, — бідний, наче в гарячці; вони схоплені вигадками, які придумали.

В надменности своей нечестивый преследует угнетенного — становится тот жертвой заговора преследующих его.

Грішник пишається пожаданнями своєї душі, і той, хто кривдить, благословляє себе.

Нечестивый хвалится необузданностью вожделений своих, человек алчный хулит и отвергает ГОСПОДА.

Грішник розгнівив Господа, у своїй великій злобі він не досліджуватиме, — Бога перед ним нема.

В высокомерии своем нечестивец не ищет Бога, нет места для Бога в мыслях его.

Лихі його дороги всякого часу; Твої суди усунені з-перед його обличчя, він запанує над усіма своїми ворогами.

Успешен он всегда во всех делах своих. Мнится ему, что суды Твои высоко, что далеки они от него. Кичится он перед всеми врагами своими

Він сказав у своєму серці: Я не захитаюся, з роду в рід не знатиму лиха.

и про себя говорит: «Никогда7 не паду, не постигнет меня никакая беда».

Уста його повні прокльонів, гіркоти і підступу; під його язиком — страждання і біль.

Проклятьями полны уста его, ложью и угрозами. Услаждается он злобой и греховностью.8

Він лаштує засідки з багатіями в потаємних місцях, аби вбити невинного; його очі слідкують за бідним.

Сидит он, притаившись, в засаде, в глухом месте убивает невинного, глаза его высматривают несчастного.

Чатує він у потаємних місцях, наче лев у своєму лігвищі, вистежує, щоби впіймати бідного, схопити бідолаху й поволокти його.

Как лев в укрытии своем, выжидает он в чаще, подстерегает бедного, чтобы схватить его, хватает, опутывая сетью своей.

Він його принизить у своїй засідці; та він похилиться і впаде, коли запанує над бідними.

Сокрушает он жертву свою, ее под себя подминая, и падает она, сраженная силой его.9

Адже він сказав у своєму серці: Забув Бог, відвернув Своє обличчя, щоби зовсім нічого не бачити.

Говорит злодей в сердце своем: «Бог забыл обо мне, отвернулся,10 Он этого никогда не увидит».

А Ти підведися, Господи Боже, нехай підніметься Твоя рука, не забудь бідних.

Восстань, ГОСПОДИ! Боже,11 простри руку Свою на нечестивого! О страдальцах не забудь!

Чому безбожний викликав у Бога гнів? Тому що він сказав у своєму серці: Він не вимагатиме звіту?

Как смеет нечестивый отвергать Тебя и говорить, что Ты не привлечешь его к ответу?

А Ти бачиш. Адже Ти помічаєш страждання і гнів, щоб передати їх у Твої руки. Оскільки бідний вручив себе Тобі, то будь же помічником сироті.

Ты видишь всё, Господи, ибо внимательно следишь за тягостями и горестями и берешь это в руки Свои. Тебе вверяется бедный, сирота помощь в Тебе находит.

Розтрощи силу грішника та лиходія: тож його гріх буде досліджений, і через нього він пропаде.

Сокруши же силу12 нечестивого и зло творящего, призови его к ответу за всё нечестие его, чтобы и следа от него не осталось.

Господь зацарює назавжди — навіки-віків, а ви, народи, щезнете з Його землі.

ГОСПОДЬ — Царь во веки веков, язычники исчезнут с земли Его.

Господь прислухався до бажання бідних: Твоє вухо сприйняло готовність їхнього серця,

Ответил Ты, ГОСПОДИ, на желания смиренных, укрепляешь ныне сердца их и мольбам их внимаешь,

щоб розсудити сироту й пригнобленого, і щоб людина не продовжувала вихваляти себе на землі.

чтоб воздать по справедливости сироте и угнетенному, чтобы впредь ни один человек на земле не повергал в страх другого.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Этот псалом написан в форме алфавитного акростиха, в котором каждая строфа начинается со следующей по порядку буквы евр. алфавита.

4 [2] — Букв.: пред лицом Твоим.

17 [3] — Возм. пер.: размышление. Вероятно, указание на интерлюдию.

18 [4] — Евр. Шеол. См. примеч. «б» к 6:6.

20 [5] — Букв.: человек.

20 [6] — Букв.: пред лицом Твоим.

27 [7] — Букв.: из рода в род.

28 [8] — Букв.: злоба и нечестие / греховность под языком его.

31 [9] — Друг. возм. пер.: он ползет, изгибается, и жертва падает в лапы его.

32 [10] — Букв.: сокрыл лицо Свое.

33 [11] — Евр. Эль.

36 [12] — Букв.: руку.

« 8 псалом 10 псалом »