Прыповесьцяў 26 глава

Кніга Прыповесьцяў
Пераклад Антонія Бокуна → Синодальный перевод

 
 

Як сьнег улетку, а дождж у жніво, так дурню не пасуе слава.
 
Как снег летом и дождь во время жатвы, так честь неприлична глупому.

Як птушка пераляціць і як ластаўка паляціць, так праклён беспрычынны ня збудзецца.
 
Как воробей вспорхнёт, как ласточка улетит, так незаслуженное проклятие не сбудется.

Пуга — для каня, аброць — для асла, а кій — на сьпіну дурня.
 
Бич — для коня, узда — для осла, а палка — для глупых.

Не адказвай дурню паводле дурасьці ягонай, каб ня стаўся ты падобным да яго.
 
Не отвечай глупому по глупости его, чтобы и тебе не сделаться подобным ему;

Адказвай дурню паводле дурасьці ягонай, каб ня стаўся ён мудрым у вачах сваіх.
 
но отвечай глупому по глупости его, чтобы он не стал мудрецом в глазах своих.

Падцінае сабе ногі і п’е шкоду сваю той, хто праз рукі дурня слова пасылае.
 
Подрезывает себе ноги, терпит неприятность тот, кто даёт словесное поручение глупцу.

Няроўныя ногі кульгавага, таксама прыказка ў вуснах дурня.
 
Неровно поднимаются ноги у хромого, — и притча в устах глупцов.

Як прывязваць камень да вяроўкі, так аддаваць пашану дурню.
 
Что влагающий драгоценный камень в пращу, то воздающий глупому честь.

Як калючка ў руцэ п’янага, так прыказка ў вуснах дурня.
 
Что колючий тёрн в руке пьяного, то притча в устах глупцов.

Вяльможны робіць усё: і дурня наймае, і мінака наймае.
 
Сильный делает всё произвольно: и глупого награждает, и всякого прохожего награждает.

Як сабака вяртаецца да ванітаў сваіх, так дурань паўтарае дурасьць сваю.
 
Как пёс возвращается на блевотину свою, так глупый повторяет глупость свою.

Ці бачыў ты чалавека, мудрага ў вачах сваіх? На дурня большая надзея, чым на такога.
 
Видал ли ты человека, мудрого в глазах его? На глупого больше надежды, нежели на него.

Гультай кажа: «Леў на шляху! Леў на плошчы!»
 
Ленивец говорит: «лев на дороге! лев на площадях!»

Дзьверы варочаюцца на завесах сваіх, а гультай — на ложку сваім.
 
Дверь ворочается на крючьях своих, а ленивец на постели своей.

Гультай хавае руку сваю ў місе, і яму цяжка падняць яе да вуснаў сваіх.
 
Ленивец опускает руку свою в чашу, и ему тяжело донести её до рта своего.

Гультай мудрэйшы ў вачах сваіх за сямёх, што адказваюць з разуменьнем.
 
Ленивец в глазах своих мудрее семерых, отвечающих обдуманно.

Хапае сабаку за вушы той, хто мяшаецца ў чужую спрэчку.
 
Хватает пса за уши, кто, проходя мимо, вмешивается в чужую ссору.

Як вар’ят, які кідае агонь, стрэлы і сьмерць,
 
Как притворяющийся помешанным бросает огонь, стрелы и смерть,

так чалавек, які падманвае бліжняга свайго і кажа: «Гэта я жартую».
 
так — человек, который коварно вредит другу своему и потом говорит: «я только пошутил».

Калі няма дроваў, агонь гасьне, калі няма пляткара, звадка сьціхае.
 
Где нет больше дров, огонь погасает, и где нет наушника, раздор утихает.

Вугаль — для жару, дровы — для агню, а чалавек сварлівы — для распальваньня спрэчкі.
 
Уголь — для жара, и дрова — для огня, а человек сварливый — для разжжения ссоры.

Словы пляткара — як прысмакі, яны зыходзяць у глыб нутра.
 
Слова наушника — как лакомства, и они входят во внутренность чрева.

Як гліна, паліваная срэбрам з жужалем, так гарачыя вусны і ліхое сэрца.
 
Что нечистым серебром обложенный глиняный сосуд, то пламенные уста и сердце злобное.

Ненавісьнік прыкрываецца вуснамі сваімі, а ў нутры сваім рыхтуе ашуканства.
 
Устами своими притворяется враг, а в сердце своём замышляет коварство.

Калі ён робіць лагодным голас свой, ня вер яму, бо сем брыдотаў у сэрцы ягоным.
 
Если он говорит и нежным голосом, не верь ему, потому что семь мерзостей в сердце его.

[Чыя] нянавісьць прыхоўваецца ашуканствам, таго ліхота выявіцца перад грамадою.
 
Если ненависть прикрывается наедине, то откроется злоба его в народном собрании.

Хто капае яму, той уваліцца ў яе, і хто пакоціць камень, на таго ён вернецца.
 
Кто роет яму, тот упадёт в неё, и кто покатит вверх камень, к тому он воротится.

Брахлівы язык ненавідзіць пакрыўджаных ім, і вусны лісьлівыя вядуць да загубы.
 
Лживый язык ненавидит уязвляемых им, и льстивые уста готовят падение.

Примечания:

 
 
Синодальный перевод
20, 22 наушник — сплетник, клеветник, доносчик, шепчущий на ухо.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.