Приповістей 26 глава

Книга приказок Соломонових
Переклад Хоменка → Синодальный перевод

Як літом сніг, а в жнива дощ, так і дурному почесть не личить.

Как снег летом и дождь во время жатвы, так честь неприлична глупому.

Як пурхне горобець, як ластівка полине, так незаслужене прокляття пройде.

Как воробей вспорхнёт, как ласточка улетит, так незаслуженное проклятие не сбудется.

Що батіг на кінську спину, уздечка на осла, те на дурного ломака.

Бич — для коня, узда — для осла, а палка — для глупых.

Не відповідай дурному за його глупотою, щоб і сам ти не став схожий на нього.

Не отвечай глупому по глупости его, чтобы и тебе не сделаться подобным ему;

Відповідай дурному за його глупотою, щоб він у власних очах не був мудрим.

но отвечай глупому по глупости его, чтобы он не стал мудрецом в глазах своих.

Той підтинає собі ноги, п'є гіркоту, хто посилає вісті через дурня.

Подрезывает себе ноги, терпит неприятность тот, кто даёт словесное поручение глупцу.

Як ноги в кульгавого теліпаються, так і приповідка в губах дурня.

Неровно поднимаются ноги у хромого, — и притча в устах глупцов.

Що камінь прив'язувати до пращі, те саме — дурневі віддавати шану.

Что влагающий драгоценный камень в пращу, то воздающий глупому честь.

Що в руці п'яного тернова гілка, те приповідка в устах дурнів.

Что колючий тёрн в руке пьяного, то притча в устах глупцов.

Як той лучник, що ранить усіх перехожих, так і той, хто послуговується дурнем.

Сильный делает всё произвольно: и глупого награждает, и всякого прохожего награждает.

Як пес повертається до своєї блювотини, так дурень повторює свою дурноту.

Как пёс возвращается на блевотину свою, так глупый повторяет глупость свою.

Ти бачиш чоловіка, що себе за мудрого вважає? На дурня більш надії, ніж на нього.

Видал ли ты человека, мудрого в глазах его? На глупого больше надежды, нежели на него.

Лінивий каже: “Лев на дорозі! Лев на майдані!”

Ленивец говорит: «лев на дороге! лев на площадях!»

Двері обертаються на завісах, а лінивий — на своїм ліжку.

Дверь ворочается на крючьях своих, а ленивец на постели своей.

Лінивий занурює руку в миску, та трудно йому донести її до рота.

Ленивец опускает руку свою в чашу, и ему тяжело донести её до рта своего.

Лінивий вважає себе за мудрішого, ніж семеро, що в лад відповідають.

Ленивец в глазах своих мудрее семерых, отвечающих обдуманно.

Той ловить пса за вуха, хто, мимо йдучи, втручається до сварки інших.

Хватает пса за уши, кто, проходя мимо, вмешивается в чужую ссору.

Як божевільний, що жбурляє вогнем і стрілами, і смертю,

Как притворяющийся помешанным бросает огонь, стрелы и смерть,

так чоловік, що обманює ближнього і каже: “Чи ж я не жартую?”

так — человек, который коварно вредит другу своему и потом говорит: «я только пошутил».

Як нема дров, вогонь погасне; як не буде донощика, утихне сварка.

Где нет больше дров, огонь погасает, и где нет наушника, раздор утихает.

Як вугілля на жар, а дрова на вогонь, так і сварливий на те, щоб роздмухувати сварку.

Уголь — для жара, и дрова — для огня, а человек сварливый — для разжжения ссоры.

Слова донощика, як ласощі солодкі, що доходять до самісінького нутра.

Слова наушника — как лакомства, и они входят во внутренность чрева.

Що жужелиця з срібла на глинянім посуді, те саме облесливі уста й зле серце.

Что нечистым серебром обложенный глиняный сосуд, то пламенные уста и сердце злобное.

Устами вдає, хто ненавидить, а в осерді кує зраду;

Устами своими притворяется враг, а в сердце своём замышляет коварство.

не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сім гидот у нього в серці.

Если он говорит и нежным голосом, не верь ему, потому что семь мерзостей в сердце его.

Хоч як його ненависть приховується хитро, та злоба його відкриється серед громади.

Если ненависть прикрывается наедине, то откроется злоба его в народном собрании.

Хто риє яму, сам упаде до неї; хто котить камінь угору, до того він повернеться.

Кто роет яму, тот упадёт в неё, и кто покатит вверх камень, к тому он воротится.

Язик брехливий ненавидить правду; лестиві уста призводять до погибелі.

Лживый язык ненавидит уязвляемых им, и льстивые уста готовят падение.

Примечания:

Синодальный перевод

20, 22 наушник — сплетник, клеветник, доносчик, шепчущий на ухо.

« 25 глава 27 глава »