Деяния 28 глава

Деяния Апостолов
Открытый перевод → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

И тогда спасённые узнали, что остров называется Мелит.
 
Спасши ся ж довідались, що остров зветь ся Мелит.

Туземцы проявили к нам необычайное человеколюбие, ибо они, из-за непрекращавшегося дождя и холода, разведя огонь, приняли всех нас,
 
Чужоземцї ж показали нам не мале милосердє: розложивши бо багаттє, прийняли всїх нас задля дощу, що йшов, і задля холоду.

Когда же Павел набрал много хвороста и положил в огонь, гадюка, высунувшись от жара, впилась ему в руку.
 
Як же набрав Павел оберемок хворосту і положив на огнище, вибігши від жару гадина, почепилась на руцї в него.

И когда туземцы увидели висящую на его руке тварь, они говорили друг другу: — Ясно, этот человек — убийца, когда ему, спасённому от моря, Правосудие не позволило жить.
 
Побачивши ж чужоземцї, що зьвірюка висїла з руки його, говорили між собою: Певно сей чоловік убийця, що спас ся з моря, та суд (богів) не дав йому жити.

Но он, стряхнув тварь в огонь, не не испытал ничего дурного.
 
Він же, струснувши гадюку в огонь, не дізнав нїякого лиха.

Они же ожидали, что он распухнет или внезапно упадет мёртвым. Но так как они ждали долго и видели, что ничего плохого с ним не происходит, то, переменившись, говорили, что он бог.
 
Вони ж дожидали, що він має опухнути або зараз упаде мертвий; як же довго дожидались і бачили, що нїякого лиха йому не сталось, перемінивши думки, казали, що се Бог.

В окрестностях того места были поместья главы острова, по имени Публий, который, приняв нас, три дня любезно угощал.
 
Навкруги ж сього місця були землї першого на острові, на ймя Публия. Він, прийнявши нас, три днї поприятельськи гостив.

Случилось, что отец Публия лежал, страдая жаром и дизентерией. Павел, войдя к нему и помолившись возложив на него руки, исцелил его.
 
І сталось, що батько Публиїв лежав, болїючи на пропасницю та на живіт. Приступивши до него Павел, помоливсь і, положивши руки на него, сцїлив його.

И после случившегося, прочие на острове, имевшие болезни, приходили и были исцеляемы.
 
Як се стало ся, то й инші на острові, що мали недуги, приходили та й сцїлялись.

Они оказали нам много почестей и, при отъезде, снабдили необходимым.
 
Вони і великою честю пошанували нас, а як ми відпливали, надавали, чого нам треба (було).

А через три месяца мы отплыли на перезимовавшем на острове александрийском корабле, носившем имя «Диоскуры».
 
По трох же місяцях одвезлись ми кораблем Александрийським, надписаним Диоскур, що зимував на острові,

И пристав в Сиракузах, пробыли три дня.
 
і припливши в Сиракузу, пробули (там) три днї.

Откуда, идя вдоль берега, прибыли в Ригий. И так как через день поднялся южный ветер, мы прибыли на второй день в Путеол,
 
А звідтіля відпливши, прибули в Регию, і за один день, як настав полуденний вітер, прийшли другого дня в Путеоли,

где, найдя братьев, поддались уговорам остаться у них семь дней. И так пришли в Рим.
 
де знайшовши братів, ублагані були від них перебути у них сїм день; і так прийшли в Рим.

И оттуда братья, услышав о нас, пошли к нам навстречу до Аппиева Форума и Трёх Таверн. Увидев их, Павел возблагодарил Бога и ободрился.
 
Звідтіля, почувши брати про нас, повиходили назустріч нам аж до Апиєвого торгу та Трох Гостинниць. Побачивши їх Павел і подякувавши Богу, набрав ся сьмілости.

Когда же мы вошли в Рим, Павлу позволено было жить отдельно, с охраняющим его солдатом.
 
Як же прийшли ми в Рим, сотник передав вязників воїводї; Павлу ж дозволено жити окроме з воїном, що стеріг його.

Спустя три дня он созвал тех, кто были первыми среди евреев, и когда они собрались, говорил им: — Я, мужи братья, не сделав ничего против народа или обычаев отцов, в оковах был из Иерусалима предан в руки римлян,
 
Стало ся ж по трох днях, скликав Павел первих із Жидів, і, як посходились вони, рече до них: Мужі брати, нїчого не зробивши противного народові або звичаям отцївським, передан я, яко вязник, у руки Римлянам.

которые, допросив меня, хотели отпустить, потому что нет на мне вины, достойной смерти.
 
Розпитавши вони мене, хотїли випустити, бо нїякої вини смерти не було в менї.

Но так как Иудеи возражали, был вынужден апелировать к Цезарю, но не с тем, чтобы обвинять в чем-либо мой народ.
 
Як же противились Жиди, був я змушений покликатись до кесаря, не яко би мав чим обвинувати нарід мій.

По этой-то причине я и позвал вас, чтобы увидеть и поговорить с вами, ибо за надежду Израиля я скован этой цепью.
 
Тим же скликав я вас, щоб побачити вас та поговорити, бо за надїю Ізраїлеву залїзом сим оковано мене.

Они же сказали ему: — Мы никаких писем о тебе не получили из Иудеи, и никто из братьев, придя, не сообщил и не сказал о тебе что-либо дурное.
 
Вони ж промовили до него: Ми анї письма про тебе не одержували з Юдеї, анї прийшовши хто з братів, звістив або сказав про тебе що лихе.

Но считаем уместным услышать от тебя, что ты считаешь, ведь нам известно, что об этом учении спорят повсюду.
 
Та бажаємо від тебе чути, що ти думаєш; бо про сю єресь відоме нам, що всюди противлять ся їй.

И назначив ему день, многие пришли к нему в гости, и он с утра до вечера возвещал о Царстве Божьем, приводя доказательства об Иисусе из Закона Моисея и Пророков.
 
Призначивши ж йому день, поприходили до него в оселю многі, і викладував він їм, сьвідкуючи про царство Боже, і впевняючи їх про Ісуса й з закону Мойсеєвого й з пророків, од ранку до вечера.

И одни были убеждены тем, что говорилось, а другие не верили.
 
І деякі увірували в слова його, а инші не увірували.

Будучи же не согласны между собой, они стали уходить после того, как Павел сказал им одно слово: — Хорошо изрек Дух Святой вашим отцам через пророка Исаию,
 
І, будучи в незгодї між собою, розійшлись, як промовив Павел одно слово: що добре промовив сьвятий Дух через Ісаїю пророка до батьків ваших,

говоря: «Пойди к народу этому и скажи: Слухом будете слышать и не уразумеете, и глазами смотреть будете и не увидите.
 
глаголючи: Йди до людей сих та скажи: Слухом будете слухати, та й не зрозумієте, і дивлячись будете дивитись, та й не побачите:

Ибо ожирело сердце этого народа, и ушами они едва слышат, и глаза свои они закрыли, чтобы не увидеть глазами и ушами не услышать и сердцем не уразуметь и не обратиться. И Я исцелю их».
 
бо серце сього народу затвердїло, й ушима тяжко чують, і очі свої позаплющували, щоб не видїли очима, і ушима не чули, і серцем не розуміли, і не навернулись, щоб я сцїлив їх.

Итак, да будет вам известно, что это Божье спасение послано иноверцам: они и услышат.
 
Відоме ж нехай вам буде, що послане поганам спасеннє Боже вони чути муть.

[ отсутствует в NA ]
 
І, як промовив сї слова, пійшли Жиди, маючи велике змаганнє між собою.

И прожил Павел целых два года в нанятом им самим помещении и принимал всех приходивших к нему,
 
Пробував же Павел цїлих два роки в найнятій хатї своїй, і приймав усїх, хто приходив до него,

возвещая Царство Божье и уча о Господе Иисусе Христе беспрепятственно, со всей смелостью.
 
проповідуючи царство Боже і навчаючи про Господа Ісуса Христа з усією сьміливостю, без заборони.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.