Деяния 7 глава

Деяния Апостолов
Открытый перевод → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

Первосвященник же сказал: — Так ли это?
 
Каже тодї архиєрей: Чи справдї се так?

Но он сказал: — Братья и отцы! Послушайте. Бог славы явился нашему отцу Аврааму в Месопотамии, прежде его переселения в Харран,
 
Він же рече: Мужі брати й батьки, слухайте: Бог слави явивсь отцеві нашому Авраамові, як був у Мезопотамії, перш нїж оселив ся він у Харані,

и сказал ему: «Выйди из твоей земли и твоего родства, и пойди в землю, которую покажу тебе».
 
і рече до него: вийди з землї твоєї, і з родини твоєї, та йди в землю, що я тобі покажу.

Тогда он вышел из земли Халдеев и поселился в Харране; а оттуда, после смерти его отца, переселил его в землю, в которой вы теперь живете.
 
Тодї вийшовши з землї Халдейської, оселив ся він у Харанї, а звідтіля, як умер батько його, переселив його (Бог) у сю землю, де ви тепер живете.

И не дал ему на ней наследства ни на стопу ноги, а пообещал дать её во владение ему и его потомству, после него, обещал когда у него ещё не было детей.
 
І не дав йому наслїддя в нїй нї на ступінь ноги, а обіцяв дати йому її в державу і насїнню його після него, як не було в него дитини.

И Бог сказал: «Его потомки будут пришельцами в чужой земле и будут их порабощать и угнетать четыреста лет,
 
Глаголав же Бог так, що буде насїннє його захожим у землї чужій, і підневолять його, і мучити муть чотириста років.

и народ, у которого они будут в рабстве, Я буду судить», — сказал Бог, — «и после этого они выйдут и будут служить Мне на этой земле».
 
А народ, котрому служити муть, буду я судити, рече Бог; і після того вийдуть вони, та служити муть менї у місцї сьому.

И дал ему завет обрезания. И так родил он Исаака и обрезал его в день восьмой; и Исаак — Иакова, и Иаков — двенадцать патриархов.
 
І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.

И патриархи, из зависти, продали Иосифа в Египет, и Бог был с ним,
 
А патриярхи через зависть продали Йосифа в Єгипет; і був з ним Бог,

и избавил его от всех его скорбей, и дал ему благодать и мудрость пред фараоном, царем Египта, и поставил его управителем над Египтом и над всем домом фараона.
 
і визволив його з усякого горя його, і дав йому ласку та премудрість перед Фараоном, царем Єгипецьким; і настановив його той правителем над Єгиптом і над усією господою своєю.

И пришел голод и великое бедствие на весь Египет и Ханаан, и отцы наши не находили пропитания.
 
Прийшла ж голоднеча на всю землю Єгипецьку та Канаанську, та горе велике; і не знайшли поживи отцї наші.

Иакова же, услышав, что в Египте есть хлеб, послал туда наших отцов в первый раз.
 
Почувши ж Яков, що є пшениця в Єгиптї, післав отцїв наших найперш.

А во второй раз Иосиф открылся своим братьям, и фараону стал известен род Иосифа.
 
А другого разу був пізнаний Йосиф од братів своїх; і став ся знаним Фараонові рід Йосифів.

Иосиф, послав, призвал Иакова, своего отца и всю свою родню, семьдесят пять человек.
 
Піславши ж Йосиф, прикликав батька свого Якова і всю родину свою, сїмдесять і пять душ.

Иаков сошёл в Египет. И умер сам и отцы наши,
 
Прийшов же Яков у Єгипет, і вмер, він і отцї наші,

и был и перенесены в Сихем и положены в гробницу, которую Авраам купил за серебро у сынов Еммора в Сихеме.
 
і перенесено їх у Сихем, і положено в гробі, що купив Авраам цїною срібла в синів Ємора Сихемевого.

А по мере того, как приближалось время обещания, о чём поклялся Бог Аврааму, народ в Египте вырастал и умножался,
 
Як же наближував ся час обітування, котрим кляв ся Бог Авраамові, ріс народ і намножувавсь у Єгиптї,

пока не восстал иной царь, который не знал Иосифа.
 
аж поки настав инший цар, що не знав уже Йосифа.

Он, прибегнув к хитрости против нашего рода, делал зло отцам, заставляя выбрасывать младенцев, чтобы те не оставались в живых.
 
Сей, хитрий проти роду нашого, мучив отцїв наших, щоб викидали дїток своїх, щоб не бути їм живими.

В это время родился Моисей и был прекрасен пред Богом. Его вскармливали три месяца в доме отца.
 
Того часу родивсь Мойсей, і був угоден Богу; годовано його три місяцї в хатї батька його.

Его, брошенного, взяла к себе дочь фараона и воспитала его как своего сына.
 
Як же викинуто його, взяла його дочка Фараонова, й вигодувала його собі за сина.

И был научен Моисей всей мудрости египетской, и был силён в своих словах и делах.
 
І навчивсь Мойсей усієї Єгипецької мудрости, був же потужний у словах і в дїлах.

Когда же ему исполнилось сорок лет, пришло ему на сердце проведать братьев своих, сыновей Израиля.
 
Як же сповнивсь йому сороколїтний час, забажало серце його одвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.

И увидев, что кого-то обижают, заступился и отомстил за истязаемого, нанеся удар египтянину.
 
І, побачивши одного обиженого, уступив ся за него, тай помстив ся за обиженого, вбивши Єгиптянина.

Он думал, что братья его поймут, что Бог его рукой дает им спасение, но они не поняли.
 
Думав же, що зрозуміють брати його, що Бог його рукою дає їм спасеннє; вони ж не зрозуміли.

На следующий день он появился между ними, дерущимися, и склонял их к миру, сказав: «Люди, вы — братья, зачем обижаете друг друга?»
 
Другого ж дня явив ся їм, як бились, і приводив їх до поєднання, говорячи: Мужі, ви брати; за що ви обижаєте один одного?

Но обижающий ближнего оттолкнул его, сказав: «Кто тебя поставил начальником и судьей над нами?
 
Той же, що обижав ближнього, відопхнув його, кажучи: Хто тебе настановив князем і суддею над нами?

Не хочешь ли ты убить меня так же, как убил вчера египтянина?»
 
Чи й мене хочеш убити, як убив єси вчора Єгиптянина?

И бежал Моисей из-за этих слов и стал пришельцем в земле Мадиамской, где родил двух сыновей.
 
Утїк же Мойсей за словом сим, і зайшов у землю Мадиямську, де зродив двох синів.

И когда исполнилось сорок лет, в пустыне горы Синай ему явился ангел в пламени огня тернового куста.
 
А як уплило сорок років, явивсь йому в пустинї під горою Синаєм ангел Господень у поломї огняного куща.

31 И Моисей, увидев, удивился видению, а когда подходил, чтобы рассмотреть, раздался голос Господа:
 
Мойсей же побачивши дивувавсь видїннєм; як же приступив він, щоб придивитись, роздав ся голос Господень до него:

«Я Бог отцов твоих, Бог Авраама и Бог Исаака и Бог Иакова». Моисей, задрожав, не смел смотреть.
 
Я Бог отцїв твоїх, і Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів. Затрусившись же Мойсей, не одважив ся придивлятись.

И сказал ему Господь: «Сними обувь с ног твоих, ведь место, на котором ты стоишь, — святая земля.
 
Рече ж йому Господь: Роззуй обувє ніг твоїх, бо місце, на котрому стоїш, — земля сьвята.

Увидел Я притеснение Моего народа, который в Египте, и стон их услышал, и сошёл избавить их. А теперь иди, Я пошлю тебя в Египет».
 
Дивившись видїв я муку народу мого в Єгиптї, і стогнаннє його чув я, і зійшов визволити його. І тепер іди, пішлю тебе в Єгипет.

Этого Моисея, которого они отвергли, сказав: «Кто тебя поставил начальником и судьей?», его Бог послал и начальником, и избавителем, рукой Ангела, явившегося ему в терновом кусте.
 
Сього Мойсея, котрого відцурались вони, кажучи: хто тебе настановив князем та суддею над нами? сього Бог князем і збавителем післав рукою ангела, що явивсь йому в кущі (корчі).

Это он вывел их, творя чудеса и знаки в египетской земле, и в Красном море, и в пустыне, сорок лет.
 
Сей вивів їх, робивши чудеса та ознаки в Єгиптї, й на Червоному морі, і в пустинї сорок років.

Это тот Моисей, который сказал сыновьям Израиля: «Пророка воздвигнет вам Бог из ваших братьев, как меня».
 
Се той Мойсей, що сказав синам Ізраїлевим: Поставить вам Господь Бог ваш пророка з братів ваших, як мене; Його слухайте.

Это тот, кто был в собрании в пустыне с Ангелом, говорившим ему на горе Синай, и с отцами нашими; тот, который принял живые слова, чтобы дать вам,
 
Се той, що був у зборі в пустинї з ангелом, котрий промовляв до него на горі Синаї, та з отцями нашими, що прийняв живі слова, щоб дати нам.

которому отцы наши не пожелали быть послушными, но отвергли его и обратились в сердцах своих к Египту,
 
Котрому не хотїли слухняними бути отцї наші, а відопхнули його, і обернулись серцем у Єгипет,

сказав Аарону: «Сделай нам богов, которые пойдут впереди нас, ибо этот Моисей, который вывел нас из египетской земли, — не знаем, что случилось с ним».
 
говорячи Ааронові: Зроби нам богів, котрі б ійшли перед нами; бо Мойсей той, що вивів нас із Єгипту, не знаємо, що стало ся з ним.

И они сделали тельца в те дни, и принесли жертву идолу, и радовались делам своих рук.
 
І зробили телця в днї ті, і приносили посьвяти ідолу, і втїшались дїлами рук своїх.

Но Бог обратился и отдал их служить небесному воинству, как и написано в книге пророков: «Закланных животных и жертвы приносили ли вы Мне сорок лет в пустыне, дом Израиля?
 
Одвернув ся ж Бог і попустив їх кланятись воїнству небесному, як написано в книзї пророків: Хиба заколене та посьвяти приносили ви менї сорок років у пустинї, доме Ізраїлїв?

И вы взяли скинию Молоха и звезду вашего бога Ремфана — изображения, которые вы сделали, чтобы поклоняться им. И Я переселю вас за Вавилон».
 
Нї, ви підняли намет Молохів і зорю бога вашого Ремфана, боввани, що поробили на поклоненнє їм; і переселю я вас дальш Вавилона.

Шатёр свидетельства был у наших отцов в пустыне, как повелел Говоривший Моисею сделать его по образцу, который он увидел.
 
Намет сьвідчення був у отцїв наших у пустинї, як звелїв Той, хто глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.

Который отцы наши с Иисусом, взял, принесли во владения народов, изгоняемых Богом от лица отцов наших, до времени Давида.
 
Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днїв Давидових.

К нему Бог благоволил, и он просил Его жить в доме Иакова.
 
Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.

А Соломон воздвиг Ему дом.
 
Соломон же збудував йому храм.

Но Всевышний не обитает в том, что сделано руками, как говорит пророк:
 
Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:

«Небо — Мой престол, а земля — подножие Моих ног, какой дом построите Мне, говорит Господь, или какое место для Моего отдыха?
 
Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?

Не Моя ли рука сотворила всё это?»
 
Хиба не моя рука зробила се все?

Упрямые, с необрезанным сердцем и ушами! Вы всегда противитесь Святому Духу, как отцы ваши, так и вы.
 
Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.

Кого из пророков не преследовали ваши отцы? Они убили тех, кто прежде возвещал о приходе Праведника, а Его предателями и убийцами стали теперь вы,
 
Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.

те, кто приняли Закон в наставлениях ангелов, и не сохранили.
 
Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.

Слыша это, они разрывались в сердцах и скрежетали на него зубами.
 
Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.

А Стефан, полный Святого Духа, всмотревшись в небо, увидел Божью славу и Иисуса, стоящего справа от Бога,
 
Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правицї у Бога,

и сказал: — Вот, я вижу открытые небеса и Сына Человеческого, стоящего справа от Бога.
 
і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.

Но они, завопив громким голосом, заткнули свои уши, и единодушно бросились на него,
 
Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушно на него,

и, выбросив из города, стали забивать камнями. И свидетели положили свои одежды у ног юноши по имени Савл.
 
і, випровадивши за город, укаменували його; а сьвідки поклали одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,

И забивали камнями Стефана, который взывал и говорил: — Господь Иисус! Прими дух мой!
 
і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.

И, упав на колени, вскричал громким голосом: — Господь! Не засчитывай им это грех. И, сказав это, умер.
 
Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.