Деяния 7 глава

Деяния Апостолов
Открытый перевод → Пераклад праваслаўнай царквы

 
 

Первосвященник же сказал: — Так ли это?
 
І сказаў першасвята́р: ці так гэта?

Но он сказал: — Братья и отцы! Послушайте. Бог славы явился нашему отцу Аврааму в Месопотамии, прежде его переселения в Харран,
 
Ён жа сказаў: мужы́ браты́ і айцы́! паслу́хайце. Бог сла́вы явíўся айцу нашаму Аўраа́му, калі ён быў у Месапата́міі, перад тым як пасяліўся ў Харра́не,

и сказал ему: «Выйди из твоей земли и твоего родства, и пойди в землю, которую покажу тебе».
 
і сказаў яму: вы́йдзі з зямлі тваёй, і з раднí тваёй, і з до́му бацькі твайго, ды ідзі ў зямлю́, якую Я пакажу́ табе.

Тогда он вышел из земли Халдеев и поселился в Харране; а оттуда, после смерти его отца, переселил его в землю, в которой вы теперь живете.
 
Тады, вы́йшаўшы з зямлі Халдзе́йскай, ён пасяліўся ў Харра́не; і адтуль, пасля смерці ба́цькі яго, Бог перасялíў яго ў гэтую зямлю́, у якой вы цяпер жывяце́,

И не дал ему на ней наследства ни на стопу ноги, а пообещал дать её во владение ему и его потомству, после него, обещал когда у него ещё не было детей.
 
і не даў яму спа́дчыны ў ёй ні на ступню́ нагі; але абяцаў даць яе ў вало́данне яму і патомству ягонаму пасля яго, хоць ён не меў тады дзіця́ці.

И Бог сказал: «Его потомки будут пришельцами в чужой земле и будут их порабощать и угнетать четыреста лет,
 
І казаў так Бог, што нашча́дкі яго будуць перасяле́нцамі ў зямлі чужой, і заняво́ляць іх, і будуць прыгнята́ць гадоў чаты́рыста.

и народ, у которого они будут в рабстве, Я буду судить», — сказал Бог, — «и после этого они выйдут и будут служить Мне на этой земле».
 
Але народ, якому яны будуць падняво́льнымі, буду судзíць Я, — сказаў Бог, — і пасля таго яны вы́йдуць і будуць служы́ць Мне на гэтым месцы.

И дал ему завет обрезания. И так родил он Исаака и обрезал его в день восьмой; и Исаак — Иакова, и Иаков — двенадцать патриархов.
 
І даў яму запаве́т абрэ́зання. І так нарадзíў ён Ісаа́ка і абрэ́заў яго ў во́сьмы дзень; а Ісаа́к — Іа́кава, а Іа́каў — двана́ццаць патрыя́рхаў.

И патриархи, из зависти, продали Иосифа в Египет, и Бог был с ним,
 
І патрыя́рхі, пазайздро́сціўшы Іосіфу, прадалí яго ў Егіпет; але Бог быў з ім

и избавил его от всех его скорбей, и дал ему благодать и мудрость пред фараоном, царем Египта, и поставил его управителем над Египтом и над всем домом фараона.
 
і зба́віў яго ад усіх бед яго, і даў му́драсць яму́ і прыхíльнасць фараона, цара́ Егіпецкага; і той паста́віў яго нача́льнікам над Егіптам і над усім до́мам сваім.

И пришел голод и великое бедствие на весь Египет и Ханаан, и отцы наши не находили пропитания.
 
І прыйшоў голад на ўсю зямлю́ Егіпецкую і Ханаа́нскую, і го́ра вялікае, і не знахо́дзілі е́жы айцы́ нашы.

Иакова же, услышав, что в Египте есть хлеб, послал туда наших отцов в первый раз.
 
Іакаў жа, пачуўшы, што ёсць збо́жжа ў Егіпце, паслаў туды айцоў нашых першы раз;

А во второй раз Иосиф открылся своим братьям, и фараону стал известен род Иосифа.
 
а на другі раз пазна́ны быў Іосіф брата́мі сваімі, і стаў вядомы фарао́ну род Іосіфа.

Иосиф, послав, призвал Иакова, своего отца и всю свою родню, семьдесят пять человек.
 
Іосіф жа, пасла́ўшы, паклíкаў ба́цьку свайго Іакава і ўсю радню́ сваю, се́мдзесят пяць душ.

Иаков сошёл в Египет. И умер сам и отцы наши,
 
І перайшоў Іакаў у Егіпет, і памёр сам і айцы нашы;

и был и перенесены в Сихем и положены в гробницу, которую Авраам купил за серебро у сынов Еммора в Сихеме.
 
і перане́сены былí яны ў Сіхе́м, і пакла́дзены былí ў грабнíцу, якую купіў Аўраа́м за серабро́ ў сыно́ў Еммо́ра Сіхе́мавага.

А по мере того, как приближалось время обещания, о чём поклялся Бог Аврааму, народ в Египте вырастал и умножался,
 
Калі ж набліжа́ўся час здзе́йсніцца абяца́нню, якое Бог з кля́тваю даў Аўраа́му, узраста́ў народ і памнажа́ўся ў Егіпце

пока не восстал иной царь, который не знал Иосифа.
 
да таго часу, як паўста́ў іншы цар, які не ве́даў Іосіфа;

Он, прибегнув к хитрости против нашего рода, делал зло отцам, заставляя выбрасывать младенцев, чтобы те не оставались в живых.
 
ён, ужыва́ючы хітрасць су́праць ро́ду нашага, чынíў зло айцам нашым, прымуша́ючы выкіда́ць немаўля́т, каб яны не застава́ліся жывы́мі.

В это время родился Моисей и был прекрасен пред Богом. Его вскармливали три месяца в доме отца.
 
У той час нарадзіўся Маісей, і быў ён мíлы Богу; яго гадава́лі тры месяцы ў доме ба́цькі яго;

Его, брошенного, взяла к себе дочь фараона и воспитала его как своего сына.
 
а калі ён быў вы́кінуты, узяла́ яго дачка́ фараона і вы́гадавала яго як свайго сы́на;

И был научен Моисей всей мудрости египетской, и был силён в своих словах и делах.
 
і наву́чаны быў Маісей усёй мудрасці Егіпецкай, і быў моцны ў сло́вах і справах.

Когда же ему исполнилось сорок лет, пришло ему на сердце проведать братьев своих, сыновей Израиля.
 
Калі ж спо́ўнілася яму сорак гадоў, прыйшло яму на сэ́рца праве́даць братоў сваіх, сыно́ў Ізра́ілевых;

И увидев, что кого-то обижают, заступился и отомстил за истязаемого, нанеся удар египтянину.
 
і, уба́чыўшы, што аднаго з іх кры́ўдзяць, ён заступíўся і адпо́мсціў за пакры́ўджанага, забіўшы Егіпця́ніна.

Он думал, что братья его поймут, что Бог его рукой дает им спасение, но они не поняли.
 
Ён думаў, што зразуме́юць браты́ яго, што Бог руко́ю яго дае́ ім выратава́нне; але яны не зразуме́лі.

На следующий день он появился между ними, дерущимися, и склонял их к миру, сказав: «Люди, вы — братья, зачем обижаете друг друга?»
 
На насту́пны дзень ён з’явіўся памíж імі, калі яны біліся, і схіля́ў іх да міру, ка́жучы: мужы́, вы ж — браты́! навошта кры́ўдзіце адзін аднаго́?

Но обижающий ближнего оттолкнул его, сказав: «Кто тебя поставил начальником и судьей над нами?
 
Але той, што кры́ўдзіў бліжняга, адштурхну́ў яго, ка́жучы: хто цябе паста́віў нача́льнікам і суддзёю над намі?

Не хочешь ли ты убить меня так же, как убил вчера египтянина?»
 
ці не хочаш ты забіць мяне, як забіў учо́ра Егіпця́ніна?

И бежал Моисей из-за этих слов и стал пришельцем в земле Мадиамской, где родил двух сыновей.
 
І ўцёк Маісей з-за слоў гэтых, і стаў перасяле́нцам у зямлі Мадыя́мскай, дзе нарадзíў двух сыноў.

И когда исполнилось сорок лет, в пустыне горы Синай ему явился ангел в пламени огня тернового куста.
 
Калі ж міну́ла сорак гадоў, явіўся яму ў пусты́ні каля гары Сіна́й Ангел Гасподні ў по́лымі, якім гарэ́ў цярновы куст.

31 И Моисей, увидев, удивился видению, а когда подходил, чтобы рассмотреть, раздался голос Господа:
 
Маісей жа, уба́чыўшы, дзівíўся відзе́нню; а калі падыхо́дзіў ён, каб разгле́дзець, прагучаў голас Госпада да яго:

«Я Бог отцов твоих, Бог Авраама и Бог Исаака и Бог Иакова». Моисей, задрожав, не смел смотреть.
 
Я — Бог айцоў тваіх, Бог Аўраа́ма, і Бог Ісаа́ка, і Бог Іа́кава. Затрымце́ў Маісей і не смеў угляда́цца.

И сказал ему Господь: «Сними обувь с ног твоих, ведь место, на котором ты стоишь, — святая земля.
 
Сказаў жа яму Гасподзь: здымí абу́так з ног тваіх, бо ме́сца, на якім ты стаіш, гэта зямля свята́я;

Увидел Я притеснение Моего народа, который в Египте, и стон их услышал, и сошёл избавить их. А теперь иди, Я пошлю тебя в Египет».
 
ба́чыў Я, ба́чыў прыгнёт народа Майго, які ў Егіпце, і стогн іх пачуў, і сышоў, каб вы́зваліць іх; і цяпер ідзі сюды́, Я пашлю́ цябе ў Егіпет.

Этого Моисея, которого они отвергли, сказав: «Кто тебя поставил начальником и судьей?», его Бог послал и начальником, и избавителем, рукой Ангела, явившегося ему в терновом кусте.
 
Гэтага Маісея, якога яны адве́рглі, сказаўшы: хто паста́віў цябе нача́льнікам і суддзёю́ — яго Бог як нача́льніка і збавíцеля пасла́ў руко́ю Ангела, які явіўся яму ў цярно́вым кусце́;

Это он вывел их, творя чудеса и знаки в египетской земле, и в Красном море, и в пустыне, сорок лет.
 
ён вы́веў іх, тво́рачы цу́ды і знаме́нні ў зямлі Егіпецкай, і ў Чырвоным моры, і ў пусты́ні на праця́гу сарака́ гадоў.

Это тот Моисей, который сказал сыновьям Израиля: «Пророка воздвигнет вам Бог из ваших братьев, как меня».
 
Гэта той Маісей, што сказаў сына́м Ізра́ілевым: Прарока ўздзвíгне вам Гасподзь Бог ваш з братоў вашых, як мяне; Яго слухайце.

Это тот, кто был в собрании в пустыне с Ангелом, говорившим ему на горе Синай, и с отцами нашими; тот, который принял живые слова, чтобы дать вам,
 
Гэта той, што быў у пусты́ні ў супо́льнасці з Ангелам, які гаварыў яму на гары́ Сінай, і з айцамі нашымі; той, што прыня́ў сло́вы жывы́я, каб перада́ць нам;

которому отцы наши не пожелали быть послушными, но отвергли его и обратились в сердцах своих к Египту,
 
той, якому не захаце́лі быць паслухмя́нымі айцы нашы, а адве́рглі яго і звярну́ліся сэ́рцамі сваімі да Егіпта,

сказав Аарону: «Сделай нам богов, которые пойдут впереди нас, ибо этот Моисей, который вывел нас из египетской земли, — не знаем, что случилось с ним».
 
сказаўшы Ааро́ну: зрабі нам багоў, якія по́йдуць папе́радзе нас, бо Маісей гэты, які вы́веў нас з зямлі Егіпецкай, — не ведаем, што ста́лася з ім.

И они сделали тельца в те дни, и принесли жертву идолу, и радовались делам своих рук.
 
І зрабілі цяльца́ ў тыя дні, і прыне́слі ахвя́ру ідалу, і ра́даваліся стварэ́нню рук сваіх.

Но Бог обратился и отдал их служить небесному воинству, как и написано в книге пророков: «Закланных животных и жертвы приносили ли вы Мне сорок лет в пустыне, дом Израиля?
 
Бог жа адвярну́ўся і адда́ў іх служы́ць во́інству нябе́снаму, як напíсана ў кнізе прарокаў: до́ме Ізра́ілеў! ці прыно́сілі вы Мне закла́нні і ахвяры на праця́гу сарака́ гадоў у пусты́ні?

И вы взяли скинию Молоха и звезду вашего бога Ремфана — изображения, которые вы сделали, чтобы поклоняться им. И Я переселю вас за Вавилон».
 
вы прынялí скінію Мало́хаву і зорку бога вашага Рэмфа́на — выя́вы, якія вы зрабілі, каб пакланя́цца ім; і Я перасялю́ вас дале́й за Вавілон.

Шатёр свидетельства был у наших отцов в пустыне, как повелел Говоривший Моисею сделать его по образцу, который он увидел.
 
Скінія све́дчання была́ ў айцоў нашых у пусты́ні, як загада́ў Той, Хто казаў Маісею зрабіць яе паво́дле ўзо́ру, які ён уба́чыў;

Который отцы наши с Иисусом, взял, принесли во владения народов, изгоняемых Богом от лица отцов наших, до времени Давида.
 
яе і ўне́слі, атрыма́ўшы, айцы нашы з Іісусам ва ўлада́нні народаў, вы́гнаных Богам ад аблíчча айцоў нашых; так было́ да дзён Давіда,

К нему Бог благоволил, и он просил Его жить в доме Иакова.
 
які знайшоў благада́ць перад Богам і маліўся аб тым, каб яму знайсці жыллё для Бога Іа́кавага.

А Соломон воздвиг Ему дом.
 
Саламон жа пабудава́ў Яму́ дом.

Но Всевышний не обитает в том, что сделано руками, как говорит пророк:
 
Але Усявы́шні не ў рукатво́рных хра́мах жыве́, як кажа прарок:

«Небо — Мой престол, а земля — подножие Моих ног, какой дом построите Мне, говорит Господь, или какое место для Моего отдыха?
 
«неба — прасто́л Мой, а зямля — падно́жжа ног Маіх; які ж дом пабуду́еце Мне, — ка́жа Гасподзь, — ці якое ме́сца для спачы́ну Майго?

Не Моя ли рука сотворила всё это?»
 
хіба́ не Мая́ рука́ ствары́ла ўсё гэта?»

Упрямые, с необрезанным сердцем и ушами! Вы всегда противитесь Святому Духу, как отцы ваши, так и вы.
 
Цвёрдашы́ія і неабрэ́заныя сэ́рцам і вуша́мі! вы заўсёды Ду́ху Свято́му працíвіцеся, як бацькí вашы, так і вы;

Кого из пророков не преследовали ваши отцы? Они убили тех, кто прежде возвещал о приходе Праведника, а Его предателями и убийцами стали теперь вы,
 
каго з прарокаў не гна́лі бацькí вашы́ яны пазабіва́лі прадве́снікаў прышэ́сця Пра́ведніка, здра́днікамі і забойцамі Якога цяпер сталі вы;

те, кто приняли Закон в наставлениях ангелов, и не сохранили.
 
вы, якія прынялí закон праз настаўле́нні Ангелаў, ды не захава́лі яго.

Слыша это, они разрывались в сердцах и скрежетали на него зубами.
 
Чу́ючы гэта, яны раз’ю́шыліся ў сэ́рцах сваіх і скрыгата́лі зуба́мі на яго.

А Стефан, полный Святого Духа, всмотревшись в небо, увидел Божью славу и Иисуса, стоящего справа от Бога,
 
Сцяфан жа, напо́ўнены Ду́хам Святы́м, угле́дзеўшыся ў неба, уба́чыў сла́ву Божую і Іісуса, Які стаіць правару́ч Бога,

и сказал: — Вот, я вижу открытые небеса и Сына Человеческого, стоящего справа от Бога.
 
і сказаў: вось, бачу я нябёсы раскры́тыя і Сына Чалавечага, Які стаіць правару́ч Бога.

Но они, завопив громким голосом, заткнули свои уши, и единодушно бросились на него,
 
Яны ж, закрыча́ўшы моцным го́ласам, пазатыка́лі ву́шы свае і ўсе разам накíнуліся на яго,

и, выбросив из города, стали забивать камнями. И свидетели положили свои одежды у ног юноши по имени Савл.
 
і, вы́веўшы з горада, каме́ннем білі яго; а све́дкі пакла́лі адзе́нне сваё каля ног юнака́, якога зва́лі Саўл;

И забивали камнями Стефана, который взывал и говорил: — Господь Иисус! Прими дух мой!
 
і білі каме́ннем Сцяфана, які маліўся і казаў: Госпадзі Іісусе! прымí дух мой.

И, упав на колени, вскричал громким голосом: — Господь! Не засчитывай им это грех. И, сказав это, умер.
 
І, стаўшы на калені, ён усклíкнуў моцным голасам: Госпадзі! не залічы́ ім граху́ гэтага. І, сказаўшы гэта, памёр.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.