Деяния 23 глава

Деяния апостолов
Русского Библейского Центра → Пераклад Васіля Сёмухі

 
 

Обведя взглядом синедрион, Павел сказал: «Мужи братья! Моя жизнь до нынешнего дня проходила с Богом по всей доброй совести».
 
Павал, паглядзеўшы на сынедрыён, сказаў: мужы браты! Я ўсім шчырым сумленьнем жыў перад Богам па сёньняшні дзень.

Архиерей Анания приказал караульному ударить Павла по устам.
 
А першасьвятар Ананія загадаў тым, што перад ім стаялі, біць яго па вуснах.

На это Павел сказал ему: «Тебя, многоликого, будет бить Бог. Ты сел судить меня по Закону, а как же вопреки Закону велишь меня бить?».
 
Тады Павал сказаў яму: Бог цябе біцьме, сьцяна павапленая! ты сядзіш, каб судзіць па законе, і, насуперак закону, загадваеш біць мяне.

Люди из караула говорят: «Ты кого поносишь? Божьего архиерея!».
 
А тыя, што перад ім стаялі, сказалі: першасьвятара Божага бэсьціш?

Павел отвечал: «Я не понял, братья, что он архиерей. Написано: “Имущего власть над народом твоим не хули”».
 
Павал сказаў: я ня ведаў, браты, што ён першасьвятар; бо напісана: «начальніка ў народзе тваім ліхім словам ня гань».

Вспомнив, что одни в синедрионе — саддукеи, другие — фарисеи, Павел крикнул: «Мужи братья! Я фарисей, сын фарисея. Судят меня за неоставление надежды на воскресение мертвых».
 
Павал, даведаўшыся, што тут адна частка — садукеі, а другая — фарысэі, узвысіў голас у сынедрыёне: мужы браты! Я фарысэй і сын фарысэя; за надзею і ўваскрэсеньне мёртвых я суд прымаю.

Эти слова напомнили фарисеям и саддукеям об их разногласиях. Собрание заспорило.
 
І калі сказаў ён гэта, узьнікла нязгода паміж фарысэямі і садукеямі, і зборня падзялілася.

Саддукеи утверждают, что нет воскресения, нет ни ангела, ни духа. Фарисеи же все это признают.
 
Бо садукеі кажуць, што няма ўваскрэсеньня, ні анёла, ні духа, а фарысэі прызнаюць і тое і другое.

Поднялся крик. С фарисейской стороны в спор вступили книжники. Они говорили: «Ничего зловредного в этом человеке мы не находим. Что если и впрямь с ним говорил дух или ангел?».
 
Усчаўся вялікі крык, і ўстаўшы, кніжнікі фарысэйскага боку даводзілі, кажучы: нічога благога мы не знаходзім у гэтым чалавеку; калі ж дух альбо анёл казаў яму, ня будзем пярэчыць Богу.

Спор все разгорался. Командир когорты, опасаясь, что Павла просто растерзают, приказал солдатам вмешаться, отобрать у них Павла и отвести в крепость.
 
Але як што разлад узмацніўся, дык тысячнік, баючыся, каб яны не разарвалі Паўла, загадаў воінам сысьці, узяць яго спаміж іх і завесьці ў крэпасьць.

Той ночью Павлу явился Господь и сказал: «Не падай духом, Павел. Ты был Мне свидетелем в Иерусалиме, а теперь пойдешь свидетелем в Рим».
 
У другую ноч Гасподзь, зьявіўшыся яму, сказаў: мацуйся, Паўле; бо як ты сьведчыў за Мяне ў Ерусаліме, так трэба табе сьведчыць і ў Рыме.

С наступлением дня иудеи учинили сговор, поклялись ни есть ни пить, покуда не убьют Павла.
 
А як разьвіднела, некаторыя Юдэі склалі змову, і прысягнулі ня есьці і ня піць, пакуль не заб’юць Паўла;

Было сорок, а то и больше, участников этого сговора.
 
а было больш за сорак такіх, што так прысягнулі;

Они пришли к первосвященникам и старейшинам и говорят: «Мы по клятвенному обещанию теперь ничего в рот не берем, покуда не убьем Павла.
 
яны, прыйшоўшы да першасьвятароў і старэйшын, сказалі: мы клятваю запрысягнуліся ня есьці нічога, пакуль не заб’ём Паўла;

Отправьте от себя и от синедриона прошение командиру когорты, чтобы завтра он привел его к вам, якобы для более тщательного разбора обстоятельств, а мы изловчимся убить его по дороге».
 
Дык вось сёньня вы з сынедрыёнам дайце знак тысячніку, каб ён заўтра вывеў яго да вас, быццам вы хочаце ўважлівей дасьледаваць справу ягоную; а мы, перш чым ён наблізіцца, гатовыя забіць яго.

Сын Павловой сестры узнал о засаде, пришел к Павлу в крепость и это все ему рассказал.
 
Пачуўшы пра намысел гэты, сын сястры Паўлавай прыйшоў і, увайшоўшы ў крэпасьць, папярэдзіў Паўла.

Павел окликнул центуриона и сказал: «Отведи этого паренька к командиру когорты. У него есть к нему дело».
 
А Павал, паклікаўшы аднаго сотніка, сказаў: завядзі гэтага хлопца да тысячніка, бо ён мае нешта сказаць яму.

Тот привел его к командиру когорты и говорит: «Узник Павел позвал меня и попросил отвести к тебе этого паренька: ему, мол, нужно поговорить с тобой о каком-то деле».
 
Той, узяўшы яго, прывёў да тысячніка і сказаў: вязень Павал, паклікаўшы мяне, прасіў завесьці да цябе гэтага хлопца, які мае нешта сказаць табе.

Командир когорты отвел его за локоть в сторону и сказал: «Ну так какое у тебя ко мне дело?».
 
Тысячнік, узяўшы яго за руку і адышоўшыся зь ім убок, пытаўся: што такое маеш ты сказаць мне?

Тот ответил: «Иудеи сговорились просить тебя привести завтра Павла в синедрион, якобы для более тщательного выяснения обстоятельств.
 
Ён адказваў, што Юдэі змовіліся прасіць у цябе, каб ты заўтра вывеў Паўла ў сынедрыён, быццам яны хочуць уважлівей дасьледаваць справу ягоную.

Ты им не верь. Ему готовится засада. Сорок, а то и больше, человек поклялись ни есть ни пить, покуда его не убьют. У них уже все и готово, они только ждут, когда ты дашь добро».
 
Але ты ня слухайся іх; бо яго пільнуюць больш за сорак чалавек зь іх, што запрысягнуліся ня есьці і ня піць, пакуль не заб’юць яго; і яны цяпер гатовыя, чакаюць твайго рашэньня.

Приказав «никому не заикаться о нашем с тобой разговоре», командир когорты отпустил юношу,
 
Тады тысячнік адпусьціў хлопца, сказаўшы: нікому не кажы, што ты паведаміў мне гэта.

Позвал двух центурионов и сказал им: «Сегодня вечером к девятому часу подготовьте на предмет перехода в Кесарию две сотни солдат, семьдесят всадников и две сотни стрелков.
 
І, паклікаўшы двух сотнікаў, сказаў: падрыхтуйце мне воінаў пешых дзьвесьце, конных семдзесят і стралкоў дзьвесьце, каб з трэйцяй гадзіны ночы ішлі ў Кесарыю;

Павла в лучшем виде верхом доставьте к прокуратору Феликсу».
 
падрыхтуйце таксама аслоў, каб, пасадзіўшы Паўла, пераправіць яго да правіцеля Фелікса.

И написал письмо такого содержания:
 
Напісаў і пісьмо такога зьместу:

«Клавдий Лисий — его превосходительству прокуратору Феликсу: приветствую тебя!
 
«Клаўдзій Лісій глыбокашаноўнаму правіцелю Феліксу — радавацца;

Этого человека схватили и намеревались убить иудеи. Я пришел с солдатами, узнал, что он римский гражданин, и спас его.
 
гэтага чалавека Юдэі схапілі і гатовыя былі забіць; я, прыйшоўшы з воінамі, адабраў яго, даведаўшыся, што ён рымскі грамадзянін;

Желая затем понять, в чем он обвиняется, я привел его в их синедрион.
 
Потым, хочучы даведацца, за што зьвінавацілі яго, прывёў яго ў сынедрыён іхні

Выяснилось, что обвинение касается лишь вопросов толкования их Закона. Для смертного приговора или тюремного заключения нет достаточных оснований.
 
і выявіў, што яго вінавацяць за спрэчныя думкі адносна закону іхняга, але няма ў ім ніякае віны, вартае сьмерці альбо кайданоў.

Мне донесли, что на него готовится покушение, и я в срочном порядке отправляю его к тебе. Его обвинителям я тоже велел изложить перед тобой свои доводы».
 
А як да мяне дайшло, што Юдэі намышляюць ліхое на гэтага чалавека, я адразу паслаў яго да цябе, загадаўшы і скаржнікам гаварыць на яго перад табою; будзь здаровы».

Выполняя приказание, солдаты ночью доставили Павла в Антипатриду.
 
І вось воіны, паводле загаду, узяўшы Паўла, павялі сярод ночы ў Антыпатрыду,

На следующий день они вернулись в крепость. Дальше его сопровождали верховые.
 
а на другі дзень, пакінуўшы конных ісьці зь ім, вярнуліся ў крэпасьць.

Придя в Кесарию, вручили прокуратору письмо. И передали ему Павла.
 
А тыя, прыйшоўшы ў Кесарыю і аддаўшы пісьмо правіцелю, перадалі яму і Паўла.

Прокуратор прочитал письмо, спросил Павла, из каких он мест, и узнав, что из Киликии,
 
Правіцель, прачытаўшы пісьмо, спытаўся, зь якой ён вобласьці, і, даведаўшыся, што з Кілікіі, сказаў:

Сказал: «Я выслушаю тебя с прибытием обвинителей» — и приказал держать его под стражей в претории Ирода.
 
я выслухаю цябе, калі зьявяцца твае скаржнікі. І загадаў яму быць пад вартаю ў Ірадавай прэторыі.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.