По Луке 16 глава

Евангелие по Луке
Русского Библейского Центра → Сучасний переклад

Иисус сказал ученикам: «Один богач держал управляющего, и от людей он узнал, что держит расхитителя.

Ісус сказав Своїм учням: «В одного багатія був управитель, якого звинувачували в тому, що він краде гроші свого господаря.

Он призвал управляющего и говорит: “Что это о тебе я слышу? Дай мне отчет по хозяйству. Хозяйством ты больше заведовать не будешь.”

Хазяїн покликав свого управителя й запитав: „Що означають ці чутки про тебе? Дай мені докладний звіт про те, як ти розпоряджався моїми грішми, оскільки надалі ти не можеш виконувати ці обов’язки”.

Управляющий задумался: “Как быть? Хозяин меня прогоняет. В земле ковыряться не с руки, нищенствовать — стыдно...

Тоді управитель сказав собі: „Як же мені бути? Хазяїн вигнав мене з роботи. Я не такий дужий, щоб землю копати, а жебракувати соромно.

Нет, я знаю, что делать. Вот где я получу место, когда останусь не у дел!”

Я знаю, що зробити, щоб, коли мене з управління скинуть, люди прийняли мене в своїх оселях”.

Одного за другим он потребовал к себе должников хозяина и первому говорит: “Сколько ты должен моему хозяину?”

Він покликав кожного з господаревих боржників. Першого з них запитав: „Скільки ти винен господареві?”

Тот отвечал: “Сто кувшинов масла.” Говорит ему: “Вот твоя расписка. Скорей садись и пиши: пятьдесят.”

Той відповідає: „Сто мір [53] оливи”. Управитель каже: ”Візьми свою розписку, сідай і перепиши швидко — хай буде п’ятдесят”.

Потом другому говорит: “А ты сколько должен?” Тот сказал: “Сто мешков пшеницы.” И говорит ему: “Вот твоя расписка. Пиши: восемьдесят.”

Іншого боржника він запитав: „А ти скільки винен?” Той каже: „Сто мірок [54] пшениці». Управитель тоді йому: „Візьми розписку й перепиши, зроби вісімдесят мірок”.

И хозяин обманщика готов был восхищаться тем, как ловко тот выкрутился. Люди этого мира по-своему сметливее тех, кто несет в себе свет.

І господар похвалив свого безчесного управителя за те, що той діяв так винахідливо. Мирський люди більш винахідливі у повсякденних справах одне з одним, ніж духовні.

Говорю вам: приобретайте себе друзей маммоной облыжной. Иссякнет маммона, и они примут вас в свои вечные обители.

Тож кажу вам: „Витрачайте блага земні, щоб завести собі друзів. Потім, коли ці блага минуться, вас привітають у вічних оселях”.

Тот, кому можно довериться в малом, не подведет и в большом. А кто ненадежен в малом, ненадежен и в большом.

Чоловікові, якому вірять у малому, повірять і у великому, а той, хто безчесний в малому, і у великому чесний не буде.

Если вам нельзя доверить маммону облыжную, кто вам доверит истинное богатство?

І якщо ви не гідні довіри в багатствах земних, то хто довірить вам справжнє багатство?

Если вам нельзя доверить чужое, кто вам даст ваше?

І якщо ви не гідні довіри в поводженні з тим, що належить іншим, хто дасть вам те, що належить вам?»

Слуга не может иметь двух господ. Одному он будет служить с охотой, а другому кое-как; одним будет дорожить, а другим пренебрегать. Нет, нельзя сразу служить и Богу, и маммоне.

«Не може слуга служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам[55]».

Фарисеи, у которых душа горит до денег, отозвались на это с насмешкой.

Все те чули фарисеї, та вони насміхалися з Ісуса, бо були ласі до грошей.

Иисус сказал: «Вы заноситесь перед людьми, но Бог видит вас насквозь. На что зарится человек, то мерзость перед Богом.

А Він сказав їм: «Ви ті, хто намагається переконати людей в своїй добропорядності, але Богові відомі ваші серця. Те, що люди вважають цінним, Богові мерзотне.

Закон и Пророки были до Иоанна. А с Иоанна возвещается Божье Царство и поощрение всем, кто дерзает в него войти.

Закон Мойсеїв і пророки існували до приходу Іоана Хрестителя. Але відтоді, як проповідується Благовість про Царство Боже, кожен прагне ввійти в Нього.

Но при этом скорее небо и земля сойдут на нет, чем один штришок из Закона утратит силу.

Швидше зникнуть небо і земля, ніж втратить силу жодна рисочка хоч однієї з літер Закону Мойсеєвого».

Кто уходит от жены и женится на другой — нарушает верность. И кто женится на разведенной — нарушает верность.

«Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною і бере шлюб з іншою жінкою, чинить перелюб. І кожен, хто одружується з розведеною жінкою, також чинить перелюб».

Один человек жил на широкую ногу, одевался в пурпур тонкого полотна и каждый день задавал пир горой.

Далі Ісус розповів таку притчу: «Був собі багатий чоловік, який жив у розкоші, та завжди одягався у найвишуканіши шати.

А нищий, по имени Лазарь, лежал у его ворот весь в струпьях

А біля його воріт лежав бідний чоловік на ймення Лазар. На тілі його були виразки.

И довольствовался крошками со стола богача. Псы приходили слизывать с него струпья.

Він мріяв наїстися тими залишками, що перепадуть із багатієвого столу. Тільки собаки підходили й зализували його рани.

В свое время умер нищий, и ангелы отнесли его в укромы Авраамовы. Умер и богач. Похоронили его.

А згодом бідняк помер, і Ангели забрали його й віднесли до Авраама. Помер також і багач, і був похований.

И в аду, пребывая в муках, он поднял глаза и увидел вдали Авраама и с ним Лазаря.

І в країні мертвих,[56] страждаючи від мук, багатій поглянув угору й побачив удалині Авраама, а поруч із ним Лазаря.

И крикнул: “Сжалься надо мной, отче Авраам! Пошли ко мне Лазаря. Пусть омочит в воде кончик пальца и охладит мне язык. Ведь как я мучусь в этом огне!”

І вигукнув багач: „Отче Аврааме, змилуйся наді мною, пошли Лазаря, щоб він змочив у воді кінчик пальця й охолодив мій язик, бо я так страждаю в цім вогні!”

Но Авраам сказал: “Чадо! Вспомни, что ты сполна получил свое хорошее в жизни, а Лазарь, напротив — обидное. И сейчас он здесь утешен, а ты претерпеваешь мучения.

Та Авраам відповів йому: „Сину мій, пригадай: протягом усього свого життя на землі ти мав усі блага, в той час, як Лазареві на долю випали всі страждання. Та тепер він утішений, а ти терпиш муки.

К тому же между нами пролегла бездонная пропасть, и отсюда к вам никто не может перебраться, как бы ни хотел, да и от вас к нам.”

Але опріч усе це, глибока прірва пролягла між нами і вами. Хоч як би хто прагнув перейти звідси до вас, — не зміг би, так само й з вашого боку ніхто не в змозі цю прірву здолати”.

Тогда богач говорит: “Если так, прошу тебя, отче, пошли его в дом моего отца.

27-28 Той каже: „Тоді я прошу тебе, отче, пошли Лазаря до дому мого батька, бо там у мене п’ятеро братів. Хай він застереже їх, щоб і вони були не потрапили до цього місця страждань”.

Там у меня пятеро братьев. Пусть он им все расскажет, а то и они угодят сюда на мучения.”

Авраам говорит ему: “У них есть Моисей и пророки: пусть их слушают.”

Та Авраам відповів: „У них є Мойсей та пророки. Хай твої брати їх слухають”.

Отвечает: “Нет, отче Авраам! Вот если бы кто из мертвых встал и пришел к ним — покаются.”

Багатій заперечив: „Ні, отче, це якби до них прийшов хтось із померлих, тоді б вони покаялися”.

Но Авраам на это возразил: “Если они Моисея и пророков не слушают, то и воскресший из мертвых ничему их не научит”».

Але Авраам сказав: „Якщо вони не слухаються Мойсея та пророків, то навіть коли встане хтось із померлих, їх усе одно не переконає”».

« 15 глава 17 глава »