Йова 11 глава

Книга Йова
Переклад Куліша та Пулюя → Перевод Десницкого

І промовив Зофар із Нааму й сказав:

Так отвечал Цофар из Наамы:

Чи вже ж на безлїч слів не треба давати одвіту? Чи вже ж говорун мусить бути праведний?

— Разве на потоки слов нет ответаи кто гладко говорит, тот и прав?

Нїби твоє пусте базїканнє заставить людей мовчати, щоб ти на глум підіймав, а не було кому тебе пристидати?

Если ты болтаешь — другим умолкнуть?Если глумишься — осадить тебя некому?

Ти говорив: Я суджу право, й чист я в тебе перед очима.

Ты решил, что рассуждаешь верно,говоришь, что чист перед Богом,

А коли б так Бог схотїв промовити, й отворив уста свої до тебе,

но если бы Бог заговорил,пожелал бы тебе ответить,

Та показав тобі тайни премудростї, й що тобі вдвоє більше належало б терпіти! Тим то знай, що Бог дещо з проступків твоїх подав у непамять.

Он открыл бы тебе тайную мудрость,показал бы обратную сторону.Пойми, Он с тобой еще мягок.

Чи то ж ти зможеш умом ізбагнути Бога? Чи зможеш Вседержителя (путь) до конця прослїдити?

Можешь ли открыть сокрытое Богоми найти предел Всесильному?

Та ж він висший небес, — що ж ти вдїяти зможеш? глибше він всїх безодень, — що можеш зрозуміти?

Дотянешься ли ты до небесной выси?Как познаешь то, что глубже Шеола,

Міра його довша нїж земля, ширша над моря.

что длиной превосходит землю,а шириной — море?

Вхопить кого й закує в окови та поставить на суд, хто відверне його?

Если Он пройдет, заключит в темницуи суд созовет — кто Его остановит?

Бо він знає людей лицемірних, і бачить проступок, — та й чи ж не зверне на його уваги?

Знает он лжецов: увидит грех —так этого не оставит.

Та пустоголовий чоловік мудрує, хоч людина родиться так, як осля дике.

Пустая голова поумнеет не раньше,чем дикий осел станет человеком.

Але коли ти очистиш серце твоє й простягнеш ід йому руки твої,

Если в сердце своем будешь честени будешь простирать руки к Богу,

І коли нечисть на руцї в тебе, а ти відкинеш її, й не дозволиш, щоб проступок пробував у шатрі твойму,

если от греха избавишься,и не будет в шатре твоем порока —

Тодї піднімеш (сьміло) незамаргане лице твоє, й стояти меш твердо й не будеш боятись.

тогда будешь смотреть без смущения,крепко стоять на ногах, не зная страха.

І тодї забудеш біду, й хиба, як про воду, що протекла, згадувати меш про неї.

Тогда забудешь о былом несчастье,словно о давно утекших водах;

І яснїйше, анїж південь, попливе життє твоє, й прояснїєш, мов ранок.

жизнь твоя станет ярче полдняи сумрак сменится утром.

Певність у тебе тодї із надїєю буде; ти захищен, і можеш безпечно почивати.

Будешь твердо знать, что есть надежда;посмотришь вокруг — можно спать спокойно.

Будеш лежати собі, й не буде нїкого, хто б тебе страшив, і многі стануть запобігати (ласки) у тебе.

Будешь отдыхать — никто тебя не тронет;и многие станут заискивать перед тобой.

Очі ж ледачих (від плачу) потемнїють, і охорона їх пропаде, й надїя їх зникне.

Но померкнут глаза нечестивых,убежища им не будет,и вся надежда их — предсмертный вздох.