Івана 15 глава

Євангелія від св. Івана
Переклад Огієнка → Синода́льный перево́д

Я правдива Виногра́дина, а Отець Мій — Виногра́дар.

Я есмь и́стинная виногра́дная лоза́, а Оте́ц Мой — виногра́дарь.

Усяку галу́зку в Мене, що плоду не прино́сить, Він відтина́є, але всяку, що плід родить, обчища́є її, щоб рясніше родила.

Вся́кую у Меня́ ветвь, не принося́щую плода́, Он отсека́ет; и вся́кую, принося́щую плод, очища́ет, что́бы бо́лее принесла́ плода́.

Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.

Вы уже́ очи́щены че́рез сло́во, кото́рое Я пропове́дал вам.

Перебува́йте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позоста́неться на виногра́дині, так і ви, як в Мені перебува́ти не будете.

Пребу́дьте во Мне, и Я в вас. Как ветвь не мо́жет приноси́ть плода́ сама́ собо́ю, е́сли не бу́дет на лозе́: так и вы, е́сли не бу́дете во Мне.

Я — Виноградина, ви — галу́ззя! Хто в Мені перебува́є, а Я в ньому, той рясно заро́джує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.

Я есмь лоза́, а вы — ве́тви; кто пребыва́ет во Мне, и Я в нём, тот прино́сит мно́го плода́; и́бо без Меня́ не мо́жете де́лать ничего́.

Коли хто перебува́ти не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галу́зка, і всохне. І грома́дять їх, і кладуть на огонь, — і згорять.

Кто не пребу́дет во Мне, изве́ргнется вон, как ветвь, и засо́хнет; а таки́е ве́тви собира́ют и броса́ют в ого́нь, и они́ сгора́ют.

Коли ж у Мені перебува́ти ви будете, а слова́ Мої позоста́нуться в вас, то просіть, чого хочете, — і станеться вам!

Е́сли пребу́дете во Мне и слова́ Мои́ в вас пребу́дут, то, чего́ ни пожела́ете, проси́те, и бу́дет вам.

Отець Мій просла́виться в то́му, якщо рясно заро́дите й бу́дете учні Мої.

Тем просла́вится Оте́ц Мой, е́сли вы принесёте мно́го плода́ и бу́дете Мои́ми ученика́ми.

Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй!

Как возлюби́л Меня́ Оте́ц, и Я возлюби́л вас; пребу́дьте в любви́ Мое́й.

Якщо бу́дете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебува́тимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.

Е́сли за́поведи Мои́ соблюдёте, пребу́дете в любви́ Мое́й, как и Я соблю́л за́поведи Отца́ Моего́ и пребыва́ю в Его́ любви́.

Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була́ ваша радість!

Сие́ сказа́л Я вам, да ра́дость Моя́ в вас пребу́дет и ра́дость ва́ша бу́дет соверше́нна.

Оце Моя заповідь, — щоб любили один о́дного ви, як Я вас полюбив!

Сия́ есть за́поведь Моя́, да люби́те друг дру́га, как Я возлюби́л вас.

Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за дру́зів своїх.

Нет бо́льше той любви́, как е́сли кто поло́жит ду́шу свою́ за друзе́й свои́х.

Ви дру́зі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.

Вы — друзья́ Мои́, е́сли исполня́ете то, что Я запове́дую вам.

Я вже більше не бу́ду раба́ми вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав дру́зями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.

Я уже́ не называ́ю вас раба́ми, и́бо раб не зна́ет, что де́лает господи́н его́; но Я назва́л вас друзья́ми, потому́ что сказа́л вам всё, что слы́шал от Отца́ Моего́.

Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настанови́в, щоб ішли ви й прино́сили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попро́сите в Імення Моє.

Не вы Меня́ избра́ли, а Я вас избра́л и поста́вил вас, что́бы вы шли и приноси́ли плод, и что́бы плод ваш пребыва́л, дабы́, чего́ ни попро́сите от Отца́ во и́мя Моё, Он дал вам.

Це Я вам заповідую, — щоб любили один о́дного ви!

Сие́ запове́даю вам, да люби́те друг дру́га.

Коли вас світ нена́видить, знайте, що Мене він знена́видів перше, як вас.

Е́сли мир вас ненави́дит, зна́йте, что Меня́ пре́жде вас возненави́дел.

Коли б ви зо світу були́, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас нена́видить.

Е́сли бы вы бы́ли от ми́ра, то мир люби́л бы своё; а как вы не от ми́ра, но Я избра́л вас от ми́ра, потому́ ненави́дит вас мир.

Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: „Раб не більший за пана свого“. Як Мене переслі́дували, — то й вас переслідувати бу́дуть; як слово Моє зберігали, — берегти́муть і ваше.

По́мните сло́во, кото́рое Я сказа́л вам: раб не бо́льше господи́на своего́. Е́сли Меня́ гна́ли, бу́дут гнать и вас; е́сли Моё сло́во соблюда́ли, бу́дут соблюда́ть и ва́ше.

Але все це робитимуть вам за Ім'я́ Моє, бо не знають Того, хто послав Мене.

Но всё то сде́лают вам за и́мя Моё, потому́ что не зна́ют Посла́вшего Меня́.

Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха́, а тепер вимо́вки не мають вони за свій гріх.

Е́сли бы Я не пришёл и не говори́л им, то не име́ли бы греха́; а тепе́рь не име́ют извине́ния во грехе́ своём.

Хто Мене нена́видить, — і Мого Отця той нена́видить.

Ненави́дящий Меня́ ненави́дит и Отца́ Моего́.

Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха́. Та тепер вони бачили, — і знена́виділи і Мене, і Мого Отця.

Е́сли бы Я не сотвори́л ме́жду ни́ми дел, каки́х никто́ друго́й не де́лал, то не име́ли бы греха́; а тепе́рь и ви́дели, и возненави́дели и Меня́ и Отца́ Моего́.

Та щоб спра́вдилось слово, що в їхнім Зако́ні написане: „Мене безпідставно знена́виділи!“

Но да сбу́дется сло́во, напи́санное в зако́не их: «возненави́дели Меня́ напра́сно».

А коли Втіши́тель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, — Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.

Когда́ же прии́дет Утеши́тель, Кото́рого Я пошлю́ вам от Отца́, Дух и́стины, Кото́рый от Отца́ исхо́дит, Он бу́дет свиде́тельствовать о Мне;

Та засві́дчте і ви, бо ви від початку зо Мною.

а та́кже и вы бу́дете свиде́тельствовать, потому́ что вы снача́ла со Мно́ю.

« 14 глава 16 глава »