Ісаї 41 глава

Книга пророка Ісаї
Українська Біблія. Турконяк → Новый русский перевод

Посвятіть себе Мені, острови, бо володарі змінять силу. Хай наблизяться і хай скажуть разом, тоді хай сповістять суд.

«Умолкните предо Мной, острова! Пусть народы наберутся сил. Пусть приблизятся, пусть говорят; сойдемся вместе на суд.

Хто підняв праведність зі сходу, прикликав її за Своїми стопами, і вона піде? Дасть перед народами і здивує царів, і кине на землю їхні мечі та їхні луки, як викинуту полову.

Кто воздвиг победителя с востока[188] [189] и призвал его следовать за Собой? Он отдал ему народы и подчинил царей. Его меч обратил их в пыль и лук его — в солому на ветру.

І переслідуватиме їх, і в мирі пройде дорога Його ніг.

Он преследует их и невредимо шествует по дороге, по которой ноги его не ходили прежде.

Хто це здолав і зробив? Закликав її Той, Хто кличе її з давніх родів, Я — Бог перший, і на те, що приходить, Я є.

Кто исполнил и совершил это? Тот, Кто вызывает поколения от начала. Я, Господь, — с первыми из них, и с последними — Я Тот же[190] [191]».

Народи побачили і налякалися, наблизилися кінці землі та зійшлися разом;

Острова увидели и испугались, затрепетали края земли. Они сблизились и сошлись;

кожний, судячи ближнього, щоб допомогти братові, скаже:

помогают один другому, говорит брат брату: «Крепись!»

Скріпився будівничий чоловік і коваль, який б’є молотком, заразом б’є. Коли ж скаже: З’єднання добре, укріпили їх цвяхами, покладуть їх і не порушаться.

Ремесленник ободряет золотых дел мастера, а чеканщик — кузнеца, говоря о спайке: «Она хороша!» Он крепит идола гвоздями, чтобы не рухнул.

Ти ж, Ізраїлю, Якове, Мій слуга, якого Я вибрав, потомство Авраама, яке Я полюбив,

«Но ты, о Израиль, слуга Мой, Иаков, которого Я избрал, потомство[192] Авраама, Моего друга,

якого Я взяв з кінців землі, і з його сторожових веж Я покликав тебе й сказав тобі: Ти — Мій слуга! Я тебе вибрав і Я тебе не залишив,

ты, кого Я взял с концов земли и призвал от её краев, говоря тебе: „Ты Мой слуга“, тебя Я избрал и не отвергну.

не бійся, бо Я з тобою! Не блукай, бо Я — твій Бог, Який тебе укріпив і тобі допоміг, і тебе укріпив Своєю праведною правицею.

Не бойся, ведь Я с тобой; не страшись, ведь Я — твой Бог. Я укреплю тебя и помогу тебе; Я поддержу тебя спасающей[193] правой рукой Моей».

Ось зніяковіють і засоромляться всі твої противники. Бо будуть, як неіснуючі, і загинуть усі твої противники.

Всех, кто гневается на тебя, ждут бесчестие и позор; те, кто будет противостоять тебе, будут как ничто и погибнут.

Шукатимеш їх, і не знайдеш людей, які чинять насильство над тобою. Оскільки вони будуть, як ті, кого не існує, і не буде тих, які воюють проти тебе.

Станешь искать их и не найдешь. Те, кто воюет против тебя, обратятся в ничто.

Адже Я — твій Бог, Який держить твою правицю, Котрий тобі каже: Не бійся,

Ведь Я — Господь, твой Бог; я держу тебя за правую руку и говорю: «Не бойся; Я помогу тебе.

Якове, дуже маленький Ізраїлю! Я тобі допоміг, — говорить Бог, Який тебе визволяє, — Ізраїлю!

Не бойся, червь[194] Иаков, малолюдный Израиль, Я помогу тебе», — возвещает Господь, твой Искупитель, Святой Израиля.

Ось Я зробив тебе, як пилоподібні колеса воза, які молотять новими пилами, — змолотиш гори, роздробиш горби і зробиш їх, як порох.

«Вот, Я сделаю тебя молотильной доской[195], новой, с острыми зубьями. Ты будешь молотить горы и растирать их, и сделаешь мякиной холмы.

І розпорошиш, і вітер їх підхопить, і буря їх рознесе, а ти зрадієш у святощах Ізраїля. І зрадіють

Ты их провеешь, а ветер развеет, и ураган их рассеет. Но ты возликуешь о Господе, будешь славить Святого Бога Израиля.

бідні та вбогі. Адже шукатимуть воду, і не буде, — їхній язик висох від спраги. Я — Господь Бог, Я вислухаю, Бог Ізраїля, і не залишу їх,

Бедные и нищие ищут воду, но её нет; их языки пересохли от жажды. Но Я, Господь, им отвечу; Я, Бог Израиля, их не брошу.

але відкрию на горах ріки і посеред рівнин — джерела, зроблю пустелю мочаром і спраглу землю — водостоками.

Я пущу по бесплодным высотам реки и источники по долинам; превращу пустыню в пруды с водой и иссохшую землю — в источники.

Я посаджу кедр у безводній землі та самшит, мирт, кипарис і тополю,

Я посажу в пустыне кедр и акацию, мирт[196] и оливу. Насажу в необитаемой земле кипарис, платан[197] и сосну вместе,

щоб побачили і пізнали, і зрозуміли, і дізналися разом, що Господня рука це все зробила, і Святий Ізраїля виставив напоказ.

чтобы народ мог видеть и знать, задуматься и понять, что рука Господня сделала это, Святой Израилев сотворил».

Наближається ваш суд, — говорить Господь Бог. Зблизилися ваші ради, говорить цар Якова.

«Представьте ваше дело», — говорит Господь. «Приведите свои доказательства!» — говорит Царь Иакова. —

Хай наблизяться і сповістять вам те, що станеться, якщо спочатку щось було, скажіть, і зрозуміємо і пізнаємо, що останнє, тож скажіть нам те, що надходить!

«Пусть приведут их и скажут нам, что случится. Пусть расскажут нам о прежних делах, чтобы нам в них вникнуть и узнать, каков их исход. Или объявите нам о грядущем,

Сповістіть нам те, що прийде в кінці, і пізнаємо, що ви є богами. Добре зробите чи зле зробите, і здивуємося, і побачимо разом.

расскажите о том, что явится после, чтобы мы за богов вас признали. Сделайте что-нибудь доброе или злое, чтобы нам ужаснуться и наполниться страхом.

Бо звідки ви і звідки ваша праця? Із землі! Гидота, вони вас вибрали.

Но вы ничто, и ваши дела совершенно ничтожны; тот, кто вас предпочтет, омерзителен».

Я ж підняв того, хто з півночі, і того, хто зі сходу сонця, вони назвуться Моїм Іменем. Хай прийдуть володарі, і, як глина гончаря чи як гончар, який місить глину, так будете потоптані.

«Я воздвиг того, кто на севере, и он идет; с солнечного восхода он призовет Мое имя. Он топчет правителей, будто грязь, будто горшечник топчет глину.

Бо хто сповістить те, що від початку, щоб ми знали, і те, що попереду, і скажемо що є правдою? Немає того, хто наперед говорить, ні того, хто слухає ваші слова.

Кто сказал об этом сначала, чтобы мы могли знать, заранее, чтобы мы могли сказать: „Он прав“? Никто не сделал этого, никто не предсказал, никто не слышал от вас ни слова.

Владу дам Сіону і потішу Єрусалим на дорогу.

Я первым возвестил Сиону: „Вот оно, сбывается!“ и дал Иерусалиму вестника, несущего добрую весть.

Бо ось — нікого від народів, і від їхніх ідолів не було вісника. І якщо Я їх запитаю: Звідки ви? — не дадуть відповіді Мені.

Я смотрю, но нет никого — никого среди них, чтобы дать совет, никого, чтобы ответить, если Я их спрошу.

Адже ніщо ті, які вас роблять, і марні ті, які вас зводять.

Вот, все они — обман! Их дела ничтожны; их изваяния — ветер и пустота».

Примечания:

Новый русский перевод

2 [188] — Победитель с востока. Имеется в виду Кир, царь Персии (559-530 гг. до н. э.), который завоевал Вавилон в 539 г. до н. э. и издал указ, позволяющий евреям вернуться в Иерусалим (см. Езд 1:1−4; Езд 6:3-5). Кир был избран Богом для исполнения Его намерений.

2 [189] — Имеется в виду Кир, царь Персии (см. Езд 1:1−4; Езд 6:3-5). Кир был избран Богом для исполнения Его намерений.

4 [190] — Букв.: Я — Он. В словах этого стиха заключается одно из самых важных самоопределений Бога (см. Ис 43:10, 13; Ис 46:4). Господь есть Бог праотцев, заключивший завет со Своим народом, и Он же есть Бог прошлого, настоящего и будущего, свободный в том, как и когда Он исполнит данные людям обещания (ср. Исх 3:14−15; Исх 6:6-8; Иез 20:5, 7; Откр 4:8).

4 [191] — Букв.: Я — Он. В словах этого стиха заключается одно из самых важных самоопределений Бога (см. Ис 43:10, 13; Ис 46:4).

8 [192] — Букв.: семя.

10 [193] — Или: праведной.

14 [194] — Эта метафора говорит об унижении и презрении, которым подвергался народ Божий.

15 [195] — Платформа из тяжелых досок, груженная сверху и снабженная снизу острыми железными зубьями.

19 [196] — Южное вечнозеленое дерево или кустарник с белыми душистыми цветками.

19 [197] — Род листопадных деревьев, отличающихся высоким стволом, светлой корой, широкой кроной из крупных лапчатых листьев и высокой продолжительностью жизни (около 2 000 лет).

« 40 глава 42 глава »