Луки 16 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Открытый перевод

Говорив же Він і до учнів: Був один багатий чоловік, котрий мав управителя, якого звинуватили, нібито він розтрачує його майно.

Иисус сказал ученикам: — У одного богача служил управляющий, которого обвинили в растрате.

Покликавши його, сказав йому: Що це я чую про тебе? Дай звіт за своє управління, бо більше не зможеш керувати!

Хозяин вызвал его и спросил: «Что это за слухи дошли до меня? Представь-ка отчет о своей работе; от должности я тебя отстраняю».

Став міркувати собі управитель: Що маю робити, — мій пан позбавляє мене управління? Копати не маю сили, жебракувати соромлюся.

И задумался управляющий: «Что же мне делать? От работы хозяин меня отстранил. Копать землю я не могу. Просить подаяния не позволяет стыд.

Знаю, що зроблю: коли буду усунений від управління, то хай приймуть мене до своїх домів!

Впрочем, я знаю, как сделать, чтобы после увольнения люди с радостью меня принимали!»

І, покликавши кожного з боржників свого пана, запитав першого: Скільки винен ти моєму панові?

Приглашая по одному должников хозяина, он спросил первого: «Что ты должен хозяину?»

Той відповів: Сто мірок [1] олії. І сказав він йому: Візьми свою розписку, швидко сідай і напиши: п’ятдесят!

Тот ответил: «Сто мер оливкового масла». Он сказал: «Бери свою расписку, живо садись и пиши: пятьдесят».

Потім запитав другого: А ти скільки винен? Той відказав: Сто мірок [2] пшениці. Каже йому: Візьми свою розписку й напиши: вісімдесят.

Затем спросил второго: «А ты сколько должен?» Тот ответил: «Сто мешков пшеницы». Он сказал: «Бери расписку и переделай на восемьдесят».

І похвалив пан нечесного управителя, бо той мудро вчинив. Адже сини цього світу мудріші від синів світла у своєму роді.

И хозяин похвалил нечестного управляющего за находчивость, ибо сыны века сего в отношениях с себе подобными мудрее, чем сыны света.

І Я вам кажу: Набувайте собі друзів з мамони [3] неправди, щоб коли вона зникне, прийняли вас до вічних осель.

Вот и Я говорю вам: используйте неправедное богатство, чтобы приобрести друзей, и потом, когда богатство иссякнет, вам с радостью предоставят вечный кров.

Вірний у найменшому — і у великому вірний; несправедливий у найменшому — і у великому несправедливий.

Кто верен в малом, тот и в большом верен, а кто в малом нечестен, тот нечестен и в большом.

Тож коли в неправедному багатстві ви не були вірні, то хто вам довірить справжнє?

Если неправедным богатством вы не сумели распорядиться, то истинное — кто вам доверит?

І коли в чужому ви не були вірні, то хто вам дасть ваше?

Если чужим богатством вы не сумели распорядиться, то ваше — кто вам даст?

Жодний раб не може двом панам служити: або одного буде ненавидіти, а другого любитиме; або одного буде триматися, а другим нехтуватиме. Не можете служити Богові й мамоні!

Раб не может служить двум хозяевам сразу. Он или возненавидит одного и полюбит другого, или привяжется к одному, но охладеет к другому. Невозможно служить и богатству, и Богу.

Чули все це фарисеї, які були грошолюбами, і насміхалися з Нього.

Слушая это, фарисеи, будучи алчными, стали потешаться над Иисусом.

А Він сказав їм: Ви вдаєте із себе праведних перед людьми; Бог же знає ваші серця, бо те, що серед людей високе, — огидне перед Богом.

И Он сказал им: — Перед людьми вы себя выдаете за праведников, но Бог знает ваши сердца. Что у людей в почете, то омерзительно Богу.

Закон і пророки були до Івана. Відтоді благовіститься Боже Царство, і кожний його здобуває силою.

Закон и пророки были до Иоанна. А с тех пор возвещается Царство Божье, и все стараются в него войти.

Швидше небо й земля проминуть, ніж пропаде хоч одна риска із Закону.

Но скорее небо и земля исчезнут, чем из Закона выпадет хоть одна черта.

Кожний, хто залишає свою дружину й бере іншу, чинить перелюб; і хто одружується на розлученій із чоловіком, — також чинить перелюб.

Кто разводится и женится снова, тот прелюбодействует, и кто женится на разведенной, тоже прелюбодействует.

Один чоловік був багатий, одягався в багряницю та вісон і розкішно бенкетував щодня.

Жил один богач, одевавшийся в пурпур и виссон и все дни проводивший в пирах и веселье.

А другий — бідний, на ім’я Лазар, лежав перед його ворітьми в струпах

А у ворот его дома лежал, весь в язвах, бедняк по имени Лазарь,

і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; приходили пси й лизали його рани.

мечтавший об объедках с его стола. Но только собаки подходили зализывать его раны.

Сталося, що бідний помер, і віднесли його ангели на лоно Авраама; помер же й багатий, і його поховали.

Пришло, наконец, время бедняку умереть, и ангелы перенесли его к Аврааму на лоно. Богач тоже умер и был погребен.

І, терплячи муки аду, він звів свої очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,

Находясь в преисподней и подвергаясь мучениям, он поднял глаза вверх, увидел вдали Авраама и Лазаря на его лоне

й закричав, гукаючи: Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоби змочив кінчик свого пальця у воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум’ї!

и закричал: «Сжалься надо мной, отец Авраам! Пошли Лазаря, чтобы он смочил в воде кончик пальца и охладил мне язык, иначе не выдержу этого пламени!»

Та Авраам промовив: Сину, згадай, як ти одержував своє добро за свого життя, а Лазар — одне лихо. А тепер він тут втішається, ти ж — мучишся.

Но Авраам ответил: «Вспомни, чадо мое, что при жизни ты уже получил свою долю благ, Лазарь же — свою долю несчастий, а теперь он наслаждается, зато ты страдаешь.

І, крім усього цього, між нами й вами лежить велика безодня, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не змогли, і щоби звідти до нас не переходили!

К тому же нас разделяет бездонная пропасть, чтобы отсюда никто не мог перейти к вам и чтобы к нам от вас никто не перебрался».

Той же відказав: Благаю тебе, батьку, пошли його до дому мого батька,

Тот сказал: «Тогда, отец, сделай милость, пошли Лазаря к моей семье.

бо маю п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!

У меня пятеро братьев. Пусть он предостережет их, чтобы и они не попали в это место мучений».

Та Авраам відповів: Вони мають Мойсея та пророків: хай їх слухають!

Авраам ответил: «У них есть Моисей и пророки. Так пусть слушают их».

А той продовжував: Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються!

Тот сказал: «Нет, отец Авраам! Вот если кто-то из мертвых придет к ним, они раскаются».

Він же сказав йому: Якщо Мойсея і пророків не слухають, не повірять і тому, хто з мертвих воскресне.

Авраам ответил: «Уж если Моисей и пророки им не указ, их не переубедит даже воскресший из мертвых».

« 15 глава 17 глава »