Луки 9 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Открытый перевод

А коли покликав дванадцятьох, то дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хвороб.

Созвав Двенадцать и наделив их властью изгонять демонов и излечивать недуги,

І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти недужих.

Иисус послал их проповедовать Царство Божье и исцелять больных,

І сказав Він їм: Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ні двох одежин не майте.

сказав: — Не берите с собой ничего: ни палки, ни сумы, ни хлеба, ни денег, ни сменной рубахи.

І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте.

В какой дом войдете, там и ночуйте, а потом продолжайте свой путь.

А як хто не прийме вас, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг — на свідчення проти них.

Если вас плохо встретят, то, покидая город, стряхните пыль с ног, как свидетельство против них.

Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангеліє та оздоровлюючи всюди.

И стали они ходить по селам, провозглашая Весть и исцеляя больных повсюду.

Ірод, тетрарх, почув про все, що сталося [через Нього], і бентежився, бо дехто казав, ніби це Іван устав із мертвих;

Узнав о происходящем, тетрарх Ирод пришел в замешательство. Ведь одни говорили, что это Иоанн воскрес из мертвых,

інші — що це Ілля з’явився; ще інші — що воскрес один із давніх пророків.

по словам других, явился Илия, а по мнению третьих, ожил кто-то из древних пророков.

Тоді Ірод сказав: Іванові я відтяв голову; хто ж такий Оцей, про Кого я чую таке? І намагався побачити Його.

Но Ирод сказал: — Иоанна я обезглавил. Кто же тогда Этот, о Котором я слышу такое? И он захотел увидеть Его.

Повернувшись, апостоли розповідали Йому, що вони зробили. Забравши їх, Він усамітнився [у відлюдному місці] біля міста, що зветься Витсаїда.

Вернувшись, апостолы рассказали Иисусу о сделанном. А Он повел их в город Бет-Цайда.

Люди, довідавшись, пішли за Ним. І прийнявши їх, Він розповідав їм про Боже Царство й оздоровляв тих, котрі потребували оздоровлення.

Толпы людей, узнав об этом, последовали за Ним. Приветствовав их, Он рассказывал им о Царстве Божьем, а тех, кто нуждался в лечении, исцелял.

День уже почав згасати. Дванадцятеро, підійшовши, сказали Йому: Відпусти людей, щоби пішли і розійшлися по довколишніх селах та по хуторах і знайшли їжу, бо ми тут у безлюдному місці!

Когда стало смеркаться, Двенадцать подошли к Нему и сказали: — Отпусти людей, чтобы они нашли себе кров и пищу в окрестных селах и деревнях, потому что здесь мы в безлюдном месте.

А Він сказав їм: Дайте ви їм їсти! Вони відповіли: Немає в нас нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин; хіба підемо та купимо їжу для всього цього народу.

Он сказал: — Так дайте же им поесть! Они ответили: — У нас только пять хлебов и две рыбы. Надо было бы пойти и купить еды, чтобы всем этим людям хватило.

Було ж чоловіків десь близько п’яти тисяч. Та Він сказав Своїм учням: Розсадіть їх рядами по п’ятдесят!

А было там около пяти тысяч мужей. Иисус сказал Своим ученикам: — Рассадите их группами по пятьдесят человек.

І зробили так, і розсадили всіх.

Они так и сделали, рассадили всех.

Узявши п’ять хлібів та дві риби, Він звернув погляд до неба, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоби поклали перед людьми.

Взяв в руки пять хлебов и две рыбы, Он поднял глаза к небу, произнес благословение и, разломив еду, передал ученикам, чтобы те раздали её людям.

І вони поїли, і наситилися всі, а із залишених кусків назбирали дванадцять кошиків.

Все ели и наелись досыта, так что ученики набрали целых двенадцать корзин остатков.

І сталося, коли Він молився на самоті й з Ним були учні, Він запитав їх, кажучи: За кого Мене вважають люди?

Однажды Он молился в уединенном месте. Его ученики были с Ним, и Он спросил их: — За кого люди Меня принимают?

Вони у відповідь сказали: Деякі — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, а ще інші — за одного з давніх пророків, який воскрес.

Они ответили: — Кто за Иоанна Крестителя, кто за Илию, а третьи говорят, что воскрес кто-то из древних пророков.

Він же запитав їх: А ви за кого Мене вважаєте? Петро ж у відповідь сказав: За Христа Божого!

Он спросил: — А вы Меня кем считаете? Петр ответил: — Помазанником Божьим.

Та Він, заборонивши їм, наказав нікому не розповідати цього,

Но Иисус строго запретил им рассказывать об этом.

пояснивши, що Син Людський має багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвящениками й книжниками, і буде вбитий, і воскресне третього дня.

Он сказал: — Сын Человеческий много претерпит, будет отвергнут старейшинами, первосвященниками и книжниками, будет казнён, но на третий день воскреснет.

А до всіх Він промовив: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест щоденно й іде слідом за Мною.

И, обращаясь ко всем, Он сказал: — Кто хочет следовать за Мной, пусть отвергнет себя, каждый день берет свой крест и идет за Мной,

Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той спасе її.

ибо кто хочет спасти свою жизнь, тот потеряет её, а кто потеряет свою жизнь ради Меня, тот спасет её.

Адже що з того скористає людина, коли придбає весь світ, а погубить або знищить саму себе?

Что пользы человеку, если он приобрел весь мир, но погубил и потерял себя самого?

Бо хто посоромиться Мене й Моїх слів, того Людський Син посоромиться, коли прийде у Своїй славі, у славі Свого Отця і святих ангелів.

Кто постыдится Меня и Моих слов, того постыдится и Сын Человеческий, когда Он придет во всей славе Своей, в славе Отца и святых ангелов.

Запевняю вас, що деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Божого Царства!

Говорю вам истину: некоторые из стоящих здесь не вкусят смерти, пока не увидят Царства Божьего.

Через вісім днів після цих слів Він узяв Петра, Івана і Якова та піднявся на гору помолитися.

Спустя дней восемь после этой беседы Иисус, взяв с собой Петра, Иоанна и Иакова, поднялся на гору, чтобы там помолиться.

І сталося, що під час молитви вигляд Його обличчя змінився, а Його одяг став білим та блискучим.

И когда Он молился, лицо Его преобразилось, одежда Его засверкала, как молния,

І ось, два мужі розмовляли з Ним: були то Мойсей та Ілля,

и показались двое мужей, беседующих с Ним. То были Моисей и Илия

котрі з’явилися у славі й говорили про відхід Його, який мав статися в Єрусалимі.

во всей своей славе, и говорили они о Его предстоящем уходе, который должен был свершиться в Иерусалиме.

Петро й інші були зморені сном, а прокинувшись, побачили Його славу та обох мужів, які стояли з Ним.

А Петра и его товарищей клонило ко сну, но, преодолев дремоту, они увидели исходящее от Иисуса сияние и двух мужей, стоящих возле Него.

І сталося, коли відходили ті від Нього, Петро сказав Ісусові: Наставнику, добре нам тут бути! Поставимо три намети: один Тобі, один Мойсеєві, один Іллі! Він не знав, що говорить.

Когда те двое стали удаляться, Петр, сам не понимая что говорит, воскликнул: — Наставник, хорошо, что мы здесь! Давайте поставим три шалаша — один для Тебя, один для Моисея и один для Илии!

Коли він ще говорив, з’явилася хмара й оповила їх; вони ж злякалися, як ті увійшли в хмару.

Не успел он договорить, как укрыло их облако; оказавшись в облаке, они ужаснулись.

І почувся голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Вибраний — Його слухайтеся!

И раздался из облака Голос: — Вот Сын Мой, которого Я избрал. Ему повинуйтесь!

Коли залунав цей голос, Ісус залишився Сам. А вони мовчали й нікому в ті дні нічого не розповідали про те, що побачили.

А когда голос смолк, ученики увидели, что Иисус снова один. Они сохранили это видение в тайне, никому о нём не рассказывали в то время.

Сталося наступного дня, як зійшли вони з гори, зустрів Його великий натовп.

На другой день, когда они спустились с горы, навстречу Иисусу вышла большая толпа.

І ось чоловік з натовпу закричав, гукаючи: Учителю, благаю Тебе зглянутись на мого сина, бо одинак він у мене!

Один человек из толпы вскричал: — Учитель! Прошу, взгляни на моего сына. Это мой единственный сын.

А ото дух хапає його, він раптово кричить, кидається з піною. І, вимучивши його, насилу відходить від нього;

Время от времени овладевает им дух, заставляя кричать и биться в припадке, с пеной у рта. Дух подолгу не отпускает его, оставляет его вконец измученным.

благав я учнів Твоїх, щоб вигнали його, але не змогли!

Я просил Твоих учеников его изгнать, но у них не получается.

У відповідь Ісус сказав: О, роде невірний і розбещений, доки Я буду з вами й терпітиму вас? Приведи сюди свого сина!

Отвечая ему, Иисус воскликнул: — О поколение, не имеющее веры и развращенное! Сколько ещё оставаться Мне с вами, доколе Мне вас терпеть? Веди сюда сына.

Коли він ще йшов, кинув його і затряс ним біс. Та Ісус пригрозив нечистому духові, оздоровив дитину і віддав батькові.

Не успел мальчик подойти, как дух повалил его наземь, заставив биться в припадке, но Иисус, укротив злого духа, исцелил мальчика и вернул отцу.

І всі дивувалися з величі Божої. Коли ще всі захоплювалися тим, що робив Ісус, Він сказав Своїм учням:

И все поразились величию Бога.Дела Его привели всех в восхищение, а Он сказал ученикам:

Вкладіть до своїх вух такі слова: Людський Син має бути переданий у руки людей!

— Запомните, что Я вам скажу: скоро Сын Человеческий будет выдан людям.

Вони не розуміли цього, бо були закритими ці слова, щоби збагнути їх. Та боялися запитати Його про ці слова.

Но они не поняли этих слов; их значение осталось для них сокрытым, а переспросить они не решались.

І спало їм на думку: Хто з них був би найбільший?

Как-то раз между учениками завязался спор о том, кто из них самый главный.

А Ісус, знаючи задум їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло Себе

Разгадав их мысли, Иисус взял ребенка и, поставив его возле Себя,

і сказав їм: Хто прийме цю дитину в Моє Ім’я, той і Мене приймає, а як хто Мене прийме, той приймає Того, Хто Мене послав, бо хто найменший між вами, той великий!

сказал им: — Кто во имя Мое примет этого ребенка, тот примет Меня, а кто примет Меня, тот примет и Пославшего меня. Наименьший из вас — вот кто самый главный!

У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, хто Твоїм Ім’ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами.

Иоанн, обращаясь к Нему, сказал: — Наставник! Мы видели человека, изгонявшего Твоим именем демонов, и попытались запретить ему это, потому что он не с нами.

Та Ісус сказав йому: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!

Иисус ответил: — Не мешайте ему, ибо кто не против вас, тот с вами.

І сталося, що коли наближалися дні Його відходу, Він твердо постановив іти в Єрусалим.

Когда подошло Ему время быть взятым на небо, Он отправился в Иерусалим.

І Він послав вісників перед Собою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приготувати Йому ночівлю.

Вестники, которых Он выслал перед Собою, зашли в деревню самаритян, чтобы приготовить Ему ночлег.

А ті не прийняли Його, бо Він ішов до Єрусалима.

Но тамошние жители отказались Его принять, узнав, что Он держит путь в Иерусалим.

І, побачивши це, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх [так, як зробив Ілля]?

Увидев это, Его ученики Иаков и Иоанн сказали: — Господин наш! Хочешь, мы прикажем огню сойти с неба и истребить их?

Та, повернувшись до них, Він заборонив їм [і сказав: Не знаєте, якого ви духа, адже Людський Син прийшов не губити людські душі, а спасати їх].

Но Он, обернувшись, запретил им,

І Він пішов до іншого села.

и они отправились в другую деревню.

А в дорозі, коли вони йшли, один сказав Йому: Я піду за Тобою, куди тільки Ти підеш, [Господи]!

Когда они были в пути, один человек сказал Ему: — Я последую за Тобой, куда бы Ты ни пошел.

Та Ісус відповів йому: Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити.

Иисус ответил: — У лис есть норы, у птиц небесных — гнезда, а Сыну Человеческому отдохнуть негде.

До іншого Він промовив: Іди за мною. А той відповів: Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька.

Другому человеку Он приказал: — Следуй за мной! Тот взмолился: — Господин мой, позволь мне сначала похоронить отца!

Та Він сказав йому: Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство!

Иисус ответил: — Пусть мертвые хоронят своих мертвых, а ты иди и возвещай Царство Божье.

А інший сказав: Я піду за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми.

А один человек сказал: — Я пойду за Тобой, Господин мой, но позволь мне сначала попрощаться с родными.

Ісус же відповів йому: Жодний з тих, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства.

Иисус ответил: — Кто, взявшись за плуг, оглядывается, тот недостоин Царства Божьего.

« 8 глава 10 глава »