Луки 9 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

А коли покликав дванадцятьох, то дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хвороб.

Созвав же Двенадцать, дал им силу и власть над всеми бесами и лечить болезни,

І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти недужих.

и послал их проповедывать Царство Божие и исцелять больных,

І сказав Він їм: Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ні двох одежин не майте.

И сказал им: ничего не берите в дорогу: ни посоха, ни сумы, ни хлеба, ни денег, и не имейте по две рубашки.

І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте.

И в какой бы вы дом ни вошли, там оставайтесь, и оттуда снова выходите в путь.

А як хто не прийме вас, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг — на свідчення проти них.

А где не будут принимать вас, — выходя в путь из города того, отряхните пыль с ног ваших во свидетельство на них.

Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангеліє та оздоровлюючи всюди.

И выходили они в путь, и проходили по селениям, благовествуя и исцеляя повсюду.

Ірод, тетрарх, почув про все, що сталося [через Нього], і бентежився, бо дехто казав, ніби це Іван устав із мертвих;

Услышал, же Ирод тетрарх о всём происходящем и недоумевал, так как некоторые говорили, что Иоанн восстал из мертвых,

інші — що це Ілля з’явився; ще інші — що воскрес один із давніх пророків.

а некоторые, что Илия явился, другие же, что некий из древних пророков воскрес.

Тоді Ірод сказав: Іванові я відтяв голову; хто ж такий Оцей, про Кого я чую таке? І намагався побачити Його.

И сказал Ирод: Иоанна я обезглавил. Кто же Этот, о Ком я слышу такое? И искал увидеть Его.

Повернувшись, апостоли розповідали Йому, що вони зробили. Забравши їх, Він усамітнився [у відлюдному місці] біля міста, що зветься Витсаїда.

И апостолы, возвратившись, рассказали Ему, что они сделали. И взяв их с Собою, Он удалился отдельно от других в направлении города, называемого Вифсаидою.

Люди, довідавшись, пішли за Ним. І прийнявши їх, Він розповідав їм про Боже Царство й оздоровляв тих, котрі потребували оздоровлення.

Но народ, узнав, последовал за Ним, и Он, приняв их, говорил с ними о Царстве Божием и нуждавшихся во врачевании исцелял.

День уже почав згасати. Дванадцятеро, підійшовши, сказали Йому: Відпусти людей, щоби пішли і розійшлися по довколишніх селах та по хуторах і знайшли їжу, бо ми тут у безлюдному місці!

День начал склоняться к вечеру; подойдя же. Двенадцать сказали Ему: отпусти народ, чтобы они отправились в окрестные селения и деревни и нашли себе кров и пропитание, потому что мы здесь в пустынном месте.

А Він сказав їм: Дайте ви їм їсти! Вони відповіли: Немає в нас нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин; хіба підемо та купимо їжу для всього цього народу.

Но Он сказал им: вы им дайте есть. Они же сказали: у нас только пять хлебов и две рыбы, если, конечно, мы не пойдем купить пищи для всего этого народа.

Було ж чоловіків десь близько п’яти тисяч. Та Він сказав Своїм учням: Розсадіть їх рядами по п’ятдесят!

Было, ведь, их около пяти тысяч мужчин. Но Он сказал ученикам Своим: расположите их группами человек по пятидесяти.

І зробили так, і розсадили всіх.

И сделали так, и расположили всех.

Узявши п’ять хлібів та дві риби, Він звернув погляд до неба, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоби поклали перед людьми.

Взяв же эти пять хлебов и эти две рыбы, поднял Он глаза к небу, благословил их и преломил и давал ученикам разносить народу;

І вони поїли, і наситилися всі, а із залишених кусків назбирали дванадцять кошиків.

и ели и насытились все. И оставшихся у них кусков собрано было двенадцать коробов.

І сталося, коли Він молився на самоті й з Ним були учні, Він запитав їх, кажучи: За кого Мене вважають люди?

И было: когда Он молился в уединении, ученики были с Ним, и Он спросил их: за кого Меня почитают в народе?

Вони у відповідь сказали: Деякі — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, а ще інші — за одного з давніх пророків, який воскрес.

Они ответили: за Иоанна Крестителя, другие же за Илию, а иные, что некий пророк из древних воскрес.

Він же запитав їх: А ви за кого Мене вважаєте? Петро ж у відповідь сказав: За Христа Божого!

И сказал им: а вы за кого Меня почитаете? Петр ответил: за Христа Божия.

Та Він, заборонивши їм, наказав нікому не розповідати цього,

Он же строго повелел им никому не говорить об этом,

пояснивши, що Син Людський має багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвящениками й книжниками, і буде вбитий, і воскресне третього дня.

сказав, что надлежит Сыну Человеческому много пострадать и быть отвергнутым старейшинами и первосвященниками и книжниками, и быть убитым, и в третий день восстать.

А до всіх Він промовив: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест щоденно й іде слідом за Мною.

Говорил же Он всем: если кто хочет за Мною идти, да отречется от самого себя и да берет крест свой всякий день, и следует за Мною.

Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той спасе її.

Ибо, кто хочет душу свою спасти, тот погубит ее; кто же погубит душу свою ради Меня, тот и спасет ее.

Адже що з того скористає людина, коли придбає весь світ, а погубить або знищить саму себе?

Ибо что выгадает человек, приобретя весь мир, а себя самого погубив, или повредив себе?

Бо хто посоромиться Мене й Моїх слів, того Людський Син посоромиться, коли прийде у Своїй славі, у славі Свого Отця і святих ангелів.

Ибо, кто постыдится Меня и Моих слов, того Сын Человеческий постыдится, когда придет во славе Своей и Отца и святых ангелов.

Запевняю вас, що деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Божого Царства!

Говорю же вам истинно: есть некоторые из стоящих здесь, которые не вкусят смерти, доколе не увидят Царства Божия.

Через вісім днів після цих слів Він узяв Петра, Івана і Якова та піднявся на гору помолитися.

И было после этих слов дней через восемь: Иисус, взяв Петра, Иоанна и Иакова, поднялся на гору помолиться.

І сталося, що під час молитви вигляд Його обличчя змінився, а Його одяг став білим та блискучим.

И когда Он молился, сделался вид лица Его иным, и одеяние Его белым, сверкающим,

І ось, два мужі розмовляли з Ним: були то Мойсей та Ілля,

И вот, два мужа беседовали с Ним. Были они Моисей и Илия.

котрі з’явилися у славі й говорили про відхід Його, який мав статися в Єрусалимі.

Явившись во славе, они говорили о Его исходе, который предстояло совершить Ему в Иерусалиме.

Петро й інші були зморені сном, а прокинувшись, побачили Його славу та обох мужів, які стояли з Ним.

Петр же и бывшие с Ним отягчены были сном, но, очнувшись, увидели славу Его и двух мужей, стоящих с Ним.

І сталося, коли відходили ті від Нього, Петро сказав Ісусові: Наставнику, добре нам тут бути! Поставимо три намети: один Тобі, один Мойсеєві, один Іллі! Він не знав, що говорить.

И было: когда они расставались с Ним, сказал Петр Иисусу: Наставник, хорошо нам здесь быть, сделаем три шатра: один Тебе, и один Моисею, и один Илии, — не зная, что он говорит.

Коли він ще говорив, з’явилася хмара й оповила їх; вони ж злякалися, як ті увійшли в хмару.

И пока он это говорил, появилось облако и осенило их; и устрашились они, когда вошли в облако.

І почувся голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Вибраний — Його слухайтеся!

И голос раздался из облака: Это Сын Мой Избранный; Его слушайте.

Коли залунав цей голос, Ісус залишився Сам. А вони мовчали й нікому в ті дні нічого не розповідали про те, що побачили.

И когда голос прозвучал, оказался Иисус один. И они сохранили молчание, и никому не возвестили в те дни ничего из того, что видели.

Сталося наступного дня, як зійшли вони з гори, зустрів Його великий натовп.

И было: на следующий день, когда спустились они с горы, встретила Его большая толпа.

І ось чоловік з натовпу закричав, гукаючи: Учителю, благаю Тебе зглянутись на мого сина, бо одинак він у мене!

И вот, человек из толпы закричал: Учитель, прошу Тебя взглянуть на сына моего, потому что он один у меня.

А ото дух хапає його, він раптово кричить, кидається з піною. І, вимучивши його, насилу відходить від нього;

И вот, дух схватывает его, и внезапно вскрикивает, и сводит его судорогой с пеной и, изнуряя его, насилу отходит от него.

благав я учнів Твоїх, щоб вигнали його, але не змогли!

И я просил учеников Твоих изгнать его, и они не смогли.

У відповідь Ісус сказав: О, роде невірний і розбещений, доки Я буду з вами й терпітиму вас? Приведи сюди свого сина!

Иисус же ответил: о род неверный и развращенный, доколе буду с вами и буду выносить вас? Приведи сюда сына твоего.

Коли він ще йшов, кинув його і затряс ним біс. Та Ісус пригрозив нечистому духові, оздоровив дитину і віддав батькові.

И пока тот еще подходил, бес бросил его на землю и свел сильной судорогой. Но Иисус возбранил духу нечистому и исцелил отрока и отдал его отцу его.

І всі дивувалися з величі Божої. Коли ще всі захоплювалися тим, що робив Ісус, Він сказав Своїм учням:

И изумлялись все величию Божию. Когда же все дивились всему тому, что делал Иисус, Он сказал ученикам Своим:

Вкладіть до своїх вух такі слова: Людський Син має бути переданий у руки людей!

вложите вы себе в уши слова эти: Сын Человеческий будет предан в руки человеческие.

Вони не розуміли цього, бо були закритими ці слова, щоби збагнути їх. Та боялися запитати Його про ці слова.

Они же не понимали речи этой, и была она скрыта от них для того, чтобы они не постигли ее. И боялись они спросить Его об этой речи.

І спало їм на думку: Хто з них був би найбільший?

И возникла у них мысль, кто из них больше.

А Ісус, знаючи задум їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло Себе

Иисус же, зная мысль сердца их, взял дитя, поставил его около Себя

і сказав їм: Хто прийме цю дитину в Моє Ім’я, той і Мене приймає, а як хто Мене прийме, той приймає Того, Хто Мене послав, бо хто найменший між вами, той великий!

и сказал им: кто примет это дитя во имя Мое, Меня принимает, и кто Меня примет, принимает Пославшего Меня. Ибо кто меньше между всеми вами, — тот и велик.

У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, хто Твоїм Ім’ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами.

Иоанн же сказал: Наставник, мы видели человека, именем Твоим изгоняющего бесов, и препятствовали ему, потому что он не следует за Тобою вместе с нами.

Та Ісус сказав йому: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!

И сказал ему Иисус: не препятствуйте : ибо кто не против вас, тот за вас.

І сталося, що коли наближалися дні Його відходу, Він твердо постановив іти в Єрусалим.

И было: когда подходили к концу дни перед Его вознесением. Он решил идти в Иерусалим,

І Він послав вісників перед Собою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приготувати Йому ночівлю.

и послал вестников пред лицом Своим. И отправившись, они вошли в селение Самарянское с тем, чтобы приготовить для Него.

А ті не прийняли Його, бо Він ішов до Єрусалима.

И не приняли Его, так как путь Его был в Иерусалим.

І, побачивши це, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх [так, як зробив Ілля]?

Увидев же это, ученики Иаков и Иоанн сказали: Господи, хочешь ли, мы скажем, чтобы огонь сошел с неба и истребил их.

Та, повернувшись до них, Він заборонив їм [і сказав: Не знаєте, якого ви духа, адже Людський Син прийшов не губити людські душі, а спасати їх].

Но обернувшись, Он возбранил им.

І Він пішов до іншого села.

И отправились в другое селение.

А в дорозі, коли вони йшли, один сказав Йому: Я піду за Тобою, куди тільки Ти підеш, [Господи]!

И когда они шли, кто-то в пути сказал Ему: я буду следовать за Тобою, куда бы Ты ни шел.

Та Ісус відповів йому: Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити.

И сказал ему Иисус: у лисиц есть норы, и у птиц небесных гнёзда, Сыну же Человеческому некуда голову приклонить.

До іншого Він промовив: Іди за мною. А той відповів: Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька.

И сказал другому: следуй за Мною. Он же сказал: Господи, позволь мне сперва пойти похоронить отца моего.

Та Він сказав йому: Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство!

Но Он сказал ему: предоставь мертвым хоронить своих мертвых. Ты же иди возвещать Царство Божие.

А інший сказав: Я піду за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми.

Сказал и другой: я последую за Тобою, Господи, но сперва позволь мне проститься с домашними моими.

Ісус же відповів йому: Жодний з тих, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства.

Иисус же сказал ему: никто, возложивший руку свою на плуг и озирающийся назад, не пригоден для Царства Божия.

« 8 глава 10 глава »