Луки 20 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

І сталося одного дня, коли навчав Він народ у храмі й благовістив, то прийшли первосвященики та книжники зі старшими

И было: однажды, когда Он учил народ в храме и благовествовал, приступили первосвященники и книжники со старейшинами

і промовили до Нього, запитуючи: Скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?

и сказали Ему так: скажи нам, какою властью Ты это делаешь, или кто Он, давший Тебе эту власть?

У відповідь Він сказав їм: Запитаю вас і Я [одну] річ; скажіть Мені:

Он же сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном, и скажите Мне:

хрещення Івана було з неба чи від людей?

крещение Иоанново с неба было или от людей?

Вони міркували собі, кажучи: Коли скажемо: З неба, — відкаже: Чому ж ви не повірили йому?

Они же так судили между собой: если скажем: «с неба», Он скажет: «почему вы не поверили ему?»

Якщо ж скажемо: Від людей, — увесь народ поб’є нас камінням, бо впевнений, що Іван — пророк.

Если же скажем: «от людей», то весь народ побьет нас камнями, ибо он уверен, что Иоанн — пророк.

І вони відповіли, що не знають звідкіля.

И они ответили, что не знают, откуда.

А Ісус сказав їм: То і Я не скажу вам, якою владою це роблю!

И Иисус сказал им: и Я вам не скажу, какою властью это делаю.

І почав Він розповідати людям таку притчу: Один чоловік насадив виноградник, віддав його робітникам, та й відбув на довгий час.

И начал говорить народу такую притчу: человек насадил виноградник и сдал его виноградарям и уехал надолго,

У певну пору послав до робітників раба, щоби дали йому з врожаю виноградника, а робітники, побивши його, відіслали ні з чим.

И в свое время послал к виноградарям раба, чтобы дали ему от плодов виноградника, но виноградари прибили его и отослали ни с чем.

І знову послав другого раба; вони й того побили, зневажили, та й відіслали ні з чим.

И он сделал больше: другого раба послал, но они и того, прибив и обесчестив, отослали ни с чем;

І знову послав — третього; вони й цього, завдавши йому ран, вигнали.

и он сделал еще больше: третьего послал, но и этого они, изранив, выгнали.

Сказав тоді господар виноградника: Що маю робити? Пошлю свого улюбленого сина, — може, [побачивши] його, посоромляться?

И сказал господин виноградника: «что мне делать? Пошлю сына моего возлюбленного. Может быть, его устыдятся».

Угледівши його, робітники міркували собі, кажучи: Це ж спадкоємець! Убиймо його, щоби спадщина стала наша!

Но увидев его, виноградари стали рассуждать между собой, говоря: «это наследник; убьем его, чтобы наследство стало нашим».

І, викинувши його геть з виноградника, вбили. Що ж зробить їм господар виноградника?

И выбросив его вон из виноградника, убили. Что же сделает с ними господин виноградника?

Прийде й вигубить цих робітників та віддасть виноградника іншим! Почувши, вони сказали: Хай так не буде!

Придет и предаст смерти виноградарей этих и отдаст виноградник другим. Услышав это, они сказали : да не будет!

Він же, поглянувши на них, сказав: Що означає написане: Камінь, який відкинули будівничі, цей став наріжним?

Он же, взглянув на них, сказал: что значит это слово Писания: «Камень, который отвергли строители, он сделался главою угла»?

Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється, [а] на кого він сам упаде, того розчавить.

Всякий, кто упадет на этот камень, разобьется, а на кого он упадет, того обратит в прах.

Саме в той час хотіли первосвященики та книжники накласти руки на Нього, бо зрозуміли, що цю притчу Він сказав проти них, та побоялися народу.

И вознамерились книжники и первосвященники сейчас же наложить на Него руки, но побоялись народа, ибо поняли, что о них Он сказал эту притчу.

Стежачи, вони послали підглядачів, які видавали себе за праведних, щоби спіймати Його на слові та видати Його урядові й владі намісника.

И установив надзор, они подослали своих людей, принимавших видимость праведных, с целью изловить Его на слове так, чтобы предать Его начальству и власти правителя.

Тож вони запитали Його, кажучи: Учителю, знаємо, що правильно говориш і навчаєш, не дивишся на обличчя, але по правді наставляєш на Божу дорогу.

И спросили они Его, говоря: Учитель, мы знаем, что Ты правильно говоришь и учишь и не допускаешь лицеприятия, но воистину пути Божию учишь.

Чи належить нам давати данину кесареві, чи ні?

Можно ли нам платить кесарю налог, или нет?

Зрозумівши їхню підступність, Він сказав їм: [Чому Мене спокушаєте?]

Он же, уразумев их хитрость, сказал им:

Покажіть Мені динарій [1]. Чий там образ і напис? [У відповідь] вони сказали: Кесаря.

покажите Мне динарий: чье на нем изображение и надпись? Они же сказали: кесаря.

А Він відказав їм: Тож кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!

И Он сказал им: итак, отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу.

І не могли піймати Його на слові перед народом, і здивувавшись Його відповіддю, вони замовкли.

И не смогли они изловить Его на слове перед народом и, удивившись ответу Его, замолчали.

Підійшли деякі з садукеїв [2] , які стверджували, що немає воскресіння, та й запитали Його,

И подошли некоторые из саддукеев, утверждающие, что воскресения нет, и спросили Его:

кажучи: Учителю, Мойсей записав нам, що якби у когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та відновить потомство для свого брата.

Учитель, Моисей написал нам: «Если у кого умрет брат, имея жену, и если он бездетен, да возьмет брат его жену и восстановит семя брату своему».

Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним.

Итак, было семь братьев: и первый, взяв жену, умер бездетным;

І другий, [узявши дружину, також помер бездітним].

и второй,

І третій узяв, — і так само всі семеро; жодний не залишив дітей, усі померли.

и третий взял ее, также и все семеро, и не оставили детей и умерли.

Останньою померла й жінка.

Наконец и жена умерла.

У воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину.

Итак, в воскресение, которого из них будет она женой? Ибо все семеро имели ее женой.

Ісус же [у відповідь] сказав їм: Сини цього віку женяться і виходять заміж,

И сказал им Иисус: сыны века сего женятся и выходят замуж.

а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж,

А те, которые удостоены будут достичь века того и воскресения из мертвых, не женятся, и замуж не выходят,

адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння.

ибо и умереть уже не могут: ибо равны они ангелам, и сыны они Божий, будучи сынами воскресения.

А що мертві встають, то й Мойсей показав біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова.

А что восстают мертвые, — и Моисей показал в повествовании о купине, когда он называет Господа Богом Авраама и Богом Исаака и Богом Иакова.

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть!

Он — Бог не мертвых, но живых; ибо у Него все живы.

У відповідь деякі з книжників сказали: Учителю, добре Ти сказав!

На это некоторые из книжников сказали: Учитель, Ты хорошо сказал.

Тож більше не наважувалися Його ні про що запитувати.

Ибо они уже не смели спрашивать Его ни о чем. А Он сказал им:

А Він промовив до них: Як же це кажуть, що Христос є сином Давида?

как говорят, что Христос есть Сын Давидов?

Таж сам Давид говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене,

Ибо сам Давид говорит в книге Псалмов: «Сказал Господь Господу моему: сядь по правую сторону Мою,

поки не покладу ворогів Твоїх підніжком для Твоїх ніг!

доколе Я не положу врагов Твоих в подножие ног Твоих».

Отже, Давид називає Його Господом, як же Він йому син?

Итак, Давид называет Его Господом. Так как же Он сын его?

Коли весь народ слухав, Він казав Своїм учням:

И когда слушал весь народ. Он сказал ученикам:

Стережіться книжників, які бажають ходити в шатах і люблять вітання на майданах та перші місця в синагогах і перші місця на гостинах,

остерегайтесь книжников, имеющих пристрастие к длинным одеждам и любящих приветствия на площадях и первые сидения в синагогах и первые места на званых обедах;

які поїдають доми вдовиць і напоказ довго моляться; вони приймуть дуже тяжкий осуд!

которые поедают дома вдов, и для вида долго молятся: эти примут большее осуждение.

« 19 глава 21 глава »