Луки 8 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

І сталося, що після того Він проходив містами й селами, проповідуючи і звіщаючи Царство Боже. А з Ним було дванадцять

И было: ходил Он потом по городам и селениям, проповедуя и благовествуя Царство Божие, и Двенадцать с Ним,

та деякі жінки, які були оздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім бісів,

и женщины некие, которые получили исцеление от злых духов и болезней: Мария, называемая Магдалиной, из которой вышло семь бесов,

Іванна, дружина Хузи, прибічника Ірода, Сусанна і багато інших, які служили Йому зі свого майна.

и Иоанна, жена Хузы, состоящего при Ироде, и Сусанна, и другие многие, служившие им своим имением.

Коли ж зібрався великий натовп і з усіх міст поприходили до Нього, Він розповів притчу:

Когда же начало собираться много народа, и люди из всех городов приходили к Нему, Он сказал в притче:

Вийшов сіяч сіяти своє зерно. Коли сіяв його, одне впало при дорозі й було витоптане, і птахи небесні визбирали його.

вышел сеятель сеять семя свое, и когда сеял, иное семя упало при дороге и было затоптано, и птицы небесные поклевали его.

А друге впало на каміння та, зійшовши, всохло, бо не мало вологи.

Иное упало на скалу и, взойдя, засохло, потому что не имело влаги.

Інше впало серед терня, і як виросло терня, то заглушило його.

А иное упало между тернием, но взошло с ним и терние и заглушило его.

Ще інше впало в добру землю і, зійшовши, дало врожай у сто разів. Кажучи це, Він наголосив: Хто має вуха, щоб слухати, — нехай слухає!

И иное упало на землю добрую и взошло и произвело плод сторичный. Говоря это. Он возглашал: имеющий уши слышать, да слышит.

Учні ж запитували Його, [кажучи]: Що означає ця притча?

И спрашивали Его ученики Его: что могла бы значить притча эта?

А Ісус відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим — у притчах, щоби дивилися — і не бачили, щоби слухали — і не розуміли.

Он же сказал: вам дано познать тайны Царства Божия, а прочим в притчах, чтобы они видя не видели и слыша не уразумели,

Ось що означає ця притча: Зерно — то Слово Боже.

Вот, что значит эта притча: семя есть слово Божие.

А що при дорозі, — це ті, які почули, та потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб не повірили й не спаслися.

Те, что при дороге, — это услышавшие; затем приходит диавол и уносит слово из сердца их, чтобы они, уверовав, не были спасены,

А що на камені, — це ті, хто тільки почує, з радістю приймає Слово; але вони кореня не мають, до часу вірять, а під час випробування відступають.

Те же, что на скале, — это те, которые, услышав, с радостью приемлют слово, но не имеют корня; они короткое время верят, и во время искушения отступают.

А що в терня впало, — це ті, які почули, але, обтяжені клопотами, багатством та життєвими насолодами, відходять і не дозрівають.

А упавшее в терние, — это услышавшие, но на путях жизни подавляют их заботы и богатство и наслаждения житейские: и их плоды не дозревают.

А те, що на добрій землі, — це ті, хто, почувши Слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпінні.

А то, что на доброй земле, — это те, которые, услышав слово, держат его в сердце добром и благом и дают плод в терпении.

Запаливши світильник, ніхто не накриває його посудиною і не ставить під ліжко, але ставить на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло.

Никто, зажегши светильник, не покрывает его сосудом или не ставит под кровать, а ставит на подсвечник, чтобы входящие видели свет.

Адже немає прихованого, що не стане явним, і немає таємного, що не стане відомим і не виявиться.

Ибо нет скрытого, что не стало бы явным, ни сокровенного, что не было бы узнано и не вышло бы наружу.

Тож уважайте, як ви слухаєте: бо хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що начебто має, забереться від нього!

Итак, смотрите, как вы слушаете. Ибо кто имеет, тому дано будет, и кто не имеет, у того взято будет и то, что ему кажется, что он имеет.

Прийшли ж до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп.

И пришли к Нему Матерь и братья Его, и не могли добраться до Него из-за толпы,

І сповістили Йому: Твоя мати і Твої брати стоять осторонь і бажають побачити Тебе.

и дано было знать Ему: Матерь Твоя и братья Твои пришли и стоят снаружи, желая видеть Тебя.

А Він у відповідь сказав їм: Моя мати й Мої брати — це ті, котрі слухають Слово Боже й виконують.

Он же ответил им: матерь Моя и братья Мои — это слушающие слово Божие и исполняющие его.

Сталося, що одного дня Він та Його учні ввійшли до човна, і Він сказав їм: Перепливімо на другий бік озера! І вони відпливли.

Было однажды: Он Сам вошел в лодку и ученики Его; и сказал Он им: переправимся на ту сторону озера. И они отплыли.

Коли вони пливли, Ісус заснув. І здійнялася на озері буря з вітром; вода заливала їх, і вони були в небезпеці.

А во время плавания их, Он заснул. И налетел вихрь на озеро, и стало их заливать, и были они в опасности.

Тож вони підійшли й розбудили Його, кажучи: Учителю, Учителю, ми гинемо! А Він, підійнявшись, наказав бурі й хвилям, — і вони стихли, і настала тиша.

Подойдя же, разбудили Его, говоря: Наставник! Наставник! Погибаем. Он же, пробудившись, возбранил ветру и взбушевавшейся воде, и они улеглись, и настала тишина.

Він же сказав їм: Де ваша віра? Злякавшись, вони дивувалися і говорили один одному: Ким же є Він, що й вітрам наказує, і воді, а вони слухають Його?

И Он сказал им: где вера ваша? А они в страхе и удивлении говорили друг другу: Кто же Он, что и ветрам повелевает и воде, и они повинуются Ему?

І припливли вони до землі Герасинської, яка напроти Галилеї.

И они приплыли в страну Герасинскую, которая напротив Галилеи.

А коли Він ступив на суходіл, зустрів їх один чоловік із міста, якого впродовж багатьох років мучили демони: він не носив одягу і мешкав не в домі, а в гробницях.

Когда же Он вышел на землю, встретил Его некий человек из города, одержимый бесами; и довольно давно он не носил одежды и жил не в доме, а в могильных пещерах.

Побачивши Ісуса, він вигукнув, припав до Нього і гучним голосом прокричав: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч Ти мене!

Увидев же Иисуса, он вскричал, припал к Его ногам и громким голосом сказал: что Тебе до меня, Иисус, Сын Бога Всевышнего? Молю Тебя, не мучь меня.

Бо Ісус наказав нечистому духові вийти з того чоловіка. Тривалий час він хапав його, — його в’язали залізними ланцюгами й путами, стерегли, але він розривав кайдани, будучи гнаний бісом по пустелях.

Ибо повелевал Он духу нечистому выйти из этого человека: ибо уже в течение многих лет схватывал он его; и связывали его цепями и кандалами и стерегли; но он разрывал узы, и бес гнал его в пустыню,

Ісус його запитав, [кажучи]: Як тебе звати? Той відповів: Легіон! Бо багато бісів увійшло в нього.

Спросил же его Иисус: как тебе имя? Он же сказал: легион, так как много бесов вошло в него.

І просили Його, щоб не наказував їм іти до безодні.

И они просили Его, чтобы не велел им идти в бездну.

А було там велике стадо свиней, яке паслося на горі. І вони благали Його, щоб наказав їм увійти в них. І Він дозволив їм.

Паслось же там на горе большое стадо свиней. И они попросили Его позволить им в них и войти. И позволил им.

Біси ж, вийшовши із чоловіка, перейшли у свиней. І кинулося стадо з кручі в озеро, і утопилося.

И выйдя из человека, бесы вошли в свиней, и ринулось стадо с крутизны в озеро и утонуло.

А пастухи, побачивши те, що сталося, повтікали й сповістили в місті й по селах.

Пастухи же, увидев происшедшее, побежали и объявили в городе и в деревнях.

І люди вийшли побачити те, що сталося; вони прийшли до Ісуса і знайшли чоловіка, з якого вийшли біси: він сидів одягнений, при розумі, біля ніг Ісуса — і налякалися,

И вышли люди посмотреть, что случилось, и пришли к Иисусу и нашли человека, из которого вышли бесы, сидящим у ног Иисуса, одетым и в здравом уме, и устрашились.

бо ті, які бачили, розповіли їм, як зцілився біснуватий.

И сообщили им видевшие, как спасен был бесновавшийся.

І попросили Його всі люди Герасинської землі відійти від них, бо були охоплені великим страхом. Він увійшов до човна й повернувся.

И попросил Его весь народ страны Герасинской уйти от них, так как они объяты были великим страхом. Он же, войдя в лодку, возвратился.

Той же чоловік, з якого вийшли біси, просив Його, щоби бути з Ним. Та Він відіслав його, кажучи:

И человек, из которого вышли бесы, просил Его быть с Ним. Но Он отпустил его и сказал:

Повернися до свого дому й розкажи, що для тебе зробив Бог. І він пішов, розголошуючи по всьому місту, що зробив для нього Ісус.

возвращайся в дом твой и говори, что сделал тебе Бог. И он пошел, проповедуя по всему городу, что сделал ему Иисус.

Коли ж Ісус повернувся, натовп зустрів Його, бо всі чекали на Нього.

А при возвращении Иисуса принял Его народ, ибо все ждали Его.

І ось прийшов чоловік на ім’я Яір, який був старшим у синагозі. Він, припавши до ніг Ісуса, благав Його зайти до його дому,

И вот, пришел человек по имени Иаир. Был он начальник синагоги. И пав к ногам Иисуса, просил Его войти к нему в дом,

бо мав єдину дочку, років зо дванадцять, і вона помирала. Коли Він ішов, натовп тіснив Його.

потому что была у него единственная дочь лет двенадцати, и она умирала. И когда Он шел, народ теснил Его.

А жінка, яка хворіла на кровотечу дванадцять років, котра віддала лікарям усе майно, однак ніхто не міг її вилікувати,

И женщина, страдавшая кровотечением двенадцать лет, которая издержала на врачей все имущество, и никто не мог ее вылечить, —

підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу. І вмить спинилася її кровотеча.

подойдя сзади, прикоснулась к краю одежды Его, и тотчас остановилась у нее кровь.

А Ісус запитав: Хто доторкнувся до Мене? Коли ж усі відмовлялися, Петро [і ті, хто з ним], сказали: Наставнику, люди товпляться навколо Тебе і тіснять, [а Ти питаєш: Хто той, який доторкнувся до Мене?]

И сказал Иисус: кто прикоснулся ко Мне? Когда же все отрекались, сказал Петр и бывшие с Ним: Наставник, народ окружает Тебя и теснит.

Ісус же сказав: Доторкнувся до Мене хтось, бо Я відчув, як сила вийшла з Мене.

Иисус же сказал: прикоснулся ко Мне некто; ибо я почувствовал силу, исшедшую из Меня.

А жінка, побачивши, що не втаїться, з тремтінням підійшла і впала перед Ним, розповідаючи перед усім народом, чому вона доторкнулася до Нього і як умить стала здоровою.

Женщина же, увидев, что не утаилась, подошла дрожа и, припав к Его ногам, объявила перед всем народом, по какой причине коснулась Его, и как тотчас была исцелена.

Він же сказав їй: Дочко, віра твоя спасла тебе; іди в мирі!

Он же сказал ей: дочь Моя, вера твоя спасла тебя; иди с миром.

Коли він ще говорив, прийшов хтось від старшого синагоги, кажучи [йому]: Твоя дочка померла; не турбуй Учителя!

Пока еще Он говорил, приходит некто от начальника синагоги и говорит: умерла дочь твоя; не утруждай больше Учителя.

А Ісус, почувши це, відповів: Не бійся, тільки віруй, і вона буде здорова!

Иисус же, услышав, ответил ему: не бойся, только поверь, и будет спасена.

Прийшовши в дім, Він нікому не дозволив з Ним увійти, тільки Петрові, Іванові, Якову та батькові й матері дитини.

И придя в дом, не позволил войти вместе с Ним никому, кроме Петра, Иоанна и Иакова и отца ребенка и матери.

Усі плакали й голосили над нею. Він же сказав: Не плачте, вона не померла, але спить!

Плакали же все и били себя в грудь по ней, но Он сказал: не плачьте; она не умерла, но спит.

Та вони почали глузувати з Нього, бо знали, що вона померла.

И смеялись над Ним, зная, что она умерла.

А Він, [вигнавши всіх і] взявши її за руку, сказав: Дівчино, встань!

А Он, взяв ее за руку, возгласил: дитя, встань!

І повернувся до неї дух, і вона вмить воскресла. І звелів Ісус дати їй їсти.

И возвратился дух ее, и тотчас она встала, и Он велел дать ей есть.

Її батьки були сильно вражені, та Він наказав нікому не розповідати про те, що сталося.

И изумились родители ее. Он же повелел им никому не говорить о происшедшем.

« 7 глава 9 глава »