Луки 24 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

Першого ж дня тижня дуже рано вони [і ще дехто з ними] прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували.

а в первый день недели ранним утром пришли к гробнице, неся приготовленные ими благовония.

Та вони виявили, що камінь відвалений від гробниці,

И нашли они камень отваленным от гробницы

а ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.

и, войдя, не нашли тела Господа Иисуса.

І сталося, як були вони через це розгублені, то два мужі стали біля них у блискучому одязі.

И было: когда они недоумевали об этом, вот предстали им два мужа в одеянии блистающем.

Вони налякалися і посхиляли обличчя до землі, а ті сказали їм: Чому ви шукаєте Живого між мертвими?

Когда же они устрашились и склоняли лица к земле, те сказали им: что вы ищете живого среди мертвых?

Немає Його тут, бо воскрес! Згадайте, як казав вам, коли ще був у Галилеї.

Его нет здесь, но восстал Он. Вспомните, как Он сказал вам, когда был еще в Галилее,

Він говорив: Потрібно, щоб Син Людський був виданий у руки грішних людей, був розп’ятий і воскрес на третій день.

говоря о Сыне Человеческом, что надлежит Ему быть преданным в руки людей грешных и быть распятым и в третий день воскреснуть.

Тоді вони пригадали Його слова.

И вспомнили они слова Его

Повернувшись від гробу, вони сповістили про все це одинадцятьом і всім іншим.

и, возвратившись от гробницы, возвестили всё это одиннадцати и всем прочим.

То були Марія Магдалина, Іванна, Марія, мати Якова, та інші з ними. Вони розповіли про це апостолам.

То были Магдалина Мария и Иоанна и Мария Иаковлева. И другие с ними говорили апостолам об этом.

Та їхні слова здалися тим вигадкою, — не вірили їм.

И показались им слова эти бредом, и они не верили женщинам.

Підвівшись, Петро побіг до гробу і, схилившись, побачив полотно, [яке лежало] окремо, — і пішов до себе, дивуючись з того, що сталося.

Но Петр, встав, побежал к гробнице и, наклонившись, видит одни только пелены. И пошел он к себе, дивясь происшедшему.

Двоє з них ішли того дня до села, віддаленого на шістдесят стадій [1] від Єрусалима, яке називалося Емаус;

И вот, двое из них в тот же день шли в селение, отстоящее в шестидесяти стадиях от Иерусалима, имя ему Эммаус.

вони говорили між собою про все, що відбулося.

И они беседовали между собой о всех этих событиях.

І сталося, коли вони розмовляли й обмірковували, Сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними,

И было: когда они беседовали и рассуждали, Сам Иисус, приблизившись, пошел с ними;

та очі їхні були стримані, щоби Його не впізнали.

но глаза их были удержаны, так что они не узнали Его.

Тож Він запитав їх: Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи? І чого ви сумні?

Он же сказал им: о чем это вы толкуете между собою в пути? И они остановились омраченные.

У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: Ти хіба єдиний чужинець у Єрусалимі, Який не знає того, що сталося в ньому цими днями?

А один из них, по имени Клеопа, сказал Ему в ответ: один Ты в Иерусалиме не знаешь о случившемся в нем в эти дни?

І запитав їх: Що саме? А вони розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Мужа Пророка, сильного ділом і словом перед Богом і перед усім народом;

И сказал им: о чем? Они же сказали Ему: о том, что было с Иисусом Назарянином, Который был пророк, сильный в деле и слове пред Богом и всем народом;

як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його.

как предали Его первосвященники и начальники наши для осуждения на смерть и распяли Его.

А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося.

А мы надеялись, что Он есть Тот, Который должен избавить Израиля. Но и при всём том, идет третий день с тех пор, как это произошло.

Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці

Но и некоторые из наших женщин изумили нас: придя рано утром к гробнице,

й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий.

и не найдя тела Его, они пришли, говоря, что видели и явление ангелов, которые говорят, что Он жив.

Тоді пішли деякі з нас до гробу — і знайшли все, як говорили жінки; Самого ж Ісуса не побачили!

И пошли некоторые из тех, что с нами, к гробнице и нашли так, как и женщины сказали. Его же не видели.

Тоді Ісус сказав їм: О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки!

И Он сказал им: о несмысленные и медлительные сердцем, чтобы верить во всё, что сказали пророки!

Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у Свою славу?

Не это ли надлежало претерпеть Христу и войти в славу Свою?

І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його.

И начав от Моисея и от всех Пророков, истолковал им во всех Писаниях то, что относится к Нему.

І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі.

И приблизились они к тому селению, куда шли; и Он сделал вид, что идет дальше.

Та вони просили Його, кажучи: Залишайся з нами, бо вечоріє, вже день закінчується! І Він увійшов, щоби залишитися з ними.

Но они понуждали Его, говоря: останься с нами, потому что наступает вечер, и день уже на склоне. И Он вошел, чтобы остаться с ними.

І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм;

И было: когда Он возлег с ними, то, взяв хлеб, благословил и, преломив, давал им.

тут і відкрилися їхні очі, і вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них.

И у них открылись глаза, и они узнали Его, и Он стал невидим для них.

І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?

И сказали они друг другу: не горело ли в нас сердце наше, когда Он говорил нам в пути, когда Он открывал нам Писания?

Уставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних одинадцятьох і тих, які були з ними;

И встав в тот же час, они возвратились в Иерусалим и нашли вместе одиннадцать и тех, что с ними,

вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові.

которые говорили, что Господь действительно восстал и явился Симону.

А ці розповіли про те, що сталося в дорозі, та як Він відкрився їм під час ламання хліба.

И они рассказывали о том, что было в пути, и как Он был узнан ими в преломлении хлеба.

Коли вони говорили про це, Сам [Ісус] став посеред них і сказав їм: Мир вам!

А когда они говорили об этом, Он Сам стал посреди них, и говорит им: мир вам.

Та злякавшись, охоплені жахом, вони думали, що бачать духа.

Они же, в ужасе и страхе, думали, что видят духа.

А Він сказав їм: Чому ви стурбовані, чому такі думки входять до ваших сердець?

И Он сказал им: почему вы смущены, и отчего сомнения возникают в сердце вашем?

Гляньте на Мої руки, на Мої ноги! Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене — подивіться, що дух тіла й костей не має, а Я, як бачите, їх маю!

Посмотрите на руки Мои и на ноги Мои; это Я Сам; осяжите Меня и посмотрите: дух плоти и костей не имеет, как вы видите у Меня.

Сказавши це, Він показав їм руки та ноги.

И сказав это. Он показал им руки и ноги.

А як вони ще дивувалися і не вірили з радості, Він сказав їм: Чи маєте тут щось із їжі?

Когда же они от радости еще не верили и удивлялись. Он сказал им: есть ли у вас здесь какая пища?

Вони дали Йому частину печеної риби [і бджолиного меду].

И они подали Ему кусок печеной рыбы.

Тож, взявши, Він їв перед ними.

И взяв, он перед ними съел.

І промовив до них: Ось слова, які Я сказав вам, коли ще був з вами: Має збутися все написане про Мене і в Законі Мойсея, і в Пророків, і в Псалмах!

И сказал им: вот слова Мои, которые Я говорил вам, когда еще был с вами, что надлежит исполниться всему, написанному в Законе Моисеевом и в Пророках и Псалмах о Мне.

Тоді розкрив їхній розум, щоби зрозуміли Писання.

Тогда Он открыл им ум для разумения Писаний.

І Він сказав їм: Так написано, і [необхідно було] постраждати Христові та воскреснути з мертвих на третій день,

И сказал им: так написано, чтобы Христу пострадать и воскреснуть из мертвых в третий день,

щоб, почавши з Єрусалима, проповідувалося в Ім’я Його покаяння для прощення гріхів між усіма народами.

и чтобы было проповедано во имя Его покаяние для отпущения грехов во всех народах, начиная с Иерусалима.

Ви [ж є] свідками цього.

Вы свидетели этому.

І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця, а ви залишайтеся в місті [Єрусалимі], доки не зодягнетеся силою з висоти!

И вот, Я посылаю обещанное Отцом Моим на вас. Вы же оставайтесь в городе этом, доколе не облечетесь силою свыше.

Вивівши їх за місто до Витанії, Він підняв Свої руки і поблагословив їх.

И вывел их из города до Вифании и подняв руки Свои, благословил их.

І сталося, що коли благословляв їх, Він віддалився від них і почав підійматися на небо.

И было: когда благословлял их, Он отделился от них и стал возноситься на небо.

А вони, поклонившись Йому, з великою радістю повернулися до Єрусалима

И они, поклонившись Ему, возвратились в Иерусалим с радостью великою,

і були постійно в храмі, [хвалячи і] прославляючи Бога. [Амінь].

и были постоянно в храме, благословляя Бога.

« 23 глава 1 глава »