Луки 13 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

Тим часом прийшли деякі й розповіли Йому про галилейців, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами.

И в это самое время пришли некоторые и сообщили Ему о Галилеянах, кровь которых Пилат смешал с их жертвами.

У відповідь [Ісус] сказав їм: Чи ви думаєте, що ці галилейці, які так постраждали, були більш грішні від інших галилейців?

И Он сказал им на это: думаете ли вы, что эти Галилеяне были грешнее всех Галилеян, что так пострадали?

Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі так само загинете.

Нет, говорю вам, но, если не будете каяться, все подобным же образом погибнете.

Або ті вісімнадцять, на яких упала силоамська вежа і побила їх, чи думаєте, що вони були більше винні від усіх людей, які проживають в Єрусалимі?

Или те восемнадцать, на которых упала башня в Силоаме и убила их, — думаете ли вы, что они оказались большими должниками, чем все люди, живущие в Иерусалиме?

Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі отак загинете!

Нет, говорю вам, но если не покаетесь, все так же погибнете.

І Він розповів таку притчу: Один чоловік мав у своєму винограднику смоківницю і прийшов шукати на ній плоду, але не знайшов.

И сказал Он такую притчу: была у человека смоковница, посаженная в винограднике его, и пришел он искать плода на ней, и не нашел;

Тож сказав він виноградареві: Ось уже третій рік, як приходжу шукати плоду на цій смоківниці й не знаходжу; тому зрубай її, — нащо землю даремно займає?

и сказал виноградарю: «вот три года, как я прихожу искать плода на этой смоковнице и не нахожу. Сруби ее, к чему она и землю истощает?»

А той у відповідь каже йому: Пане, залиш її ще на цей рік, доки обкопаю довкола неї та підсиплю гною,

Но тот сказал ему в ответ: «господин, оставь ее и на этот год, а я тем временем окопаю ее и унавожу,

то, може, наступного року зродить плід, а коли ні, зрубаєш її!

не даст ли плода на будущий год. Если же нет, ты ее срубишь».

І навчав Ісус в одній із синагог у суботу.

И учил Он в одной из синагог в субботу.

Була там одна жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби: була скорчена й зовсім не могла випростатися.

И вот, женщина, восемнадцать лет имевшая духа немощи; и была она скорчена, и не могла как следует поднять голову.

Побачивши її, Ісус покликав і сказав їй: Жінко, ти звільнена від своєї недуги!

Увидев же ее, Иисус подозвал ее и сказал: женщина, ты свободна от недуга твоего,

Він поклав на неї руки — і враз випросталася, і стала прославляти Бога.

И возложил на нее руки, и она тотчас выпрямилась и стала славить Бога.

У відповідь старший синагоги, обурений тим, що Ісус оздоровив у суботу, промовив до натовпу: Є шість днів, в які належить працювати; тож приходьте тоді оздоровлятися, а не суботнього дня.

В ответ на это начальник синагоги, негодуя, что Иисус исцелил в субботу, сказал народу: есть шесть дней, в которые должно делать; в те и приходите исцеляться, а не в день субботний.

Та Господь відповів йому і сказав: Лицеміри, хіба кожний з вас не відв’язує у суботу вола або осла від ясел і не веде напувати?

И ответил ему Господь: лицемеры, не отвязывает ли каждый из вас в субботу вола своего или осла от яслей и не ведет ли поить?

А цю дочку Авраама, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцять років, чи не годиться звільнити від цього пута в суботній день?

А эту — дочь Авраамову, — которую связал сатана вот уже восемнадцать лет, не надлежало ли освободить от этих уз в день субботний?

І коли Ісус це говорив, стало соромно всім, які противилися Йому, і весь натовп радів усьому тому славному, що Він чинив.

И когда Он говорил это, все противившиеся Ему стыдились, и вся толпа радовалась всем славным делам Его.

А Він промовив: До кого подібне Боже Царство, і до чого його прирівняю?

Итак, Он говорил: чему подобно Царство Божие, и чему уподоблю его?

Подібне воно до зерна гірчиці, яке людина взяла і кинула у свій город. І воно виросло і стало [великим] деревом, і птахи небесні оселилися в його гілках.

Подобно оно зерну горчичному, которое взял человек и бросил в саду своем, и выросло оно и стало деревом, и птицы небесные свили себе гнёзда в ветвях его.

І знову сказав: До чого прирівняю Боже Царство?

И еще сказал: чему уподоблю Царство Божие?

Подібне воно до закваски, яку бере жінка, кладе в три мірки [1] борошна, доки не вкисне все!

Подобно оно закваске, которую взяла женщина и положила в три меры муки, доколе не вскисло всё.

І проходив Ісус містами й селами, і навчав, ідучи в Єрусалим.

И проходил Он по городам и селениям, уча и направляя путь в Иерусалим.

Сказав Йому хтось: Господи, чи мало є тих, які спасаються? Він відповів їм:

Сказал же Ему некто: Господи, верно ли, что мало спасаемых? Он же сказал им:

Силкуйтесь увійти через вузькі двері, бо багато хто, кажу вам, буде намагатися ввійти, та не зможе.

подвизайтесь войти узкой дверью, ибо многие, говорю вам, будут стараться войти, и не смогут.

Коли ж устане Господар і замкне двері, ви станете знадвору й будете стукати у двері, кажучи: Господи, [Господи], відчини нам! А Він у відповідь скаже вам: Я не знаю вас, звідки ви є!

Когда встанет хозяин дома и затворит дверь, и вы, стоя снаружи, начнете стучаться в дверь и говорить: «Господи, отвори нам», и Он ответит вам: «не знаю вас, откуда вы», —

Тоді почнете казати: Ми їли й пили перед Тобою, і Ти навчав на наших площах.

тогда начнете вы говорить: «мы ели перед Тобою и пили, и на улицах наших Ты учил»,

А Він відповість вам і скаже: Я не знаю вас, звідки ви! Відступіть від Мене всі, які чините беззаконня!

и скажет Он вам: «не знаю вас, откуда вы: отойдите от Меня, все делатели неправды».

Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака, Якова й усіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть.

Там будет плач и скрежет зубов, когда увидите Авраама и Исаака и Иакова и всех пророков в Царстве Божием, а себя изгоняемыми вон.

І прийдуть зі сходу, із заходу, з півночі, з півдня і сядуть у Царстві Божому.

И придут с востока и запада, и с севера и юга, и возлягут в Царстве Божием.

І ось, є останні, які будуть першими, і є перші, які будуть останніми!

И вот, есть последние, которые будут первыми, и есть первые, которые будут последними.

У той час підійшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: Виходь і йди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити.

В этот самый час подошли некоторые фарисеи и сказали Ему: выйди и уходи отсюда, потому что Ирод хочет Тебя убить.

А Він відповів їм: Ідіть і скажіть цьому лисові [2]: Ось Я виганяю бісів і оздоровляю сьогодні й завтра, а третього дня закінчу.

И он сказал им: пойдите, скажите этой лисице: вот Я изгоняю бесов и исцеления совершаю сегодня и завтра, и в третий день — свершение Мое.

Усе ж таки сьогодні та завтра, а наступного дня Мені треба йти, бо неможливо, щоби пророк загинув поза Єрусалимом.

Но Мне надлежит быть в пути сегодня и завтра и в следующий день, ибо не может быть, чтобы пророк погиб вне Иерусалима.

Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, — та ви не захотіли!

Иерусалим, Иерусалим, убивающий пророков и камнями побивающий посланных к нему! Сколько раз хотел Я собрать детей твоих, как птица свой выводок под крылья, и вы не захотели.

Тому залишається вам дім ваш [порожнім]. Кажу вам, що не побачите Мене, аж поки не станеться, що ви скажете: Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!

Вот, оставляется вам дом ваш пуст. Говорю же вам: не увидите Меня, доколе не скажете: «Благословен Грядущий во имя Господне».

« 12 глава 14 глава »