Луки 18 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом,

И сказал Он им притчу о том, что надо им всегда молиться и не унывать:

кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.

в городе был судья. Бога не боявшийся и людей не стыдившийся.

Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника!

И была в городе том вдова, и приходила она к нему и говорила: «защити меня от противника моего».

А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,

И он долго не хотел. А потом сказал самому себе: «хотя я Бога не боюсь и людей не стыжусь,

але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!

но так как эта вдова не оставляет меня в покое, защищу ее, чтобы она, в конце концов, не стала меня бить».

І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.

И сказал Господь: послушайте, что говорит судья неправедный.

То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них?

Разве Бог не окажет защиты избранным Своим, вопиющим к Нему день и ночь? И Он являет им Свое долготерпение.

Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?

Говорю вам, что окажет им защиту вскоре. Но Сын Человеческий, придя, найдет ли веру на земле?

А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу:

Сказал же и некоторым, уверенным в собственной праведности и уничижавшим остальных, такую притчу:

Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник.

два человека вошли в храм помолиться, один — фарисей, а другой — мытарь.

Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;

Фарисей, став, молился про себя так: «Боже, благодарю Тебя, что я не как прочие люди: грабители, обманщики, прелюбодеи, или даже как этот мытарь:

я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю.

пощусь два раза в неделю, даю десятину от всего, что приобретаю».

А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного!

Мытарь же, стоя вдали, не смел даже глаз поднять на небо, но бил себя в грудь и говорил: «Боже, будь милостив ко мне, грешнику».

Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде!

Говорю вам: этот пришел в дом свой оправданным, а не тот. Ибо всякий, возносящий себя, смирён будет, а смиряющий себя вознесён будет.

Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.

Приносили же к Нему и младенцев, чтобы Он к ним прикасался. Увидев это, ученики не позволяли им.

А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!

Но Иисус подозвал детей и сказал: пустите детей приходить ко Мне и не препятствуйте им; ибо таковых есть Царство Божие.

Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!

Истинно говорю вам: кто не примет Царства Божия как дитя, тот не войдет в него.

І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?

И спросил Его некий начальник: Учитель благой, что я должен сделать, чтобы наследовать жизнь вечную?

Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.

И сказал ему Иисус: что ты Меня называешь благим? Никто не благ, кроме одного Бога.

Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?

Ты знаешь заповеди: «Не прелюбодействуй, не убей, не укради, не лжесвидетельствуй, почитай отца твоего и мать».

Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду.

Он же сказал: всё это я сохранил от юности.

Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною.

Услышав, Иисус сказал ему: еще одного тебе не хватает: всё, что имеешь, продай и раздай нищим, и будешь иметь сокровище на небесах, и приходи, следуй за Мною.

Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.

Услышав же это, он сильно опечалился, ибо был весьма богат.

Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства!

Увидев его печаль, Иисус сказал: как трудно имеющим богатство входить в Царство Божие.

Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.

Ибо легче верблюду войти в ушко иглы, чем богатому войти в Царство Божие.

А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?

И сказали услышавшие: кто же может быть спасен?

Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.

Он же сказал: невозможное людям возможно Богу.

І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.

И сказал Петр: вот, мы, оставив то, что имели, последовали за Тобою.

Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства,

Он же сказал им: истинно говорю вам, что нет никого, кто, оставив дом, или жену, или братьев, или родителей, или детей ради Царства Божия,

не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!

не получил бы во много раз больше во время сие, а в веке грядущем — жизнь вечную.

Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,

Отозвав же Двенадцать, Он сказал им: вот, мы восходим в Иерусалим, и свершится всё написанное чрез пророков о Сыне Человеческом:

бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований;

ибо Он будет предан язычникам и подвергнется поруганию и оскорблению и оплеванию,

після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!

и, по бичевании, убьют Его, и в день третий Он воскреснет.

Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного.

И они ничего из этого не поняли, и слово это было сокрыто от них, и не разумели они того, что говорилось.

І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав.

И было: когда приближался Он к Иерихону, какой-то слепой сидел у дороги, прося милостыни.

Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.

И услышав, что мимо проходит народ, он спрашивал: что это такое?

Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

И возвестили ему, что проходит Иисус Назорей.

І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!

И он воззвал: Иисус, Сын Давидов! Помилуй меня!

А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!

И шедшие впереди требовали от него, чтобы он умолк, но он еще больше кричал: Сын Давидов, помилуй меня!

Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:

И остановился Иисус и велел привести его к Нему. И когда тот приблизился. Он спросил его:

Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!

что ты хочешь, чтобы Я тебе сделал? Он же сказал: Господи, чтобы я прозрел.

Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе!

И сказал ему Иисус: прозри! Вера твоя спасла тебя.

І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові.

И он тотчас прозрел и последовал за Ним, славя Бога. И весь народ, видя это, воздал хвалу Богу.

« 17 глава 19 глава »