Луки 9 глава

Євангелія від св. Луки
Сучасний переклад → Открытый перевод

Ісус покликав дванадцять апостолів, і наділив їх владою виганяти нечистих духів та зціляти хворих.

Созвав Двенадцать и наделив их властью изгонять демонов и излечивать недуги,

Він почав надсилати їх, щоб проповідували вони про Царство Боже та зцілювали хворих.

Иисус послал их проповедовать Царство Божье и исцелять больных,

І сказав їм: «Нічого не беріть із собою в дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ані запасної одежини.

сказав: — Не берите с собой ничего: ни палки, ни сумы, ни хлеба, ни денег, ни сменной рубахи.

І як зайдете до чиєїсь оселі, то вже і лишайтеся там, доки не покинете те місто.

В какой дом войдете, там и ночуйте, а потом продолжайте свой путь.

Там, де люди будуть негостинні до вас, то залишіть те місто й обтрусіть порох з ніг ваших,[23] як попередження проти тих людей».

Если вас плохо встретят, то, покидая город, стряхните пыль с ног, как свидетельство против них.

Тож апостоли вирушили й пішли по всіх поселеннях, проповідуючи Добру Звістку й усюди зціляючи людей.

И стали они ходить по селам, провозглашая Весть и исцеляя больных повсюду.

Цар Ірод, почувши про все, що діється, збентежився, бо дехто казав, що це Іоан повстав із мертвих.

Узнав о происходящем, тетрарх Ирод пришел в замешательство. Ведь одни говорили, что это Иоанн воскрес из мертвых,

Інші стверджували: «То Ілля». А ще інші міркували: «То пророк, такий, які були в давні часи».

по словам других, явился Илия, а по мнению третьих, ожил кто-то из древних пророков.

Та Ірод сказав: «Я відтяв голову Іоанові. То хто ж це Такий, про Кого я стільки всякого чую?» Він увесь час прагнув побачити Ісуса.

Но Ирод сказал: — Иоанна я обезглавил. Кто же тогда Этот, о Котором я слышу такое? И он захотел увидеть Его.

Коли апостоли повернулися, вони розповіли Ісусові про все, що зробили. Узявши їх із Собою, Ісус потай вирушив до міста Вефсаїди.

Вернувшись, апостолы рассказали Иисусу о сделанном. А Он повел их в город Бет-Цайда.

Та люди довідалися про це й подалися за Ним слідом. Прийнявши їх, Ісус розповідав їм про Царство Боже, а також зцілював хворих.

Толпы людей, узнав об этом, последовали за Ним. Приветствовав их, Он рассказывал им о Царстве Божьем, а тех, кто нуждался в лечении, исцелял.

Наближався вечір. Дванадцятеро апостолів прийшли до Нього й сказали: «Це місце безлюдне, тож відпусти людей, аби могли вони піти по довколишніх селах і хуторах, щоб знайти їжу та нічний притулок».

Когда стало смеркаться, Двенадцать подошли к Нему и сказали: — Отпусти людей, чтобы они нашли себе кров и пищу в окрестных селах и деревнях, потому что здесь мы в безлюдном месте.

Та Ісус відповів апостолам: «Ви нагодуйте їх!» Вони кажуть: «У нас нічого немає, крім п’яти хлібин та двох рибин. Хіба Ти бажаєш, щоб ми пійшли й придбали якоїсь їжі для цих людей? Але ж тут занадто багато народу!»

Он сказал: — Так дайте же им поесть! Они ответили: — У нас только пять хлебов и две рыбы. Надо было бы пойти и купить еды, чтобы всем этим людям хватило.

(З ними йшло близько п’яти тисяч чоловіків). Однак Ісус сказав Своїм учням: «Розсадіть людей групами приблизно по п’ятдесят чоловік».

А было там около пяти тысяч мужей. Иисус сказал Своим ученикам: — Рассадите их группами по пятьдесят человек.

Вони послухалися й усіх посадили на землю.

Они так и сделали, рассадили всех.

Взявши п’ять хлібин й дві рибини, Ісус підвів очі до неба й возніс хвалу Богові за їжу. Потім Він розломив хліби і розділив рибу, й роздав Своїм учням, щоб вони нагодували народ.

Взяв в руки пять хлебов и две рыбы, Он поднял глаза к небу, произнес благословение и, разломив еду, передал ученикам, чтобы те раздали её людям.

Всі люди поїли, і наїлися, потім ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі.

Все ели и наелись досыта, так что ученики набрали целых двенадцать корзин остатков.

Якось, коли Ісус молився на самоті, прийшли до Нього Його учні. Ісус запитав їх: «Що кажуть люди — хто Я?»

Однажды Он молился в уединенном месте. Его ученики были с Ним, и Он спросил их: — За кого люди Меня принимают?

Вони відповіли: «Одні кажуть, що Ти — Іоан Хреститель, інші — Ілля, а дехто вважає Тебе одним із пророків минулого, який воскрес та повернувся у світ».

Они ответили: — Кто за Иоанна Крестителя, кто за Илию, а третьи говорят, что воскрес кто-то из древних пророков.

Тоді Ісус мовив учням Своїм: «А ви як думаєте, хто Я такий?» І відповів Йому Петро: «Ти — Христос, Який прийшов від Бога».

Он спросил: — А вы Меня кем считаете? Петр ответил: — Помазанником Божьим.

21-22 Попередивши учнів, щоб нікому про те не говорили, Ісус сказав: «Син Людський мусить пройти через багато страждань. Його мають відцуратися старійшини, головні священики та книжники. Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне».

Но Иисус строго запретил им рассказывать об этом.

Он сказал: — Сын Человеческий много претерпит, будет отвергнут старейшинами, первосвященниками и книжниками, будет казнён, но на третий день воскреснет.

І далі Він мовив до всіх Своїх учнів: «Якщо хтось бажає йти за Мною, той мусить зректися себе,[24] узяти на себе свій щоденний хрест і рушати за Мною.

И, обращаясь ко всем, Он сказал: — Кто хочет следовать за Мной, пусть отвергнет себя, каждый день берет свой крест и идет за Мной,

Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене, врятує його.

ибо кто хочет спасти свою жизнь, тот потеряет её, а кто потеряет свою жизнь ради Меня, тот спасет её.

Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але знищить або занапастить душу свою?

Что пользы человеку, если он приобрел весь мир, но погубил и потерял себя самого?

Той, хто буде соромитися Мене й Мого вчення, то і Син Людський посоромиться його,[25] коли явиться, у Своїй Славі й Славі Свого Батька та святих Ангелів.

Кто постыдится Меня и Моих слов, того постыдится и Сын Человеческий, когда Он придет во всей славе Своей, в славе Отца и святых ангелов.

Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Царство Боже».

Говорю вам истину: некоторые из стоящих здесь не вкусят смерти, пока не увидят Царства Божьего.

Сталося так, що десь днів вісім після того, як Ісус промовив це, Він взяв з Собою Петра, Іоана та Якова й вирушив з ними на гору молитися.

Спустя дней восемь после этой беседы Иисус, взяв с собой Петра, Иоанна и Иакова, поднялся на гору, чтобы там помолиться.

І от коли Ісус молився, обличчя Його змінилося, а вбрання стало сліпучо білим.

И когда Он молился, лицо Его преобразилось, одежда Его засверкала, как молния,

Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.

и показались двое мужей, беседующих с Ним. То были Моисей и Илия

Вони явилися в сяйві Слави й говорили з Ісусом про Його смерть в Єрусалимі, через яку Йому належало пройти.

во всей своей славе, и говорили они о Его предстоящем уходе, который должен был свершиться в Иерусалиме.

Петро і ті, хто були з ним, заснули. Прокинувшись, вони побачили Ісуса в сяйві Слави і двох чоловіків, які стояли поруч із Ним.

А Петра и его товарищей клонило ко сну, но, преодолев дремоту, они увидели исходящее от Иисуса сияние и двух мужей, стоящих возле Него.

І якраз, коли ті двоє залишали Ісуса, Петро звернувся до Нього: «Господарю, як добре, що ми тут! Дозволь нам поставимо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі». (Він й сам не знав, що говорить).

Когда те двое стали удаляться, Петр, сам не понимая что говорит, воскликнул: — Наставник, хорошо, что мы здесь! Давайте поставим три шалаша — один для Тебя, один для Моисея и один для Илии!

Та поки Петро так промовляв, злинула хмара й огорнула їх усіх своєю тінню. Учні злякалися, опинившись у хмарі.

Не успел он договорить, как укрыло их облако; оказавшись в облаке, они ужаснулись.

Звідти ж пролунав Голос: «Це Мій Син — Мій Обранець. Слухайтеся Його!»

И раздался из облака Голос: — Вот Сын Мой, которого Я избрал. Ему повинуйтесь!

Коли Голос замовк, там більше з ними нікого не було, крім Самого Ісуса. Учні Його мовчали, і нікому не розповіли тоді про те, що бачили.

А когда голос смолк, ученики увидели, что Иисус снова один. Они сохранили это видение в тайне, никому о нём не рассказывали в то время.

Наступного дня, коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися з гори, то побачили, що їх зустрічав великий натовп.

На другой день, когда они спустились с горы, навстречу Иисусу вышла большая толпа.

Зненацька, один чоловік з-поміж натовпу вигукнув: «Учителю, благаю Тебе, змилуйся над сином моїм, бо він же моя однісінька дитина!

Один человек из толпы вскричал: — Учитель! Прошу, взгляни на моего сына. Это мой единственный сын.

Час від часу нечистий хапає його, і тоді хлопець кричить несамовито. Дух так колотить його, що аж піна на устах у дитини виступає; дух мучить його і майже ніколи не залишає.

Время от времени овладевает им дух, заставляя кричать и биться в припадке, с пеной у рта. Дух подолгу не отпускает его, оставляет его вконец измученным.

Я благав учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли».

Я просил Твоих учеников его изгнать, но у них не получается.

І мовив Ісус у відповідь: «О невірний і заблудлий роде! Скільки ж ще часу Мені бути з вами і вас терпіти? Приведи свого сина до Мене».

Отвечая ему, Иисус воскликнул: — О поколение, не имеющее веры и развращенное! Сколько ещё оставаться Мне с вами, доколе Мне вас терпеть? Веди сюда сына.

Коли хлопчик підходив, нечистий дух раптом кинув його на землю й шалено затряс. Та Ісус заговорив суворо до нечистого духа й заборонив це йому і, зціливши дитину, віддав батькові.

Не успел мальчик подойти, как дух повалил его наземь, заставив биться в припадке, но Иисус, укротив злого духа, исцелил мальчика и вернул отцу.

Усі присутні були враженні міццю Божою. Та поки люди дивувалися з усього, що Він діяв, Ісус звернувся до Своїх учнів:

И все поразились величию Бога.Дела Его привели всех в восхищение, а Он сказал ученикам:

«Добре затямте все, що Я зараз скажу вам: незабаром Сина Людського буде віддано до рук людей».

— Запомните, что Я вам скажу: скоро Сын Человеческий будет выдан людям.

Однак учні Його не розуміли цих слів. Зміст був прихований від них, тож вони не могли збагнути цього, а перепитати Ісуса боялися.

Но они не поняли этих слов; их значение осталось для них сокрытым, а переспросить они не решались.

Ісусові учнями зародилася сперечка про те, хто з них є найвеличнішим.

Как-то раз между учениками завязался спор о том, кто из них самый главный.

47-48 Ісусу були відомі їхні потаємні думки. Він узяв дитину, поставив її біля Себе і звернувся до учнів: «Хто приймає таку малу дитину в ім’я Моє, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене. Отож справді, той серед вас стане найбільшим у Царстві Небеснім, хто буде найпокірнішим».

Разгадав их мысли, Иисус взял ребенка и, поставив его возле Себя,

сказал им: — Кто во имя Мое примет этого ребенка, тот примет Меня, а кто примет Меня, тот примет и Пославшего меня. Наименьший из вас — вот кто самый главный!

А Іоан розповів: «Вчителю, ми бачили чоловіка, який виганяв нечистого іменем Твоїм. Ми намагалися зупинити його, оскільки він не є одним із нас».

Иоанн, обращаясь к Нему, сказал: — Наставник! Мы видели человека, изгонявшего Твоим именем демонов, и попытались запретить ему это, потому что он не с нами.

Та Ісус відповів Іоанові: «Не зупиняйте його, бо той, хто не проти вас — той за вас».

Иисус ответил: — Не мешайте ему, ибо кто не против вас, тот с вами.

Сталося так, що коли наблизився час Ісусові бути взятим на Небо, Він твердо вирішив іти до Єрусалиму.

Когда подошло Ему время быть взятым на небо, Он отправился в Иерусалим.

Перед Себе Ісус вислав посланців, які незабаром прибули до самарійського поселення, щоб все приготувати для Його приходу.

Вестники, которых Он выслал перед Собою, зашли в деревню самаритян, чтобы приготовить Ему ночлег.

Та самаритяни не побажали прийняти Його через те, що Він ішов до Єрусалиму.

Но тамошние жители отказались Его принять, узнав, что Он держит путь в Иерусалим.

Коли Його учні Яків та Іоан побачили це, вони спитали: «Господи, хочеш, ми викличемо вогонь Небесний, щоб знищив їх, [як чинив Ілля?][26]»

Увидев это, Его ученики Иаков и Иоанн сказали: — Господин наш! Хочешь, мы прикажем огню сойти с неба и истребить их?

Та Ісус озирнувся й присоромив їх. [Ісус сказав їм: «Чи ви не знаєте, якому духу належите?

Но Он, обернувшись, запретил им,

Син Людський прийшов не на те, щоб губити душі людські, а щоб рятувати їх».] [27]І вони вирушили до іншого міста.

и они отправились в другую деревню.

По дорозі хтось сказав Ісусу: «Я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов».

Когда они были в пути, один человек сказал Ему: — Я последую за Тобой, куда бы Ты ни пошел.

Ісус відповів: «Лисиці мають нори, птахи небесні — гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».

Иисус ответил: — У лис есть норы, у птиц небесных — гнезда, а Сыну Человеческому отдохнуть негде.

Ісус мовив до іншої людині: «Іди за Мною!» Але той попросив: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька».

Другому человеку Он приказал: — Следуй за мной! Тот взмолился: — Господин мой, позволь мне сначала похоронить отца!

Однак Ісус відповів: «Нехай мертві самі ховають своїх померлих, а ти повинен нести звістку про Царство Боже».

Иисус ответил: — Пусть мертвые хоронят своих мертвых, а ты иди и возвещай Царство Божье.

Ще інший сказав: «Я піду за Тобою, Господи, але спершу дозволь мені попрощатися зі своїми домашніми».

А один человек сказал: — Я пойду за Тобой, Господин мой, но позволь мне сначала попрощаться с родными.

Та Ісус відповів: «Ті, хто, взявшись за плуг, дивляться назад, — не гідні Царства Божого».

Иисус ответил: — Кто, взявшись за плуг, оглядывается, тот недостоин Царства Божьего.

« 8 глава 10 глава »