Луки 16 глава

Євангелія від св. Луки
Переклад Хоменка → Открытый перевод

І сказав (Ісус) до учнів: “Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра.

Иисус сказал ученикам: — У одного богача служил управляющий, которого обвинили в растрате.

Покликав він його та й каже: Що я про тебе чую? Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити.

Хозяин вызвал его и спросил: «Что это за слухи дошли до меня? Представь-ка отчет о своей работе; от должности я тебя отстраняю».

І почав управитель міркувати: Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління? Копати землю? Сил не маю. Просити? Соромлюся.

И задумался управляющий: «Что же мне делать? От работы хозяин меня отстранил. Копать землю я не могу. Просить подаяния не позволяет стыд.

Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе.

Впрочем, я знаю, как сделать, чтобы после увольнения люди с радостью меня принимали!»

Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив: Скільки ти винен панові моєму?

Приглашая по одному должников хозяина, он спросил первого: «Что ты должен хозяину?»

Сто мір оливи, — відповів той. А він сказав до нього: Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п'ятдесят.

Тот ответил: «Сто мер оливкового масла». Он сказал: «Бери свою расписку, живо садись и пиши: пятьдесят».

Потім до другого промовив: А ти скільки то винен? — Сто корців пшениці, відповів той. — Візьми твою розписку, напиши вісімдесят.

Затем спросил второго: «А ты сколько должен?» Тот ответил: «Сто мешков пшеницы». Он сказал: «Бери расписку и переделай на восемьдесят».

І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.

И хозяин похвалил нечестного управляющего за находчивость, ибо сыны века сего в отношениях с себе подобными мудрее, чем сыны света.

І я кажу вам: Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.

Вот и Я говорю вам: используйте неправедное богатство, чтобы приобрести друзей, и потом, когда богатство иссякнет, вам с радостью предоставят вечный кров.

Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний.

Кто верен в малом, тот и в большом верен, а кто в малом нечестен, тот нечестен и в большом.

Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве?

Если неправедным богатством вы не сумели распорядиться, то истинное — кто вам доверит?

І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше?

Если чужим богатством вы не сумели распорядиться, то ваше — кто вам даст?

Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.”

Раб не может служить двум хозяевам сразу. Он или возненавидит одного и полюбит другого, или привяжется к одному, но охладеет к другому. Невозможно служить и богатству, и Богу.

Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього.

Слушая это, фарисеи, будучи алчными, стали потешаться над Иисусом.

А він до них промовив: “Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе — осоружне Богові.

И Он сказал им: — Перед людьми вы себя выдаете за праведников, но Бог знает ваши сердца. Что у людей в почете, то омерзительно Богу.

Закон і пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього.

Закон и пророки были до Иоанна. А с тех пор возвещается Царство Божье, и все стараются в него войти.

Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з закону.

Но скорее небо и земля исчезнут, чем из Закона выпадет хоть одна черта.

Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб.

Кто разводится и женится снова, тот прелюбодействует, и кто женится на разведенной, тоже прелюбодействует.

Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне.

Жил один богач, одевавшийся в пурпур и виссон и все дни проводивший в пирах и веселье.

Убогий же якийсь, на ім'я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;

А у ворот его дома лежал, весь в язвах, бедняк по имени Лазарь,

він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.

мечтавший об объедках с его стола. Но только собаки подходили зализывать его раны.

Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали.

Пришло, наконец, время бедняку умереть, и ангелы перенесли его к Аврааму на лоно. Богач тоже умер и был погребен.

В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,

Находясь в преисподней и подвергаясь мучениям, он поднял глаза вверх, увидел вдали Авраама и Лазаря на его лоне

і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум'ї цім.

и закричал: «Сжалься надо мной, отец Авраам! Пошли Лазаря, чтобы он смочил в воде кончик пальца и охладил мне язык, иначе не выдержу этого пламени!»

Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся.

Но Авраам ответил: «Вспомни, чадо мое, что при жизни ты уже получил свою долю благ, Лазарь же — свою долю несчастий, а теперь он наслаждается, зато ты страдаешь.

А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять.

К тому же нас разделяет бездонная пропасть, чтобы отсюда никто не мог перейти к вам и чтобы к нам от вас никто не перебрался».

Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого;

Тот сказал: «Тогда, отец, сделай милость, пошли Лазаря к моей семье.

я маю п'ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки.

У меня пятеро братьев. Пусть он предостережет их, чтобы и они не попали в это место мучений».

Авраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають.

Авраам ответил: «У них есть Моисей и пророки. Так пусть слушают их».

Той відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються.

Тот сказал: «Нет, отец Авраам! Вот если кто-то из мертвых придет к ним, они раскаются».

А той відозвавсь до нього: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.”

Авраам ответил: «Уж если Моисей и пророки им не указ, их не переубедит даже воскресший из мертвых».

« 15 глава 17 глава »