1 Паралипоменон 11 глава

Первая книга Паралипоменон
Новый русский перевод → Переклад Огієнка

 
 

Все израильтяне собрались к Давиду в Хеврон и сказали: — Мы — твоя плоть и кровь.
 
І зібрався ввесь Ізра́їль до Давида в Хевро́н, говорячи: „Оце ми кість твоя та тіло твоє!

Даже прежде, когда нашим царем был Саул, ты водил израильтян в бой. И Господь, твой Бог, сказал тебе: «Ты будешь пасти Мой народ, Израиль, и станешь его правителем».
 
І давніш, коли Саул був царем, ти водив та приво́див Ізраїля на війну. І сказав Господь, Бог твій, тобі: Ти бу́деш пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, і ти будеш князе́м над наро́дом Моїм, Ізраїлем“.

Когда все старейшины Израиля пришли к царю Давиду в Хеврон, он заключил с ними в Хевроне союз перед Господом, и они помазали[66] Давида в цари над Израилем, как и обещал через Самуила Господь.
 
І прийшли всі Ізраїлеві старші́ в Хевро́н, а Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.

Давид и все израильтяне пошли на Иерусалим (то есть Иевус). Иевусеи, жившие там,
 
І пішов Давид та ввесь Ізра́їль до Єрусалиму, — він Євус, і там були євусе́яни, ме́шканці того кра́ю.

сказали Давиду: — Ты не войдешь сюда. Но Давид захватил укрепление Сион, что ныне Город Давида.
 
І сказали ме́шканці Євусу до Давида: „Ти не вві́йдеш сюди!“ Та здобу́в Дави́д тверди́ню Сіо́н, — він Місто Давида.

Давид сказал: — Кто ударит по иевусеям первым, станет главой войска. Первым поднялся Иоав, сын Саруи, и получил командование.
 
І сказав Давид: „Кожен, хто найперше поб'є євусе́янина, той стане за го́лову та за зве́рхника“. І ввійшов найперше Йоа́в, син Церуїн, і став за го́лову.

Давид обосновался в укреплении, и потому оно стало называться Городом Давида.
 
І осівся Дави́д у тверди́ні, тому́ назвав ім'я їй: Дави́дове Мі́сто.

Он обстроил его кругом от Милло[67] до окружной стены, а Иоав отстроил остальные части города.
 
І він збудува́в місто навко́ло, від Мілло́ й аж навко́ло, а Йоав віднови́в решту міста.

Давид становился всё сильнее и сильнее, потому что с ним был Господь Сил.
 
І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь Савао́т був із ним.

Вот вожди воинов Давида, которые вместе со всем Израилем своей силой поддержали его в его царстве, чтобы воцарить его, как обещал Господь.
 
А оце го́лови Давидових ли́царів, що хоробро труди́лися з ним у його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настанови́ти його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.

Вот список воинов Давида: Иашовеам, сын Хахмония, который был главой троих[68]. Он сражался с копьем против трехсот человек и убил их в одной схватке.
 
А оце число Давидових ли́царів: Яшов'ам, син Гахмоні, голова тридцяти, — він махнув своїм списо́м — і побив за один раз три сотні!

После него в числе троих воинов был Элеазар, сын ахохитянина Додо.
 
А за ним Елеазар, син Додо, ахох'янин, — він один із трьох ли́царів.

Он был с Давидом в Пас-Даммиме[69], когда филистимляне собрались там для битвы. Там было поле, засеянное ячменем. Войско стало разбегаться перед филистимлянами,
 
Він був із Давидом у Пас-Дамімі, а филисти́мляни зібралися там на бій. І була там діля́нка поля, повна ячме́ню, а наро́д утікав перед филисти́млянами.

но эти воины встали посреди поля, защитили его и перебили филистимлян, и Господь даровал им великую победу.
 
Та вони стали посеред діля́нки, і врятували її та й побили филисти́млян. І Господь подав велику перемогу!

Трое из тридцати вождей пришли к Давиду к скале у пещеры Адуллам, когда войско филистимлян стояло лагерем в долине Рефаим.
 
І зійшли троє з тих тридцяти на пе́реді на скелю до Давида, до печери Адуллам. А филистимський та́бір таборува́в у долині Рефаїм.

Давид тогда был в укреплении, а войска филистимлян в Вифлееме.
 
Давид же був тоді в тверди́ні, а филистимська зало́га була тоді в Віфлеємі.

Давида томила жажда, и он сказал: — О, если бы кто-нибудь принес мне попить из колодца у вифлеемских ворот!
 
І спра́гнув Давид та й сказав: „Хто напо́їть мене водою з віфлеємської крини́ці, що в брамі?“

Тогда те трое пробились через филистимский лагерь, зачерпнули воды из колодца у вифлеемских ворот и принесли Давиду. Но он отказался пить и вылил воду как приношение Господу.
 
І проде́рлися ці троє до филистимського табо́ру, і зачерпну́ли води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони ви́несли й прине́сли до Давида, та Давид не схотів її пити, — і вилив її для Господа,

— Сохрани меня Бог сделать это! — сказал он. — Разве я стану пить кровь этих людей?! Ведь они принесли воду, рискуя своей жизнью! — И он не стал пить. Такие подвиги совершили трое этих воинов.
 
та й сказав: „Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони прине́сли її!“ І не хотів він пити її. Оце зробили троє цих ли́царів.

Брат Иоава Авишай, был главой троих. Он с копьем сражался против трехсот человек, перебил их всех и прославился наравне с теми тремя.
 
А Авшай, Йоавів брат, — він голова тих трьох. І він махнув своїм списо́м — і побив три сотні! І він мав найславніше ім'я́ серед трьох.

Он был в большем почете,[70] чем те трое, и стал их вождем, хотя сам не был одним из них.
 
З тих трьох серед двох він був найшановні́ший, і став їм за провідника́. А до тих трьох не дося́г.

Беная, сын Иодая, был доблестным воином из Кавцеила, совершившим великие подвиги. Он сразил двух сильнейших воинов[71] из Моава. Ещё он спустился в ров в снежный день и убил там льва.
 
Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий у діла́х, з Кавцеїлу, — він побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в сере́дині ями сніжного дня.

Он также сразил огромного египтянина, который был 5 локтей[72] ростом. У египтянина в руке было копье, большое, как ткацкий навой, а Беная вышел против него с палкой. Он вырвал копье из руки египтянина и убил его этим же копьем.
 
І він побив одно́го єги́птянина, мужа поставно́го, на п'ять ліктів, а в руці єги́птянина був спис, як тка́цький вал. І зійшов він до нього з києм, і вирвав списа́ з руки того єги́птянина, — та й його забив його списо́м.

Таковы были подвиги Бенаи, сына Иодая. Он прославился наравне с теми тремя.
 
Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його ім'я́ було серед тих трьох хоробрих.

Он был знаменит среди тридцати, но славой с теми тремя не равнялся. Давид поставил его начальником своей стражи.
 
З тих тридцяти він був найповажні́ший, а до тих трьох не дося́г. І Давид призна́чив його до своєї прибі́чної сторо́жі.

Могучими воинами были: Асаил, брат Иоава, Элханан, сын Додо из Вифлеема,
 
А хоробрі му́жі були ці: Асаїл, Йоавів брат, Елханан, син Додо, із Віфлеєму,

хародитянин[73] Шаммот, пелонитянин Хелец,
 
гарор'янин Шаммот, пелонянин Хелес,

Ира, сын Иккеша из Текоа, Авиезер из Анатота,
 
Іра, син Іккешів, текоянин, антотянин Авіезер,

хушатянин Сивхай, ахохитянин Илай,
 
хушатянин Сіббехай, ахох'янин Ілай,

нетофитянин Магарай, Хелед, сын Бааны нетофитянина,
 
нетофатянин Магарай, Хелед, син Баанин, нетофатянин,

Иттай, сын Рибая, из Гивы, что в земле Вениамина, пирафонянин Беная,
 
Ітай, син Ріваїв, з Гів'ї Веніяминової, пір'атонянин Беная,

Хурай с рек Гааша, арбатитянин Авиил,
 
Хурай з Нахале-Ґаашу, арв'янин Авіїл,

Азмавет из Бахарума, шаалбонитянин Элияхба,
 
бахарум'янин Азмавет, шаалвонянин Ел'яхба,

сыновья гизонитянина Гашема, Ионафан, сын араритянина Шаге,
 
сини ґізонянина Гашема, Йонатан, син Шаґе, гарар'янин,

Ахиам, сын араритянина Сахара, Элифал, сын Ура,
 
Ахійям, син Сахарів, гарар'янин, Еліфал, син Урів,

мехератитянин Хефер, пелонитянин Ахия,
 
мехар'янин Хефер, пелонянин Ахійя,

Хецрай из Кармила, Наарай, сын Езбая,
 
кармелянин Хіцро, Наарай, син Езлаїв,

Иоиль брат Нафана, Мивхар, сын Гагрия,
 
Йоїл, брат Натанів, Мівхар, син Гаґрі,

аммонитянин Целек, Нахарай из Беэрота, оруженосец Иоава, сына Саруи,
 
аммонітянин Целек, беротянин Нахрай, зброєно́ша Йоава, Церуїного сина,

итриянин Ира, итриянин Гарев,
 
їтрянин Іра, їтрянин Ґарев,

хетт Урия, Завад, сын Ахлая,
 
хіттеянин Урійя, Завад, син Ахлая,

Адина, сын Шизы, из рода Рувима (он был вождем рувимитян, и с ним было тридцать воинов),
 
Адіна, син Шізин, Руви́мівець, голова Рувимівців і над тридцятьма́,

Ханан, сын Маахи, митнитянин Иосафат,
 
Ханан, син Маахин, і мітнянин Йосафат,

аштератит Уззия, Шама и Иеил, сыновья Хофама из Ароера,
 
аштерянин Уззійя, Шама, і Еуїл, сини ароерянина Хотама,

Иедиаел, сын Шимрия, его брат тициянин Иоха,
 
Єдіаїл, син Шімрі, і Йоха, його брат, тіцянин,

махавитянин Элиэл, Иеривай и Иошавия, сыновья Элнаама, моавитянин Ифма,
 
махав'янин Еліїл, і Єрівай, і Йошав'я, сини Ел'наамові, і моавітянин Їтма,

Элиэл, Овид и Иаасиил из Мецоваи.
 
Етіїл, і Овед, і Яасіїл із Цови.

Примечания:

 
Новый русский перевод
3 [66] — Посредством обряда помазания человек посвящался на определенное служение. Такого помазания удостаивались пророки, цари и священники.
8 [67] — Искусственная земляная платформа.
11 [68] — В других рукописях: тридцати полководцев. См. 2Цар 23:8.
13 [69] — Или: в Эфес-Даммиме. См. 1Цар 17:1.
21 [70] — Ср. 2Цар 23:19; смысл этого места в евр. тексте неясен.
22 [71] — Или: двух сыновей Ариила.
23 [72] — Около 2,3 метра ростом.
27 [73] — Ср. 2Цар 23:25; букв.: хароритянин.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.