По Марку 11 глава

Евангелие по Марку
Русского Библейского Центра → Українська Біблія. Турконяк

К Иерусалиму подходили со стороны Виффагии и Вифании. У Масличной горы Иисус посылает двух учеников

Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, Він послав двох Своїх учнів

И говорит им: «Ступайте к ближним дворам. Там на околице сразу найдете осленка на привязи. На нем никто еще не ездил. Отвяжите его и приведите ко Мне.

і сказав їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете прив’язаного молодого осла, на якого ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його і приведіть.

Если кто скажет: “Что вы делаете?” — отвечайте: “Нужен Господу. Ненадолго. Вернет в целости”».

А коли хто запитає вас: Навіщо це ви робите? — то скажіть: Господь потребує його, — Він відразу ж відішле його назад.

Ученики пошли, увидели осленка, привязанного к воротам с улицы, и стали его отвязывать.

І вони пішли, знайшли осля, прив’язане до воріт ззовні на узбіччі, і почали відв’язувати його.

Люди останавливались и спрашивали: «Что вы делаете? Зачем отвязываете осленка?».

Дехто з тих, які там стояли, говорили їм: Що це ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?

Ученики отвечали, как велел Иисус. Им не препятствовали.

А вони відказали їм так, як звелів Ісус; тоді відпустили їх.

На осленка бросают одежду и подводят к Иисусу. Иисус садится верхом.

І привели осля до Ісуса, поклали на нього свої плащі, і Він сів на нього.

Собралась большая толпа. Люди устилали Ему путь своей одеждой, другие принесли зеленые ветви, срезанные в рощах.

Багато хто стелив свій одяг на дорозі, інші ж різали гілки на полях [і стелили по дорозі].

Все, от передних до задних рядов шествия, кричали: «Осанна! Благословен Грядущий во имя Господне!

7 І ті, які йшли попереду, і ті, які йшли слідом за Ним, вигукували: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!

Благословенно грядущее царство нашего отца Давида! Осанна в вышних небесах!».

Благословенне прийдешнє царство батька нашого Давида! Осанна на висотах!

В Иерусалиме Иисус сразу зашел в Храм, все кругом осмотрел и поздним вечером вернулся со Своими Двенадцатью в Вифанию.

Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з дванадцятьма до Витанії.

Когда на другой день выходили из Вифании, Он захотел есть.

Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів.

И видит у дороги смоковницу, одетую листвой. Он подошел взглянуть, нет ли чего на ней, и, кроме листьев, ничего не нашел. Смокве было еще не время.

І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви.

Тогда Иисус сказал: «Так не есть же никому плодов твоих отныне и вовек!». Ученики слышали это.

Озвався і промовив Він до смоківниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не їсть! І чули те Його учні.

Пришли в Иерусалим. Иисус изгнал из Храма продавцов и покупателей, опрокинул столы менял и лотки торговцев голубями.

І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,

И запретил хождение по Храму с товарами.

та не дозволяв, щоб носили речі через храм.

Иисус говорил: «Написано: “Мой Дом назовут Домом молитвы для всех народов.” А вы превратили его в разбойничий притон».

І Він навчав їх, кажучи їм: Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!

Об этом узнали первосвященники и книжники и стали думать, как им погубить Иисуса. У них был страх перед Ним, потому что Его учение захватывало народ.

І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо весь народ захоплювався Його вченням.

Вечером Иисус с учениками ушел из города.

А як ставало пізно, вони виходили за межі міста.

Утром проходили мимо смоковницы и видят, что она засохла снизу доверху.

Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла.

Петр вспомнил почему. И говорит Иисусу: «Рабби! Гляди-ка: смоковница, которую Ты проклял, засохла».

І, згадавши, Петро каже Йому: Учителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!

Тогда Иисус говорит ученикам: «Нужно, чтобы у вас была Божья вера.

У відповідь Ісус промовив до них: Майте віру Божу!

Вот вам Мое слово: если кто скажет этой горе: “Сорвись и пади в море!” — и не допустит сомнения, а поверит, что его слово подействует — будет, как сказал.

Запевняю вас, що коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, — і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що станеться згідно зі сказаним, — то так і буде йому.

Говорю вам: чего бы вы с молитвой ни попросили, верьте, что это уже ваше — и будет у вас.

Тому Я кажу вам: Усе, про що молитесь і просите, — вірте, що одержите, і сповниться вам.

Когда творите молитву, прощайте всем, от кого терпите, — тогда и вам простит вашу вину ваш Небесный Отец».

І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини.

[ отсутствует ]

[Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець Небесний не прощатиме вам ваших провин].

Вернулись в Иерусалим. Иисус прохаживался по Храму. К Нему подошли первосвященники, книжники и старейшины

І знову вони прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, книжники і старші,

И спрашивают: «Какой властью Ты действуешь? Кто дал Тебе власть?».

та й кажуть Йому: Якою владою Ти все це робиш? Або хто дав Тобі владу чинити оце?

Иисус ответил: «Спрошу и Я у вас одно слово. Если скажете Мне, то и Я вам скажу, какой властью действую.

А Ісус відповів їм: Запитаю вас [і Я] дещо. Якщо відповісте, то і Я скажу вам, якою владою це чиню.

Иоанново крещение откуда было: от Бога или от человека? Дайте Мне ответ».

Хрещення Івана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь!

Тут они стали думать: «Если скажем: “От Бога,” — Он спросит: “Почему же тогда вы ему не поверили?”» —

Вони міркували між собою, говорячи: Якщо скажемо, що з неба, то запитає: Чому ж ви йому не повірили?

А сказать: «От человека», — побоялись толпы, потому что Иоанн явно слыл в народе пророком.

А якщо скажемо, що від людей… Вони боялися народу, адже всі вважали Івана за справжнього пророка.

И отвечают: «Мы не знаем». Тогда Иисус говорит: «И Я вам не скажу, какой властью действую».

Тому у відповідь сказали Ісусові: Не знаємо! А Ісус їм каже: То і Я не скажу вам, якою владою це чиню!

« 10 глава 12 глава »