По Марку 15 глава

Евангелие по Марку
Русского Библейского Центра → Українська Біблія. Турконяк

Наутро было совещание всего синедриона: первосвященников, старейшин и книжников. Иисуса связали и привели к Пилату.

Рано-вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном учинили раду; зв’язавши Ісуса, повели й передали Пилатові.

Пилат спрашивает Его: «Ты что, иудейский царь?». Иисус сказал: «Это ты так говоришь».

І запитав Його Пилат: Ти — Цар юдеїв? А Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш!

Первосвященники продолжали обвинять Иисуса во все новых и новых преступлениях.

А первосвященики дуже Його звинувачували.

Пилат опять спрашивает Его: «Что же Ты не отвечаешь? Смотри, сколько показывают против Тебя».

Пилат знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато Тебе звинувачують!

Но Иисус ни на что не давал ответа. Пилат удивился.

Та Ісус більше нічого не відповідав, тож дивувався Пилат.

Каждый раз на праздник он освобождал одного узника, за которого просили.

На кожне свято він відпускав їм одного в’язня, за якого просили.

Был один узник по имени Варавва, арестованный вместе с другими мятежниками за убийство.

Був же один, котрий звався Вараввою, ув’язнений з бунтівниками, які під час заколоту вчинили вбивство.

Пришла толпа и стала просить Пилата сделать так, как он делал всегда.

Натовп підійшов і став просити, щоби поступив, як і завжди.

Пилат сказал: «Хотите, отпущу вам иудейского царя?».

Пилат у відповідь сказав їм: Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?

Он понимал, что первосвященники подставили ему Иисуса из зависти.

Тому що він знав, що через заздрощі первосвященики Його видали.

Но первосвященники подбили толпу, чтобы он отпустил им лучше Варавву.

Первосвященики ж підбурили юрбу, щоби краще відпустив їм Варавву.

На это Пилат говорит: «Если так, что же мне делать с тем, кого вы называете иудейским царем?».

Пилат знову сказав їм у відповідь: То що хочете, щоб я вчинив з Тим, Якого ви називаєте Царем юдеїв?

В ответ они закричали: «На крест Его!».

Вони ж знову закричали: Розіпни Його!

Пилат спрашивает: «Какое зло Он сделал?». Но они еще громче закричали: «На крест!».

А Пилат запитав їх: Тож яке зло вчинив Він? Та Вони ще сильніше закричали: Розіпни Його!

Тогда в угоду толпе Пилат освободил Варавву. А Иисуса, бичевав, отдал на распятие.

І Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.

Солдаты увели Его во внутренний двор претории. И созывают всю когорту.

Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ.

Иисуса обрядили в пурпур, увенчали венком из колючек

Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка

И стали чествовать: «Здравствуй, иудейский царь!».

і почали вітати Його: Радій [1] , Царю юдейський!

Палкой били Его по голове, плевали в Него и падали Ему в ноги.

Били Його по голові тростиною, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялися Йому.

Наконец перестали глумиться, сняли с Него пурпур и одели в прежнее. И выводят Его уже на распятие.

А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його.

С поля возвращался Симон киренеец, отец Александра и Руфа. Он шел мимо, и его заставили нести крест.

Примусили одного перехожого — Симона Киринейського, який повертався з поля, батька Олександра та Руфа, — взяти Його хреста.

Приводят Иисуса на Голгофу — Лобное Место.

Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище.

Дали Ему пить вина, стращенного со смирной, но Он не стал.

Давали Йому [пити] вино зі смирною [2] , але Він не взяв.

Распяли Его. Поделили одежду. Бросали жребий, кому что взять.

І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.

Распяли утром, в девятом часу.

Була третя година [3] , як розіп’яли Його.

Над Ним была надпись с указанием вины: «Царь иудейский».

І написали Його провину так: Цар юдейський.

Вместе с Ним распяли двух разбойников: одного по правую, другого по левую руку.

З ним розіп’яли двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.

[ отсутствует ]

[Збулося Писання, що говорить: Його зараховано до злочинців].

Люди шли и, тыча на Него, со злорадством говорили: «Эй! Ну что? Разрушил Храм? Поставь его в три дня!

Перехожі лихословили Його, похитуючи своїми головами й кажучи: Овва, Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш!

Спаси Самого Себя. Сойди с креста».

Спаси Себе Самого — зійди з хреста!

В том же глумливом тоне первосвященники и книжники говорили друг другу: «Других спасал, а Самого Себя спасти не может.

Так само й первосвященики між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших спасав, а Себе не може спасти!

Пусть Он, Христос, израильский царь, на наших глазах сойдет с креста, тогда поверим». С такой же злостью говорили о Нем и те, что были распяты с Ним.

Христос, Цар Ізраїлю, нехай зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в Нього]! Розп’яті з Ним також насміхалися з Нього.

С полудня тьма распространилась по всей земле и продлилась до третьего часа.

Коли настала шоста година [4] , темрява оповила всю землю — до дев’ятої години [5].

В третьем часу Иисус громко крикнул: «Элои! Элои! Лема савахтани?» (это значит «Боже Мой! Боже Мой! Зачем Ты Меня оставил?»).

А о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: Елої, Елої, лама савахтані! Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти Мене покинув?

Рядом были караульные, услышали и говорят: «Это Он Илью зовет».

Деякі з тих, які там стояли, почувши те, казали: Дивися, кличе Іллю [6]!

Один из них побежал, намочил губку в солдатском вине и с прута дал Ему пить. И говорит: «Посмотрим, как снимет Его с креста Илья».

А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, подивимося, чи прийде Ілля Його зняти!

С громким криком Иисус испустил последний вздох.

Ісус голосно скрикнув — і віддав духа.

Сверху донизу, надвое разодралась в Храме завеса.

І завіса в храмі роздерлася надвоє — згори додолу.

Прямо напротив Иисуса стоял центурион, и когда Иисус испустил последний вздох, он видел это и сказал: «Этот человек и вправду был Божий Сын!».

Сотник, який стояв напроти Нього, побачивши, як Він віддав духа, промовив: Справді, Ця Людина була Божим Сином!

За всем этим издали наблюдали женщины, среди них Мария Магдалина и Мария, мать Иакова младшего и Иосии, и Саломия

Були і жінки, які здалека дивилися: між ними — Марія Магдалина, Марія — мати Якова молодшого та Йосії і Соломія.

(Они шли за Ним еще из Галилеи, прислуживали Ему), и многие другие, что пришли с Ним в Иерусалим.

Коли Він був у Галилеї, вони ходили за Ним і прислуговували Йому; і було багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.

Вечером, а был день Приготовления, канун субботы,

Коли звечоріло, а була п’ятниця [7] , яка є перед суботою, —

Пришел Иосиф из Аримафеи, уважаемый член Совета. Он был одним из тех, кто ждал Царства Божьего. У него достало смелости пойти к Пилату и просит его отдать тело Иисуса.

прийшов Йосиф, котрий з Ариматеї, — шанований радник, який сам очікував Божого Царства, — і наважився піти до Пилата й просити тіло Ісуса.

Пилату не верилось, что Иисус уже мертв. Он позвал центуриона и спросил, давно ли Иисус умер.

Пилат здивувався, що Він уже помер; викликавши сотника, запитав Його, чи давно помер?

Узнав что надо, он отдал тело Иосифу.

Довідавшись від сотника, дав тіло Йосифові.

Иосиф купил штуку полотна, снял Иисуса и обмотал полотном, положил в гробницу, выдолбленную в скале, и привалил ко входу в гробницу камень.

Той купив полотно, зняв Його тіло, обгорнув полотном і поклав Його до гробниці, яка була висічена в скелі, і до входу в гробницю привалив камінь.

Мария Магдалина и Мария, мать Иосии, видели, как совершалось положение.

Марія Магдалина і Марія, Йосієва мати, дивилися, де Його поховали.

« 14 глава 16 глава »