По Марку 4 глава

Евангелие по Марку
Русского Библейского Центра → Українська Біблія. Турконяк

Иисус снова учил народ у моря. Собралась большая толпа. Иисус перешел в лодку и в лодке на плаву сидел. Люди стояли на берегу.

І знову почав Ісус навчати біля моря. І зібралося до Нього багато людей, так що Він Сам, увійшовши в човен, перебував на морі, а весь натовп був край моря, на землі.

Иисус рассказывал притчу за притчей. Он говорил:

І Він навчав їх багато притчами, і казав їм у Своєму навчанні:

«Слушайте! Вышел сеятель сеять.

Слухайте! Ось вийшов сіяч сіяти.

И когда он сеял, часть рассыпалась по тропе. Слетелись птицы и поклевали зерна.

І коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та визбирали його.

Другие упали среди камней, где не так много земли, и в неглубокой почве вскоре пустили ростки.

А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не було достатньо землі, і відразу зійшло, бо земля була неглибока.

Но на солнце ростки завяли и из-за слабости корней засохли совсем.

А як сонце піднялося, — зів’яло і, не маючи коріння, засохло.

Некоторые упали в терние. Поднялось терние и заглушило их, и они не дали плода.

А інше впало між терня; тож виросло терня і заглушило його, і воно не дало плоду.

А еще другие упали на хорошую почву и оправдались урожаем: взошли и умножились одни в тридцать, другие в шестьдесят, третьи во сто крат».

Ще інше впало на добру землю, зійшло, дало паросток та росло; і принесло врожай: одне — в тридцять, одне — в шістдесят, а одне — в сто разів.

Иисус сказал: «У кого есть уши — слушай!».

І сказав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!

Двенадцать учеников и те, что остались с ними, спрашивают Его: для чего притчи?

А коли Він залишився Сам, ті, які були з Ним разом з дванадцятьма, запитали Його про ці притчі.

Иисус отвечал: «Вам дано знать тайну Божьего Царства, а кто вне вашего круга, тем все подается в притчах,

І Він відповів їм: Вам дарована таємниця Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе роз’яснюється в притчах,

Чтобы “оком они смотрели и не видели, ухом слышали и не понимали, и ко Мне не обратились, и не было им прощения”».

щоб, дивлячись, бачили — і не побачили; слухаючи, чули — і не зрозуміли; щоб вони не навернулися, аби [їхні гріхи] були прощені!

И говорит им: «Вы так и не поняли этой притчи? Что же вы понимаете в других притчах?

І каже їм: Невже ви не зрозуміли цієї притчі? А як же зрозумієте всі притчі?

Сеятель сеет Слово.

Сіяч сіє слово.

Рассыпанное по тропе во время сева — это о тех, кто услышал Слово, но пришел Сатана и тут же утащил Слово, что заронилось.

Ось ті, які при дорозі, де сіється слово; як тільки почують, негайно приходить сатана і забирає слово, посіяне в них.

Так же и упавшее среди камней указывает на тех, кто услышит Слово и тут же с радостью принимает его,

А ті, котрі на кам’янистому ґрунті посіяні, коли почують слово, то відразу з радістю приймають його,

Но корнем не располагает и не вынослив. С началом испытаний и гонений за Слово такие сразу сникают.

але не мають у собі кореня і нестійкі; коли настануть утиски або переслідування за слово, вони відразу спокушуються.

Упавшее в терние — это о тех, кто слышит Слово,

А інші є ті, які посіяні в тернях: вони чують слово,

Но мелочи жизни, обольщение богатства и другие пристрастия заглушают Слово и оно на дает плода.

але приходять клопоти віку й омана багатства та інших бажань, заглушують слово — і воно залишається без плоду.

А упавшее на хорошую почву — о тех, кто слышит Слово, берет от Него и возвращает плодами один в тридцать, другой в шестьдесят, третий во сто крат».

А ось ті, які посіяні в добру землю: вони чують слово та приймають, і приносять урожай: один — у тридцять, один — у шістдесят, а один — у сто разів!

Иисус сказал: «Для чего в доме светильник? Чтобы накрыть его ковшом или задвинуть под кровать? Нет, чтобы поставить на ножку!

І казав їм: Хіба приносять світильник, щоби поставити під посудину чи під ліжко? Чи щоби поставити на свічнику?

Никакая тайна не удержится — на все прольется свет. Никакой секрет не сохранится — все выйдет наружу.

Тому що немає нічого захованого, що не виявилося б, і немає таємного, яке б не розкрилося.

У кого есть уши — слушай!».

Якщо хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!

И говорит: «Слушайте и вникайте! Какой мерой мерите, такой и вам будет отмерено, да еще через верх.

І Він говорив їм: Зважайте на те, що чуєте: якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, і додасться вам.

Имущему дастся, а у неимущего отнимется и то, что есть».

Адже хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього!

Иисус продолжал: «Божье Царство — это вот как такой случай. Человек бросает в землю семя

І казав: Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю;

И спит себе ночами, по утрам встает — и знать не знает, почему оно всходит и идет в рост.

і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає.

Сама по себе растит земля свой плод: сначала росток, потом колос, потом полное зерно в колосе.

Сама по собі земля родить: спершу стебло, потім колос, а тоді — повно пшениці в колосі.

А когда созревает зерно, хозяин сразу берет в руки серп, и начинается жатва».

Коли ж доспіє врожай, він негайно посилає женців із серпом, бо настали жнива!

И еще Иисус сказал: «С чем можно сравнить Божье Царство? Какая подошла бы тут притча?

І Він казав: До чого уподібнимо Царство Боже? Або до якої притчі прирівняємо його?

Вот, к примеру, горчичное зернышко в земле. По сравнению с другими семенами, оно самое маленькое в природе,

Воно — як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі,

Но когда посеешь, хорошо растет, поднимается высоко над грядками, далеко простирает ветви. И в его тени птицы вьют гнезда».

та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні.

У Иисуса было много таких притч, и люди, слушая Его, учились на них.

І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли сприйняти;

Так, на притчах, Он всегда учил народ, а их смысл раскрывал ученикам отдельно.

без притчі ж не говорив їм, а Своїм учням окремо все пояснював.

В тот день вечером Он сказал ученикам: «Давайте поплывем на ту сторону».

А як настав вечір того дня, Ісус каже їм: Переправимося на той бік.

Ученики оставили толпу, расселись по своим лодкам и поплыли с Иисусом.

Відпустивши натовп, вони взяли Його, тому що Він був у човні. Й інші човни були з Ним.

В пути их застигла сильная гроза. Волны с размаху бьют в лодку и она быстро наполняется водой.

Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою.

Иисус спал на корме, где подголовье. Его будят и говорят: «Учитель! Ты что, бросил нас? Погибаем!».

А Він був Сам на кормі — спав на подушці. І будять Його, і кажуть Йому: Учителю, хіба Тобі байдуже, що ми гинемо?

Иисус проснулся и унял ветер и море, крикнул: «Стойте! Угомонитесь!». Буря утихла. Наступила мертвая тишина.

Уставши, Він наказав вітрові й звелів морю: Перестань, ущухни! І вітер перестав, і настала велика тиша.

Иисус говорит: «Что вы так перепугались? Как это у вас все нет веры?».

І Він сказав їм: Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?

Ученикам стало не по себе. В страхе они спрашивали друг друга: «Кто же Он такой, что Его слушаются ветер и море?».

А вони дуже сильно злякалися і говорили один одному: Хто ж Він такий, що і вітер, і море Йому підкоряються?

« 3 глава 5 глава »