От Марка 4 глава

Евангелие от Марка
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

И опять начал учить при море; и собралось к Нему множество народа, так что Он вошёл в лодку и сидел на море, а весь народ был на земле, у моря.

І знову почав Ісус навчати біля моря. І зібралося до Нього багато людей, так що Він Сам, увійшовши в човен, перебував на морі, а весь натовп був край моря, на землі.

И учил их притчами много, и в учении Своём говорил им:

І Він навчав їх багато притчами, і казав їм у Своєму навчанні:

слушайте: вот, вышел сеятель сеять;

Слухайте! Ось вийшов сіяч сіяти.

и, когда сеял, случилось, что иное упало при дороге, и налетели птицы и поклевали то.

І коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та визбирали його.

Иное упало на каменистое место, где немного было земли, и скоро взошло, потому что земля была неглубока;

А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не було достатньо землі, і відразу зійшло, бо земля була неглибока.

когда же взошло солнце, увяло и, как не имело корня, засохло.

А як сонце піднялося, — зів’яло і, не маючи коріння, засохло.

Иное упало в терние, и терние выросло, и заглушило семя, и оно не дало плода.

А інше впало між терня; тож виросло терня і заглушило його, і воно не дало плоду.

И иное упало на добрую землю и дало плод, который взошёл и вырос, и принесло иное тридцать, иное шестьдесят, и иное сто.

Ще інше впало на добру землю, зійшло, дало паросток та росло; і принесло врожай: одне — в тридцять, одне — в шістдесят, а одне — в сто разів.

И сказал им: кто имеет уши слышать, да слышит!

І сказав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!

Когда же остался без народа, окружающие Его, вместе с двенадцатью, спросили Его о притче.

А коли Він залишився Сам, ті, які були з Ним разом з дванадцятьма, запитали Його про ці притчі.

И сказал им: вам дано знать тайны Царствия Божия, а тем внешним всё бывает в притчах;

І Він відповів їм: Вам дарована таємниця Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе роз’яснюється в притчах,

так что они своими глазами смотрят, и не видят; своими ушами слышат, и не разумеют, да не обратятся, и прощены будут им грехи.

щоб, дивлячись, бачили — і не побачили; слухаючи, чули — і не зрозуміли; щоб вони не навернулися, аби [їхні гріхи] були прощені!

И говорит им: не понимаете этой притчи? Как же вам уразуметь все притчи?

І каже їм: Невже ви не зрозуміли цієї притчі? А як же зрозумієте всі притчі?

Сеятель слово сеет.

Сіяч сіє слово.

Посеянное при дороге означает тех, в которых сеется слово, но к которым, когда услышат, тотчас приходит сатана и похищает слово, посеянное в сердцах их.

Ось ті, які при дорозі, де сіється слово; як тільки почують, негайно приходить сатана і забирає слово, посіяне в них.

Подобным образом и посеянное на каменистом месте означает тех, которые, когда услышат слово, тотчас с радостью принимают его,

А ті, котрі на кам’янистому ґрунті посіяні, коли почують слово, то відразу з радістю приймають його,

но не имеют в себе корня и непостоянны; потом, когда настанет скорбь или гонение за слово, тотчас соблазняются.

але не мають у собі кореня і нестійкі; коли настануть утиски або переслідування за слово, вони відразу спокушуються.

Посеянное в тернии означает слышащих слово,

А інші є ті, які посіяні в тернях: вони чують слово,

но в которых заботы века сего, обольщение богатством и другие пожелания, входя в них, заглушают слово, и оно бывает без плода.

але приходять клопоти віку й омана багатства та інших бажань, заглушують слово — і воно залишається без плоду.

А посеянное на доброй земле означает тех, которые слушают слово и принимают, и приносят плод, один в тридцать, другой в шестьдесят, иной во сто крат.

А ось ті, які посіяні в добру землю: вони чують слово та приймають, і приносять урожай: один — у тридцять, один — у шістдесят, а один — у сто разів!

И сказал им: для того ли приносится свеча, чтобы поставить её под сосуд или под кровать? не для того ли, чтобы поставить её на подсвечнике?

І казав їм: Хіба приносять світильник, щоби поставити під посудину чи під ліжко? Чи щоби поставити на свічнику?

Нет ничего тайного, что не сделалось бы явным, и ничего не бывает потаённого, что не вышло бы наружу.

Тому що немає нічого захованого, що не виявилося б, і немає таємного, яке б не розкрилося.

Если кто имеет уши слышать, да слышит!

Якщо хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!

И сказал им: замечайте, что слышите: какою мерою мерите, такою отмерено будет вам и прибавлено будет вам, слушающим.

І Він говорив їм: Зважайте на те, що чуєте: якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, і додасться вам.

Ибо кто имеет, тому дано будет, а кто не имеет, у того отнимется и то, что имеет.

Адже хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього!

И сказал: Царствие Божие подобно тому, как если человек бросит семя в землю,

І казав: Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю;

и спит, и встаёт ночью и днём; и как семя всходит и растёт, не знает он,

і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає.

ибо земля сама собою производит сперва зелень, потом колос, потом полное зерно в колосе.

Сама по собі земля родить: спершу стебло, потім колос, а тоді — повно пшениці в колосі.

Когда же созреет плод, немедленно посылает серп, потому что настала жатва.

Коли ж доспіє врожай, він негайно посилає женців із серпом, бо настали жнива!

И сказал: чему уподобим Царствие Божие? или какою притчею изобразим его?

І Він казав: До чого уподібнимо Царство Боже? Або до якої притчі прирівняємо його?

Оно — как зерно горчичное, которое, когда сеется в землю, есть меньше всех семян на земле;

Воно — як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі,

а когда посеяно, всходит и становится больше всех злаков, и пускает большие ветви, так что под тенью его могут укрываться птицы небесные.

та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні.

И таковыми многими притчами проповедовал им слово, сколько они могли слышать.

І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли сприйняти;

Без притчи же не говорил им, а ученикам наедине изъяснял всё.

без притчі ж не говорив їм, а Своїм учням окремо все пояснював.

Вечером того дня сказал им: переправимся на ту сторону.

А як настав вечір того дня, Ісус каже їм: Переправимося на той бік.

И они, отпустив народ, взяли Его с собою, как Он был в лодке; с Ним были и другие лодки.

Відпустивши натовп, вони взяли Його, тому що Він був у човні. Й інші човни були з Ним.

И поднялась великая буря; волны били в лодку, так что она уже наполнялась водою.

Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою.

А Он спал на корме на возглавии. Его будят и говорят Ему: Учитель! неужели Тебе нужды нет, что мы погибаем?

А Він був Сам на кормі — спав на подушці. І будять Його, і кажуть Йому: Учителю, хіба Тобі байдуже, що ми гинемо?

И, встав, Он запретил ветру и сказал морю: умолкни, перестань. И ветер утих, и сделалась великая тишина.

Уставши, Він наказав вітрові й звелів морю: Перестань, ущухни! І вітер перестав, і настала велика тиша.

И сказал им: что вы так боязливы? как у вас нет веры?

І Він сказав їм: Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?

И убоялись страхом великим и говорили между собою: кто же Сей, что и ветер и море повинуются Ему?

А вони дуже сильно злякалися і говорили один одному: Хто ж Він такий, що і вітер, і море Йому підкоряються?

« 3 глава 5 глава »