От Марка 12 глава

Евангелие от Марка
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

И начал говорить им притчами: некоторый человек насадил виноградник и обнёс оградою, и выкопал точило, и построил башню, и, отдав его виноградарям, отлучился.

Ісус почав промовляти до них у притчах. Один чоловік насадив виноградник, зробив огорожу, зладнав виноградну давильню [1] , збудував башту і, передавши все винарям, від’їхав.

И послал в своё время к виноградарям слугу — принять от виноградарей плодов из виноградника.

У певний час він послав раба до винарів узяти від винарів частину з врожаю виноградника.

Они же, схватив его, били, и отослали ни с чем.

А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим.

Опять послал к ним другого слугу; и тому камнями разбили голову и отпустили его с бесчестьем.

І він знову послав до них іншого раба, — і цьому побили голову та зневажили.

И опять иного послал: и того убили; и многих других то били, то убивали.

І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і інших: деяких били, інших убивали.

Имея же ещё одного сына, любезного ему, напоследок послал и его к ним, говоря: «постыдятся сына моего».

Ще мав він єдиного улюбленого сина. Нарешті він послав його до них, вважаючи: Мого сина вони пошанують!

Но виноградари сказали друг другу: «это наследник; пойдём, убьём его, и наследство будет наше».

Але ті винарі вирішили між собою: Це ж спадкоємець! Давайте його вб’ємо — і спадщина буде наша!

И, схватив его, убили и выбросили вон из виноградника.

І, схопивши, вони вбили його й викинули з виноградника.

Что же сделает хозяин виноградника? — Придёт и предаст смерти виноградарей, и отдаст виноградник другим.

Отже, що зробить господар виноградника? Він прийде і вигубить винарів, а виноградник віддасть іншим.

Неужели вы не читали сего в Писании: «камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла;

Хіба не читали ви цього Писання: Камінь, що його відкинули будівничі, наріжним каменем став!

это от Господа, и есть дивно в очах наших»?

Від Господа сталося це, і воно є дивним в очах наших!

И старались схватить Его, но побоялись народа, ибо поняли, что о них сказал притчу; и, оставив Его, отошли.

І вони шукали нагоди Його схопити, бо зрозуміли, що цю притчу сказав Він про них, але боялися юрби. Тож, залишивши Його, відійшли.

И посылают к Нему некоторых из фарисеев и иродиан, чтобы уловить Его в слове.

І вони послали до Нього деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті впіймали Його на слові.

Они же, придя, говорят Ему: Учитель! мы знаем, что Ты справедлив и не заботишься об угождении кому-либо, ибо не смотришь ни на какое лицо, но истинно пути Божию учишь. Позволительно ли давать подать кесарю или нет? давать ли нам или не давать?

Ті підійшли, та й кажуть Йому: Учителю, знаємо, що Ти справедливий, ні на кого не зважаєш, на людське обличчя не дивишся, а правдиво навчаєш доріг Божих. Чи годиться давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?

Но Он, зная их лицемерие, сказал им: что искушаете Меня? принесите Мне динарий, чтобы Мне видеть его.

Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Чому ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я його побачив.

Они принесли. Тогда говорит им: чьё это изображение и надпись? Они сказали Ему: кесаревы.

І вони принесли. А Він каже їм: Чий це образ і напис? І вони відповіли Йому: Кесаря.

Иисус сказал им в ответ: отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу. И дивились Ему.

Тоді Ісус сказав їм: Кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! І вони дивувалися з Нього.

Потом пришли к Нему саддукеи, которые говорят, что нет воскресения, и спросили Его, говоря:

І прийшли до Нього садукеї [2] , — ті, які кажуть, нібито немає воскресіння, — і запитують Його, кажучи:

Учитель! Моисей написал нам: «если у кого умрёт брат и оставит жену, а детей не оставит, то брат его пусть возьмёт жену его и восстановит семя брату своему».

Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого, та й відновить потомство своєму братові.

Было семь братьев: первый взял жену и, умирая, не оставил детей.

Було сім братів. Перший узяв дружину, але помер, не залишивши дітей.

Взял её второй и умер, и он не оставил детей; также и третий.

Другий узяв її, і він помер, не залишивши дітей; і третій також.

Брали её за себя семеро и не оставили детей. После всех умерла и жена.

І [взяли її] так семеро, — і не залишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка.

Итак, в воскресении, когда воскреснут, которого из них будет она женою? Ибо семеро имели её женою?

У воскресінні, коли вони воскреснуть, кому з них буде вона дружиною? Адже семеро її мали за дружину!

Иисус сказал им в ответ: этим ли приводитесь вы в заблуждение, не зная Писаний, ни силы Божией?

Ісус сказав їм: Хіба не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили?

Ибо, когда из мёртвых воскреснут, тогда не будут ни жениться, ни замуж выходить, но будут, как Ангелы на небесах.

Адже коли воскреснуть із мертвих, то не одружуються і не виходять заміж, але є такими, як ангели на небі.

А о мёртвых, что они воскреснут, разве не читали вы в книге Моисея, как Бог при купине сказал ему: «Я Бог Авраама, и Бог Исаака, и Бог Иакова?»

А про мертвих, які воскресають, хіба ви не читали в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?

Бог не есть Бог мёртвых, но Бог живых. Итак, вы весьма заблуждаетесь.

Він — Бог не мертвих, а живих! [Отже], ви дуже помиляєтеся!

Один из книжников, слыша их прения и видя, что Иисус хорошо им отвечал, подошёл и спросил Его: какая первая из всех заповедей?

А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є першою з усіх?

Иисус отвечал ему: первая из всех заповедей: «слушай, Израиль! Господь Бог наш есть Господь единый;

Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь.

и возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душою твоею, и всем разумением твоим, и всею крепостию твоею», — вот первая заповедь!

І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь].

Вторая подобная ей: «возлюби ближнего твоего, как самого себя». Иной большей сих заповеди нет.

[І друга, подібна до неї]: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає.

Книжник сказал Ему: хорошо, Учитель! истину сказал Ты, что один есть Бог и нет иного, кроме Его;

І сказав Йому книжник: Добре, Учителю, по правді відповів Ти, що Бог є один і немає іншого, крім Нього,

и любить Его всем сердцем, и всем умом, и всею душою, и всею крепостью, и любить ближнего, как самого себя, есть больше всех всесожжений и жертв.

і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею], усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, — це більше за всякі всепалення [3] та жертви.

Иисус, видя, что он разумно отвечал, сказал ему: недалеко ты от Царствия Божия. После того никто уже не смел спрашивать Его.

А Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не наважувався Його більше запитувати.

Продолжая учить в храме, Иисус говорил: как говорят книжники, что Христос есть Сын Давидов?

І у відповідь Ісус, навчаючи в храмі, сказав: Як можуть книжники говорити, що Христос є Син Давидів?

Ибо сам Давид сказал Духом Святым: «сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих».

Сам Давид промовив під впливом Святого Духа: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги.

Итак, сам Давид называет Его Господом: как же Он Сын ему? И множество народа слушало Его с услаждением.

Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином? І багато людей слухали Його з насолодою.

И говорил им в учении Своём: остерегайтесь книжников, любящих ходить в длинных одеждах и принимать приветствия в народных собраниях,

І Він казав у навчанні Своєму: Стережіться книжників, які люблять проходжуватися в довгих шатах, приймати вітання на майданах,

сидеть впереди в синагогах и возлежать на первом месте на пиршествах, —

перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах;

сии, поядающие домы вдов и напоказ долго молящиеся, примут тягчайшее осуждение.

які поглинають доми вдовиць, але довго напоказ моляться, — вони дістануть найсуворіший присуд!

И сел Иисус против сокровищницы, и смотрел, как народ кладёт деньги в сокровищницу. Многие богатые клали много.

Сівши напроти скарбниці, Він дивився, як люди кидають мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало.

Придя же, одна бедная вдова положила две лепты, что составляет кодрант.

І підійшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто кодрант [4].

Подозвав учеников Своих, Иисус сказал им: истинно говорю вам, что эта бедная вдова положила больше всех, клавших в сокровищницу,

І, покликавши Своїх учнів, Він сказав їм: Запевняю вас, що ця бідна вдова вкинула більше за всіх тих, які кидали тут до скарбниці,

ибо все клали от избытка своего, а она от скудости своей положила всё, что имела, всё пропитание своё.

бо всі кидали з надлишку, а вона дала зі своєї убогості все, що мала, весь свій прожиток.

Примечания:

Синодальный перевод

36 седи — воссядь; восседать можно на троне, в то время как сидеть на стуле; воссесть — председательствовать (сидеть в торжественной обстановке), оно применимо к Богу и монарху, руководителю, а сесть — значит опираться на что-либо (стул, табурет и т.д.).

36 одесную — по правую руку, справа.

« 11 глава 13 глава »