От Марка 8 глава

Евангелие от Марка
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

В те дни, когда собралось весьма много народа и нечего было им есть, Иисус, призвав учеников Своих, сказал им:

У ті дні, як знову зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Він покликав учнів і каже їм:

жаль Мне народа, что уже три дня находятся при Мне, и нечего им есть.

Жаль Мені людей, бо вже три дні перебувають зі Мною, і не мають що їсти;

Если неевшими отпущу их в домы их, ослабеют в дороге, ибо некоторые из них пришли издалека.

якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека.

Ученики Его отвечали Ему: откуда мог бы кто взять здесь в пустыне хлебов, чтобы накормить их?

Та Його учні відповіли Йому: Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх нагодувати хлібом?

И спросил их: сколько у вас хлебов? Они сказали: семь.

А Він запитав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж відповіли: Сім.

Тогда велел народу возлечь на землю; и, взяв семь хлебов и воздав благодарение, преломил и дал ученикам Своим, чтобы они раздали; и они раздали народу.

І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав подяку, переломив і дав Своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям.

Было у них и немного рыбок: благословив, Он велел раздать и их.

Мали вони також трохи риби. Він її поблагословив і сказав також роздати.

И ели, и насытились; и набрали оставшихся кусков семь корзин.

І вони поїли й наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків.

Евших же было около четырёх тысяч. И отпустил их.

А було їх близько чотирьох тисяч. І Він відпустив їх.

И, тотчас войдя в лодку с учениками Своими, прибыл в пределы Далмануфские.

І відразу, сівши з учнями в човен, Він прибув до Далманутської землі.

Вышли фарисеи, начали с Ним спорить и требовали от Него знамения с неба, искушая Его.

Вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ним, вимагаючи ознаки з неба, щоб випробувати Його.

И Он, глубоко вздохнув, сказал: для чего род сей требует знамения? Истинно говорю вам, не дастся роду сему знамение.

Зітхнувши Своїм духом, Він каже: Чому оцей рід ознаки шукає? Запевняю вас, що не буде дано цьому родові ознаки!

И, оставив их, опять вошёл в лодку и отправился на ту сторону.

Залишивши їх, Він сів знову [в човен] і вирушив на другий бік.

При сём ученики Его забыли взять хлебов и кроме одного хлеба не имели с собою в лодке.

Та забули вони взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні.

А Он заповедал им, говоря: смотрите, берегитесь закваски фарисейской и закваски Иродовой.

І Він застерігав їх, кажучи: Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової.

И, рассуждая между собою, говорили: это значит, что хлебов нет у нас.

А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають.

Иисус, уразумев, говорит им: что рассуждаете о том, что нет у вас хлебов? Ещё ли не понимаете и не разумеете? Ещё ли окаменено у вас сердце?

Знаючи це, Він каже їм: Чому думаєте, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле?

Имея очи, не видите? имея уши, не слышите? и не помните?

Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте,

Когда Я пять хлебов преломил для пяти тысяч человек, сколько полных коробов набрали вы кусков? Говорят Ему: двенадцать.

коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків кусків зібрали? Кажуть Йому: Дванадцять.

А когда семь для четырёх тысяч, сколько корзин набрали вы оставшихся кусков? Сказали: семь.

А як сім — на чотири тисячі, то скільки повних кошиків кусків зібрали? І вони кажуть: Сім.

И сказал им: как же не разумеете?

Тоді Він каже їм: Ви ще не розумієте?

Приходит в Вифсаиду; и приводят к Нему слепого, и просят, чтобы прикоснулся к нему.

І приходять вони до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього.

Он, взяв слепого за руку, вывел его вон из селения и, плюнув ему на глаза, возложил на него руки и спросил его: видит ли что?

І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: Щось бачиш?

Он, взглянув, сказал: вижу проходящих людей, как деревья.

Поглянувши, той каже: Бачу людей… бачу, мов дерева ходять.

Потом опять возложил руки на глаза ему и велел ему взглянуть. И он исцелел и стал видеть всё ясно.

Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, одужав і побачив усе виразно.

И послал его домой, сказав: не заходи в селение и не рассказывай никому в селении.

І Він відіслав його додому, кажучи: До села не заходь, [не розповідай нікому в селі].

И пошёл Иисус с учениками Своими в селения Кесарии Филипповой. Дорогою Он спрашивал учеников Своих: за кого почитают Меня люди?

І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?

Они отвечали: за Иоанна Крестителя; другие же — за Илию; а иные — за одного из пророков.

А вони у відповідь сказали, що одні — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків.

Он говорит им: а вы за кого почитаете Меня? Пётр сказал Ему в ответ: Ты — Христос.

І ще запитав їх: А ви ж за кого Мене вважаєте? Обізвався Петро, та й каже Йому: Ти — Христос.

И запретил им, чтобы никому не говорили о Нём.

Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього.

И начал учить их, что Сыну Человеческому много должно пострадать, быть отвержену старейшинами, первосвященниками и книжниками, и быть убиту, и в третий день воскреснуть.

І Він почав їх навчати, що Людському Синові треба буде багато постраждати, і відцураються від Нього старші, первосвященики та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне.

И говорил о сём открыто. Но Пётр, отозвав Его, начал прекословить Ему.

І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому.

Он же, обратившись и взглянув на учеников Своих, воспретил Петру, сказав: отойди от Меня, сатана, потому что ты думаешь не о том, что Божие, но что человеческое.

А Він, обернувшись і поглянувши на учнів Своїх, докірливо сказав Петрові: Іди геть від Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!

И, подозвав народ с учениками Своими, сказал им: кто хочет идти за Мною, отвергнись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною.

І, покликавши людей та Своїх учнів, сказав їм: Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною.

Ибо кто хочет душу свою сберечь, тот потеряет её, а кто потеряет душу свою ради Меня и Евангелия, тот сбережёт её.

Адже коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелія, той спасе її.

Ибо какая польза человеку, если он приобретёт весь мир, а душе своей повредит?

Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою?

Или какой выкуп даст человек за душу свою?

Або що дасть людина взамін за душу свою?

Ибо кто постыдится Меня и Моих слов в роде сём прелюбодейном и грешном, того постыдится и Сын Человеческий, когда приидет в славе Отца Своего со святыми Ангелами.

Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця з ангелами святими!

Примечания:

Синодальный перевод

33 обратившись — в смысле обернувшись, повернувшись.

38 приидет — придёт.

« 7 глава 9 глава »