От Марка 8 глава

Евангелие от Марка
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

В те дни, когда собралось весьма много народа и нечего было им есть, Иисус, призвав учеников Своих, сказал им:

За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм:

жаль Мне народа, что уже три дня находятся при Мне, и нечего им есть.

"Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.

Если неевшими отпущу их в домы их, ослабеют в дороге, ибо некоторые из них пришли издалека.

Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека."

Ученики Его отвечали Ему: откуда мог бы кто взять здесь в пустыне хлебов, чтобы накормить их?

Тож відказали йому учні його: "З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?"

И спросил их: сколько у вас хлебов? Они сказали: семь.

Він же спитав їх: "Скільки маєте хлібів?" "Сім", — відказали ті.

Тогда велел народу возлечь на землю; и, взяв семь хлебов и воздав благодарение, преломил и дал ученикам Своим, чтобы они раздали; и они раздали народу.

Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.

Было у них и немного рыбок: благословив, Он велел раздать и их.

Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.

И ели, и насытились; и набрали оставшихся кусков семь корзин.

І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;

Евших же было около четырёх тысяч. И отпустил их.

було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.

И, тотчас войдя в лодку с учениками Своими, прибыл в пределы Далмануфские.

А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.

Вышли фарисеи, начали с Ним спорить и требовали от Него знамения с неба, искушая Его.

Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.

И Он, глубоко вздохнув, сказал: для чего род сей требует знамения? Истинно говорю вам, не дастся роду сему знамение.

Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: "Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!"

И, оставив их, опять вошёл в лодку и отправился на ту сторону.

І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.

При сём ученики Его забыли взять хлебов и кроме одного хлеба не имели с собою в лодке.

Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні.

А Он заповедал им, говоря: смотрите, берегитесь закваски фарисейской и закваски Иродовой.

І наказував їм, кажучи: "Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!"

И, рассуждая между собою, говорили: это значит, что хлебов нет у нас.

І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.

Иисус, уразумев, говорит им: что рассуждаете о том, что нет у вас хлебов? Ещё ли не понимаете и не разумеете? Ещё ли окаменено у вас сердце?

Ісус, довідавшись про те, каже до них: "Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?

Имея очи, не видите? имея уши, не слышите? и не помните?

Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам'ятаєте,

Когда Я пять хлебов преломил для пяти тысяч человек, сколько полных коробов набрали вы кусков? Говорят Ему: двенадцать.

як я ламав п'ять хлібів на п'ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Дванадцять" — кажуть йому.

А когда семь для четырёх тысяч, сколько корзин набрали вы оставшихся кусков? Сказали: семь.

"А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Сім", — кажуть.

И сказал им: как же не разумеете?

І він сказав їм: "То й ще не розумієте?"

Приходит в Вифсаиду; и приводят к Нему слепого, и просят, чтобы прикоснулся к нему.

Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.

Он, взяв слепого за руку, вывел его вон из селения и, плюнув ему на глаза, возложил на него руки и спросил его: видит ли что?

Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: "Чи бачиш щонебудь?"

Он, взглянув, сказал: вижу проходящих людей, как деревья.

Глянув той і каже: "Бачу людей, — наче б дерева ходячі!"

Потом опять возложил руки на глаза ему и велел ему взглянуть. И он исцелел и стал видеть всё ясно.

Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.

И послал его домой, сказав: не заходи в селение и не рассказывай никому в селении.

І послав його додому, кажучи: "Навіть у село не входь."

И пошёл Иисус с учениками Своими в селения Кесарии Филипповой. Дорогою Он спрашивал учеников Своих: за кого почитают Меня люди?

І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: "За кого мене люди мають?"

Они отвечали: за Иоанна Крестителя; другие же — за Илию; а иные — за одного из пророков.

Ті йому й відказали: "Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків."

Он говорит им: а вы за кого почитаете Меня? Пётр сказал Ему в ответ: Ты — Христос.

"А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я?" Озвавсь Петро та й каже до нього: "Ти — Христос."

И запретил им, чтобы никому не говорили о Нём.

Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.

И начал учить их, что Сыну Человеческому много должно пострадать, быть отвержену старейшинами, первосвященниками и книжниками, и быть убиту, и в третий день воскреснуть.

І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.

И говорил о сём открыто. Но Пётр, отозвав Его, начал прекословить Ему.

А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.

Он же, обратившись и взглянув на учеников Своих, воспретил Петру, сказав: отойди от Меня, сатана, потому что ты думаешь не о том, что Божие, но что человеческое.

Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: "Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське."

И, подозвав народ с учениками Своими, сказал им: кто хочет идти за Мною, отвергнись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною.

І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: "Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.

Ибо кто хочет душу свою сберечь, тот потеряет её, а кто потеряет душу свою ради Меня и Евангелия, тот сбережёт её.

Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.

Ибо какая польза человеку, если он приобретёт весь мир, а душе своей повредит?

Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?

Или какой выкуп даст человек за душу свою?

Що бо людина може дати взамін за власну душу?

Ибо кто постыдится Меня и Моих слов в роде сём прелюбодейном и грешном, того постыдится и Сын Человеческий, когда приидет в славе Отца Своего со святыми Ангелами.

Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами."

Примечания:

Синодальный перевод

33 обратившись — в смысле обернувшись, повернувшись.

38 приидет — придёт.

« 7 глава 9 глава »