От Марка 3 глава

Евангелие от Марка
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

И пришёл опять в синагогу; там был человек, имевший иссохшую руку.

І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку.

И наблюдали за Ним, не исцелит ли его в субботу, чтобы обвинить Его.

Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, — щоб його обвинуватити.

Он же говорит человеку, имевшему иссохшую руку: стань на средину.

І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: "Стань посередині!"

А им говорит: должно ли в субботу добро делать, или зло делать? душу спасти, или погубить? Но они молчали.

А потім до них і каже: "Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?" Вони ж мовчали.

И, воззрев на них с гневом, скорбя об ожесточении сердец их, говорит тому человеку: протяни руку твою. Он протянул, и стала рука его здорова, как другая.

Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам'яніли, каже до чоловіка: "Простягни лишень руку!" І той простягнув, і рука його одужала.

Фарисеи, выйдя, немедленно составили с иродианами совещание против Него, как бы погубить Его.

І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити.

Но Иисус с учениками Своими удалился к морю; и за Ним последовало множество народа из Галилеи, Иудеи,

Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї,

Иерусалима, Идумеи и из-за Иордана. И живущие в окрестностях Тира и Сидона, услышав, что Он делал, шли к Нему в великом множестве.

з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього.

И сказал ученикам Своим, чтобы готова была для Него лодка по причине многолюдства, дабы не теснили Его.

Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його.

Ибо многих Он исцелил, так что имевшие язвы бросались к Нему, чтобы коснуться Его.

Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись.

И духи нечистые, когда видели Его, падали пред Ним и кричали: Ты Сын Божий.

І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: "Ти — Син Божий!"

Но Он строго запрещал им, чтобы не делали Его известным.

Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.

Потом взошёл на гору и позвал к Себе, кого Сам хотел; и пришли к Нему.

Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього.

И поставил из них двенадцать, чтобы с Ним были и чтобы посылать их на проповедь,

І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю;

и чтобы они имели власть исцелять от болезней и изгонять бесов;

і дав їм владу виганяти бісів.

поставил Симона, нарекши ему имя Пётр,

Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім'я Петро;

Иакова Зеведеева и Иоанна, брата Иакова, нарекши им имена Воанергес, то есть «сыны громовы»,

Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім'я Воанергес, у перекладі — Сини грому;

Андрея, Филиппа, Варфоломея, Матфея, Фому, Иакова Алфеева, Фаддея, Симона Кананита

Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананія,

и Иуду Искариотского, который и предал Его.

та Юду Іскаріота, що його і зрадив.

Приходят в дом; и опять сходится народ, так что им невозможно было и хлеба есть.

Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти.

И, услышав, ближние Его пошли взять Его, ибо говорили, что Он вышел из себя.

Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: "Він не при собі!"

А книжники, пришедшие из Иерусалима, говорили, что Он имеет в Себе веельзевула и что изгоняет бесов силою бесовского князя.

А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє.

И, призвав их, говорил им притчами: как может сатана изгонять сатану?

Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: "Як може сатана сатану виганяти?

Если царство разделится само в себе, не может устоять царство то;

Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись.

и если дом разделится сам в себе, не может устоять дом тот;

Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти.

и если сатана восстал на самого себя и разделился, не может устоять, но пришёл конец его.

Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, — не може встояти, а край йому настав!

Никто, войдя в дом сильного, не может расхитить вещей его, если прежде не свяжет сильного, и тогда расхитит дом его.

Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв'яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.

Истинно говорю вам: будут прощены сынам человеческим все грехи и хуления, какими бы ни хулили;

Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.

но кто будет хулить Духа Святого, тому не будет прощения вовек, но подлежит он вечному осуждению.

Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, — тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний."

Сие сказал Он, потому что говорили: в Нём нечистый дух.

Вони бо мовили: "Він має нечистого духа."

И пришли Матерь и братья Его и, стоя вне дома, послали к Нему звать Его.

Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.

Около Него сидел народ. И сказали Ему: вот, Матерь Твоя и братья Твои и сёстры Твои, вне дома, спрашивают Тебя.

Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: "Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають."

И отвечал им: кто матерь Моя и братья Мои?

А він у відповідь їм: "Хто моя мати та брати мої?"

И обозрев сидящих вокруг Себя, говорит: вот матерь Моя и братья Мои;

І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: "Ось моя мати та мої брати.

ибо кто будет исполнять волю Божию, тот Мне брат, и сестра, и матерь.

Бо хто чинить волю Божу, той — мені брат, сестра і мати."

« 2 глава 4 глава »